З 2016 року розпочнеться нова сторінка торговельних відносин України та Євросоюзу. Глибока та всеосяжна зона вільної торгівлі між Україною та ЄС відкриває для нашої країни один із найбільших ринків у світі, що майже у сто разів перевищує український, до якого входить двадцять вісім країн та близько півмільярда споживачів.
Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС – це широкомасштабна за змістом торговельна угода, предмет якої виходить далеко за межі лібералізації тарифів. Угода про асоціацію – це насамперед "дорожня карта" для переходу функціонування української економіки на нові стандарти.
Найважливіша зміна, що чекає на Україну з 1 січня 2016 року – це початок виконання Україною зобов’язань, які передбачені Додатками до Угоди про асоціацію.
Варто наголосити, що Угода передбачає чіткі строки, в рамках яких Україна повинна запроваджувати необхідні законодавчі та інституційні зміни, хід та ефективність яких прискіпливо моніторитимуть ЄС та міжнародні донори.
Правила торгівлі з ЄС є прогнозованими, а процес гармонізації та адаптації до європейських стандартів відбувається поступово. Проте, як показує досвід, якщо визначити ставку ввізного мита на той чи інший товар не складно, то розібратись та виконати усі вимоги щодо дотримання технічних стандартів чи санітарних і фітосанітарних норм ЄС – завдання не з легких.
Status quo у торгівлі з ЄС
До 31 грудня 2015 року до товарів походженням з України застосовується Автономний преференційний торговий режим.
За основу введення преференцій взято домовленості щодо лібералізації доступу до ринку ЄС в рамках Угоди про асоціацію. Зокрема, ввізні мита для експорту товарів на ринок ЄС скасовано на рівні, що передбачений для першого року після запровадження зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.
На даному етапі Євросоюз скасував ввізні мита на 94,7% українських промислових та 83,4% сільськогосподарських товарів. Ще 36 позицій агропродукції може експортуватися до ЄС без сплати ввізних мит у рамках тарифної квоти. Імпорт товарів понад встановлену тарифну квоту обкладається митом у звичайному порядку (за базовою ставкою).
Так, на сьогодні повністю вибрані квоти щодо такої продукції, як м'ясо птиці, виноградний і яблучний сік, оброблені томати, мед, а також кукурудза і кукурудзяне борошно, пшениця і пшеничне борошно, ячмінна крупа та борошно. Також практично вибрані квоти на експорт цукру, ячменю та ячмінного борошна, вівса, солоду та пшеничної клейковини.
Крім того, до кінця цього року Україна залишається бенефіціаром режиму Генеральної системи преференцій (ГСП), що передбачає зниження імпортних мит для певних категорій товарів.
Залежно від рівня митних ставок, експортери можуть обирати режим, що є більш вигідним для них в кожному конкретному випадку.
При цьому в рамках експорту обох преференційних режимів товари повинні відповідати правилам походження (тобто бути виробленими або достатньо переробленими на території України).
Документальним підтвердженням походження товарів в рамках Автономного преференційного торговельного режиму є Сертифікат перевезення EUR.1, в рамках ГСП – Сертифікат форми А, що на даному етапі видаються Торгово-промисловою палатою України.
Особливості тарифного регулювання
Щодо торгівлі з ЄС, то в українському суспільстві немає загального розуміння, що Угода про асоціацію стосується всіх і кожного.
Насамперед створення зони вільної торгівлі торкнеться експортерів української продукції, проте масштабна гармонізація законодавства, технічних регламентів, санітарних та фітосанітарних норм стосуватиметься тих, хто продає продукцію навіть виключно на внутрішньому ринку.
Експорт українських товарів до ЄС: фактично з 1 січня 2016 року ставки ввізних мит для українських товарів залишаться на тому ж рівні, що наразі діють у рамках Автономного преференційного торгового режиму. Тобто на рівні, що передбачений для першого року дії Угоди про асоціацію.
Підтвердженням українського походження товарів й надалі слугуватиме сертифікат EUR.1. Проте відповідно до наказу Міністерства фінансів України №1142 від 18 листопада 2014 року сертифікат EUR.1 повинен видаватися митними органами.
Даний наказ набуває чинності з того моменту, що й Угода про асоціацію, але не ранiше дня його опублікування. Тобто з 1 січня 2016 року сертифікат EUR.1 повинні видавати митні органи України.
Відповідно до затвердженого (але ще не чинного) наказу, рішення про видачу сертифікату прийматиметься протягом трьох днів, а підтверджуючі документи надаватимуться при першій поставці.
Статус сільськогосподарських товарів, що експортуються до ЄС в рамках тарифних квот, не зміниться. Проте зважаючи на складну економічну ситуацію в Україні, розмір деяких квот може бути збільшений. Зокрема, тарифні квоти на таку продукцію, як пшениця, м'ясо птиці та консервовані томати, можуть бути розширені. При цьому варто зазначити, що, наприклад, український мед, яблучний та виноградний соки навіть в рамках наявної квоти залишаються конкурентоспроможними на ринку ЄС. Тому в даному випадку навряд чи можна очікувати змін.
Разом з тим виникають питання із застосуванням положень, які втратили актуальність через відтермінування Угоди про асоціацію.
Так, графік скасування вивізного (експортного мита) – Додаток 1-С до Розділу IV Угоди – був би актуальним, якби набрання чинності Угодою про асоціацію відбулося між 01.01.2013 та 15.05.2014. У Додатку 1-С зазначено, що "у разі, якщо Угода не набуде чинності у визначений термін, таблиця має бути перерахована з метою збереження відносної переваги (у тій самій пропорції) порівняно зі зв’язаною у рамках СОТ ставкою вивізного (експортного) мита, яка визначена для кожного періоду".
Аналогічна ситуація склалась і з Додатком 1-D (спеціальні заходи для вивізного (експортного) мита).
Тому такі питання вимагають додаткових роз’яснень щодо практичних аспектів їхнього застосування з 1 січня 2016 року.
Експорт європейських товарів до України: Угода про асоціацію передбачає "асиметричне" скасування ввізних мит на користь України.
На відміну від ЄС, український ринок не так швидко відкриває свої двері, оскільки тільки невелика частина тарифних ліній буде лібералізована Україною протягом першого року.
В основному перехідний період для України сягає від трьох до десяти років, а для автомобільного сектора – п'ятнадцять років. Водночас ЄС повинен досягти повної лібералізації тарифів протягом семи років.
Така "асиметрія" дозволить українським підприємствам помірно адаптуватись до нових конкурентних умов.
У тарифному графіку України, що міститься у додатках до Розділу IV Угоди про асоціацію, зазначені базові ставки мит та перехідний період для повної лібералізації.
Візьмемо для прикладу код УКТЗЕД 2009 50 10 00 (сік томатний, що містить цукор). Базова ставка мита становить 10%, перехідний період – три роки. Щоб розрахувати ставку ввізного мита з 1 січня 2016 року, необхідно скористатись наступною формулою:
"базова ставка – (базова ставка / (перехідний період + 1))", тобто з 1 січня 2016 року ставка ввізного мита за кодом УКТ ЗЕД 2009 50 10 00 становитиме: "10-10/4 = 7,5%".
Нетарифні бар’єри у торгівлі з ЄС
Незважаючи на автономні торговельні преференції, експорт українських товарів до країн ЄС впав на третину, до позначки близько 35% від загального експорту. В даному контексті насамперед необхідно звернути увагу на той факт, що протягом останнього періоду загальний обсяг українського експорту також впав на третину.
Незважаючи на тарифну лібералізацію, перешкодою для виходу українських товарів на ринок ЄС залишаються саме нетарифні бар’єри. Мається на увазі різниця у технічних регламентах, стандартах, системах оцінки відповідності, системах контролю якості та безпеки продукції, а також в підходах до функціонування ринку як таких.
Так, якщо говорити про промислову продукцію, то, незважаючи на позитивні кроки на шляху до підписання Угоди АСАА (Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів), українські товари поки не можуть бути сертифіковані в Україні для імпорту в ЄС.
Із продуктами харчування ситуація ще складніша. Тут виробник не просто повинен забезпечити відповідність товару певним вимогам щодо якості та безпечності (як у випадку з промисловою продукцією), а відповідні стандарти мають бути запроваджені на рівні держави.
Так, для імпорту до ЄС товарів тваринного походження держава, а паралельно і відповідне підприємство-експортер, повинні отримати дозвіл на експорт такої продукції. На даному етапі Україна отримала дозвіл на експорт більшості з основних позицій продукції тваринного походження, серед яких: м’ясо птиці, риба, м’ясопродукти, яйця та мед. На завершальному етапі – тривала процедура отримання дозволу на експорт молока та молочних продуктів.
Ще одним нетарифним бар’єром, з яким часто стикаються українські виробники на шляху експорту продукції до ЄС, є адміністрування тарифних квот.
Особливо актуально це для тих товарів, щодо яких необхідно отримувати імпортну ліцензію, що її повинен отримувати не український експортер, а європейський імпортер.
Виявити вимоги у сфері технічного, санітарного та фітосанітарного регулювання до товару можна за допомогою Export Helpdesk – онлайн-сервісу, створеного Європейською комісією для надання безкоштовного доступу до інформації стосовно умов експорту до ЄС.
Варто наголосити, що до заходів нетарифного регулювання також можна віднести приватні стандарти, що діють незалежно від законодавчого регулювання в ЄС та виступають своєрідною "скринькою Пандори" для експортерів і про які не так часто згадують в Україні.
Наприклад, йдеться про необхідність дотримуватися певних соціально-економічних, екологічних та моральних принципів при виробництві товару, для того щоб мати доступ до полиць окремих супермаркетів.
Супермаркети, усвідомлюючи обсяги реалізації товарів та їхній вплив на споживчі преференції, формують політику сталого розвитку, що спрямована на заохочення справедливих умов торгівлі на всіх її ланцюжках ("chains of trade"). Наприклад, у ЄС стартував проект SupplyCha!nge, який має на меті зробити супермаркети більш свідомими у формуванні цінових політик та умов співпраці із постачальниками з країн, що розвиваються.
Виникнення таких приватних стандартів зумовлене так званою "тиранією споживача", який прагне купувати продукцію, що була виготовлена із дотриманням трудових стандартів, із нанесенням мінімальної шкоди довкіллю і навіть за умови дотримання прав тварин.
Тому ризик існування таких приватних перепон у доступі на ринок ЄС також має бути врахований українськими експортерами.
Оскаржити відповідні дії на міждержавному рівні важко, оскільки stricto sensu вони не є такими, що запроваджені державною, тому вона не може нести відповідальність за дії приватних осіб.
NB!
В цілому 2016 рік не має принести українському бізнесу сюрпризів у режимі торгівлі з ЄС, оскільки в цілому правила гри залишаються незмінними, а законодавчі та інституційні зміни – прогнозованими.
Проте для ефективного функціонування зони вільної торгівлі між Україною та ЄС український бізнес має бути наділений ефективними інструментами для нарощування свого потенціалу та створення "ланцюгів доданої вартості".
Необхідно змінювати ментальність та звикати до вміння брати на себе відповідальність без контролю "згори", оскільки основний принцип, на якому базується ринок ЄС, – це "менше контролю з боку держави – більше відповідальності з боку гравців на ринку".
Команда Урядового Офісу з питань європейської інтеграції продовжує знайомити експортерів та представників органів державної влади з правилами режиму вільної торгівлі з ЄС, який буде запроваджено вже 1 січня 2016 року.
Цього разу до уваги експортерів представлена брошура про державні закупівлі в країнах ЄС. Наразі Україна приєдналася до Угоди Світової організації торгівлі про державні закупівлі, положення якої передбачають використання Центрального класифікатора продуктів ООН (СРС).
Водночас Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом передбачає використання ще одного класифікатора у сфері державних закупівель - Єдиного Закупівельного Словника (Common Procurement Vocabulary (CPV).
З огляду на різноманітність класифікаторів у сфері державних закупівель, наша команда підготувала орієнтовну Таблицю відповідності положень між Центральним класифікатором продуктів ООН (CPC) і Єдиним Закупівельним Словником (CPV). Таблиця розроблена для того, аби сприяти участі українських компаній у державних тендерах країн-членів ЄС, а також у європейських тендерах в Україні.
Бельгія стала останньою країною-членом Європейського Союзу, яка остаточно ратифікувала Угоду про асоціацію Євросоюзу з Україною, і тепер цю Угоду ратифіковано всіма країнами ЄС, повідомляє президент України Петро Порошенко.
«Брюссельський парламент ратифікував Угоду про асоціацію з Україною. Тепер асоціацію з нами ратифікували всі держави. Слава Україні!», – написав П. Порошенко у своєму акаунті у Твіттер у п’ятницю ввечері.
Як відомо, у Бельгії ратифікація проходить не тільки у Федеральному парламенті, але й у регіональних парламентах, і парламент столичного регіону – Брюссельського – залишався останнім, який мав ратифікувати Угоду про асоціацію.
Угоду про асоціацію для повного набуття чинності мають ратифікувати всі країни-члени ЄС – 28.
До остаточної ратифікації УА з Україною Бельгією, у жовтні 2015 року її ратифікував парламент Кіпру, а в листопаді – парламент Греції.
Україна і ЄС готові до відкриття зони вільної торгівлі з 1 січня 2016 г. Київ отримав офіційну ноту Ради ЄС про завершення всіх процедур для запуску ЗВТ. "Тепер ніяких перешкод немає. З нового року починаємо!", - написав на своїй сторінці в Facebook президент Петро Порошенко.
Таким чином, ідея вільної торгівлі з ЄС вже незабаром втілиться в реальність.
Інше питання - чи вдасться Україні отримати ті дивіденди від виходу на європейський ринок, на які вона ще кілька років тому розраховувала? За весь товарний ряд сказати складно, однак що стосується вітчизняної агропродукції, то очікувати її "прориву" в європейському напрямку, хоча б частково подібного тому, який ми за останні два-три роки здійснили на азіатський ринок, на жаль, не доводиться. Насамперед тому, що цей ринок і раніше не був для нас закритий, і Україна його вже досить освоїла.
Наприклад, в рамках торгових квот для безмитної торгівлі України в 2015 р. дозволялося серед іншого поставити в ЄС 950 тис. т пшениці, 400 тис. т кукурудзи і 250 тис. т ячменю. Квота по кукурудзі була заповнена блискавично, "план" по пшениці вдалося виконати ще до кінця червня, і лише поставки ячменю на сьогодні становлять близько 195 тис. т. Проте невірно вважати, що можливості торгівлі зерном з ЄС для України обмежені одними лише квотами. Навпаки, понад квоти торгівля з країнами Євросоюзу йшла і йде більш жваво - так, за 10 місяців п. р. в ЄС, за даними компанії "ПроАгро" вже поставлено 7,1 млн. т українського зерна, а крім того майже 470 тис. т соняшникової олії і більше 215 тис. т соєвих бобів. І хоча експорт низки товарів понад квот ЄС обкладає ввізними митами, їх скасування навряд чи призведе до суттєвого збільшення поставок.
Разом з тим, та агропродукція, в нарощуванні експорту якої Україна вкрай зацікавлена, навіть з відкриттям зони вільної торгівлі широким потоком в ЄС не хлине. Мова, насамперед, про молочку і продукції м'ясопереробки, для безперешкодного експорту якої крім формального відкриття торговельних кордонів необхідні ще іменні дозволи підприємствам-виробникам і відповідність ряду європейських і українських стандартів, починаючи від стандартів утримання тварин і закінчуючи стандартами контролю безпеки продукції. В результаті, за два роки на ринок ЄС змогла прорватися лише українська курятина, а ось про постачання молока, сирів, ковбас мова поки не йде. Вірніше, йде, але якось дуже гіпотетично.
З іншого боку, відкриття зони вільної торгівлі означає рух товарів в обидві сторони.
Так, це дуже добре, що за півтора року з моменту підписання угоди про асоціацію європейці вже встигли розкуштувати українські горіхи, натуральні фруктові соки і що в поточному році Україна стала одним з провідних експортерів меду в ЄС. Але треба розуміти, що не ці товари є основною нашого сільськогосподарського експорту і не за їх рахунок ми зможемо розвивати вітчизняний АПК.
То чи варто було Україні затівати всю цю ЗВТ? Безумовно, що варто. Навіть якщо це не принесе нам швидких грошей, то дозволить запровадити європейські стандарти виробництва та безпеки продуктів харчування, для чого, хочеш-не хочеш, але доведеться освоювати передові технології, модернізувати переробну галузь, і ще багато чого зробити і навчитися. А це в результаті підвищить престиж наших товарів, їх конкурентоспроможність на світовому ринку, що вже можна безпосередньо конвертувати в євро, долари, юані і навіть рублі.
Зона вільної торгівлі України з ЄС запрацює з 1 січня 2016 року, про це на своїй сторінці в Facebook написав Президент України Петро Порошенко.
«Щойно ЄС оголосив про готовність до зони вільної торгівлі з Україною з 1 січня 2016 року. До нас надійшла нота Ради ЄС про завершення всіх процедур для запуску ЗВТ», - написав він на своїй сторінці в соціальній мережі.
Згідно із затвердженими домовленостям України та ЄС, ЗВТ тепер може бути запущена без будь-яких перешкод.
Протягом листопада Верховна Рада має розглянути законопроект з дерегуляції в агропромисловому комплексі. Важливий він зокрема й через те, що з 1 січня 2016 року набувають чинності положення Угоди про асоціацію з ЄС, які передбачають створення глибокої та всеосяжної Зони вільної торгівлі.
Спрощення умов ведення бізнесу є запорукою отримання максимальної вигоди від економічної асоціації з ЄС. Адже це збільшує конкурентоспроможність українських виробників і приваблює інвесторів. В Україні нині існує близько 650 різноманітних дозволів, з них 110 – в агросекторі. Законопроект N 2558A передбачає скасування або обмеження 22 з них, у багатьох випадках відповідно до норм Євросоюзу.
Особливий ефект може принести спрощення реєстрації добрив, насамперед це стосується популярної в наших аграріїв аміачної селітри.
– У нас вона зареєстрована на десяток українських та російських виробників. Ніхто інший постачати селітру на внутрішній ринок не може, – розповідає один зі співавторів законопроекту, голова правління Центру ефективного законодавства Мар’ян Заблоцький. – При цьому 80% собівартості цього добрива складає газ – зрозуміло, російський. Через монополізм всередині України аміачну селітру продають десь на 55% дорожче, ніж за кордон. У законопроекті вона в числі 16 добрив, реєстрацію яких буде скасовано. Їх ми взяли зі списку у відповідному законі ЄС, де ті добрива також не потребують реєстрації. Отже, ми відкриваємо ринок для імпортерів. Нині обов’язкова реєстрація є непереборним бар’єром для цього, адже вона триває в середньому 500 днів і потребує сотень тисяч гривень.
Очікувана економія для українських аграріїв у випадку скасування лише цього дозволу становить 220-260 млн. доларів на рік.
Іншим прикладом є скасування карантинного дозволу на імпорт.
-Україна завозить близько 15% продуктів харчування від усього обсягу їх споживання. Імпортуємо те, що не росте чи не виробляється у нас: какао-боби, апельсини, мандарини,банани тощо. В результаті скасування карантинного дозволу такий імпорт має подешевшати через зменшення витрат імпортерів, – каже Мар’ян Заблоцький.
Специфікою цього документу є те, що видають його на конкретний пункт прикордонного пропуску. Аби уникнути простоїв, імпортери мусять часом купувати по п’ять таких документів. Нині цей дозвіл обґрунтовують потребою попередньої заборони для ввезення в Україну продукції з заражених карантинних зон інших країн. Однак для цього достатньо обміну інформацією між Держспоживслужбою та митницею, як це вже є у сфері тваринницької продукції. До того ж харчовий імпорт в Україну супроводжується фітосанітарним сертифікатом країни-експортера, що гарантує безпечність продукції і який Україна має визнавати як член СОТ.
Полегшити життя виробникам мають й інші норми закону. Буде впорядковано питання користування водою для поливу полів та напування худоби, не потрібно буде дозволів на внутрішнє переміщення фуражного зерна та тварин. Обов’язковий нині міжнародний ветеринарний сертифікат для експорту видаватимуть лише на прохання експортера або якщо цього вимагає країна, куди він продає продукцію. Буде знято просто комічні положення у сфері племінних ресурсів, коли племінний статус присвоюють підприємству з вирощування худоби, а не самим породистим коровам чи коням.
Законопроект з дерегуляції агробізнесу було підготовлено за сприяння проекту ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні». «У Євросоюзі вимоги щодо ліцензій та сертифікації націлені на запобігання можливій шкоді здоров’ю людей, тварин і рослин, а відтак захист економічних інтересів країни, – каже керівник проекту Тоні Віл. – Дозвільна система не має на меті втручання чи контроль над діяльністю бізнесу. Угода про асоціацію містить зобов’язання з боку України щодо створення бізнес-середовища, сумісного тим, що є в ЄС. Цей законопроект дозволяє, серед іншого, досягати й цих цілей.
Європейський союз поки не розглядає питання про збільшення квот на поставку української продукції. Про це повідомила журналістам єврокомісар з питань торгівлі Сесілія Мальмстрем в Києві.
«Поки не розглядається питання про додаткове збільшення в рамках квот або про надання ще яких-небудь квот», - сказала вона.
Мальмстрем зазначила, що ЄС вже збільшив для України квоти на постачання свинини, яловичини і м'яса птиці, але ці квоти не були відкриті повністю через невідповідність української продукції санітарним вимогам Євросоюзу.
Єврокомісар з торгівлі зазначила, що планує обговорити питання підвищення санітарних стандартів на українську сільгосппродукцію з міністром аграрної політики та продовольства України.
В ході робочого візиту Тимчасового повіреного України в Бельгії Андрія Кузьменка до науково-індустріального парку м.Шарлеруа 12 листопада ц.р. було досягнуто домовленість щодо створення офісу в Бельгії, який би на безоплатній основі сприяв українським компаніям у виході на бельгійський та європейський ринок.
Офісне приміщення з усім необхідним для роботи (телефон, інтернет, робочий комп’ютер) на території науково-індустріального парку у безпосередній близькості від міжнародного аеропорту «Шарлеруа» може бути надане на безоплатній основі на період до 6 місяців.
Така можливість дозволить зацікавленим українським компаніям вивчити перспективи роботи на бельгійському та європейському ринку, запуску окремих проектів у тестовому режимі, що є особливо актуальним з огляду на започаткування з 1 січня 2016 р. зони вільної торгівлі Україна-ЄС. Також цей офіс може використовуватися у якості юридичної адреси компанії в Бельгії.
Крім того, обговорено можливості безкоштовного супроводу українських компаній бельгійськими експертами з метою допомоги при здійсненні необхідних формальностей в контексті організації бізнесу та сприяння при пошуку партнерів, а також оренди офісних та виробничих приміщень за зниженими тарифами.
Науково-індустріальний парк у м.Шарлеруа об’єднує наукові, науково-дослідницькі, професійно-освітні центри та університети на одному майданчику з офісами та промисловими потужностями великих та малих компаній, інкубатором ІТ-фірм, а також відповідну супутню інфраструктуру (конференційні центри, ресторани, готелі, дитячий садок тощо).
Пропонуємо до Вашої уваги інформаційні матеріали для українських підприємств щодо окремих галузей економіки країни, її дозвільної системи та рпотенційних ділових партнерів:
• останніх запитів нідерландських компаній – потенційних імпортерів вітчизняної продукції;
• органів фінансового контролю Королівства Нідерланди;
• дозвільної системи в Королівстві Нідерланди;
• страхування іноземних інвестицій в Нідерландах;
• сільського господарства Королівства Нідерланди;
• молочного сектору Королівства Нідерланди;
• енергетичної галузі Королівства Нідерланди;
• порядку реєстрації суден іноземного походження у Королівстві Нідерланди;
• реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців в Нідерландах.
Мінекономрозвитку продовжує підготовку до початку застосування режиму вільної торгівлі з Європейським Союзом, який вступить у дію з 1 січня 2016 року. Про це говорили вчора під час зустрічі Експертів високого рівня України та ЄС щодо підготовки до початку імплементації режиму вільної торгівлі.
“До початку імплементації режиму вільної торгівлі між Україною та ЄС залишилося рівно 50 днів. Фінальний відлік включено”, - зазначила заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України - Торговий представник України Наталія Микольська під час зустрічі.
Керівник підрозділу Генерального Директорату Європейської Комісії з питань торгівлі Люк Девінь, який очолив Сторону ЄС, у свою чергу сказав: “Це поворотна точка в наших відносинах: ми закриваємо партнерство і співробітництво, а відкриваємо роботу над Угодою. Очевидно, що ЄС абсолютно підтримує застосування торгової частини Угоди з 1 січня і ми продовжуємо підтримувати Україну в цьому”.
За словами Наталії Микольської, зараз, після ратифікації угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі, зокрема митного контролю, відбувається поетапне впровадження її окремих положень.
“Ви робите вражаючі реформи, ми відмітили позитивні заходи які ви здійснили у сфері торгівлі, зокрема, скасування спеціальних мит на автомобілі з 30 вересня поточного року. Ми вітаємо ваш активний рух в процесі приєднання до угоди СОТ щодо державних закупівель, що дуже позитивно”, - зазначив Люк Девінь.