На сьогоднішній день право експорту своєї продукції на територію Європейського Союзу мають 280 українських підприємств.
Про це розповів голова Держспоживслужби Володимир Лапа.
При цьому, 100 підприємств - виробників продукції для споживання людиною, а це молоко і молочні продукти, м'ясо птиці, продукти з м'яса птиці, риба та рибопродукти, яйця і яєчні продукти, мед бджолиний, живі виноградні равлики і деяка інша продукція.
Володимир Лапа додав, що Держспоживслужба дуже відповідально ставиться до інспектування підприємств, які зацікавлені в експорті своєї продукції на територію ЄС.
Нагадаємо, що комітет Європейського парламенту з питань міжнародної торгівлі 31 голосом проти чотирьох проголосував за розширення безмитних квот для України.
Експорт українських товарів до Європейського Союзу у першому кварталі 2017 році виріс на 24,5% (у порівнянні із аналогічним періодом 2016 року).
Про це повідомляє Держстат.
Найбільші показники зростання експорту фіксуються до Бельгії (+60,1%), Австрії (+57%), Греції (+46,5%), Чехії (+40,2%) та Польщі (+35%).
В абсолютних цифрах обсяг українського експорту до ЄС склав $3,99 млрд. Це 38,4% від загального обсягу українського експорту товарів ($10,37 млрд, зростання на 34,4%).
Нагадаємо, після падіння у 2014-2015 роках, обсяги українського експорт до ЄС почали зростати із 2016 року. За результатами минулого року експорт до ЄС зріс на 3,7%.
Натомість темпи зростання експорту до СНД склали 41,4% (до $1,52 млрд). Зокрема, обсяг українського експорту до Росії зріс 43,8% до $0,93 млрд. Нагадаємо, експорт до СНД падав протягом останніх трьох років. Зокрема, падіння за результатами минулого року склало 22,7%.
Україна очікує чергового збільшення тарифних квот на безмитний експорт продуктів харчування до ЄС.
Відповідне рішення було ухвалено Єврокомісією у вересні минулого року, а 5 травня його підтримав комітет з міжнародної торгівлі Європарламенту.
Символічно, що в день, коли Рада ЄС прийняла історичне рішення, завершивши схвалення безвізу для українських громадян, вона розглядала і питання додаткових автономних торговельних преференцій для України (але не голосувала з цього питання).
Втім, якщо для остаточного впровадження безвізу залишилися лише формальності, то у питанні нових автономних преференцій кінцевий результат ще не настільки очевидний.
Зокрема, під час попереднього етапу затвердження на комітеті Європарламенту з міжнародної торгівлі з переліку випали оброблені томати та пшениця.
Євродепутати вирішили, що Україна й так експортує пшеницю до ЄС у значних обсягах, в тому числі поза квотою. А тому, на їхню думку, додаткове збільшення квот не настільки й потрібне українським експортерам.
Інша ситуація – із обробленими томатами. Тут наш експорт викликає занепокоєння у європейських виробників. Попри запевнення української сторони, що додаткова квота у 5 тис. тонн (наразі квота складає 10 тис. тонн) є некритичною для європейських виробників. Але це не переконало євродепутатів.
Натомість вдалося "відстояти" шість інших позицій: мед, кукурудза та борошно з кукурудзи, ячмінне борошно та крупи, а також овес.
Зокрема, додаткова квота на безмитний експорт меду має скласти 3 тис. тонн, круп та обробленого зерна - 7,8 тис. тонн, виноградного соку - 0,5 тис. тонн, вівса - 4 тис. тонн, кукурудзи - 650 тис. тонн, ячменю - 350 тис. тонн.
Ще раз варто нагадати – йдеться не про корекцію Угоди про асоціацію, а про автономні преференції. Іншими словами – це рішення ЄС на нашу підтримку, яке не вимагає від нас зворотних рухів.
Рішення про збільшення тарифних квот було прийняте на тлі економічної війни з боку Росії: призупинення дії вільної торгівлі та закриття транзиту, що відбулося на початку минулого року. Це вимагало термінової переорієнтації нашого експорту на нові ринки. І в першу чергу – на ринки країн ЄС.
У такій ситуації доречним став новий перелік автономних преференцій, підтриманий Єврокомісією.
Частину наших пропозицій було відхилено ще на першому етапі обговорень з ЄС. Зокрема, це збільшення квоти на експорт м’яса птиці та цукру. Але необхідно розуміти, що вигоди від торгівлі з ЄС далеко не обмежуються розмірами безмитних преференцій.
Та навіть питання квот теж дуже далеко від "зради". Ключові, на мою думку, здобутки від переговорів про нові автономні преференції: збільшення квоти на кукурудзу і кукурудзяне борошно (на 650 тис. тонн) та на ячмінь і ячмінне борошно (на 350 тис. тонн).
Ціна питання – $180 млн на рік. Принаймні, в таку суму наше міністерство оцінює додаткові надходження українських аграріїв від збільшення обсягів квот.
Зважаючи, що дія автономних преференцій розрахована на три роки, загальна сума перевищує півмільярда доларів США.
Залишилось ще два важливих етапи затвердження даного рішення: це пленарне засідання Європарламенту та голосування Ради ЄС.
Автономні преференції наберуть чинності майже одразу після ухвалення позитивного рішення та опублікування його на сайті Єврокомісії. Якщо в пропозицію ЄК не буде внесено критичних змін, то рішення може набрати чинності вже в липні цього року.
Залишається додати, що буде далі. Чи зберігаються шанси у тих галузей, де ми поки не отримали збільшення квот? Зберігаються! Але, швидше за все, вже не в рамках чергових раундів перемовин щодо автономних преференцій.
Натомість попереду вже з’являється ще більш перспективна можливість – плановий перегляд умов режиму вільної торгівлі, який проходить після трьох років її дії. Економічна частина Угоди про асоціацію запрацювала у січні 2016 року, а отже – розпочати цей процес можна вже за півтора роки. Тому ми вже зараз маємо розпочинати роботу над нашими наступними кроками.
Не виключено, що нам доведеться порушувати питання збільшення квот і на нові позиції.
Адже український експорт до ЄС постійно розвивається. Але це буде двосторонній процес: свої пропозиції щодо двосторонніх умов торгівлі буде вносити і європейська сторона.
Наприклад, за результатами минулого року в нас майже не було експорту баранини або часнику до ЄС. Не факт, що за результатами 2017 року квоти на ці продукти будуть вичерпані, але зараз такий експорт за деякими такими позиціями вже розпочався. А за такої динаміки незабаром ми зможемо аргументовано стверджувати, що діючі квоти не відповідають нашим експортним можливостям.
Тому переговори з ЄС не завершаться ані нинішніми автономними преференціями, ані переглядом умов торгівлі. Ми лише розпочали переорієнтовувати свій експорт на європейський ринок, та вже маємо значні успіхи на ньому.
І ми разом з нашими виробниками та експортерами будемо продовжувати цей процес.
Рада Європейського Союзу ЄС з закордонних справ 11 травня розгляне стан справ щодо виконання тимчасових торговельних заходів для України.
Відповідне питання внесене до порядку денного засідання.
"Ця законодавча пропозиція була представлена у вересні 2016 року і спрямована на покращення доступу для України на ринок ЄС для деяких промислових і сільськогосподарських товарів, з урахуванням складної економічної ситуації і зусиль в економічних реформах, докладених Україною", - йдеться у порядку денному.
Нагадаємо, 11 травня міністри країн ЄС з питань сільського господарства та рибальства затвердять надання безвізового режиму для України.
Комітет Європарламенту з міжнародної торгівлі проголосував за розширення безмитних квот для України з окремими винятками.
Про це йдеться у повідомленні на сайті Європарламенту.
"ЄС має запропонувати Україні подальші торгові преференції, однак окремі категорії аграрної продукції не потребують додаткової підтримки ЄС" - йдеться у повідомленні.
Зокрема, комітет вніс поправки у пропозицію Єврокомісії щодо додаткових безмитних квот для України, виключивши томати, пшеницю і сечовину з переліку продукції, щодо якої ЄК пропонує ввести додаткові квоти.
Євродепутати також вимагають, щоб умовою розширення торгових преференцій поряд з дотриманням прав людини і основних свобод була "стала боротьба з корупцією".
Крім того, європарламентарі запропонували кроки, згідно з якими не лише держави-члени, а й представники промисловості зможуть вимагати розслідування з метою застосування заходів для захисту європейських виробників.
Нагадаємо, у вересні 2016 року Єврокомісія запропонувала підвищити квоти на ряд товарних позицій з України. Йшлося про можливість збільшення квот на кукурудзу – на 650 тис. тонн, пшеницю – 100 тис. тонн, ячмінь – 350 тис. тонн, крупу і оброблене зерно – на 7,8 тис. тонн, овес – 4 тис. тонн, мед – 3 тис. тонн, виноградний сік – 500 тонн, перероблені томати – 5 тис. тонн.
У березні 2017 року комітет Європарламенту з аграрних питань проголосував проти збільшення квот на зернові та перероблені томати з України.
27 квітня 2017 року в м.Чернігів в рамках «Дня кар’єри ЄС» проведено дискусійний клуб «Чи є місце молоді України у Європейському просторі?». Захід відбувся за участю керівника Інформаційного центру ЄС ЧНТУ, радник Представництва ЄС в Україні, ректора та представників Чернігівського національного технологічного університету, студентів.
Учасники обговорили проблеми та перспективи навчання в європейських університетах, участі українських студентів в європейських стипендіальних програмах, рівень освіти в Україні.
Також відбувся «День кар’єри ЄС» від Представництва ЄС в Україні. На «Дні кар’єри ЄС» компанії мали змогу знайти спеціалістів, а молодь – записатися на стажування або пройти співбесіду у цих компаніях. У заході взяли участь як місцеві роботодавці, так і представники європейських міжнародних компаній та проектів.
Відбулося офіційне відкриття в Україні проекту Твінінг «Наближення законодавства України до законодавства ЄС у сфері засобів захисту рослин відповідно до вимог ЄС для забезпечення належного використання засобів захисту рослин та поліпшення пов’язаних інспекцій та лабораторних послуг».
Представник делегації ЄС Крістіан Хелл у свою чергу зазначив, що санітарна та фітосанітарнагалузі є інтегральною частиною Угоди про Асоціацію між ЄС та Україною, і даний проект не перший, який реалізується в нашій країні за підтримки ЄС.
За його словами, це дозволить Україні покращити якість харчових продуктів, підвищити їх безпечність, розширити експортний потенціал країни.
Постійний радник проекту Твіннінг Райвіс Гросбардіс зазначив, що основним завданням є захист людського здоров’я та довкілля від можливих ризиків, пов’язаних із використанням засобів захисту рослин. У результаті мають бути створені законодавчі та управлінські основи для забезпечення належного використання засобів захисту рослин та поліпшення супутніх інспекцій та лабораторних систем відповідно до вимог ЄС.
За його словами, структура проекту передбачає три основні компоненти (напрямки роботи).
- Компонент 1: Гармонізація українського законодавства до європейського у сфері ЗЗР та залишкової кількості пестицидів: наближення вимог українського законодавства до європейських норм щодо дозволів та використання ЗЗР, залишкової кількості ЗЗР та здоров’я рослин;
- Компонент 2: огляд організаційної та оперативної складової інспекційних служб, рекомендації щодо оптимізації та запущено роботу для акредитації за ISO 17020: розробка пропозицій для підвищення організаційних та операційних можливостей інспекційних служб та їх підготовка до акредитації за ISO 17020. Основна робота у цьому напрямку полягає в розробці навчальних програм відповідно до принципу «підготуй інструктора» для підвищення знань інспекторів щодо:фітосанітарного моніторингу шкідливих організмів та карантину; сучасних європейських методик та процедур для системи державного контролю.
- Компонент 3: огляд організаційних і оперативних структур і методологій міжрегіональних лабораторій з чіткими, реалістичними рекомендаціями щодо їх модернізації: передбачає розробку рекомендацій для покращення організаційних та операційних структур лабораторних служб, що відповідають за аналіз якості ЗЗР та рослинних зразків на залишкові кількості пестицидів. Одна із п’яти токсикологічних лабораторій пройде підготовку для акредитації за ISO 17025.
Проект стартував 13 березня 2017 р. І триватиме 21 місяць. Бюджет проекту: 2 млн. євро.Бенефіціаром проекту є Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Партнерські установи від країн-членів ЄС: Державна служба захисту рослин Латвії, Федеральне міністерство сільського господарства і продовольства ФРН, Інститут Юліуса Кюна, Німеччина, Державна служба рослин Міністерства сільського господарства Литви.
За підсумками першого кварталу 2017 року Україна повністю вибрала річну квоту на безмитний експорт до ЄС за шести категоріями товарів: мед, цукор, крупи та борошно, оброблені томати, виноградний і яблучний сік та кукурудза.
Про це повідомляє Український клуб аграрного бізнесу.
Станом на початок квітня також повністю використана піврічна квота на безмитний експорт вершкового масла і квота на другий квартал по м’ясу птиці.
На 86% використана квота з експорту пшениці і 74% на солод і пшеничну клейковину, темп зберігається на тому ж самому рівні, що і минулого року.
Натомість країни ЄС повністю використали квоту на безмитний експорт до України лише по одній категорії продукції – м’ясо птиці та напівфабрикати. Квоту на безмитний експорт свинини до України закрито на 5,2%; цукру – 0,51%; свинини (додаткова) – 0,42%.
Державна служба України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів у 2017 році планує почати процедуру виходу української яловичини на ринок Європейського Союзу.
Про це повідомляє прес-служба відомства.
"Плануємо в поточному році ініціювати вихід нашої яловичини на ринок ЄС. Для цього, звичайно, потрібно виконати" домашні завдання ", зокрема, в частині забезпечення моніторингу губчастої енцефалопатії великої рогатої худоби", - заявив голова служби Володимир Лапа
За його словами, це досить тривалий процес, який може тривати кілька років, поки в ЄС не перевірять всі елементи системи контролю.
Володимир Лапа також нагадав, що на сьогоднішній день право експорту на ринки ЄС мають 278 вітчизняних підприємств, з яких 98 - це підприємства, що виробляють харчову продукцію: молоко - 15, м'ясо птиці - 6, продукти з м'яса птиці - 2, риба - 19, яйця - 2, мед - 52, кишкова сировина для споживання людиною - 1, колагенових оболонок -1.
Отже, це сталося: ми презентували проект "Експортна стратегія України – Дорожня карта стратегічного розвитку торгівлі на 2017-2021 роки".
18 місяців спільної роботи великої кількості українських і міжнародних експертів, асоціацій, державних органів, складні та тривалі дискусії... Як результат – ми спільно формуємо бачення і місце України в міжнародній торгівлі на 2017-2021 роки.
І тепер від нас залежить, якими вони будуть – п'ятьма роками можливостей експортувати українське або роками втрачених можливостей.
Але для цього нам потрібна допомога бізнесу.
Яким бути українському експорту?
Наразі у нас є чітке бачення подальшого розвитку: наукомісткий та інноваційний експорт для сталого розвитку та успіху на світових ринках.
Експорт – це синергія складної взаємодії багатьох галузей. На практиці він не функціонує сам по собі, адже залежить від різних сфер, кожна з яких має окремі алгоритми та завдання: транспортної інфраструктури, регулювання (митного, податкового, валютного, технічного), освіти, трудових ресурсів, інновацій, інвестицій, кредитування, інформування.
Зараз кожна сфера розвивається за власною логікою, живе своїм життям.
Проте інколи вони навіть не перетинаються, а існують у паралельних вимірах. Ми розробляємо інновації – але не для бізнесу; маємо кваліфікованих і талановитих спеціалістів – але не готових до сучасних викликів; робимо косметичний ремонт інфраструктури та митниці – замість їх тотальної перебудови; гасимо пожежі надмірними ресурсами – замість того, щоб підійти до реформ системно та комплексно.
Ми повинні знайти сильні місця перетину та взаємодії між освітою та потребами бізнесу, інноваціями та виробництвом, інфраструктурою та торговими потоками, роботою митниці та логістикою, щоб запустити цю складну матрицю.
Стратегія визначає чіткі цілі та пріоритетні напрямки для підвищення конкурентноздатності українського експорту:
- Створення сприятливих умов, що стимулюють торгівлю та інновації для диверсифікації експорту.
- Розвиток послуг з підтримки бізнесу та торгівлі, здатних підвищити конкурентоспроможність підприємств, зокрема МСП.
- Зміцнення навичок і компетенцій підприємств, зокрема МСП, необхідних для участі в міжнародній торгівлі.
Для досягнення цілей потрібно працювати за принципом "Трьох "О" – оптимістично, оптимізовано, оперативно.
Варто пам'ятати, що світовий експортний потяг рухається швидко, а ми сильно відстаємо. Тому ми пропонуємо чіткий план дій на п’ять років, який визначає 56 актуальних завдань.
Наші основні завдання: освіта, що відповідає потребам бізнесу; розвинена інфраструктура (від вагонів, поромів та контейнерних сполучень до Шовкового шляху); діюче "єдине вікно" на митниці; адекватне валютне регулювання; доступна інформація про зовнішні ринки; угоди про вільну торгівлю, які працюють на український бізнес.
Що експортувати та куди?
Ми проаналізували сучасний стан нашого експорту і, головним чином, підходячи до реалізації стратегії оптимістично, оптимізовано та оперативно, ми визначили перспективні сектори та ринки.
Сектори було обрано на основі кластерного підходу з метою визначення майбутньої траєкторії розвитку. При цьому ми враховували наявні на сьогодні ресурси і конкурентні переваги та зростаючий попит на закордонних ринках. Отже, серед обраних секторів:
Наступне питання – які зовнішні ринки є для нас пріоритетними?
Потрібна стратегічна робота на кожному зовнішньому ринку, щоб збільшити український експорт.
На основі гравітаційної моделі ми визначили перелік країн, з якими Україна нині "недоторговує" (undertraded markets).
Ми пішли далі та врахували інші чинники та особливості зовнішніх ринків і вийшли до "довгого переліку" перспективних ринків. Це ринок ЄС та 20 інших ринків, головними критеріями для відбору яких були їхні розміри, прогнозоване зростання, відкритість до імпорту, умови доступу, наявність укладених угод про вільну торгівлю, потенціал споживання харчових продуктів (як чинник базового потенціалу споживання), сусідство (як логістичний критерій та критерій культурної та історичної близькості), взаємна відповідність структури експорту-імпорту, динаміка зростання нашого експорту товарів та послуг за останні роки тощо.
Що далі?
Проте для нас дуже важливо отримати "зворотній зв’язок" від експертного середовища, щоб звузити цей перелік до тих ринків у фокусі, які здатні показати досить швидкі результати зростання експорту за умови відповідної роботи з ними.
Для цього зараз відбувається відкрите опитування, де кожен практикуючий експортер або той, хто планує почати експортувати, може висловити свою думку.
І це ще не все. Для ефективного впровадження стратегії нам потрібно: реалізовувати кожного дня план дій, розробити секторальні, крос-секторальні та регіональні стратегії; створити для визначених ринків у фокусі детальні плани просування українських товарів і реалізовувати їх; і головне – працювати та взаємодіяти.
Насамперед нам потрібно пропрацювати План дій, щоб він дійсно став нашим. Тому закликаю всіх до 28 квітня 2017 опрацювати та надати чіткі пропозиції до тексту Дорожньої карти розвитку торгівлі та проекту розпорядження Кабінету міністрів України "Про схвалення Експортної стратегії України: Дорожньої карти стратегічного розвитку торгівлі на період 2017-2021 років".
Наш єдиний шлях, щоб бути успішними – вийти із зони комфорту, здолати стереотипи і, не шукаючи коротких шляхів, працювати і йти вперед. Ми повинні бути креативними, далекоглядними та мотивувати одне одного.
#ЕКСПОРТУЙ українське