У 2016 році, після двох років падіння торгівлі через зовнішню агресію, глобального зниження цін на сировину та потужної економічної кризи, експорт з України до ЄС знову почав зростати – до 3,7%(загалом до 13,5 млрд. дол.). Ці процеси слід розглядати на фоні чинного скорочення експорту з України до решти країн світу (за винятком ЄС) – на 8,9%. Експорт до Росії й надалі знижувався доволі різко – на 25,6% – переважно через заходи, що їх ввела Росія проти України з метою обмеження торгівлі.
Як результат, ЄС наразі є найбільшим партнером України з експорту: його частка склала 37,1% загального експорту України у 2016 році (експорт з України до Росії, натомість, становить лише 9,9% від загальних обсягів). Зважаючи також на показники імпорту, загальний рівень торгівлі між Україною та Євросоюзом зріс на 8,1%.
Такі зміни у торговельній структурі доводять, що ГВЗВТ чинить позитивний вплив. Активізація торгівлі призводить до збільшення робочих місць та економічного зростання. Лише за один рік дії зони вільної торгівлі багато імпортних тарифів для українських товарів було знижено (а у багатьох випадках навіть доведено до нуля); водночас експорт сільськогосподарських товарів з України користується безтарифними квотами, що означає можливість здійснення безмитного експорту низки сільськогосподарських продуктів до певної межі. Після перевершення цієї межі потрібно сплачувати імпортні мита для визначених сільськогосподарських продуктів. Водночас ЄС не застосовує жодних кількісних обмежень на експорт з України.
З іншого боку, збільшення торгівлі наразі залишається помірним. Більш істотна активізація у торгівлі між Євросоюзом і Україною відбуватиметься – поступово – пізніше. ПВЗВТ буде повністю впроваджено протягом семи років – саме такий період передбачено Угодою. Особливо, український експорт отримає користь від уніфікації регламентів і стандартів України з європейськими. Така глибока інтеграція законодавства у сфері безпеки харчових продуктів і захисту прав споживачів, а також гармонізація стандартів для промислових, сільськогосподарських і споживчих товарів відкриє ринок ЄС набагато більше, аніж зниження тарифів.
8 лютого в офіційному віснику Європейського Союзу було опубліковано повідомлення про скасування з 10 лютого 2017 року антидемпінгового мита щодо імпорту сталевих канатів з України після майже 19 років дії обмежувальних заходів завдяки спільним зусиллям ПАТ «ВО «Стальканат-Сілур» та Уряду України.
Запровадження антидемпінгового мита у 1999 році у розмірі 51,8% призвело до повного закриття європейського ринку для українського виробника ПАТ «ВО «Стальканат-Сілур».
У січні 2016 року в результаті спільних зусиль виробника та Уряду України в рамках процедури перегляду антидемпінгових заходів ставку антидемпінгового мита було знижено із заборонного рівня 51,8% до 10,5%, що дало можливість українським експортерам почати роботу щодо повернення до європейських споживачів.
Рішення Європейської Комісії про скасування антидемпінгових заходів щодо канатів і тросів українського походження є дуже важливим позитивним сигналом для українського виробника щодо подальшого розвитку та можливості розширення ринків збуту своєї продукції.
“Зменшення ввізного мита для такого роду продукції є перемогою не тільки Уряду, а й українського бізнесу даного сектору. Сталеві троси та канати використовуються в багатьох галузях промисловості: нафтогазовидобувній, гірничорудній, вугільній, у машинобудуванні, тому скасування антидемпінгового мита означає, що українські виробники знову вийдуть на європейський металургійний ринок та зможуть успішно конкурувати з локальними виробниками, як це і було 19 років тому”, - зазначає Наталія Микольська, заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України - Торговий представник України.
Скасовані обмеження щодо канатів та тросів були одними з двох останніх антидемпінгових заходів, що діяли стосовно української продукції в ЄС. І наразі увага та зусилля української сторони спрямовані на перегляд та скасування антидемпінгових обмежень щодо імпорту української трубної продукції, адже ці обмеження не відповідають сучасному стану розвитку економіки України та тенденціям у сфері міжнародної торгівлі.
7 лютого відбулася презентація бізнес-посібника з експорту одягу та взуття до ЄС. В заході взяли участь заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України - Торговий представник Наталія Микольська, Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Нідерландів в Україні Кейс Кломпенхаувер, керівник Офісу з просування експорту Мар’яна Каганяк, засновник та голова оргкомітету Ukrainian Fashion Week Ірина Данилевська та виконавчий директор Українського центру сприяння інвестицій та торгівлі Олена Кудляк.
З 1 січня 2016 року почала діяти Угода про зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та ЄС. Українські виробники отримали доступ до ринків 28 країн, а це понад 500 млн споживачів. Однак українські товари користуються преференційним доступом в рамках не тільки ЗВТ, але й Генералізованої системи преференцій. Посібник розповідає, у яких випадках вигідніше використовувати кожну з цих систем, як пройти європейську сертифікацію і знайти оптимальну бізнес-модель.
Український центр сприяння інвестицій та торгівлі (ITFC) розробив посібник на замовлення Міністерства економічного розвитку і торгівлі та сприяння і Офісу з просування експорту. Проект підтримало Посольство Королівства Нідерландів в Україні. В рамках презентації посібника відбувся також короткий практичний семінар для дизайнерів та виробників легкої промисловості.
Посібник можна знайти за посиланням: http://bit.ly/2kmlXLb.
2016 року – у перший рік дії зони вільної торгівлі з ЄС – експорт агропродовольчої продукції з України до країн Європейського Союзу збільшився порівняно з 2015 роком на 1,6% і становив 4,2 млрд дол. США. Обсяги імпорту з ЄС до України збільшилися на 14,4% – до 1,9 млрд дол. США. При цьому загальне додатне для України сальдо за 2016 рік склало 2,3 млрд дол. США, інформує Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки».
Взаємна торгівля вітчизняною агропродовольчою продукцією з Європейським Союзом у 2016 році здійснювалася, як і в попередні роки, в основному з шістьма країнами – Іспанією, Польщею, Нідерландами, Італією, Німеччиною та Францією. Зовнішньоторговельний оборот України з цими країнами становить трохи менше 75% від загальної торгівлі аграрною продукцією з ЄС.
Визначальними продуктами українського аграрного експорту до Євросоюзу у 2016 році залишилися зернові культури. Їх продаж приніс виручку в 1,3 млрд дол. США. Переважно за рахунок поставок в Європу 6,7 млн т кукурудзи та 1,3 млн т пшениці, зазначив експерт.
Експорт насіння олійних – переважно реалізація ріпаку, сої та соняшнику – склав 607 млн дол. США.
Обсяги поставок олії на ринки європейських країн, у тому числі 1,4 млн т соняшникової олії, становили у вартісному вимірі 1,2 млрд дол. США.
Майже вся сума від експорту залишків та відходів – 439 млн дол. США – отримана за 2,4 млн т макухи.
Серед інших груп агропродовольчої продукції виділяються м’ясопродукти, де формуючою доходи товарною позицією було м’ясо птиці. Його експортовано майже 37 тис. т, що на 31% більше, ніж 2015 року, зазначив науковець.
У товарній групі «цукор і кондитерські вироби» більша частина виручки отримана від поставок цукру. Його експорт більш ніж удвічі перевищив показник 2015 року і склав 49 тис. т.
В імпорті сільськогосподарської продукції в Україну з ЄС, зазначив Микола Пугачов, поки що відсутня така ж чітка структура, як в експорті. При цьому вирізняються кілька груп товарів.
У 2016 році Україна закупила в Європі зернові, в тому числі 27 тис. т насіння кукурудзи, загалом на суму 106 млн дол. США.
Обсяги поставок на український ринок олійних культур – за рахунок закупівель насіннєвого соняшнику та ріпаку – склали 111 млн дол. США.
У групі продуктів «какао-боби, шоколад», імпортувався переважно шоколад. На солодощі у 2016 році було витрачено 114 млн дол. США.
Алкогольних та безалкогольних напоїв – переважно спирт етиловий з концентрацією менш як 80 об.% та виноградні вина – було закуплено на 180 млн дол. США.
У групі продуктів «залишки і відходи харчової промисловості» було імпортовано 78 тис. т продуктів для годівлі тварин на суму 124 млн дол. США.
Поставки з Європи тютюну і виробів з нього становили 115 млн дол. США.
Також зросли обсяги імпорту м’яса птиці – до 82 тис. т (+35% порівняно з 2015 роком), мороженої риби – до 64 тис. т (+9%), а також цукру – до 21 тис. т (у понад 20 разів).
Фактичне використання квот на експорт вітчизняної продукції до Європейського Союзу у 2016 році суттєво не змінилось у порівнянні з попередніми роками, зауважив Микола Пугачов.
Традиційно в повному обсязі вичерпані квоти по пшениці, кукурудзі, ячмінній крупі, меду, яблучному і виноградному соках, оброблених томатах і вівсу.
Вперше повністю використані квоти по цукру, крохмалю, солоду та м’ясу птиці, майже на 100% – на ячмінь.
Загальна кількість товарних позицій, експортованих Україною в межах квот, перевищила 20.
При цьому по більшості квотованих товарів експорт або взагалі не здійснювався, або не перевищував 20%. Йдеться про молочну та м’ясну продукцію, етанол, гриби, часник, пояснив експерт.
Для тваринницької продукції існують труднощі з отриманням дозволів. При цьому більшість інших продуктів мало цікавлять вітчизняних експортерів, адже потенційна виручка від їх реалізації невисока.
Як і раніше, українську агропродовольчу продукцію до ЄС постачають в основному ті компанії, що мають міцні ділові зв’язки і досвід експортної діяльності.
У рамках робочого візиту Віце-прем’єр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванни Климпуш-Цинцадзе до інституцій ЄС у Брюсселі відбулася її зустріч з Комісаром ЄС з питань торгівлі Сесілією Мальмстрьом.
Сесілія Мальмстрьом підтвердила налаштованість Європейської Комісії просувати схвалення Європейським Парламентом рішення про надання Україні додаткових автономних торговельних преференцій у обсязі запропонованому Комісією без будь-яких змін.
Сторони домовилися продовжувати діалог з державами-членами ЄС для ухвалення цього рішення відповідно до пропозицій Комісії.
Віце-прем'єр-міністр наголосила на необхідності якнайшвидшого підписання сторонами Угоди АСАА (Угода про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції), яка започаткує новий етап у функціонуванні зони вільної торгівлі та стане невід'ємною частиною Угоди про асоціацію.
Сторони привітали позитивну динаміку реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та наголосили на необхідності використання усіх можливостей щодо її виконання, зокрема, через адаптацію законодавства, узгодження та схвалення відповідних дорожніх карт.
Питання додаткових торговельних преференцій ЄС для України також порушувалися Віце-прем’єр-міністром під час її зустрічі із членом Європарламенту, доповідачем із цього питання в Комітеті міжнародної торгівлі ЄП, Ярославом Валенсою. Іванна Климпуш-Цинцадзе висловила сподівання, що Європейський Парламент схвалить пропозиції Європейської Комісії, які сприятимуть підтримці економіки України у складних умовах військового конфлікту, торговельної війни з боку РФ та непростих економічних реформ.
7 лютого о 14.00 у м.Київ відбудеться презентація першого в Україні покрокового бізнес-посібника з експорту одягу та взуття до ЄС.
Бізнес-посібник, що містить корисні та дієві поради для експортерів, розроблено на прохання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Офісу з просування експорту за підтримки Посольства Королівства Нідерландів, Українським центром сприяння інвестицій та торгівлі.
Захід проходитиме в рамках Ukrainian Fashion Week, за участі Надзвичайного і Повноважного Посла Королівства Нідерландів в Україні Кейса Кломпенхаувера, Заступника міністра економічного розвитку і торгівлі України – Торгового представника України Наталії Микольської, Керівника Офісу з просування експорту, Засновника та голови оргкомітету Ukrainian Fashion Week та низки українських дизайнерів.
В рамках презентації заплановано короткий практичний семінар для дизайнерів та виробників легкої промисловості, що має на меті надихнути та показати найкоротший шлях до експорту української продукції на європейські ринки, а також дати відповіді на найпоширеніші запитання.
РЕЄСТРАЦІЯ учасників проводиться до 18.00 3 лютого за посиланням:https://docs.google.com/…/1FAIpQLSdzZ2rCqbrEMfPG5…/viewform…
Кількість місць обмежена! Перевага в реєстрації буде надаватись компаніям-виробникам та експортерам з сектору легкої промисловості.
У разі надходження максимально допустимої кількості заявок, реєстрація може бути закрита раніше.
Україна і Європейська Комісія домовилися про відновлення експорту продукції птахівництва українського виробництва в країни Євросоюзу.
Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.
"Питання регіоналізації було одним з найбільш чутливих в комунікації з Європейською Комісією. В результаті обговорень і прийнятих рішень Україна і ЄС вже застосовують принцип регіоналізації при торгівлі птицею і продуктами птахівництва. На сьогодні експорт української птиці в країни Євросоюзу відновлено", - заявив міністр агрополітики Тарас Кутовий.
Відзначається, що відновлення експорту птиці стало результатом взаємного визнання принципу регіоналізації в питаннях грипу птиці між Україною та ЄС.
"Ми налаштовані не тільки на спрощення режиму взаємної торгівлі, а й на повноцінну адаптацію законодавства України до положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у сфері санітарних та фітосанітарних заходів з метою взаємного визнання еквівалентності", - повідомив голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа.
Euroquiz.org.ua - вибір української молоді підготував захопливу вікторину, конкурси, живі події, слушні поради і безліч фактів про ЄС, від яких захоплює подих.
Беріть участь у третій щорічній онлайн-вікторині на знання Європи і отримуйте призи від European Union in Ukraine.
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України інформує про рівні ставок увізного мита України, які будуть застосовуватись у 2017 році до імпорту товарів походженням з ЄС в рамках вільної торгівлі між Україною та ЄС