Початок дії економічної частини Угоди про асоціацію України з ЄС не лише втілює в життя євроінтеграційні прагнення українців, а й знаменує нову сторінку в історії українського бізнесу. Особливе місце нових торговельних відносин належить харчовим продуктам. Їх експорт та імпорт є важливою складовою для обох сторін співробітництва. Однак саме у цій сфері чи не найбільше нюансів.
Чернігівщина може продавати Європі чимало товарів. Серед них чи не найбільша частина — продукти харчування або сировина.
Варто зазначити, що у своєму арсеналі маємо найбільшого експортера крохмалу (98% всього експорту) в Україні — багатопрофільне підприємство «Вимал», керівник якого, Сергій Самоненко, і розповів про деталі міжнародного співробітництва.
Підприємець переконаний, що особливо сподіватися українським виробникам на швидкі величезні здобутки на ринку Європи не варто, а особливо «харчовикам». Адже Угодою передбачено квотування продукції. Тобто далеко не вся кількість товару, яка відповідає усім вимогам, може бути продана закордон безмитно.
Зазвичай це пов’язано з тим, що самі європейці захищають власний ринок, адже мають підтримувати місцевий бізнес.
— Підписання Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС — це лише маленька шпарина. Та проштовхнутися у неї таки варто, — зазначає Сергій Самоненко.
Виробництво крохмалю в Україні має свою специфіку. Так склалося, що раніше в країні працювало 17 профільних підприємств, зараз функціонує — п’ять. Тож зосереджені вони виключно на задоволення потреб внутрішнього ринку.
— Більше того, підприємство «Вимал» раніше працювало навіть як імпортер, — каже бізнесмен, додаючи, — однак з кінця 90-х років минулого століття ми таки почали шукати іноземних партнерів для продажу. До слова працюємо з ними і до сьогодні. Це здебільшого Польша, Румунія та країни Прибалтики.
Особливість продажу крохмалю до країн ЄС полягає в тому, що цей продукт чи не єдиний, який не потребує сертифікації для вивозу.
Достатньо розробити та впровадити на виробництві систему керування безпечністю харчової продукції HAССP, а сертифікувати таку систему уповноваженим органом не обов’язково.
Однак не все так просто — підприємство-покупець будь-якої європейської країни може на власний розсуд затребувати, аби продукція, яку вони купують, вироблялась на підприємстві, де раніше впроваджена система НАССР була ще й сертифікована. А враховуючи, що українські підприємства для них новачки з невідомою репутацією, то вони воліють бачити сертифікацію найвищого світового рівня — системи IFS та BRC.
Ці системи не тільки підтверджують реально діючи механізми керування безпечністю продукції, а ще сертифікують соціальні відносини в колективах та вплив на навколишнє середовище.
Втім чернігівські підприємці таки знайшли вихід.
— Так як підприємство уже давно співпрацює з країнами Європи, то постійні партнери рекомендують нас іншим своїм колегам. Таким чином хороша репутація та якісний товар заміняють документ, — акцентує Сергій Самоненко.
Також він каже, що для деяких країн, здебільшого азійських, важливим чинником у виборі економічного партнера є підтримка представників місцевої влади. Тому сприяння облдержадміністрації теж відчутне (співпраця з Китаєм).
Втім, це правило не поширюється на країни ЄС.
Однак місцева влада все ж може полегшити чернігівським підприємцям інтеграцію на нові ринки. Для цього треба створювати умови для розвитку бізнесу, допомагати у вирішені проблемних питань.
Для чернігівських виробників, як і для всіх в країні, головною проблемою для розвитку є ускладнений доступ до електроенергії.
З 1 січня 2016 р. запроваджено поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі (ПВЗВТ) між Україною та ЄС. ПВЗВТ створює умови для кращого доступу українських експортерів до ринку ЄС – найбільшого в світі ринку, що охоплює більш ніж 500 мільйонів споживачів.
Нові можливості для українського бізнесу супроводжуються високим рівнем вимог ЄС щодо якості та безпеки продукції, а також конкурентоспроможності цін. У цьому зв’язку Консалтинговою компанією CTA Economic&ExportAnalystsltd у співробітництві з Урядовим офісом з питань європейської інтеграції і ТПП України підготовлено компендіум «Енциклопедія з експорту до країн ЄС у рамках ПВЗВТ».
Компендіум є 1400-сторінковим довідником із правил, регламентів і В2В-можливостей для основних статей експорту України за галузями. Ця книга – є практичним інструментом ознайомлення українських підприємств, що мають намір експортувати продукцію на ринки ЄС з тим, як працюють відповідні інституції, які специфічні вимоги до товарів та як отримати необхідні дозвільні документи тощо.
Станом на 1 лютого 2016 року українські компанії повністю використали квоту на поставки м'яса птиці в країни Європейського Союзу в поточному році.
Про це повідомляється в звіті про виконання програми Кабінету міністрів.
У звіті зазначено, що на цю ж дату українські компанії використали квоту на поставки цукру на 66% (заявлено 20 тис. тонн), свинини - 2,8% (278 тонн).
Також повідомляється, що в січні 2016 року митниці Державної фіскальної служби видали українським компаніям понад 4,5 тис. сертифікатів EUR.1 на експорт товарів з України.
З початку 2016 року в рамках торгівлі з ЄС статус схваленого експортера отримали вже 23 підприємства, які поставляють з України мед, кетчупи та соуси, соняшникова олія, дріжджі, печиво, вироби зі скла та ін.
У звіті зазначено, що доступ на ринок ЄС відкритий для 10 виробників молочної продукції, дозвіл на її експорт до Китаю отримали 18 підприємств. Для більш ніж 35 підприємств м'ясо-і молокопереробної промисловості відкритий доступ на ринки Молдови, Казахстану, Киргизстану, Вірменії, Узбекистану.
Угода про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС , що набула чинності з 1 січня, має на меті забезпечення вільного руху товарів і послуг між двома сторонами.
Про перші результати лібералізації доступу до ринку Європи розповідає Начальник відділу збуту та ЗЄД на ПВТП «ДЖІ-ЕН-ЕЛ» Сергій Кирієнко.
Використання можливостей ЗВТ з ЄС вимагає наявності у підприємства сертифікату походження Євро-1.
Втім, як каже Сергій Кирієнко, труднощів з оформленням цього документу не виникало. Головна проблема в цьому питанні — застаріле програмне забезпечення державних установ, що гальмує сам процес.
Щодо нових можливостей після перших кроків країни до Європи, представник бізнесу зазначає:
Односторонні преференції, що були надані Україні у першій половині 2014 року загалом покращили ситуацію з експортом. Однак, варто зазначити, що ЄС почав дотувати власних фермерів. Таким чином українська агропродукція хоч і має належну якість, та не може конкурувати в ціні.
До того ж в ЄС існують загальні програми підтримки бізнесу: компенсація кредитних відсотків, затрат на оновлення обладнання для виробництва, прямі дотації, зменшення податкового тиску та інше. Ми ж цього не маємо.
Також Сергій Кирієнко акцентує і на перепонах на шляху бізнесу, що існують в країні та області:
Просто наднеобхідні внесення змін до деяких законів, актів та постанов. Потребує вирішення наболіле питання з невідшкодуванням ПДВ у встановлені законом строки. Бракує і дешевих кредитних ресурсів. На місцевому рівні треба працювати над прозорістю механізмів виділення землі на розвиток виробництва. Необхідно налагоджувати діалог між бізнесом та енерго-теплогенеруючими підприємствами області.
Також Сергій Кирієнко акцентує на активній співпраці підприємства та Департаменту економічного розвитку ОДА:
«Зазначеним структурним підрозділом облдержадміністрації часто проводяться навчальні семінари, бізнес-зустрічі з потенційними країнами-партнерами та представниками міністерств. Регіональна влада прислухається до бізнесу.
Втім, хотілося б, аби Департамент допомагав виносити проблеми місцевого бізнесу на державний рівень. Тобто активніше підтримував звернення до керівництва країни.
Загалом, за останні роки позитивні зміни таки є. Зверніть увагу на статистику EasyBusinessDoing. Відзначу ефективну роботу Міністерства економічного розвитку і торгівлі Україні, зокрема пані Наталії Микольської (ред.:заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України). Налагоджений діалог і з Державною Регуляторною Службою України та Радою бізнес-омбудсмена».
Та, на жаль, не всі відомства займають таку позицію. Сергій Кирієнко зазначив, що ініціативи об’єднань роботодавців часто не сприймаються і не враховуються Мінфіном, ДФСУ, НБУ. Більш того, часто «замість конструктивних відповідей підприємці отримують банальні відписки.
Однак варто зазначити, що Україна тільки стала на шлях дерегуляції, у Європі його давно пройдено.
Українські аграрії активно виходять на ринок Європейського союзу. Про це під час засідання в парламенті аграрного комітету, де презентували «Єдину комплексну стратегію розвитку сільського господарства та сільських територій на 2015-2020 р» розповів міністр аграрної політики і продовольства України Олексій Павленко.
Він повідомив, що вже більше 1 тис. Українських підприємств за 2 тижні дії угоди про зону вільної торгівлі отримали дозвіл на експорт в ЄС.
«До речі, сертифікат Євро 1 також визнається їх ветеринарними органами. І не забувайте, що 10 січня 2016 перші 10 молочних підприємств отримали дозвіл на експорт продукції до ЄС », - сказав під час презентації Олексій Павленко.
За його словами, завдяки європейському ринку вітчизняні товаровиробники змогли диверсифікувати свої поставки від закриття ринку Російської Федерації.
Державна фіскальна служба України затвердила перелік документів, необхідних експортерам рослинної олії, зерна та продуктів його переробки для отримання сертифікату EUR.1.
До списку увійшли чотири документи. Це довідка експортера зерна, довідка експортера/виробника зерна, довідка експортера масел, а також довідка експортера продуктів переробки зерна.
Станом на 8 січня 2016 європейським покупцям були відкриті квоти на постачання в ЄС 295,440 тис. т української пшениці і 3,790 тис. т українського ячменю, що склало, відповідно, 31,10% і 1,52% від річної квоти. Квота на імпорт кукурудзи в розмірі 400 тис. т була обрана імпортерами повністю.
Загальний обсяг безмитних квот, відкритих на 2016 рік у рамках автономних торгових преференцій ЄС, наданих Україні, на пшеницю, ячмінь і кукурудзу становить 0,699 млн т. Таким чином, в даний час квоти видані на зернові сумарним обсягом 1,544 млн т, тобто використання квоти становить 43,71%.
Українські компанії отримали ліцензії на весь річний обсяг поставок кукурудзи в Європейський Союз, що становить 400 тис. тонн, повідомило Міністерство економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) з посиланням на заступника міністра - торгового представника України Наталію Микольську.
"За даними наших партнерів у Європейській Комісії, тільки за перший тиждень функціонування режиму вільної торгівлі між Україною та ЄС повністю ліцензовано річний обсяг квоти на кукурудзу - 400 тис. тонн, і майже на третину використаний обсяг відповідної квоти на пшеницю - більше 295 тис. тонн з 950 тис. тонн можливих", - повідомила Н.Микольска.
За даними МЕРТ, разом з традиційним 100%-ним використанням квот на курятину, в першому кварталі 2016 значно зросли обсяги використання додаткової квоти на курячі каркаси (тушки) - більше 46% від доступних обсягів, або 2,34 тис. тонн.
МЕРТ також повідомив, що за два тижні нового року до оформлення в преференційної режимі експорту в ЄС заявлено понад 10 тис. тонн меду, що вдвічі перевищує річний обсяг квоти в 5 тис. тонн. У міністерстві пояснюють, що для меду після 22 січня буде визначено процентне співвідношення розподілу квоти (співвідношення розмірів квоти до заявлених обсягів) з метою збереження транспарентності між усіма декларантами.
За 11 днів 2016 Україна використала 40% квоти на безмитну поставку вівса в Європейський Союз.
Так, станом на 11 січня було вивезено 1,6 тис. тонн вівса з наданих 4 тис. тонн.
Також почали поставляти ячмінну крупу та борошно в ЄС: за 11 днів 2016 року була вивезено майже 160 тонн з дозволених 6,3 тис. тонн.
Наголошується, що великий інтерес українські виробники проявляють до постачання в Європу меду. Вже зараз задекларовано бажання поставити більше 10 тис. тонн меду, в той час, як безмитна квота розрахована на 5 тис. тонн.
Також нагадується, що вже були використані повністю квоти на постачання меду, цукру, ячмінної крупи і муки, томати, яблучний і виноградний сік і овес.
Відкриття українського ринку для Європейського союзу незначно впливає на конкуренцію і ціни. Про це заявила торговий представник України Наталія Микольска в інтерв'ю «Європейської правді».
За її словами, це відбудеться через декілька факторів. Перший з них - девальвація гривні. Через це українські товари все одно залишатимуться набагато більш конкурентоспроможними.
«І друга причина - це те, що європейські товари ще раніше почали заміщати на ринку російські через преференції споживачів. Люди вибирають європейський товар частіше, ніж російський, навіть якщо російський аналог дешевше. А цього року ще й цінова перевага російської продукції зникає. Більшість європейських товарів буде імпортуватися, як імпортувалися російські, з нульовими митами, не кажучи вже про більш високу якість», - розповіла Микольська.
У споживача з'явиться більший вибір, вважає вона.