Станом на 7 серпня 2015 європейським покупцям були відкриті квоти на постачання в ЄС ще 475 т українського ячменю (тижнем раніше - 330 т). Таким чином, квота на ячмінь, відкрита для української зернової в обсязі 250 тис. т, за підсумками тижня була вичерпана вже на 64,91%.
Протягом першої половини маркетингового року Європейський Союз не надто активно контрактував український ячмінь, надаючи перевагу українській пшениці і кукурудзі, проте, повністю вичерпавши квоти на імпорт вищезазначених, взявся все більш і більш активно закуповувати український ячмінь.
Квоти на безмитний імпорт української кукурудзи і пшениці в Євросоюз, відкриті в розмірі 400 тис. т і 950 тис. т, відповідно, були повністю вичерпані ще в червні.
Загальний обсяг безмитних квот, відкритих на 2015 рік у рамках автономних торгових преференцій ЄС, наданих Україні, на пшеницю, ячмінь і кукурудзу становить 1,6 млн т. Таким чином, в даний час квоти видані на зернові сумарним обсягом 1,513 млн т, тобто використання квоти становить 94,52%.
АТП були запроваджені ЄС наприкінці квітня 2014 року для підтримки української економіки у часи економічної та політичної кризи. Цей механізм є одностороннім застосуванням ЄС положень поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі, включаючи скасування/зниження ввізних мит та надання нульових тарифних квот. Перед запровадженням АТП експерти рапортували про те, що це може допомогти збільшити український експорт до ЄС на 4,5% у річному вимірі. А найбільше можуть виграти підприємства сільського господарства, харчової та легкої промисловості.
АТП були не єдиним чинником, що впливав на український експорт в цілому та до ЄС зокрема. Вплив преференцій підсилювався девальвацією гривні, переорієнтацією з російського ринку, рекордно високим урожаєм зернових. Натомість послаблюючі фактори - окупація українських територій, падіння світових цін на сировину, подорожчання імпортної сировини (девальвація + додатковий імпортний збір) - часто нівелювали фактори підтримки.
Тарифні квоти на консервовані томати, пшеницю та м’ясо птиці є обмежуючими, тобто були реальним драйвером до розширення експорту на ринок ЄС. Проте ефективному використанню тарифних квот перешкоджали проблеми з дотриманням правил безпеки харчових продуктів, недотримання стандартів, недостатнє внутрішнє виробництво, існування інших ключових ринків, низька конкурентоспроможність українських товарів, а отже – низький попит, відсутність торговельних партнерів.
За висновками експертів, на експорт української продукції до ЄС найбільший вплив мало скорочення середнього обсягу експорту від одного експортера. Нові підприємства зі значно меншими обсягами постачань не змогли суттєво вплинути на загальну динаміку експорту до ЄС. Проте бажаючих експортувати стало більше, що нівелювало негативний вплив виходу підприємств з ринку ЄС. На ринках третіх країн вплив нових фірм був меншим, більшу роль відігравало зниження експорту. Тобто позитивним ефектом від АТП став стимул починати експорт в ЄС.
Загалом дослідники зійшлися на думці, що АТП мали позитивний вплив на експортерів в ЄС. Проте їх дії було недостатньо для компенсації цілої низки негативних факторів, які впливали на експорт протягом 2014-2015 років. У 2014 році динаміка експорту до ЄС була кращою, ніж у експорту до решти країн світу. Але вже у першій половині 2015 року падіння експорту до ЄС зрівнялось з динамікою торгівлі з третіми країнами.
З ким і як торгувала Україна протягом періоду дії преференцій.
Протягом дії преференціій глобального росту зовнішніх поставок товарів до Європи не спостерігається.
Частину квот з преференціями українські аграрії вже вибрали. Проте за підсумками минулого року тільки 6 з 10 позицій виявились закритими, повністю - тільки дві - по пшениці й кукурузі. Решта з різних причин незаповнена.
Ротація експортерів на зовнішньому ринку досить масштабна. Наприклад, до ЄС кількість експортерів змінилась аж 3 тис. підприємств. Кількість постачальників на решту частин світу більш стабільна.
А ось як євроекспортери розподілились щодо товарних позицій.
Альманах харчової безпеки ЄС публікується Федеральним інститутом оцінки ризику (BfR, Німеччина) і регулярно оновлюється з 2009 року. Він надає огляд європейських інституцій та відповідальних структур влади у сферах харчової безпеки та безпеки кормів у 28 державах членах ЄС, а також асоційованих державах – Ісландії, Норвегії та Швейцарії і країнах-кандидатах на членство в ЄС. Профілі країн у Альманасі надають короткий і добре структурований огляд головних органів влади і експертних комітетів, а також їх функцій у національних системах органів влади.
Брошура слугує джерелом інформації та довідником для усіх, хто цікавиться структурами та інституціями у сфері харчової безпеки та безпеки кормів у Європі, зокрема спеціалістам у практичних сферах.
Альманах харчової безпеки 2014 року можна завантажити за посиланням http://bit.ly/BfR_FSA
Усі випуски та мовні версії альманахів BfR доступні на сторінці за посиланням http://bit.ly/BfR_FSA_all
![000000image_384.[1]](../../../../media/upload/000000image_384.[1].jpg)
Український бізнес в цілому позитивно оцінює торгові преференції з боку ЄС, але не поспішає ними користуватися. Які труднощі виникають у вітчизняних бізнесменів у торгівлі з Європою?
За перше півріччя 2015 українські компанії використовували механізм безмитних квот (автономні торговельні преференції, АТП) при експорті продукції в ЄС лише у 16 категоріях з 37 можливих. Виробники повністю вибрали квоти лише по 4 категоріям. Це, традиційно, продукція АПК і харчопрому. Найбільше в ЄС в рамках квот було експортовано зерна, м'яса птиці, фруктових соків і томатів (приготовлених або консервованих).
Якщо порівнювати обсяги експорту до ЄС за перше півріччя 2014 і 2015 року, то він знизився на 25,5% по всіх групах, йдеться в дослідженні, проведеному Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій.
"Європейські торгові преференції хоч і мали позитивний вплив на експортерів, але їх дія була недостатньою, щоб компенсувати цілий ряд негативних факторів, які вплинули на експорт в 2014-2015 роках - окупація територій, подорожчання імпортної сировини та комплектуючих", - говорить керівник Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський.
Позитивні зміни все ж є. У 2014 році кількість українських компаній, які вийшли на європейський ринок збільшилася на чверть - з 6,1 тис. до 9,1 тис. Зростання відбулося за рахунок компаній малого та середнього бізнесу. Невеликі виробники не змогли забезпечити достатній обсяг експорту, щоб перекрити негативні наслідки падіння поставок на російський ринок.
"42% підприємств, що експортували в ЄС в 2014 році, продовжили ввозити продукцію і в 2014 році, проте більшість з них, а саме 55% зменшили обсяги поставок до країн Євросоюзу", - йдеться в дослідженні Інституту економічних досліджень і політичних консультацій.
Лідирують по використанню квот великі компанії. "Найчастіше квотами користуються великі компанії, які мають можливість забезпечувати регулярні і великі поставки. Малі та середні представники бізнесу рідше користуються преференціями. Вони вважають за краще здійснювати разові поставки в невеликих обсягах", - пояснює науковий співробітник вищезгаданого інституту Оксана Кузяків.
Згідно з опитуванням, малі підприємства не використовують механізм квот, оскільки просто не знають про них. Про це заявили більше 27% опитаних представників малого та середнього бізнесу. Невеликі компанії також відчувають складнощі з пошуком європейських партнерів.
Не просто налагодити торгівлю з ЄС і великим компаніям. Основні складності пов'язані з отриманням сертифікатів походження товару (форма EUR. 1). Тільки у 7% опитаних великих експортерів є необхідні сертифікати походження. Також великі компанії нарікають, що їм дали мало часу на підготовку до виходу на настільки конкурентний і вимогливий ринок.
Третина українських експортерів скористалася автономними преференціями, які були надані Україні Євросоюзом. Про це йдеться в дослідженні, проведеному Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій на підставі опитування бізнесу.
Автори дослідження відзначають, що жодне з опитаних підприємств не оцінило дію автономних преференцій негативно. Оцінки варіюються від позитивних до нейтральних.
У 2014 р. кількість українських підприємств експортерів в ЄС в цілому зросла - 5302 вийшло на ринок ЄС, 2299 - покинуло його. 3814, або 42%, що експортували в ЄС в 2013 р., продовжували експортувати в 2014 р. Однак більшість з них - 55% - зменшила обсяги постачання в ЄС.
В Інституті зазначають, що, за їх попередніми оцінками, дія автономних преференцій повинна забезпечити збільшення українського експорту в ЄС на 4,5% на рік.
Найбільше повинні виграти сільське господарство, харчова і легка промисловість. Але дія негативних факторів - окупація Криму, військові дії на Донбасі - не дозволили реалізувати ці плани.
Відтепер українці можуть ознайомитися з «Блакитною настановою» правил ЄС щодо продукції українською мовою. Ця публікація Європейської комісії підготовлена з метою сприяння розумінню питань впровадження європейських правил щодо продукції в різних секторах єдиного ринку ЄС.
Блакитна настанова ЄС розрахована для усіх сторін, які беруть участь в процесі вільного обігу товарів у Європейському Союзі, зокрема, законодавців, органів ринкового нагляду, органів акредитації та стандартизації, органів оцінки відповідності, виробників, імпортерів, дистриб’юторів, торгових асоціацій, асоціацій споживачів і профспілок.
«Блакитна настанова» базується на нових законодавчих рамках, прийнятих Європейським Союзом у липні 2008 року, а також враховує набутий 20-річний досвід у сфері Нового підходу», - зазначив Леонід Віткін, директор департаменту технічного регулювання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Блакитна настанова є детальною інструкцією, яка також відіграватиме важливу роль в Україні для забезпечення вільного обігу товарів між Україною та Європою в рамках майбутньої Угоди про асоціацію.
«Блакитна настанова» широко використовується на практиці економічними суб’єктами, що провадять свою діяльність на території ЄС, а також новими учасниками ринку з усього світу, які постачають свою продукцію на європейський ринок.
Вона застосовується в державах-членах ЄС, Ісландії, Ліхтенштейні, Норвегії та Швейцарії, а також у Туреччині для певних видів продукції.
Українська версія документа підготовлена Проектом, що фінансується Європейським Союзом, «Додаткові заходи щодо виконання Програми підтримки галузевої політики «Сприяння взаємній торгівлі шляхом усунення технічних бар’єрів у торгівлі між Україною та Європейським Союзом» спільно з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України. Повна версія документу доступна за посиланням.
Додаткова інформація
Проект «Додаткові заходи щодо виконання Програми підтримки галузевої політики «Сприяння взаємній торгівлі шляхом усунення технічних бар’єрів у торгівлі між Україною та Європейським Союзом» розпочато з метою надання підтримки українським органам державної влади у модернізації системи технічного регулювання нехарчової продукції України та її приведенні у відповідність з європейською системою. Проект співпрацює з урядом України та відповідними установами, зокрема, Національним органом стандартизації, Національним агентством з акредитації України, а також органами оцінки відповідності в напрямку покращення їх інституційної спроможності задля впровадження змін, покликаних відкрити ринок ЄС для української продукції.
Більш детальна інформація доступна за посиланням.
За останні тижні європейські покупці значно прискорили отримання квот на безмитний імпорт українського ячменю. Так, 10 липня 2015 європейці отримали квоти на ввезення ще 37,8 тис. т українського ячменю, а всього з початку року Комітет із сільського господарства ЄС видав квоти вже на 159 тис. т зернових з України. Враховуючи, що загальний обсяг ячменю, на який ЄС відкрив для України безмитну квоту, складає 250 тис. т, квота на ячмінь використана вже на 63,6%.
Початок збирання врожаю в Україні та зниження внутрішніх цін зробили український ячмінь привабливим для експортерів та їх зарубіжних покупців. Очевидно, річна квота на український ячмінь буде обрана вже в найближчі тижні.
Квота на кукурудзу в розмірі 400 тис. т була обрана повністю вже з самого початку календарного року. Квота на пшеницю обсягом 950 тис. т була обрана 12 червня.
Загальний обсяг безмитних квот, відкритих на 2015 рік у рамках автономних торгових преференцій ЄС, наданих Україні, на пшеницю, ячмінь і кукурудзу становить 1,6 млн. т. Таким чином, в даний час квоти видані на зернові сумарним обсягом 1,508 млн. т, тобто використання квоти становить 94%. 
Відбулася перша зустріч Комітету асоціації між Європейським Союзом і Україною у рамках нової Угоди про асоціацію. Учасники обговорили важливий прогрес, якого вдалося досягти Україні у трансформації своєї економіки і урядування у рамках Угоди про асоціацію за скрутних обставин. Також вони обговорили шляхи, які дозволять впоратися з чинними проблемами, включаючи зусилля України із впровадження реформ і підтримку з боку ЄС у їх імплементації.
Засідання Комітету асоціації між Євросоюзом і Україною пройшла 13-14 липня. Це була перша зустріч у рамках Угоди про асоціацію між ЄС і Україною, важливі частини якої було тимчасово застосовано від 1 листопада минулого року.
Участь у зустрічі шістнадцяти заступників міністрів України і ґрунтовна дискусія з приводу широкого спектру питань у рамках Угоди про асоціацію демонструє поглиблення і зміцнення двосторонніх відносин між ЄС і Україною.
Користуючись нагодою, ЄС привітав реформи і прогрес, якого вдалося досягти наразі у їх імплементації. Також він закликав до швидкого впровадження законодавчих кроків, які було вже здійснено, – зокрема, йдеться про конституційну реформу, децентралізацію, боротьбу проти корупції, реформу юстиції, реструктуризацію енергетичного сектору та поліпшення бізнесового клімату. Брюссель нагадав про свою налаштованість зберігати безпрецедентний рівень фінансової підтримки України; зокрема, від весни 2014 року ЄС і європейські фінансові інституції мобілізували виділення 6 мільярдів євро.
Окрім того, ЄС і Україна обговорили підготовку до застосування від 1 січня 2016 року глибокої і всеохопної зони вільної торгівлі. Також сторони обмінялися думками з приводу реакції на конкретні рекомендації, що містяться у звіті Європейської Комісії щодо впровадження Плану дій з візової лібералізації (від травня 2015 року).
Зустріч Комітету асоціації була проведена у ситуації, коли Україна зіштовхнулася з економічною і фінансовою невизначеністю та політичними і безпековими проблемами. ЄС і надалі докладатиме зусиль задля мирного розв’язання конфлікту.
Брюссель і Київ вкотре підтвердили свою прихильність до спільних цінностей і принципів. Вони привітали ратифікацію Угоди про асоціацію більшістю країн-членів ЄС; сторони чекають на закінчення процесу ратифікації у найближчому майбутньому.
Українська делегація, що була присутньою під час зустрічі Комітету асоціації, поточного тижня також бере участь у візиті до інституцій ЄС, який було організовано Групою Європейської Комісії з підтримки України. Метою візиту є сприяти тіснішим зв’язкам і поглиблювати взаєморозуміння між ЄС і Україною – зокрема, у сферах впровадження надважливих реформ. Також візит спрямований на сприяння впровадженню Угоди про асоціацію, включаючи глибоку і всеохопну зону вільної торгівлі.
Урядовий офіс з питань європейської інтеграції опублікував інформаційний дайджест «Порядок денний асоціації Україна-ЄС», що охоплює основні результати виконання пріоритетів Порядку денного асоціації станом на 1 липня 2015 року.
Дайджест висвітлює прогрес щодо 10 пріоритетів, визначених у Порядку денному асоціації та Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, зокрема таких як: конституційна реформа, зовнішній аудит, виборча реформа, правосуддя, реформа державних закупівель, боротьба з корупцією, дерегуляція, реформа державного управління, податкова реформа, енергетичний сектор.
Нагадаємо, що чинна редакція Порядку денного асоціації схвалена Радою асоціації між Україною та ЄС 16 березня 2015 року.
Ознайомитися з інформаційним дайджестом українською та англійською мовами можна тут
Україна не використала всіх експортних квот на постачання продукції в ЄС з урахуванням того, що частина товарних позицій не мала відповідних сертифікатів, частина - не виробляється у великих обсягах, а також через логістичні труднощі.
«Деякі преференції так і залишаються невикористаними. Це може означати наступне. Перше - відсутність сертифікованого виробництва, друге - аграрії не виробляють продукцію в достатньому обсязі. Наприклад, Європа готова придбати 1500 т баранини, але не отримала жодної. Третє - складна логістика. Тому і виникає питання із заповненням окремих позицій», - зазначила Владислава Рутицька.
У той же час українські аграрії впевнено використовують європейські квоти на поставку меду, зерна, м'яса птиці, фруктових концентратів та іншої продукції.
Так, станом на 30 червня, квота з експорту цукру була закрита на 80,6% (з дозволеного обсягу в 20,07 тис. т), солоду і пшеничної клейковини - на 0,9% (7 тис. т), висівок - на 8,6% (з 16 тис. т), обробленої томатної пасти - на 67,7% (10 тис. т), вівса - на 69,9% (4 тис. т).
При цьому на 100% були використані квоти на вивіз меду в 5 тис. т, ячмінної крупи та борошна в 6,3 тис. т. На 99,8% використано квоту на вивезення виноградного і яблучного соку в кількості 10 тис. т.