Українська Школа Еліт запрошує керівників та менеджерів українських компаній до безкоштовної участі у бізнес-майстерні, з метою допомогти знайти партнерів в Європі. 

За дорученням Німецького Товариство з міжнародного співробітництва GIZ GmbH реалізується спільна програма – бізнес-майстерня «Як знайти партнера в ЄС (на прикладі Німеччини) та що ми можемо запропонувати іноземному партнеру» для підприємств з експортно-імпортним потенціалом і менеджерів Fit for partnership with Germany (готові до співпраці з Німеччиною).

Цільовою групою є керівники середньої і вищої ланки та менеджери зі складу кадрового резерву українських бізнес-структур, що планують зовнішньоекономічну діяльність та готові до співпраці з Німеччиною. 

Участь у заході безкоштовна.

Дата проведення бізнес-майстерні 15, 16, 17 лютого 2016 року (уточнюється час).

Експерти GIZ: Олена Олексіївна Ільїнкова та Євген Юрійович Клименко.

Бізнес-майстерня передбачає можливість для кожного із учасників отримати інформацію, знання, навички та міжкультурні управлінські компетенції, що допомагають налагодити співпрацю з німецькими компаніями та дізнатися про формат Программи Федерального министерства экономики и энергетики для управленческих кадров Германия-Украина «Fit for Partnership with Germany», формат стажування в Німеччині, вимоги до кандидатів для стажування, структура програми та інше.

Детальніше про участь

Європейськими країнами за станом на 11 січня 2017 р квоти на імпорт українського меду вичерпані на 100%, на 64% вичерпана квота на цукор, на 78% - на виноградні і яблучні соки.

Про це розповіла заступник міністра аграрної політики і продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

«Як і в минулому році, українська аграрна продукція користується великим попитом серед європейських імпортерів. Про це свідчать показники використаних квот станом на 11 січня 2017 р Наприклад, вже повністю використані обсяги тарифних квот для безмитного експорту українського меду. Квота на імпорт м'яса птиці на перший квартал поточного року також повністю вичерпана », - розповіла заступник міністра.

За словами Ольги Трофімцевой, за 2016 року було використано повністю квоти на мед, цукор, овес, ячмінну крупу і борошно, солод, кукурудзу, оброблені томати та інші продуктові групи.

«Нова статистика знову підкреслює важливість нашої роботи в питаннях розширення доступу українських аграрних експортерів до ринків ЄС. Це питання буде залишатися в 2017 р на порядку денному роботи нашої команди », - підкреслила вона.

Стан використання квот виглядає наступним чином:

Джерело

11 січня на засіданні Уряду схвалено для спрямування до Верховної Ради України проект закону про Ратифікацію Угоди між Урядом України і Європейським Союзом про участь України в програмі ЄС "Конкурентоспроможність підприємств малого і середнього бізнесу (COSME) (2014-2020)", до якої Україна офіційно приєдналася у травні 2016-го року.

COSME має загальний бюджет 2,3 млрд дол і спрямована на підтримку малих та середніх підприємств, зокрема, через полегшення їм доступу до грантів для прямого фінансування, доступу до ринків ЄС, створення сприятливого середовища для конкурентоспроможності та формування підприємницької культури.

Реалізація проектів у рамках COSME сприятиме просуванню нових можливостей для українських та європейських підприємців у рамках Угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі з ЄС.

Джерело

Майже 300 українських агропідприємств, станом на 1 січня 2017 р відстояли право на експортні поставки своєї продукції до Європи.

Про це повідомив міністр аграрної політики і продовольства України Тарас Кутовий.

Підводячи підсумки 2016 р глава Мінагропроду заявив, що право експорту на ринки ЄС мають вже 277 українських підприємств.

«Це є доказом відповідності української сільгосппродукції міжнародним нормам і стандартам. Якщо порівнювати, в 2015 р таких підприємств було 238», - додав Тарас Кутовий.

Раніше повідомлялося, що зовнішньоторговельний оборот продукції АПК України за 10 місяців 2016 року становив $ 15,3 млрд.

Джерело

Що приніс Україні перший рік дії зони вільної торгівлі з ЄС?

Для того щоб дати адекватну відповідь на це питання, треба зрозуміти, які саме зміни відбулись та, що важливо, коли.

Відомо, що після початку дії поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) з ЄС минув рік: цей розділ Угоди про асоціацію набув чинності в режимі тимчасового застосування 1 січня 2016 року. 

Деякі зміни відбулись раніше, деякі пізніше, і лише кілька – власне з 1 січня.

Ключова зміна, що відбулася із січня 2016 року – початок зниження ввізних мит України на товари з ЄС.

За розрахунками Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД), у перший рік середнє мито на товари походженням з ЄС зменшилось з 4,5% до 1,7%. Отже, можна було очікувати зростання імпорту з ЄС.

І дійсно, за даними Держстату, протягом перших десяти місяців року імпорт товарів з ЄС збільшився на 7,9%.

Однак говорити, що це зростання відбулось лише внаслідок зменшення ввізного мита, буде перебільшенням. Дуже важливим фактором стало скасування додаткової тимчасової імпортної надбавки, яка діяла протягом 2015 року й становила 5-10% залежно від категорії товару.

Не менш важливими чинниками були валютний курс та валютне регулювання, рівень внутрішнього попиту тощо.

З доступом на ринок ЄС ситуація ще менш тривіальна. Хоча ПВЗВТ запрацювала лише у січні 2016 року, безмитний доступ на ринок ЄС для більшості товарів Україна отримала ще у квітні 2014 року, коли ЄС надав автономні торговельні преференції, які повністю повторювали режим доступу на ринок ЄС протягом першого року дії зони вільної торгівлі.

Тоді було скасовано 95% ввізних мит ЄС на промислові товари та 84% – на сільськогосподарську продукцію. Також тоді ж почали діяти так звані тарифні квоти, які дозволяють ввезти безмитно певний обсяг продукції, після чого треба платити мито.

Коли у 2016 році почала діяти ПВЗВТ, рівень відкритості ринку ЄС відповідав вже його зобов’язанням, а отже, протягом цього року українські експортери не отримали додаткових тарифних преференцій порівняно з тими, які вони отримали два роки тому.

Наступне зниження ввізних мит ЄС відбудеться з початком 2017 року.

Відповідно, позитивні стимули від відкриття ринку мали б спрацювати ще у 2014-2015 роках. Але їхній ефект був майже повністю знівельований дією інших, потужніших факторів, як-то втрата території та активів, глибока банківська криза, а також падіння світових цін на сировину, зокрема на зерно та метали, що негативно вплинули на показники українського експорту.

За попередніми оцінками Держстату, за перші десять місяців 2016 року експорт товарів до ЄС виріс на 2,4% у номінальному вимірі та, вочевидь, значно більше у реальному вимірі, оскільки на багатьох ринках досі спостерігається низхідний ціновий тренд.

Серед товарів, які визначали динаміку експорту до ЄС, в першу чергу треба назвати соняшникову олію, поставки якої збільшились в кілька разів та забезпечили левову частку загального приросту. Також позитивний, хоча й значно менший, вплив мав приріст експорту товарів машинобудування, зокрема автомобільних запчастин, виробництво яких активно розвивається в Західній Україні. Ще одним чинником зростання експорту були поставки деревини та виробів з неї.

Також, за даними січня-жовтня 2016 року, ЄС був єдиним регіоном, український експорт до якого зростав. Відповідно, продовжила збільшуватись важливість ЄС як торговельного партнера України – частка ЄС в українському експорті товарів досягнула 37% порівняно з 34% рік тому.

Найкраще вплив ПВЗВТ з ЄС може оцінити бізнес, зокрема той, що займається зовнішньоторговельною діяльністю. Опитування, проведене в рамках проекту "Діалог зі сприяння торгівлі", який реалізується ІЕД за фінансової підтримки ЄС, показало, що оцінка бізнесу є обережно оптимістичною.

Понад 28% опитаних експортерів та імпортерів (вибірка складала 1000 респондентів з усіх регіонів України) вказали на позитивний вплив Угоди про асоціацію на підприємство, тоді як негативний вплив відзначили лише 6% респондентів. Водночас найбільше виявилось нейтральних оцінок – близько 60% респондентів сказали, що Угода не вплинула на їхнє підприємство.

Найбільш позитивно вплив Угоди оцінили ті підприємства, які здійснюють й експорт, й імпорт, що дозволяє їм брати участь у міжнародних виробничих ланцюгах. Серед таких підприємств частка тих, хто виграв від запровадження Угоди, склала 36%.

На першому етапі реалізації Угоди від неї більше виграв великий бізнес, аніж малий чи середній.

За даними опитування, виграш відзначили 23% малих підприємств, 27% середніх та 43% великих, що є віддзеркаленням кращої інституційної спроможності великого бізнесу використовувати нові можливості.

Повертаючись до питання змін, пов’язаних з ПВЗВТ, не можна не згадати гармонізацію законодавства, яка, власне, й становить "серце" Угоди та на яку покладаються найбільші сподівання у сфері як стимулювання зовнішньої торгівлі, так і покращення внутрішнього бізнес-клімату та інвестиційної привабливості країни.

Із січня 2016 року розпочався відлік часу у графіках зобов’язань у сфері гармонізації законодавства, яке пов’язано з ПВЗВТ (технічне регулювання, безпечність продуктів харчування, митні послуги, торгівля послугами, державні закупівлі, захист прав інтелектуальної власності, політика конкуренції тощо).

При цьому власне зміни у законодавстві розпочались у багатьох випадках раніше, а іноді – значно раніше, ніж власне запрацювала ПВЗВТ.

Розглянемо кілька прикладів. У сфері технічного регулювання протягом 2016 року тривала гармонізація секторального законодавства, а також підготовка до перемовин щодо підписання Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислових товарів (АСАА).

Водночас значно більші зміни відбулись у 2015 та попередніх роках, коли було прийнято гармонізоване загальне законодавство, активніше відбувалось зближення технічних регламентів, були скасовані понад 14 тисяч застарілих ГОСТ, що – разом з прийняттям стандартів, гармонізованих з міжнародними та європейськими, – забезпечило зростання частки міжнародних та європейських стандартів серед національних стандартів України до 60%.

Як виміряти прогрес у сфері технічного регулювання? Якщо говорити про сукупний прогрес реформ станом на кінець 2016 року, то зроблено багато. Якщо ж оцінювати дії, які відбулись після 1 січня 2016 року, то оцінка буде значно скромнішою.

Інший цікавий приклад – державні закупівлі. Це безперечно одна з найвдаліших реформ. І вона дуже важлива для реалізації ПВЗВТ, бо кінцевою метою є забезпечення взаємного еквівалентного доступу на ринки державних закупівель України та ЄС. Й Україна зробила вже дуже багато на цьому шляху.

Але як рахувати – коли відбулась реформа? До початку ПВЗВТ, коли був запущений пілотний проект ProZorro та прийнятий новий закон про державні закупівлі? Чи вже у 2016 році, коли закон набув чинності?

У сфері безпечності продуктів харчування найважливішими кроками 2016 року стали початок діяльності регулятора Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та прийняття всеохоплюючої стратегії гармонізації відповідного законодавства.

Однак для бізнесу важливішим, мабуть, стало отримання у 2016 році доступу для молока та молочних продуктів на ринок ЄС.

Це було результатом не ПВЗВТ, а кропіткої майже десятилітньої спільної роботи держави та бізнесу задля забезпечення дотримання вимог ЄС щодо безпечності продукції. Водночас основна робота, пов’язана власне з зоною вільної торгівлі з ЄС, зараз тільки розпочинається.

Така сама ситуація й у інших сферах. Кілька років тому прийнято новий Митний кодекс, який наблизив українське законодавство у цій сфері до європейського. Але багато новацій досі потребують втілення. Зокрема, так і не запрацював інститут уповноважених економічних операторів, передбачений Кодексом. Наразі підготований відповідний законопроект, який покликаний вирішити проблемні питання й дозволити створити цей інститут, але він досі чекає на рішення Верховної ради.

Таким чином, на сьогодні можна говорити про обережно позитивну оцінку наслідків створення ПВЗВТ, про що свідчать й дані офіційної статистики, й дані опитування підприємців, й аналіз гармонізації законодавства.

Втім, можна очікувати, що у наступні роки переваги ПВЗВТ почнуть активніше використовувати малий та середній бізнес. Це має суттєво збільшити позитивні результати від лібералізації торгівлі з ЄС.

Джерело

Несподіванкою в грудні стала перша торгова операція з експорту української цукрової кукурудзи в ЄС, зазначилися експертів.

Україна у жовтні-грудні поточного року розширила номенклатуру експорту на ринок Європейського Союзу, здійснивши перші поставки одного із сортів кукурудзи, етанолу, грибів і висівок, повідомила прес-служба Української аграрної конфедерації (УАК).

«Упродовж останніх двох місяців почався експорт з кількох товарних груп, за якими раніше не було торговельних зв'язків між Україною та ЄС. Несподіванкою в грудні стала перша торгова операція з експорту української цукрової кукурудзи до ЄС - за даними Єврокомісії 5 грудня 2016 року ця квота була "розпечатана" поставкою у розмірі 11,8 тонн», - повідомила прес-служба, додавши, що загальний обсяг квоти на поставку цього сорту становить 1,5 тис. тонн.

Згідно з повідомленням, у грудні українські експортери відвантажили до ЄС 7,1 тис. тонн висівок (при квоті 17 тис. тонн) і 5,6 тис. тонн товарів з групи «інші цукрові продукти» (при квоті 10 тис. тонн). Проте в повідомленні не конкретизовано, які саме продукти включає в себе ця товарна категорія.

Квоти на інші дві категорії товарів українці почали використовувати ще восени. Зокрема, була відкрита квота на експорт грибів (500 тонн) і етанолу (27 тис. тонн). Так, наприкінці жовтня вітчизняні експортери вперше поставили на європейський ринок 341 кг грибів, вичерпавши квоту на 0,07%, і за місяць - 1,9 тонн етанолу (6,9%).

«Позитивним фактором є не тільки пожвавлення вітчизняного експорту в ЄС, але й поява в його структурі товарів з доданою вартістю, зокрема, цукрової кукурудзи, висівок і цукрових продуктів», - прокоментувала прес-служба розширення вітчизняними виробниками номенклатури експорту до ЄС.

Європейська комісія прийняла пропозицію українських виробників і висловила готовність збільшити квоти на експорт деяких видів української продукції на європейський ринок. Коментуючи рішення ЄК, єврокомісар з питань торгівлі Сесілія Мальмстрем сказала, що йдеться про зернові, оброблені томати, мед, а також добрива, взуття, електронне обладнання і деякі види металопродукції.

Раніше вона повідомила, що квоти будуть збільшені терміном на три роки, однак це рішення в комплексі має затвердити Європарламент, а також держави – члени ЄС. За оприлюдненою пізніше інформацією Єврокомісії, Україні запропонували збільшити експорт пшениці на 100 тис. тонн, кукурудзи – на 650 тис. тонн, ячменю – на 350 тис. тонн на рік. Збільшуються також квоти на експорт виноградного соку – до 500 тонн, вівса – до 4 тис. тонн, оброблених томатів – до 5 тис. тонн, продуктів переробки агропродукції – до 7,8 тис. тонн, меду – до 3 тис. тонн.

Наприкінці вересня віце-прем'єр-міністр України Іванна Климпуш-Цинцадзе повідомила, що економічний ефект від можливого збільшення квот на експорт української агропродукції на ринок ЄС становитиме близько 200 млн дол. Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС набула чинності з 1 січня поточного року. Експорт українських товарів до Євросоюзу в січні-липні 2016 року порівняно з аналогічним періодом минулого року зріс на 6,7% - до 6,5 млрд дол. і становив 38,8% у загальному обсязі експорту.

Джерело

Україна на сьогодні є учасницею угод про вільну торгівлю, які загалом охоплюють сорок шість країн.

Це означає, що потенційно українські товари можна продавати без сплати ввізних мит на значній частині міжнародного ринку. Основною умовою для цього є підтвердження, що товар вироблено в Україні.

Та існують нюанси.

Для отримання такого підтвердження недостатньо просто пошити сукню чи виготовити меблі на території України. Товар повинен відповідати так званим правилам походження.

                                                                         Складнощі походження 

Правила походження товарів встановлюють зв’язок між товаром та країною виробництва. Їхня мета - з’ясувати, чи застосовуються до нього тарифні преференції.

До початку 1990-х такі правила застосовувалися дуже рідко. Вони регулювали в основному надання деяких автономних тарифних преференцій - як-то в рамках Генеральної системи преференцій ЄС, бенефіціаром якої ще залишається Україна.

Вперше комплексну політику щодо преференційного походження товару було розроблено Європейським Союзом. Він є ініціатором найбільшої кількості угод про преференційну торгівлю у світі.

На сьогодні дотримання правил походження є передумовою для застосування знижених ставок ввізного мита в рамках ЗВТ та митних союзів. Зокрема, преференційне походження базується на:

-         місці виробництва;

-         умовах виробництва товару (він повинен бути вироблений або пройти "достатній рівень переробки" у відповідній країні).

Таким чином, правила походження встановлюють своєрідну формулу для кожного конкретного товару, що дозволяє визначити належність останнього до певної країни.

Як підтвердити "made in Ukraine"?

Походження товару з України має бути підтверджене спеціальним документом, статус якого затверджується в рамках кожної преференційної торговельної угоди. Наприклад, для експорту товарів до ЄС чи ЄАВТ (Швейцарія, Норвегія, Ісландія, Ліхтенштейн) товари повинні супроводжуватися Сертифікатом перевезення Eur.1.

Це - своєрідний "паспорт", що засвідчує належність товару до України. А для отримання його товари повинні відповідати правилам походження.

Для прикладу, молочна продукція в разі її експорту до ЄС може отримати Сертифікат Eur.1, тільки якщо виготовлена виключно з української сировини.

Але з цього правила є виняток! Він має назву двостороння кумуляція.  Ця можливість, зокрема, прописана в Угоді про асоціацію України з ЄС. 

Згідно з нею, при виробництві українських товарів, що експортуватимуться до ЄС без сплати мит, можна використовувати європейську сировину нарівні з українською. Так само, українська сировина може використовуватись для виробництва європейських товарів, що потім імпортуватимуть до України.

Проте в силу суворості правил походження для деяких категорій товару безмитна торгівля охоплює не такий широкий перелік продукції, як хотілося б.

Наприклад, для одягу, що експортується до ЄС без сплати ввізних мит, встановлена вимога "виробництво з пряжі". Це так зване правило подвійної трансформації: пряжа → тканина → одяг, відповідно до якого іноземна сировина для виробництва одягу в Україні може завозитися тільки на стадії пряжі.

Тобто український костюм має бути пошитий з тканини, що вироблена в Україні (базове правило) або в ЄС (правило двосторонньої кумуляції).

Пряжа ж, з якої в Україні виробляється тканина, може бути імпортована з інших країн.

Це лише один з прикладів, що є перешкодою для безмитного доступу на ринок ЄС. Своєрідним рятівником для експортерів, що стикаються з подібними проблемами, може бутиРегіональна конвенція про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження("Пан-Євро-Мед").

До неї хоче приєднатися Україна. Відповідна заявка подана до Генерального секретаріату Ради ЄС у вересні цього року.

                                                                       Пан-Євро-Мед: що це?

Пан-Євро-Мед – це інструмент, розроблений Європейським Союзом для співпраці зі своїми торговельними партнерами, а також останніх між собою.

Як зазначалося вище, ЄС є одним з найбільших промоутерів преференційної торгівлі у світі. Недарма його сучасну торговельну політику характеризують як "еру глибоких та всеосяжних ЗВТ".

Зокрема, така тактика була обрана після того, як в глухий кут зайшли переговори Доха-раунду СОТ, в рамках якого ЄС пропагував всеосяжне поглиблення міжнародної торгівлі. В результаті зараз ЄС є учасником понад 50 преференційних торговельних угод, що включають ЗВТ та митні союзи.

Більше того, ЄС будує преференційні торговельні угоди таким чином, що вони стають інструментами для співпраці як Євросоюзу зі своїми контрагентами, так і останніх між собою. Одним з майданчиків для такої співпраці є Пан-Євро-Мед.

Спробуємо розібратися детальніше, що стоїть за цією складною назвою.

Пан-Євро-Мед налічує наразі 42 учасники. Серед них – ЄС, ЄАВТ, країни Північної Африки та Близького Сходу (Алжир, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Марокко, Палестина, Сирія, Туніс, Туреччина), регіон Південно-Східної Європи (Албанія, Боснія і Герцеговина, Македонія, Сербія, Чорногорія, Косово), а також Молдова.

Зокрема, Пан-Євро-Мед встановлює уніфіковані правила походження для торгівлі товарами у Пан-Євро-Середземноморському регіоні й, таким чином, дозволяє посилювати економічну інтеграцію та торговельні зв’язки.

Базуючись на принципі "what is yours is mine and what is mine is yours" ("те, що твоє, є моїм, а моє – твоїм"),

Пан-Євро-Мед дозволяє країнам-учасницям використовувати сировину одна одної для виробництва товару і користуватися при цьому тарифними преференціями.

Загалом цей інструмент охоплює близько шістдесяти преференційних торговельних угод, що укладені між країнами Пан-Євро-Середземноморського регіону. До кожної з них додано протокол з однаковими правилами походження товару.

Наприклад, в разі приєднання України до Пан-Євро-Мед торгівля з ЄС здійснюватиметься згідно з правилами походження товарів, що передбачені в даній конвенції (наразі застосовуються правила, закріплені в Протоколі 1 до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС). На цих же правилах базуватиметься й торгівля з країнами ЄАВТ та іншими учасниками Пан-Євро-Середземноморського регіону, з якими в України є укладені ЗВТ.

На відміну від двосторонньої кумуляції, що встановлена більшістю угод про преференційну торгівлю, Пан-Євро-Мед йде далі та передбачає правило діагональної кумуляції. Тобто дає можливість країнам-учасницям використовувати сировину одна одної та встановлює одинакові правила переробки товарів.

Завдяки діагональній кумуляції для виробництва товару може використовуватися сировина з країн, що не є сторонами преференційної угоди, в рамках якої здійснюється торгівля.

Таким чином, спрощуються умови торгівлі для експортерів. А для країни це можливість знайти свою нішу у процесі виробництва певного товару та нарощувати потенціал у відповідному секторі. І, як наслідок, стати незамінною ланкою у глобальних та регіональних ланцюжках доданої вартості.

Наприклад, костюм, пошитий в Україні з тканини, виробленої в Туреччині, зможе імпортуватися до ЄС без сплати ввізного мита.

Як зазначалося вище, Угода про асоціацію не дозволяє цього робити.

Пан-Євро-Мед відкриває також нові можливості для української сировини. Наприклад, український листовий метал зможе використовуватися для виробництва побутової техніки у країнах ЄАВТ чи Туреччині, що потім експортуватиметься до ЄС в рамках преференційного торговельного режиму між тими країнами та Євросоюзу.

                                                                              Що далі?

Для застосування діагональної кумуляції в Пан-Євро-Середземноморському регіоні Україні необхідно:

-          приєднатися до Пан-Євро-Мед;

-          укласти окремі угоди про ЗВТ з тими країнами, з якими буде здійснюватися "кумуляційна" торгівля.

Так, для експорту до ЄС одягу, пошитого з турецької тканини без сплати ввізного мита, Україна повинна:

-          бути учасницею Пан-Євро-Мед;

-          мати торгівлю не лише з ЄС у рамках Угоди про асоціацію, а й укласти угоду про вільну торгівлю з Туреччиною.

Варто нагадати, що вже зараз Україна має вільну торгівлю з такими учасниками Пан-Євро-Середземноморського регіону, як ЄС, ЄАВТ, Чорногорія, Македонія, Молдова (в рамках ЗВТ СНД).

Також ініційовані переговори щодо укладення ЗВТ з Туреччиною та Ізраїлем. Крім того, до цієї конвенції приєднується Грузія, з якою в України вже більше десяти років діє двостороння ЗВТ.

Тому Пан-Євро-Мед для України – це насамперед спрощений доступ до глобальних та регіональних ринків торгівлі, а також передумова для виробництва товарів з високою доданою вартістю.

Джерело

Ключові статті експорту України до Євросоюзу - це сировина та продукти первинної переробки, і тому Україна має сконцентрувати зусилля на тому, щоб залучати інвестиції саме в глибоку переробку та просування товарів з більшою доданою вартістю.

Про це сказала торговий представник України Наталія Микольська.

"Нам потрібно зараз сконцентруватися на тому, щоб інвестиції з ЄС йшли саме на підтримку переробки і просування товарів з більшою доданою вартістю", - сказала вона, зазначивши, що в агросфері, як однієї з головних статей експорту, експорт продукції переробки поступово починає превалювати над сировиною.

Микольська також зазначила, що зростання експорту забезпечений в тому числі за рахунок розвитку транскордонного співробітництва. "У нас найбільше зростання (експорту - УНІАН) по нашим країнам-сусідам - Угорщина, Румунія і Польща", - сказала вона.

За даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, обсяг експорту товарів з України в країни ЄС за 9 місяців поточного року становив 9,76 мільярда доларів. Ключовими статтями експорту стали продукція агропідприємств та підприємств харчової промисловості, металургії, машинобудування, легкої і деревообробної промисловості. Найбільше зростання продемонстрували агросектор і металургія. Зокрема, найбільше зріс експорт олії - на 8,5% і кукурудзи - на 7,2%, зростання експорту напівфабрикатів зі сталі становило 6,7%, руди - 6,3%, прокату - 5,5%, феросплавів - 2,8%.

Джерело

Конкурс есе на будь-яку тему пов'язану з Угодою про асоціацію та Зоною вільної торгівлі між Україною та ЄС

Проект "Розуміємо Угоди про асоціацію між ЄС та Україною,
Молдовою і Грузією" оголошує конкурс есе для молодих дослідників (до 30 років) з Грузії, Молдови та України. Тематика есе повинна стосуватися Угоди про асоціацію та Зони вільної торгівлі. При цьому, для написання есе автор повинен використовувати особисті дослідження чи відовідний досвід.

Вашій увазі пропонується інфографіка про використання європейських квот українськими експортерами, а також додаткові торговельні преференції. Корисна інфографіка розроблена Міністерством економічного розвитку і торгівлі.