Власники українських компаній зазначають, що важливим чинником для розвитку їхнього експорту є отримання нової інформації про можливості за кордоном, спілкування зі спільнотою професіоналів, розвиток навичок і удосконалення знань про практики ведення міжнародного бізнесу.
Звісно, є ще і такі бар’єри, як брак фінансового ресурсу, несприятливий режим валютного регулювання, брак державної підтримки і багато іншого.
Однак сьогодні просвіта і освіта власників компаній і осіб, що безпосередньо керують експортним напрямком бізнесу є вимогою часу.
І хоча у медіа з’являється інформація з окремих пов’язаних питань експорту – виходять публікації, статті, відкриваються інтернет-ресурси, але в ній часто бракує комплексного підходу для заповнення прогалин у знаннях українського бізнесу.
З огляду на це команда проекту EdEra запустила проект зі створення інновативного інформаційного продукту – онлайн-курсу для українських експортерів з акцентом на ринки Європейського Союзу.
У курсі йтиметься, серед іншого, про те, як:
- шукати іноземних партнерів;
- проводити дослідження ринку і експортну самодіагностику;
- оцінювати потенційних партнерів за кордоном;
- орієнтуватись у лабіринті європейських стандартів та вимог;
- триматися під час контакту з іноземними партнерами та багато іншого!
Матеріал базується на досвіді успішних українських експортерів, кращих міжнародних практиках та навчальних матеріалах, що були успішно апробовані під час проведення десятків семінарів по експорту в різних куточках України, а також на системному посібнику для експортерів, що отримав дуже високі оцінки підприємницької та експертної аудиторії в Україні та за кордоном.
Наприклад, Валентина Орел, директор з продажів компанії РІТО, успішного і амбітного українського експортера до ЄС, говорить, що ці навчальні матеріали стали для неї "біблією експортера" і дуже радить вивчати їх. В матеріалах йдеться і про таких успішних українських експортерів-представників МСП, як "Ескада-М", "Галіція", "Ярич" та інших.
До курсу включатимуться і розгорнуті інтерв’ю з власниками компаній і вузькими спеціалістами.
Ми є ентузіастами і вбачаємо великий потенціал у піднятті освітнього рівня українського бізнесу – тим більше, що інструменти електронного навчання дають можливості дістатися практично до будь-якого куточка України. Ми вкладаємо у наш продукт багато часу, зусиль і надій.
Перші два тижні курсу вже готові і розміщуються на навчальній платформі EdEra.
Нам допомагають своїми порадами і досвідом українські бізнесмени та волонтери, що зацікавлені долучитися до творення цього соціального продукту для бізнесу. Робота здійснюється за підтримки Вестерн Ен-Ай-Ес Ентерпрайз Фонд (Western NIS Enterprise Fund).
В рамках курсу також діє форум для обговорення питань курсу, спілкування підприємців з викладачем та між собою.
З огляду на це, формується фокус-група для проходження навчання та отримання зворотнього зв’язку. Участь у роботі фокус-групи є унікальною можливістю отримати навчальні матеріали і знання першими, долучитися до створення затребуваного підприємницькою аудиторією продукту і розвитку професійного бізнес-середовища України.
Якщо ви зацікавлені у такому навчанні, просимо пройти попередню реєстрацію у фокус-групі через заповнення анкети учасника за посиланням.
У разі виникнення додаткових питань звертайтеся за електронною адресою export@ed-era.com.
16 листопада 2016 року в м.Київ відбудеться конференція «Угода про асоціацію/ПВЗВТ між Україною та ЄС: перші уроки для України» з нагоди виходу української версії книжки «Поглиблення відносин між ЄС та Україною: Що, чому і як?».
Конфереція складатиметься з двох сесій: (1) Політичне співробітницьво та (2) Економічне співробітництво. На кожній із частин виступатимуть представники органів влади України, громадськості, міжнародної та української експертної спільноти.
Книгу «Поглиблення відносин між ЄС та Україною: Що, чому і як?» підготував міжнародний авторський склад експертів з Центру європейських політичних досліджень (CEPS) у Брюсселі та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій у Києві. Книга в деталях роз’яснює найбільш важливі положення політичної та економічної частин Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та для кожного окремого випадку показує зобов'язання, які взяла на себе Україна.
Англійську версію книги можна безкоштовно скачати за посиланням:http://3dcftas.eu/
Місце проведення: конференц-зала бізнес-центру «Парус», Київ, вул. Мечникова 2, 2 поверх.
Час: 16 листопада, 2016 року, 10:00 – 14:00.
Конференція організована в рамках проекту "Розуміння угод про асоціацію ЄС і поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі з Україною, Молдовою і Грузією», що реалізується консорціумом на чолі з Центром європейських політичних студій (CEPS) за фінансової підтримки SIDA та проекту «Підтримка реалізації угоди між Україною та ЄС про асоціацію" (Association4U), що фінансується ЄС.
Організатор: Інститут економічних досліджень та політичних консультацій
Щоб взяти участь у заході, заповніть будь ласка коротку форму:https://goo.gl/forms/
Вхід вільний
За 9 місяців поточного року Україна поставила в ЄС 36,4 млн. т різної аграрної, в т. ч. і харчової продукції на суму $7,2 млрд., що становить 53,3% від загального її експорту за вказаний період.
При цьому, в порівнянні з січнем-вереснем 2015 року експорт продукції нашого АПК в ЄС, дійсно, знизився - на 3,6% в натуральному вираженні і на 1% - в грошовому. Таким чином, ні про яке значне скорочення експорту в Євросоюз не йдеться. Але все ж і 1% "мінус" - це теж зниження, тому важливо подивитися, за рахунок якої продукції воно сталося.
Перш за все, звертає на себе увагу скорочення поставок зерна, оскільки це найбільший за "вагою" наш експортний товар: зернових в ЄС з початку 2016 року Україна відвантажила 4 460 тис. т проти 4 671,2 тис. т роком раніше, і виручила за них $678,4 млн., що на $ 45,9 млн. менше. т. е. ми поставили на 4,5% менше зерна, але в грошах втратили 6,7% - за рахунок зниження світових цін на нього. Ще більше - на 16% знизився в цьому році експорт в ЄС олійних культур - до 940 тис. т, на чому ми також втратили 16,7% валютної виручки. Однак в поточному році ми більш ніж в два рази збільшили експорт в ЄС рослинних масел - до 1,1 млн. т, отримавши за них $855 млн. рроти торішніх $392,5 млн.
Таким чином, знизився експорт в ЄС сировини, але збільшився вивіз продукції переробки, і це радує більше, оскільки зі збутом зернових і олійних у наших експортерів проблем немає, а ось знайти ринки для збуту продукції з доданою вартістю набагато складніше.
Збільшення експорту в ЄС стосується не тільки масел, а й іншої продукції, за рахунок якої ми можемо значно наростити свою валютну виручку. Так, з початку року ми майже вдвічі збільшили поставки в ЄС яловичини, свинини, баранини і продуктів її переробки - до 327 т проти торішніх 166 т, експорт курятини зріс на 44,5% - до 27,2 тис. т, молока та молочних продуктів - у вісім разів, до 82 т. Крім того, значно зросли обсяги продажів в ЄС меду, свіжих ягід і овочів, хоча і знизився експорт фруктів.
Одним словом, зона вільної торгівлі України з ЄС працює, поставки продукції українського АПК в порівнянні з минулим роком за багатьма ключовими показниками зросли, хоча і не в тих значеннях, в яких, звичайно, хотілося б.
Пропонуємо до Вашої уваги третій випуск періодичного інформаційно-аналітичного бюлетеня “Експорт МСП: від А до Я”, розроблений в рамках Програми USAID "Лідерство в економічному врядуванні", у якому висвітлюються поняття, вимоги, документація, законодавчі зміни тощо, які потрібно знати українським малим та середнім підприємствам, що планують стати експортерами.
У третьому випуску бюлетеня розміщена інформація щодо
- єдиного цифрового ринку ЄС,
- впливу цифрових технологій на торгівлю МСП,
- торгівлі з закордонними партнерами,
- Export Helpdesk, як про джерело інформації для торгівлі з ЄС.
Навчальна платформа ed-era.com, провідні експерти і підприємці за підтримки Western NIS Enterprise Fund відкривають он-лайн курс для українських експортерів, який має робочу назву “Експорт, інтернаціоналізація бізнесу та Єдиний європейський ринок” і ставить за мету навчити українських підприємців засадам ведення успішної експортної діяльності на ринках розвинених країн - в першу чергу на теренах Європейського Союзу.
Під час он-лайн курсу спеціалісти планують розповісти і навчити:
- як шукати іноземних партнерів,
- як проводити дослідження ринку і експортну самодіагностику.
- як оцінювати потенційних партнерів за кордоном;
- як орієнтуватися у лабіринті європейських стандартів та вимог;
- як необхідно триматися під час контакту з іноземними партнерами
- про різноманітні моделі експортної кооперації,
- про особливості Інтернет-присутності для ведення експортного бізнесу;
- про спеціалізовані відкриті електронні ресурси для експортерів,
- про маркетингові ідеї для експорту від авторитетів у сфері української культури та історії.
Крім того, вони планують поділитися прикладами успіхів і помилок діючих українських експортерів, роз’яснити чого шукають потенційні партнери з ЄС, коли оцінюють українські компанії в якості контрагентів.
В рамках курсу діятиме форум для обговорення питань курсу, спілкування підприємців з викладачем та між собою.
Попередню програму курсу можна переглянути за посиланнямhttp://enter-eu-markets.program.ed-era.com/
Співпраця з в рамках відповідної програми можлива у три способи:
Ви станете першими, хто отримає доступ до матеріалів курсу!
Фокус-група складатиметься з власників малих та середніх підприємств, менеджерів з експорту, менеджерів з розвитку та інших зацікавлених осіб, які будуть оцінювати частини курсу в якості учасників фокус-групи в режимі дистанційного навчання. Ви станете першими студентами модулів експортного курсу і зможете долучитися до його шліфовки і покращення. Для попередньої реєстрації у фокус-групі необхідно надати відповіді на 14 коротких питань електронної анкети за посиланням bit.ly/ExportFocus
Ваша компанія має досвід експорту до ЄС та на ринки інших розвинених країн?
Вам є чим поділитися з колегами-підприємцями за тематикою експорту? Вам цікаво “засвітитися” в якості прикладу в даному онлайн-курсі? Якщо ви відповіли на ці питання позитивно, то надішліть цікаву інформацію про себе на електронну скриньку export@ed-era.comз поміткою “Компанія”
Відбір для участі у цих зйомках є дуже конкурентним!
Ви є досвідченим митним брокером або спеціалістом з сертифікації харчової продукції?
Ви знаєтесь на питаннях експортного брендингу або міжнародної логістики, інших питань? Ви бажаєте отримати додаткову публічність через надання порад (потенційним) українським експортерам? Просимо надіслати професійну інформацію (CV) про себе на електронну скриньку export@ed-era.comз поміткою “Спеціаліст”
Співпраця з проектом є добровільною і не оплачується. Водночас, ви зможете швидше за інших отримати нові знання, долучитися до створення надзвичайно корисного продукту, розповісти про свою компанію усім майбутнім студентам курсу, професійно “засвітитися” для широкої експортної аудиторії.
ЄС пропонує збільшити квоти на експорт низки сільськогосподарських і промислових товарів з України, зокрема запропоновано експортувати в ЄС на кращих умовах:
- ячмінь (350 тис. тонн на рік),
- пшеницю (100 тис. тонн на рік),
- кукурудзу (650 тис. тонн на рік),
- овес (4 тис. тонн на рік)
- та інші зернові.
Пропозиція також передбачає збільшення на 50% безмитного експорту в ЄС помідорів, підданих обробці (5 тис. тонн на рік).
Крім того, розширюються квоти на експорт українського натурального меду (3 тис. тонн на рік), а також товарів промислової галузі, зокрема добрив, взуття, електрообладнання та металопродукції.
«Ми сподіваємося, що це дасть позитивний імпульс українській економіці. Наш прогрес відчутний, але багато що ще належить зробити для розкриття всього потенціалу нашої зони вільної торгівлі», — сказала у Києві єврокомісар з торгівлі Сесілія Мальмстрьом.
У разі прийняття пропозиції рішення про додаткові торговельні преференції діятиме протягом трьох років.
"Європейська правда" проводить цикл розповідей про українські компанії, які зуміли вийти на ринки країн ЄС.
До вашої уваги – чернігівська компанія "Берегиня", що виробляє взуття для дітей та підлітків.
"Раніше у нас була торгівля з Європою, але досі це були поодинокі спецзамовлення. Це абсолютно не схоже на ті завдання і виклики, з якими ми зіткнулися зараз", – розповідає гендиректор компанії Ганна Бас.
Причина виходу на ринок ЄС досить банальна для України – фактичне закриття російського ринку.
При цьому завдання ускладнювалося тим, що у компанії не було коштів для просування на новому ринку.
Здавалося, що поставлене абсолютно нездійсненне завдання. Однак на практиці з’ясувалося, що нічого неможливого немає. Минулого року чернігівська компанія почала експорт до Австрії, працюючи з місцевим посередником. Саме цей посередник і забезпечує подальше просування чернігівського взуття як в австрійські, так і в німецькі магазини.
На підставі дистриб'юторського договору австрійський представник розробив нову торгову марку Primissimi - спеціально для продажу в ЄС, розроблено сайт для онлайн-продажів, сприяв тому, що чернігівська фабрика була представлена на міжнародній виставці в австрійському Зальцбурзі.
Робота через посередника має багато недоліків (насамперед, фінансових), але спрощує просування в Євросоюзі.
 |
| Тут і далі – фото "Берегиня" |
"Наш австрійський партнер бере на себе всі зобов'язання по розміщенню в мережах і вирішує всі проблеми з сертифікацією. Звичайно, поки це невеликі партії, але ми вже представлені в ЄС, причому під своїм брендом", – кажуть в чернігівській компанії.
Можливість виходу зі своїм брендом – особлива удача, адже більшість українських підприємств легкої промисловості зазвичай виконують лише замовлення великих світових компаній, з їх символікою та ярликами, а отже, українські бренди залишаються невідомі в Європі.
Водночас просування свого бренду вкрай важливо, якщо виробник хоче конкурувати не тільки ціною.
Наприклад, в "Берегині" свій сегмент називають "середній плюс". А це означає, що їхнім конкурентом є не численні "китайці" і "індуси", а європейські виробники. Компанії з традиціями, давно відомі своїм клієнтам (точніше – їхнім батькам ;)
Вийти і закріпитися на такому ринку – і так дуже непросте завдання, але ж у чернігівській компанії взагалі немає рекламних бюджетів. Тож, в цілому, "місія нездійсненна".
Але ситуація змінюється, якщо ставити перед собою реальні завдання.
"Для того щоб вийти в Європу, потрібні або великі кошти, або час. Зайвих грошей у нас немає, тому треба бути готовим, що дорога в Європу буде довгою", – каже Ганна Бас. Такий вибір дозволив виробнику відкласти "на потім" багато дорогих процедур і навіть сертифікацію. Як пояснили в "Берегині", зараз обов'язки по сертифікації їхньої продукції (європейські торгові мережи часто вимагають додаткових сретифікатів) лежить на австрійському партнері.
"Звісно, ми розуміємо, що це лише тимчасовий крок. Ми розраховуємо, що за деякий час, коли у нас будуть можливості наростити свій експорт в ЄС, ми пройдемо повноцінну європейську сертифікацію. Однак поки що ми можемо уникнути цих витрат, і це дуже зручно", – запевняє начальник відділу ЗЕД чернігівської компанії Тетяна Ісмаїлова.
 |
Може виникнути питання: невже це можливо? А як же "драконівські" вимоги ЄС до продукції для дітей?
Насправді все набагато простіше. Дорога в Євросоюз для "Берегині" відкрилася завдяки загальнодержавним успіхам в адаптації до євростандартів.
А конкретно – завдяки визнанню сертифікатів відповідності.
Тепер український сертифікат, що підтверджує, що продукція зроблена виключно з натуральних матеріалів, дозволяє розпочати поставки до ЄС.
На практиці українського сертифіката часто не вистачає: конкретні торговельні мережі часто вимагають додаткові сертифікати від компаній поза межами ЄС. Однак, і це дуже важливо – йдеться не про вимоги ЄС і не про вимоги окремих контрагентів. Як правило, такі умови ставлять європейські оптовики, які ще не довіряють українським партнерам.
Ще один бар'єр для українського бізнесу, який часто називають експортери – необхідність адаптації до смаків європейців.
У "Берегині" вирішили і це питання. Знайти рішення цієї проблеми також вдалося без значних коштів.
 |
"Смаки відрізняються і всередині України. Наприклад, покупці в Києві часто надають перевагу іншій продукції, ніж львів'яни. Звісно, смаки в Європі теж різні.
Ми зробили дуже просту ставку – в ЄС експортується дитяче взуття стриманих кольорів без додаткових прикрас. В Україні подібна продукція має стабільний попит в усіх регіонах. І ми не помилилися – це зацікавило і європейських споживачів", – говорить Ганна Бас.
На жаль, український експорт до ЄС товарів для дітей поки не став масовим. Численні стереотипи все ще працюють проти України.
Однак, як показує практика, більшість "страшилок" про складнощі виходу в ЄС виявляються лише міфами.
Насправді на європейський ринок можуть виходити невеликі компанії. Для цього вистачить української сертифікації. А головне – європейські покупці готові купувати речі, зроблені в Україні.
Досвід чернігівських виробників доводить всі ці три правила.
Україна вичерпала майже всі квоти на безмитне ввезення сільськогосподарської продукції в країни ЄС. Про це повідомляє керівник департаменту міжнародного співробітництва Мінагропроду Олександр Романовський.
За його словами, в Україні повністю вичерпані квоти на курятину, кукурудзу, пшеницю, овес, ячмінь, мед, крупи, оброблені томати, солод, яблучні і виноградні соки.
Через складності з сертифікацією залишаються вичерпаними квоти на м'ясну продукцію (крім курятини). Залишилися квоти і на деякі інші продукти - часник, гриби.
«На думку вітчизняних експертів, в найближчому майбутньому українські аграрії значно збільшать темпи використання квот. Зі свого боку, Європейська комісія висловила готовність збільшити квоти на безмитне ввезення деяких груп продуктів», - йдеться у повідомленні.
11 жовтня презентовано книжку та телефільм «Українські голови в Баварії».
Йшлося про інформаційно-освітній візит міських та селищних голів із Чернігівської області до баварського міста Кемптен. Проходив він на почату червня 2014 р. в рамках проекту зі сталого розвитку селищ та малих міст Сіверського краю, що здійснювався за підтримки Фонду Ганса Зайделя. А тепер за його матеріалами створено телефільм. Відео складається з восьми серій, в яких висвітлюється організація низки ключових напрямів діяльності органів місцевого самоврядування в баварському місті: благоустрою, будівництва, водопостачання та водовідведення, збереження та використання історико-культурної спадщини, збору та утилізації сміття, використання відновлювальних джерел енергії, роботи місцевої влади з молоддю. Про це розказав автор сценарію та режисер фільму Володимир Бойко, директор Чернігівського центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади.
Своїми враженнями поділилися учасники поїздки: виконавчий директор Чернігівського регіонального відділення Асоціації міст України Федір Фесюн, Михайло-Коцюбинський селищний голова Микола Завальний, Семенівський міський голова Олександр Бичков та директор Сновського історичного музею Валентина Москаленко. Учасники погодилися, що європейський вибір України означає розвиток на її теренах місцевого самоврядування, яке є ключовим важелем для змін в Україні.
Менше ніж за рік після старту дії зони вільної торгівлі Європейський Союз погодився на підвищення експортних квот. Новину про це в Київ особисто привезла єврокомісар з питань торгівлі Сесілія Мальмстрьом. Точніше, ЄС погодився на запровадження автономних преференцій, що діятимуть протягом трьох років.Це означає, що до самої Угоди про асоціацію правки не вноситимуть, а ці зміни фіксуються як одностороння поступка з боку ЄС. Втім, важливіший сам результат – збільшення квот, ніж формулювання, яким чином ЄС пішов на цю поступку.Тим більше, перегляд за підсумками всього лиш дев'яти місяців дії режиму вільної торгівлі – прецедент для ЄС. Зазвичай подібні перегляди відбуваються після двох-трьох років дії ЗВТ.
Тепер, після того, як Єврокомісія офіційно виступила з такими ініціативами, їх повинні затвердити Європарламент і Рада ЄС. Втім, в самій комісії вважають, що це не створить проблем, і преференції набудуть чинності наступного року.
Втім, як уточнює радник міністра агрополітики Владислава Рутицька, внесення пропозицій Єврокомісією ще не означає їх легкого проходження в Європарламенті. "Щоби робота майже двох років не пройшла даремно, нам потрібно серйозно підійти до лобіювання цього питання. Ми маємо довести євродепутатам необхідність цього кроку, причому по кожній позиції", – каже вона.
На які поступки пішов ЄС?
Дію автономних преференцій запропоновано поширити як на продукти харчування, так і на непродовольчі товари.
Для продуктів поява преференцій означає збільшення квот на безмитний експорт.
Зокрема, на 3 тисячі тонн збільшена квота на експорт меду (нинішня квота – 5 тис. тонн) та на 500 тонн – на експорт виноградного та яблучного соків (10 тис. тонн). Це найбільш затребувані квоти, які вичерпуються в перші дні (а іноді – в перші години) дії нових квот.
Також на 5 тис. тонн збільшена квота на експорт томатів. Це одне з найбільших досягнень українських переговірників, адже зараз річна квота на томати становить 10 тис. тонн.
Також на 4 тис. тонн збільшена квота на безмитний експорт вівса, на 7,8 тис. тонн – круп і пластівців.
Останнє – можливо, одне з найбільших досягнень. Адже таке збільшення квот стимулює експортувати в ЄС продукти з більшою часткою доданої вартості. А нульові мита дозволять українським виробникам конкурувати на цьому ринку. Збільшення квот на зернові порівняно невелике – всього 100 тис. тонн в рік. Втім, зараз ЄС вимушено обнуляє мита на зерно для всіх виробників, а отже, найближчим часом змін у цій групі очікувати не варто. Джерела в євроструктурах кажуть про ще одну причину такого кроку. "Завжди є можливість експортувати борошно. На нього встановлена нульова ставка, а крім того – це продукт з більшою доданою вартістю", – розповідає співрозмовник ЄвроПравди.
Набагато більший обсяг квот встановлений на кукурудзу (650 тис. тонн) і ячмінь (350 тис. тонн). По цих позиціях, особливо по кукурудзі, попит в ЄС був дуже високий. А отже, тиск у питанні збільшення квот був як з боку України, так і з боку європейських покупців.
Нові преференції не поширюються лише на дві товарні групи, важливі для українського експорту.
Перша – м'ясо птиці (курятина), де річна квота становить 26 тис. тонн. Ця позиція завжди була чутливою для ЄС, а тому поступок Україні отримати не вдалося. Для порівняння, соки – також досить чутлива для ЄС товарна група, однак у цьому випадку поставки в Європу веде безліч компаній. А це давало можливість говорити про збільшення квот як про підтримку малого і середнього бізнесу.
Також преференцій не отримали українські виробники цукру (річна квота – 20 тис. тонн). "Збільшення квот на цукор було критичним півтора-два роки тому. Але за останній рік цукровики збільшили як обсяги експорту в треті країни, так і продажі на внутрішньому ринку – за рахунок військових контрактів. Тому зараз європейський ринок не є таким вже безальтернативним", – пояснює директор консалтингової компанії "ААА" Сергій Наливка.
У групі преференцій для непродовольчих товарів квоти замінені нульовими ставками.
Так, протягом найближчих трьох років нульові ставки пропонується встановити на хімічні добрива, а також на вироби з алюмінію, мідні прутки та дріт, чоловіче і жіноче взуття.
Ще одна позиція, по якій відбудеться обнулення ставок – телевізори, тюнери і відеокамери, – відверто дивує. Адже досі Україна практично не експортувала таку техніку до ЄС.
Втім, малоймовірно, щоб Україна включала цей пункт в список пропозицій для перегляду, не маючи на те вагомих причин. Швидше за все, це стало відповіддю на відповідну заявку від бізнесу – вітчизняного чи іноземного. У будь-якому випадку, це означає, що такий експорт може незабаром піти в ЄС.
Яким буде глобальний ефект автономних преференцій ЄС?
Поки оцінити його досить складно, адже можливості українського експорту не обмежуються обсягами квот. За більшістю позицій обсяги експорту перевищують квоти. Водночас квоти збільшать прибуток українського бізнесу, дозволять йому краще конкурувати на ринках ЄС.
А крім того, преференції були надані за тими позиціями, де є реальне зацікавлення з боку європейських покупців. А це означає, що Україна поступово інтегрується в європейську торговельну систему.
Отже, нові преференції цілком вірогідні. Треба лише постійно показувати, що українські товари дійсно користуються попитом в Європі. І перший доказ цього – нинішнє рішення Єврокомісії.