Україна увійшла в ТОП-3 найбільших експортерів аграрної продукції на ринок Європейського союзу.
Про це повідомляє торговий представник України Наталія Микольська.
«Ми бачимо позитивну тенденцію в торгівлі з ЄС. Це підтверджується нашою статистикою. При загальному падінні українського експорту темпи експорту в ЄС зростають. І цей рівень зростання склав уже 3%», - Наталя Микольська повідомила.
Вона також зазначила, що набирає серйозних обертів і експорт продукції легкої промисловості.
У Мінагропроді розповіли, що за 2017 рік 5 продовольчих компаній отримали право на експорт своєї продукції в ЄС.
Зокрема, на європейський ринок свої товари зможе експортувати ще один виробник молочної продукції, підприємство з виробництва готової продукції з м'яса птиці, 3 підприємства з виробництва меду.
Нагадаємо, в 2016 році кількість українських підприємств, які мають право експорту на ринки Європейського Союзу, становить 277. З них 97 - підприємства, які виробляють харчову продукцію.
Європейський Союз готовий надати Україні додаткові торговельні преференції. Про це йдеться в поширеному в соціальній мережі Twitter повідомленні Міністерства економічного розвитку й торгівлі (МЕРТ) України.
За інформацією українського відомства, відповідне запевнення надав голова комітету з міжнародної торгівлі Європейського парламенту Бернд Ланґе (Bernd Lange) під час зустрічі з першим віце-прем'єр-міністром Степаном Кубівом, який водночас обіймає посаду міністра економічного розвитку й торгівлі. Зустріч відбулась в Брюсселі.
У вересні 2016 року Єврокомісія схвалила рішення про розширення торговельних квот для України. У результаті їхньої дії обсяг експорту кукурудзи збільшиться на 650 тисяч тонн, ячменю - 350 тисяч тонн, пшениці - 100 тисяч тонн. За даними міністерства аграрної промисловості й продовольства, розширення експорту до ЄС дозволить одержати Україні додатково 200 мільйонів доларів доходів.
1 березня, українська делегація на чолі з Першим віце-прем’єр міністром - Міністром економічного розвитку і торгівлі України Степаном Кубівим та заступником Міністра економічного розвитку і торгівлі України - Торговим представником Наталією Микольською прибула до Брюсселя, щоб розпочати Діалог високого рівня Україна-ЄС щодо горизонтальних питань та окремих секторів промисловості.
Потенційними напрямками співробітництва України та ЄС є поглиблене цільове регуляторне наближення з фокусом на участь у європейських ланцюгах створення доданої вартості, промисловий аутсорсинг, активніше залучення України до програм “Horizon 2020” та COSME, обмін новітніми технологіями.
1 та 2 березня в рамках промислового діалогу Україна-ЄС відбулися засідання 6 робочих груп:
з питань усунення технічних бар’єрів у торгівлі;
з питань малого та середнього підприємництва;
з питань співробітництва у космічній галузі;
з питань публічних закупівель;
з питань промисловості (автомобілебудування).
“Інтеграція України у європейський простір означає зближення у багатьох сферах і галузях. Сьогодні на порядку денному – промисловість. Спільний виробничий простір Україна – ЄС – це можливість створити взаємовигідні виробничі зв’язки, які виведуть взаємини Україна- ЄС новий продуктивний рівень. Україні важливо стати частиною великої промислової родини ЄС, щоб продовжити трансформацію економіки України із сировинно-орієнтованої на високотехнологічну інноваційну індустріальну модель”, - прокоментував Степан Кубів відкриття Першого інавгураційного засідання промислового діалогу.
“Створення спільного виробничого простору дозволить українським компаніям стати частиною європейських та, навіть пан-європейських виробничих ланцюгів доданої вартості. Це надзвичайно важливий процес як для України, так і для ЄС, і сьогодні ми зробили важливий крок у цьому напрямку. Уже зараз ЄС є головним торговельним партнером України, із яким спостерігається зростання торгівлі. Для нас важливе зростання в секторах з високою доданою вартістю - а це наша промисловість. Тому напрацювання робочих груп сприятимуть власне інтеграції українських компаній в ці ланцюги через застосування європейських стандартів у промисловому виробництві України та отримання відповідної сертифікації; взаємовигідному доступу сторін на ринки публічних закупівель; розвитку співробітництва українських та європейських МСП, а також розширенню співробітництва в космічній галузі”, - зазначила Наталія Микольська.
Українська легка промисловість експортує до ЄС понад 84% своєї продукції, машинобудівна - майже 50%, виробники інших промислових товарів - близько 48%.
Інфографіки щодо торгівлі між Україною та ЄС: http://bit.ly/2fSaAZq
Урядовий офіс із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України презентував Звіт про виконання у 2016 році Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Він дає змогу комплексно проаналізувати ситуацію з виконанням Україною своїх зобов’язань, визначити проблемні місця процесу та сформувати чіткі пріоритети на цей і наступні роки. Важливо, що завдання та цілі, які містяться у звіті, увійдуть до середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року.
За словами новопризначеної керівниці Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, багато євроінтеграційних процесів просуваються не так швидко, як очікувалося. Водночас, у 2016 році Україна все ж досягла прогресу в кількох напрямах. Зараз надважливо посилювати спроможність і зусилля в щоденній роботі з імплементації Угоди і мати оперативну картину процесу, який змінює всі сфери життя в країні.
“Публічний, детальний і цілісний механізм моніторингу виконання Угоди дозволить бачити прогрес у кожному напрямі виконання Угоди, а отже й ефективність у цьому процесі окремих органів влади не лише раз на рік, а он-лайн щодня”, – сказала Ольга Стефанішина.
Нині ж деякі цифри, які додають оптимізму, такі:
• 366 нових об`єднаних територіальних громад.
• 12 сервісних центрів МВС нового зразка, в яких створено умови для надання послуг за принципом «єдиного вікна» у форматі відкритого офісу. Забезпечено спільну та ефективну роботу системи новоутворених антикорупційних органів.
• 434 бюро правової допомоги, 7 444 мобільних пункти консультування та 1 371 дистанційний пункт доступу до безоплатної правової допомоги.
• 9 мільярдів гривень коштів платників податків вдалося зекономити завдяки роботі системи електронних закупівель ProZorro.
• Єврокомісія погодила фінансування 61 проекту на суму €11 536 412 у рамках програми «Горизонт-2020».
• Понад 50000 безоплатних сертифікатів за формою EUR.1 на товари українського походження, що експортуються до країн ЄС. Впроваджено інститут «уповноваженого експортера». Статус уповноваженого експортера отримали 113 підприємств.
• На 3,7% зріс експорт товарі до ЄС. Таким чином ЄС став нашим головним торговельним партнером – його частка в загальному експорті України склала 37,1%.
• Із 27-ми актів європейського секторального законодавства, визначеного Додатком ІІІ до Угоди про асоціацію, ухвалено 24 технічних регламенти, з яких 22 є обов`язковими до застосування. Ідеться про надважливу сферу технічного регулювання, що відкриває шлях до суттєвого зменшення торговельних бар`єрів для експорту вітчизняних промислових товарів до ЄС.
• 1320 національних стандартів гармонізовано з міжнародними та європейськими.
Ці та інші заходи створили передумови для укладення Угоди між Україною та ЄС щодо оцінки відповідності та прийнятності промислової продукції (АСАА). Для трьох перших секторів промисловості уже започатковано і триває процес перевірки стану наближення українського законодавства до європейського.
Україна повністю вичерпала річну квоту на 2017 рік на безмитний експорт цукру до країн Європейського Союзу, повідомила прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України.
«Тарифну квоту на 2017 рік на експорт вітчизняного цукру до країн ЄС (20,07 тис. тонн) використано повністю», - йдеться в повідомленні.
За даними прес-служби, за підсумками 2016 року основними споживачами вітчизняного бурякового цукру були країни Азії, Африки та СНД. Також українські підприємства освоїли нові ринки збуту, такі як Шрі-Ланка, М'янма, Бенін, Македонія, Джибуті, Китай та Південна Африка.
Раніше прес-служба зазначала, що цього маркетингового року за сезон цукроваріння (вересень-грудень 2016 року) українські підприємства експортували 344,5 тис. тонн цукру, що в 33 рази більше порівняно з аналогічним періодом роком раніше (у вересні-грудні 2015 року експорт становив 10,4 тис. тонн).
Прес-служба додала, що за обсягами виробництва цукру Україна посідає 19 місце в світі серед понад 120 країн. При цьому близько 60% виробляється з цукрової тростини, а решта - з цукрових буряків.
Як повідомляв УНІАН, згідно з прогнозами асоціації цукровиробників «Укрцукор», українські підприємства в 2016-2017 маркетинговому році (вересень 2016 – серпень 2017) експортують рекордний за весь час незалежності України обсяг цукру – понад 500 тис. тонн, що в 4,4 раза більше, ніж роком раніше. В 2015-2016 МР аграрії експортували 113 тис. тонн цукру.
За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, Україна в 2016 році експортувала рекордний обсяг цукру – 465,9 тис. тонн.
Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС набула чинності з 1 січня цього року. Експорт українських товарів до Євросоюзу в січні-липні 2016 року порівняно з аналогічним періодом минулого року зріс на 6,7% - до 6,5 млрд дол. і становив 38,8% у загальному обсязі експорту. За даними представництва ЄС, український експорт до Європейського Союзу в 2016 році зріс на 3,7%, що демонструє ефективність зони вільної торгівлі.
Джерело
Що дає Україні зона вільної торгівлі з ЄС – ключовий елемент Угоди про асоціацію? Чи вдало користуються нею вітчизняні бізнесмени? Щодо цього є багато різної інформації та оцінок. У тому числі чимало некоректних. А як щодо вас?
"Європейська правда" пропонує перевірити свої знання та уявлення за допомогою невеличкого тесту.
Українські експортери за три місяці 2018 р. повністю використали безмитні квоти на 8 видів агропродукції.
Квоти були використані на пшеницю, кукурудзу, мед, яблучний і виноградний соки, солод, квартальну квоту на м'ясо птиці, а також піврічну - на вершкове масло.
Відзначається, що за більшістю інших продуктів середній відсоток використання квот є дуже низьким.
У 2018 планово виростуть квоти на окремі товарні позиції. Зокрема, на: цукор, крохмаль, соки, висівки, ячмінну крупу, пшеницю, кукурудзу, баранину і інші.
Проект Групи Світового банку «Реформування інвестиційного клімату в Україні» розпочинає програму підготовки українських виробників яловичини до відкриття європейського ринку.
Програма буде реалізуватися за підтримки Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужби) та за участі Ради з питань експорту продовольства (UFEB) й асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ).
Старт програми запланований на квітень 2017 року. Вона передбачає участь від 10 до 14 компаній, безпосередньо на виробничих майданчиках яких експерти Проекту Групи Світового банку «Реформування інвестиційного клімату в Україні» проведуть тренінги з підготовки цих підприємств відповідно до вимог Євросоюзу. Програму планується реалізувати протягом року.
2 березня, під час конференції «Підсумки імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС за 2016 рік та плани на 2017 рік» Урядовий Офіс з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України презентує Звіт виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом у 2016 році та поінформує про подальші плани імплементації Угоди.
У заході візьмуть участь Віце-прем`єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе, заступник Голови Представництва ЄС в Україні Томас Фреллесен, профільні заступники міністрів, народні депутати України, експерти проектів ЄС, а також представники громадянського суспільства.
Початок о 9:30
Місце проведення: готель «Київ», Тріумфальна зала (м. Київ, вул. Грушевського
Детальніше тут