Ефект для України від додаткових торговельних преференцій, проект регламенту яких був представлений у вересні, під час експорту товарів до Європейського Союзу може становити 100-150 млн доларів.
Про це повідомила на конференції з міжнародної торгівлі торговий представник України Наталія Микольська.
"Ефект від очікуваних додаткових преференцій може становити 100-150 млн доларів", - сказала вона.
Микольська також заявила, що це не максимальний ефект, який Україна могла б отримати, відзначивши при цьому важливість самого факту можливості отримання додаткових преференцій.
Вона нагадала, що преференції поширюватимуться, зокрема, на добрива, взуття, вироби з міді, ряд зернових, мед.
Проект Європейського Союзу «Вдосконалення системи контролю харчових продуктів в Україні» презентував європейське законодавство у сфері санітарних іфітосанітарних заходів та настанови з питань експорту до ЄС.
Настанови, призначені для компетентних органів та операторів ринку, стосуються правил ЄС щодо імпорту та транзиту живих тварин і продуктів тваринного походження з третіх країн, а також основних питань, пов’язаних із вимогами до імпорту, новими правилами гігієни та заходами офіційного контролю харчових продуктів.
«Угода про Асоціацію між Україною та ЄС з її Поглибленою та всеохоплюючою зоною вільної торгівлі відкриває для українських виробників нові можливості, проте і нові виклики перед ними постають також. Діяльність нашого Проекту направлена на те, щоб допомогти і новоствореному контролюючому органу – Державній службі Україні з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, і виробникам адаптуватися до вимог нового, гармонізованого з європейським харчового законодавства. Так, після 1,5-річної навчальної програми для державних інспекторівДержпродспоживслужби, влітку цього року ми провели серію семінарів для операторів ринку харчових продуктів у всіх областях України, а нещодавно разом із спеціалістами Мінагрополітики започаткували проведення вебінарів. Сьогодні ми презентували європейське законодавство у сфері санітарних тафітосанітарних заходів та настанови, які, сподіваюсь, стануть корисними як і для контролюючого органу, так і для тих операторів ринку, які хочуть експортувати на європейський ринок», - зазначив керівник проекту ЄС Тоні Віл.
Довідково
Проект «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні» є частиною фінансованої Європейським Союзом Програми всеохоплюючої інституційної розбудови (Comprehensive Institution Building Programme – CIB) у сфері безпечності харчових продуктів в Україні. Проект розпочав свою діяльність у березні 2014 р. Основною метою діяльності Проекту є сприяння вдосконаленню системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні за принципом «від лану до столу» шляхом приведення законодавства України, інституційної інфраструктури та системи державного контролю у відповідність до регуляторної та адміністративної політики і практик ЄС.
Станом на 25 листопада 2016 року право експорту на ринки Європейського Союзу мають 277 українських підприємств.
Про це повідомляє прес-служба Держсповживслужби.
"Ми бачимо прогрес у просуванні вітчизняного виробника на ринок Європейського Союзу. Так, зараз 277 українських підприємств мають право експортувати свою продукцію на європейський ринок, з них 97 - підприємства, що виробляють харчову продукцію, 180 - підприємства, які виробляють продукти нетваринного походження", - повідомив голова Держспоживслужби Володимир Лапа.
При цьому він уточнив, що із зазначених 97 підприємств-виробників харчових продуктів: 7 - виробники м'яса птиці і продуктів з нього, 19 - риби і рибопродуктів, 2 - яєць і яйцепродуктів, 49 - меду бджолиного, 5 - жаб'ячих лапок і равликів, колагену 1, кишкової сировини - 1.
Крім того, в поточному році 13 українських підприємств були схвалені на експорт в ЄС молока та молочних продуктів.
Експорт виробленої в Україні продукції до країн Європейського союзу зріс на 5,2% у період з вересня минулого року до серпня 2016-го.
Про це заявив представник профільного директорату Єврокомісії.
"Хочемо підтвердити, що ми дійсно маємо важливі результати. У період із вересня 2015 року по серпень 2016-го ми зафіксували зростання українського експорту до ЄС на 5,2% порівняно з аналогічним попереднім періодом", - зазначив співрозмовник.
У Єврокомісії наголосили, що це є великим досягненням, враховуючи складну ситуацію в Україні.
Нагадаємо, у жовтні Європейська комісія ухвалила рішення запропонувати збільшення розмірів тарифних квот для української сільськогосподарської продукції.
Мета цієї книги – зробити правовий зміст Угоди про асоціацію чітко зрозумілим. Вона охоплює всі значні політичні та економічні розділи Угоди, де пояснює зобов’язання, взяті Україною і проблеми, пов’язані з їх реалізацією.
Як унікальний довідник Угоди про Асоціацію та ПВЗВТ між Україною та ЄС, ця книга призначена для професійних кіл, а саме посадових осіб, парламентаріїв, дипломатів, бізнесменів, керівників, юристів, консультантів, аналітичних центрів, громадських організацій, викладачів вузів, тренерів, студентів і журналістів.
Робота над книгою була проведена двома групами дослідників з провідних незалежних аналітичних центрів, CEPS в Брюсселі та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) в Києві, за підтримки Шведського агентства міжнародного розвитку (Sida). Це одна з трилогії Довідників, з двома іншими обсягами, які досліджують аналогічні Угоди про асоціацію між ЄС та Грузією, ЄС та Молдовою.
Книга українською мовою.
Книга є в наявності також англійською мовою.
Представництво Європейського Союзу в Україні оголошує старт серії дискусійних клубів в обласних центрах України. Перші дискусійні клуби відбудуться 17 листопада в Житомирі, 25 листопада у Черкасах та 28 листопада у Чернігові. Всього дискусійні клуби охоплять 30 міст України.
Під час зустрічей учасники зможуть познайомитися з провідними фахівцями в галузі енергоефективності, дізнатися про легкі способи заощадження енергії та тепла і стати частиною захоплюючих обговорень про шляхи підвищення потенціалу України у співпраці з ЄС.
Якщо ви маєте власну думку або просто хочете цікаво провести час з однодумцями або опонентами, приходьте на зустріч дискусійного клубу в своєму місті!
Дискусійні клуби у листопаді:
• 17 листопада, 15:00, м. Житомир, дискусія «Енергоефективність: модний тренд чи необхідність?» (вул. Київська, 45) Реєстрація на зустріч за посиланням https://goo.gl/forms/1HEq8cbmvYf8fFPI2
• 26 листопада, м. Черкаси, дискусія «Україна-Європа: шляхи взаємодії» (бул. Шевченка 274/1)
• 28 листопада, 14:00, м. Чернігів, дискусія «Чи стане Чернігів енергоефективним? Досвід ЄС для зміни міста» (вул. Шевченка, 5)
Учасниками дискусій стануть експерти у сферах євроінтеграції та енергоефективності, представники місцевої влади, бізнесу та Представництва ЄС в Україні.
Повний перелік міст, де пройдуть дискусійні клуби, а також теми і запрошені спікери будуть додатково оголошені на сайті Представництва Європейського Союзуhttps://eeas.europa.eu/delegations/ukraine_uk та на сайті проектуwww.euroquiz.org*.
Дискусійний клуб проводиться в рамках інформаційного проекту «ЄС: вибір молодого покоління України», який спрямований на поширення інформації про ЄС та процеси євроінтеграції України. Цього року особлива увага буде приділена темам енергоефективності та енергозбереження. Деталі проекту можна дізнатися за телефоном (044) 425 77 09 або за адресою: ask@euroquiz.org.ua.
Нещодавно арсенал угод поповнився масштабною та всеохопною угодою про вільну торгівлю між ЄС та Канадою (CETA), переговори щодо якої тривали цілих сім років. ЄС називає цю угоду найамбітнішою, оскільки вона передбачає скасування 99% ввізних мит, полегшує доступ до ринків послуг, державних закупівель та створює кращі умови для інвестування.
Важливо, що СЕТА потенційно може принести вигоду й для України.
З однієї сторони, з січня 2016 року між Україною та ЄС функціонує поглиблена та всеосяжна зона вільної торгівлі (DCFTA). Окрім того, Україна зробила безпрецедентний крок у зміцненні міжконтинентальних торгових відносин, підписавши у липні 2016 року угоду про зону вільної торгівлі з Канадою (CUFTA).
Із вступом в силу, CUFTA відкриє українським експортерам доступ до 98% канадського ринку товарів, а сама угода містить важливі положення щодо усунення нетарифних бар’єрів, сприяння торгівлі, участі у державних закупівлях тощо.
Отже, які ж саме переваги може отримати Україна від трикутника вільної торгівлі "Україна – Канада – ЄС"?
Взаємне усунення нетарифних бар’єрів у торгівлі
ЄС та Канада – розвинені країни з високими, проте неоднаковими стандартами щодо якості та безпеки товарів, їх маркування, пакування, тощо. На практиці ці вимоги нерідко стають нетарифними бар’єрами у міжнародній торгівлі.
СЕТА містить важливі положення щодо добровільного наближення стандартів та інших вимог між ЄС та Канадою. Одночасно вона містить застереження, що жодна країна не повинна знижувати свої вимоги щодо якості та безпеки товарів.
Безпрецедентною є наявність окремого розділу угоди, що стосується питань зближення технічних регламентів та стандартів, починаючи зі стадії їх розробки. Це дозволить мінімізувати різницю у регуляторних підходах ЄС та Канади.
Варто зазначити, що CUFTA так само передбачає, що технічні регламенти та процедури оцінки відповідності не мають створювати додаткових перешкод на шляху вільної торгівлі між Україною та Канадою, а розробка відповідних вимог має бути максимально прозорою.
Наближення та взаємне визнання технічних регламентів та стандартів між ЄС та Канадою має важливе значення й для українських експортерів.
Адже перед Україною зараз стоїть завдання адаптації українського законодавства до вимог ЄС. Масштабне зближення з європейськими стандартами стосується не лише тих підприємств, які експортують товари до ЄС. Воно стосується виробників в цілому, оскільки запроваджуються нові правила гри для всіх.
Наразі в Україні розроблена стратегія наближення санітарних та фітосанітарних норм до вимог ЄС, окремо ухвалена стратегія реформування сфери технічного регулювання із скасуванням радянських ГОСТів та запровадженням європейських вимог до якості та безпеки товарів.
Виробництво українських товарів за європейськими стандартами значно полегшить доступ українських товарів до ринку Канади, сприятиме взаємному визнанню результатів оцінки відповідності та зменшить вартість експорту через зменшення витрат на адміністративні процедури.
Навіть зараз експортерам, які мають усі необхідні сертифікати для експорту в ЄС, набагато легше вести переговори з канадськими партнерами.
Звідки й куди? Правила походження товарів
Двосторонні угоди про вільну торгівлю встановлюють більш сприятливі умови торгівлі, але лише між країнами, які є сторонами відповідної угоди.
Наприклад, товар, ввезений в Канаду з України, не можна реекспортувати до США без мита, оскільки його походження є українським, а не канадським.
Способом відфільтрувати товари, які можна імпортувати за зниженими або нульовими ставками ввізного мита, є правила походження товарів. При цьому кожна угода про вільну торгівлю містить свої власні правила визначення походження, які враховують специфіку міжнародної торгівлі країн, що підписали угоду.
Як правило, виробник має довести, що його товар повністю вироблений/вирощений на території певної країни або вироблений із додаванням імпортованих матеріалів за умов т.зв. "достатньої переробки". При цьому кожна угода по-своєму визначає критерії достатності переробки для товарів. Це може бути:
(1) зміна класифікаційного коду товару (наприклад, перші два чи чотири знаки в класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності);
(2) зміна вартості товару в результаті його переробки, коли вартість використаних іноземних матеріалів не перевищує фіксованої частки вартості кінцевого товару.
Візьмемо найпростіший приклад – одяг.
Відповідно до Протоколу І до Угоди про асоціацію Україна – ЄС, що містить основні положення щодо визначення походження товарів, у більшості випадків одяг вважатиметься таким, що походить з України, якщо ціна тканини та інших текстильних матеріалів, із третіх країн (наприклад, з Марокко чи Туреччини), не перевищує 8% ціни товару.
Угода про вільну торгівлю з Канадою визначає, що достатня переробка матиме місце тоді, коли, зокрема, зміниться товарна група товару (на рівні двох знаків в класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності).
Безумовно, існування правил походження товарів в угодах про вільну торгівлю виправдане, бо як інакше вирізнити товари партнера по угоді. Проте коли відбувається нашарування угод про вільну торгівлю, різниця у правилах походження товарів може створювати труднощі для експортерів, особливо враховуючи сучасні глобальні ланцюги доданої вартості.
Досвід країн Азії та Латинської Америки показує, що існування різних правил походження товарів значно знижує рівень ефективності зон вільної торгівлі для бізнесу. Так, майже 90% усієї торгівлі в Латинській Америці відбувається на преференційних мовах, але водночас на прикладі угод про вільну торгівлю Мексики, Чилі та Перу було виявлено, що лише 40% товарів мають схожі правила походження товарів.
Схожа ситуація спостерігається і в Південно-Східній Азії – в регіоні, який наскрізь пронизаний угодами про вільну торгівлю. Зокрема, у 2008 році в рамках Асоціації держав Південно-Східної Азії була запроваджена ініціатива щодо перегляду правил походження товарів з метою їх уніфікації.
Виходом із такої ситуації є так звана кумуляція при визначенні правил походження товарів. Наприклад, правило двосторонньої кумуляції передбачено і в CUFTA, і в DCFTA, і в CETА.
Воно означає наступне: якщо, наприклад, сировина для виробництва товару в Україні завезена з ЄС, то правила щодо достатньої переробки не є обов’язковими.
Тобто якщо для виробництва одягу використовується тканина, імпортована вже не з Марокко, а з ЄС, і її вартість становить понад 8%, то такий одяг все одно вважатиметься українським та може експортуватись до ЄС без сплати мит.
Кумуляція при визначенні походження товарів дуже важлива у трикутнику DCFTA – CUFTA – CETA, оскільки Україна може отримати переваги від так званої перехресної кумуляції(cross-cumulation), яка ще більше зменшить бар’єри для руху сировини та товарів.
В цьому випадку, якщо для виробництва одягу в Україні використовуватиметься тканина, імпортована з ЄС, то такий одяг все одно вважатиметься українським та зможе експортуватись до Канади без дотримання вимог щодо істотної переробки. Але при цьому мають бути додатково погоджені умови та правила походження товарів між Канадою, Україною та ЄС.
Варто додати, що CETA також передбачає можливість "трикутної" кумуляції із США після підписання угоди про вільну торгівлю між США та ЄС.
Наприклад, Канада зможе вільно використовувати у виробництві американські запчастини та інші компоненти при безмитному експорті автомобілів до ЄС. Наразі СЕТА передбачає додаткове право Канади експортувати до ЄС 100 тис. авто в рік із часткою іноземних компонентів до 70% (замість загальних 50%).
Кумуляція у рамках вільної торгівлі ЄС–Україна–Канада допоможе налагодити зв'язок між трьома незалежними угодами про вільну торгівлю (DCFTA, CUFTA, CETA), поглибити рівень торгового та економічного співробітництва України з Канадою та ЄС, а також сприяти подальшій інтеграції України у глобальні ланцюжки доданої вартості.
Торгівля послугами та залучення інвестицій
Як всеохопна угода про економічне співробітництво, CETA містить положення про торгівлю послугами та захист інвестицій. При цьому лібералізація у торгівлі послугами доволі масштабна, оскільки Канада та ЄС пішли шляхом так званого "негативного" списку, тобто були зроблені винятки для певних секторів (наприклад, охорона здоров’я), а у всіх інших секторах автоматично забезпечується вільний доступ на ринок для послуг та їх постачальників.
Додатково CETA сприятиме взаємному визнанню кваліфікацій, що в перспективі дасть можливість канадським інженерам, лікарям, юристам безперешкодно працювати в ЄС, і навпаки.
На відміну від CETA та Угоди про асоціацію Україна–ЄС, угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою поки не містить положень щодо торгівлі послугами та захисту інвестицій. Проте протягом двох років після набуття чинності угода може бути переглянута і доповнена, зокрема, положеннями щодо торгівлі послугами та захисту інвестицій.
Отримання вільного доступу на ринок послуг багатомільйонної Канади відкриє багато можливостей для українських постачальників послуг, особливо враховуючи, що торгівля послугами є невід’ємною частиною глобальних ланцюгів доданої вартості.
Experto crede, або вір досвідченому
Угода про вільну торгівлю між ЄС та Канадою – це важливий сигнал для українських експортерів.
По-перше, це додатковий аргумент "за" торгівлю з Канадою, бо ЄС не витрачав би сім років на переговори, якби не бачив реальних перспектив.
Так, нас розділяє океан, поруч конкуренція з США, але у ХХІ столітті це швидше не перепони, а виклики, які за наявності якісного товару, продуманої маркетингової стратегії та логістики зникнуть.
По-друге, не варто гаяти часу, оскільки початок вільної торгівлі між Канадою та ЄС може посилити конкуренцію на ринку Канади, тому про своє "місце під сонцем" варто задуматися вже зараз.
Угоди про вільну торгівлю відкривають багато можливостей, проте чи будуть вони реалізовані залежить більшою мірою від проактивної позиції бізнесу та його бажання інвестувати у довгостроковій перспективі.
Майже місяць тому Європейська комісія ухвалила рішення запропонувати збільшення розмірів тарифних квот для української сільськогосподарської продукції. Європейський комісар з питань торгівлі Сесілія Мальмстрьом озвучила це під час зустрічі з нашою командою.
Це є результатом послідовної та копіткої дипломатичної роботи. Як наслідок, Європейський Союз робить значний крок для розширення торговельних взаємовідносин.
Перелік товарів на збільшення квот включає не всі позиції, що були запропоновані міністерством, але це дає, за оцінками експертів, гарну можливість наростити обсяги торгівлі з ЄС додатково майже на $200 млн на рік.
Ця ініціатива Європейської комісії щодо збільшення квот на деякі групи українських товарів ще має бути підтримана Європарламентом та країнами-членами ЄС та діятиме строком на три роки.
Насамперед – інфографіка про те, на які товарні групи будуть збільшені квоти та в якому обсязі:
При цьому ми маємо низку тарифних квот на групи товарів, які ще не були заповнені експортерами за умовами безмитних поставок до країн ЄС у повному обсязі. На те є різні причини.
Деякі групи квот потребують від українських виробників проходження особливих процедур сертифікації та отримання відповідних дозволів.
Наприклад, процес отримання дозволу щодо доступу молока та молочних продуктів на ринки Європейського Союзу тривав 7 років. Було проведено 4 верифікаційні місії FVO.
За даними статистики, у 2016 році було вперше частково використано квоти на вершкове масло (46%) та сухе молоко (30%).
На сьогодні право експорту своєї продукції на територію Європейського Союзу мають 266 українських підприємств.
З них 86 підприємств – виробники продукції для споживання людиною, 180 підприємств – виробники нехарчової продукції.
Наразі частка ЄС в загальній структурі зовнішньоторговельного обігу сільськогосподарської продукції України складає 33,9%. Загалом українська сільськогосподарська продукція користується попитом серед європейських споживачів та зараз має шанс на додаткові можливості для розширення експорту. Тому нам необхідно надалі підтримувати свій імідж надійного торговельного партнера завдяки якісній вітчизняній продукції.
Ключове питання – де ми можемо збільшити експорт до ЄС?
В європейських країнах досить розвинене аграрне лобі. Внутрішні виробники активно захищають свої зайняті позицій на ринку.
Проте розвиватися українським аграріям є куди. Адже багато квот не використовуються українськими експортерами (гриби, часник, яловичина, баранина, свинина, продукти з обробленого молока, крохмаль та багато інших позицій).
Перш за все необхідно, щоб наша аграрна продукція відповідала європейським стандартам безпеки та якості.
Наприклад, для здійснення експорту яловичини до ЄС в Україні на національному рівні має бути введена в дію система моніторингу на захворювання губчастоподібною енцефалопатією великої рогатої худоби.
А для того, щоб реалізувати баранину в ЄС, ми маємо збільшити обсяги її виробництва та забезпечити відповідні стандартам ЄС умови забою тварин.
Україна доки не використовує безмитні квоти на часник, але розвиток цього напрямку матиме успіх для малих та середніх виробників. Так, ця культура складна в обробітку, але ретельне напрацювання технологій обробки в результаті забезпечить добрі досягнення в цій галузі.
Щодо експорту грибів, треба відзначити, що ринки Європи насичені цим товаром. Тому українським грибним виробникам необхідно максимально робити ставку на якість та конкурентоспроможність цієї групи, щоб мати попит на міжнародних ринках.
Ми зацікавлені в тому, щоб вітчизняні малі та середні гравці сміливо виходили на великі зовнішні ринки та освоювали їх, розвивались та займали свої впевнені позиції з великим асортиментом якісної продукції.
Головне, щоб виробники були зацікавлені у розвитку хоча б первинної переробки та були здатні кооперуватися між собою у взаємодоповнюючі кластери. Це значно примножить сили малим фермерам для подолання міжнародної конкуренції.
23 листопада 2016 в Києві відбудеться бізнес-майстерня "Як вести бізнес з Німеччиною" за програмою Федерального міністерства економіки та енергетики для управлінських кадрів Німеччина - Україна: "Fit for Partnership with Germany".
Запрошуємо керівників середньої та вищої ланки, менеджерів українських бізнес-структур і учасників, які планують зовнішньоекономічну діяльність і готові до співпраці з Німеччиною.
Реєстрація - https://goo.gl/forms/
Бізнес-майстерня передбачає можливість для кожного з учасників докладніше дізнатися про програму «Fit for partnership with Germany», про бізнес моделях німецького бізнесу, про особливості ринку Німеччини, про бар'єри виходу і роботи на зовнішніх ринках Німеччини, чого очікують німецькі підприємці від своїх партнерів і як запропонувати іноземному партнеру свою пропозицію.
ПРОГРАМА:
11:30 - 12:00 Реєстрація. Кава брейк
12:00 - 12:30 Відкриття бізнес-майстерні
12:30 - 13:45 Програма «Fit for Partnership with Germany»:
П'ять незаперечних переваг для вашого бізнесу
13:45 - 14:00 Кава-брейк
14:00 - 15:45 Бути готовим до співпраці з німецькими партнерами - що це значить для українського підприємства?
Основні питання:
• Які особливості ринку Німеччини?
• Які існують бар'єри виходу і роботи на зовнішніх ринках?
• Чого чекають німецькі підприємці від своїх партнерів?
• Чого ми чекаємо від німецького партнера?
• Що ми можемо запропонувати іноземному партнеру?
15:45 - 16:00 Кава-брейк
16:00 - 16:45 Креативна майстерня «Що ми можемо зробити вже сьогодні, щоб підвищити свою привабливість як зовнішньоекономічного партнера»
16: 45-17: 15 Відповіді на питання. Закриття майстерні.
На бізнес-майстерні поділяться своїм досвідом участі випускники минулих стажувань програми «Fit for partnership with Germany».
Міжнародний центр перспективних досліджень проводить чергову щорічну конференцію, присвячену питанням європейської інтеграції України, підбиттю підсумків та визначенню подальших кроків щодо імплементації Угоди про асоціацію з ЄС. Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом є новим форматом відносин, спрямованим на створення поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) і поступову інтеграцію України до внутрішнього ринку Євросоюзу. Угода про асоціацію має якомога швидше стати історією успіху економічних та соціальних здобутків, а не символом проблем і невдач. Інакше буде завдано удару по європейській ідеї не лише в Україні, а і на всьому континенті. Саме з цією метою і буде проведено цьогорічну конференцію «Відносини Україна-ЄС: тест на міцність».
Організатор: Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД)
Партнер Форуму - Deutsche Gesellschaft fuer Internationale Zusammenarbeit (GIZ) (tbc)
Дата: 14 листопада 2016 року, 14.00-16.00,
Початок реєстрації: 13:30; відкриття конференції: 14:00
Місце: Готель «ІnterContinental Kyiv», м. Київ, вул. Велика Житомирська, 2А.
Мета заходу: оцінити досягнення та визначити нагальні завдання в контексті європейської інтеграції України, імплементації Угоди про асоціацію з ЄС в економічній сфері; виявити потенційні ризики та загрози на цьому шляху.
До участі у дискусії запрошуються: керівники державних органів влади України, представники дипломатичного корпусу держав-членів ЄС та країн Східного партнерства, експерти з питань європейської інтеграції, представники бізнес-спільноти та ін.
Під час заходу будуть обговорюватися наступні питання:
* Зовнішньо- та внутрішньополітичні виклики на шляху європейської інтеграції України
* Майбутнє відносин Україна-ЄС. «Меню європейської інтеграції» для України
* Європейська інтеграція України в контексті системної кризи ЄС
* Запровадження безвізового режиму як найближча реальна історія успіху
* Стан виконання зобов’язань у сфері управління державними фінансами
* Зобов’язання у сфері оподаткування: які положення Угоди ще мають бути імплементовані до українського законодавства?
* Запровадження глибокої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС: здобутки та перспективи.
Робочі мови: українська/російська та англійська.
Реєстрація учасників: Для участі у конференції просимо зареєструватися за електронною адресою i.stepanova@icps.kiev.ua, вказавши своє ім’я та прізвище, організацію, яку Ви представляєте, та контактні дані.
Реєстрація ЗМІ: Для участі представників медіа у конференції просимо зареєструватися за електронною адресою press@icps.kiev.ua.