Що необхідно знати країнам, які прагнуть здійснювати експорт харчових продуктів тваринного походження на ринок ЄС? Яка процедура оцінки країни-експортера з боку Європейської Комісії, що входить до сфери аудиту і що відбувається після звітування про його результати? На ці та багато інших питань дають відповідь відеоролики, підготовлені Генеральним Директоратом з питань охорони здоров'я та безпечності харчових продуктів Європейської Комісії (DG «SANTE»).
Посилання за лінком
У першому відео подається основна інформація про аудити, що проводяться з боку Європейської Комісії щодо дотримання країнами-експортерами (операторами ринку, компетентними органами тощо) встановлених вимог.
У другому - відомості про сферу аудиту, а також роботу, що проводиться поза сферою;
У третьому глядачам пояснюються процедури планування аудиту, підготовки до нього та його проведення.
Наступний відеоролик розповідає про звітування, про аудит, моніторинг та відстеження виконання рекомендацій.
П’ятий відеоролик роз’яснює вимоги до харчових продуктів тваринного походження, що висуваються з боку ЄС.
Наступне відео ознайомлює глядача з деякими відомостями про функціонування Генерального Директорату з питань охорони здоров'я та безпечності харчових продуктів Європейської Комісії.
Офіс віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції пропонує до Вашої уваги буклет для експортерів щодо експорту ягід, фруктів та горіхів до країн Європейського Союзу.
Більш детальну інформацію щодо експорту сільськогосподарських культур можна знайти тут
7 липня 2017 року ще два українські підприємства з виробництва харчових продуктів тваринного походження отримали право експорту на ринок Європейського Союзу. Таке право отримало підприємство з виробництва молока і молокопродуктів та з виробництва риби і рибної продукції.
Тепер до країн Європейського Союзу мають право експорту 283 українські підприємства, в тому числі 103 виробників харчових продуктів, в тому числі м'ясо птиці, риби, меду, яєць, молока та молочних продуктів. Також до Євросоюзу можуть експортувати 180 підприємств-виробників нехарчових продуктів тваринного походження, таких як пухо-перова сировина, шкірсировина, корми для непродуктивних тварин, субпродукти нехарчові, племінний матеріал, інші нехарчові продукти тваринного походження.
Вже минуло майже 18 місяців з початку імплементації вільної торгівлі між Євросоюзом та Україною.
За цей час про неї було багато сказано. Але чи справді торговельна угода з ЄС приносить очікувані вигоди для України?
Після набрання угодою чинності ЄС знизив багато імпортних мит на українські товари, а для більшості позицій ці мита повністю скасовано. Крім того, експорт сільськогосподарської продукції з України вже відчуває позитивні результати від безмитних квот, що підтверджує зростання обсягів безмитного експорту деяких сільськогосподарських товарів.
Таким чином, вже можна проводити перші оцінки впливу угоди на торгівлю між ЄС та Україною. І цей вплив є позитивним.
Після двох років падіння торгівлі, спричиненого зовнішньою агресією, світовим зниженням цін на сировину та важкою економічною кризою, від 2016 року експорт з України до ЄС почав знову зростати: зростання торік сягнуло 3,7% (загальний обсяг експорту становив $13,5 млрд).
Цей показник важливо розглядати з урахуванням того, що
експорт з України до решти країн світу, тобто не враховуючи ЄС, продовжив падіння, воно сягнуло 8,9%.
Зокрема, експорт України до Росії показав різке падіння – на 25,6% у 2016-му році, переважно в результаті обмеження торгівлі з боку Росії.
Натомість, експорт до Європейського союзу минулого року зріс.
Таким чином, ЄС і надалі лишається найбільшим експортним партнером України. Частка ЄС в загальному експорті України в 2016 році склала 37,1%. Для порівняння, частка Росії становила всього 9,9%.
Враховуючи імпорт, загальний рівень торгівлі між Україною та ЄС зріс на 8,1%. І цей тренд швидко набуває обертів: у першому кварталі 2017 року у порівнянні до відповідного періоду 2016-го року можна спостерігати підвищення обсягів експорту з України до ЄС на 24,5%.
Ці зміни в торгівлі показують: поглиблена та всеосяжна зона вільної торгівлі (ПВЗВТ) справді діє і має позитивний вплив. А посилення торгівлі веде до створення нових робочих місць та економічного зростання.
Звичайно, активізація торгівлі на сьогодні є помірною. Ще рано оцінювати, чи значне зростання, зафіксоване в першому кварталі, буде продовжуватись. Та існують причини, за якими розвиток торгівлі між Україною та ЄС стане суттєво відчутним поступово, за певний період часу.
По-перше, повна імплементація ПВЗВТ займе 7 років, як передбачено угодою. Тобто зараз український експорт лише починає відчувати позитивні наслідки адаптації норм та стандартів до європейських.
Поглиблена інтеграція законодавства ЄС в сфері безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів, а також адаптація стандартів щодо промислових та сільськогосподарських товарів, відкриє ринки ЄС значно більше, ніж зниження тарифів, що відбулося у 2016 році.
Це сприятиме економічному перетворенню України з країни, що експортує переважно сировину та сільськогосподарську продукцію, на гравця, повністю інтегрованого до європейських та світових ланцюжків виробництва та збуту.
Тобто Україна значно підвищить додану вартість власної продукції.
Але варто пам'ятати, що це вимагає від української влади значних зусиль для якнайшвидшого продовження реформ.
По-друге, ЄС – це великий та багатий ринок; в ньому мешкає 500 млн покупців. Але вийти на цей ринок важко.
Продаж в ЄС вимагає маркетингових зусиль, встановлення зв’язків та відповідність продукції складним нормам. Це процес, який потребує часу. Результати не приходять відразу.
Тобто ті компанії, які вже розпочали розглядати можливість експорту до ЄС, відчують результати лише за певний період.
Торговельна угода між ЄС та Україною є інструментом, яким мають скористатися як українська влада, впроваджуючи законодавчі та інституційні зміни, так і бізнес, проводячи модернізацію та адаптацію.
ЄС і надалі підтримуватиме Україну в цьому процесі.
Значна частина допомоги ЄС для України спрямована на сприяння впровадженню реформ, передбачених угодою. Ці реформи принесуть відчутні, стійкі та значні вигоди для громадян України.
Торговий оборот України з Європейським Союзом в першому кварталі 2017 року зріс на 21,6%, повідомила прес-служба Міністерства економічного розвитку і торгівлі.
При цьому зростання українського експорту в ЄС за цей період склав 24,5%, а імпорт з ЄС зріс на 19,2%.
Також повідомляється, що в січні-квітні цього року значно зріс експорт української готової продукції в Європу - на 411 млн дол. В порівнянні з аналогічним періодом минулого року. У товарній структурі експорту готової продукції лідирують плоский прокат з вуглецевої сталі (зростання на 68,9 млн дол.), Ізольовані проводи та кабелі (на 39,7 млн дол.), Електричні водонагрівачі (на 36,3 млн дол.) І макуха (на 33,8 млн дол.).
Крім того, Україна почала поставляти в Європу 39 нових товарних позицій, які в січні-квітні принесли додатково 1 млн дол. експорту. При цьому 60,2% експорту нових товарних позицій склали самохідні бульдозери, екскаватори та труби.
«Уряд розглядає Угоду про асоціацію з ЄС як покажчик наших стратегічних реформ і має чіткий послідовний план конкретних кроків, які ми повинні зробити з метою максимального використання можливостей режиму вільної торгівлі з Євросоюзом», - прокоментувала результати зовнішньоекономічного співробітництва з ЄС торговий представник України Наталія Микольська.
Європейський парламент проголосував за надання Україні додаткових торгівельних преференцій.
"За" проголосували 566 депутатів, "проти" - 96.
Відповідно до досягнутих домовленостей, квоти на томати, пшеницю, кукурудзу та мед будуть збільшені, але не у тому обсязі, як раніше це пропонувалося Європейською комісією, сечовину з пропозицій виключено.
Зокрема, встановлені наступні річні квоти: для меду – 2,5 тис. тонн, томатів оброблених – 3 тис. тонн, пшениці – 65 тис. тонн, кукурудзи – 625 тис. тонн, ячменю – 325 тис. тонн.
Преференції будуть введені на строк до трьох років, в якості доповнення до Угоди щодо поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі.
Ухвалене Європарламентом рішення ще має бути затверджене Радою ЄС.
В Україні розраховують на початок дії тимчасових автономних торговельних преференцій Європейського Союзу для України восени.
До уваги суб'єктів господарювання області інформація щодо провідних бізнес-асоціацій Литви баз даних підприємств Литви та пошукових інтернет-ресурсів, які можуть використовуватись українськими підприємствами для пошуку ділових партнерів у Литві.
Business-Baltics - експорт та імпорт у країнах Балтії, ресурс створений литовською компанією FCR Media Lietuva і на початку роботи був відомий як Business-Lithuania. Містить велику базу даних підприємств Литви, Латвії та Естонії, має версії на 6 мовах, у тому числі англійською і російською, дозволяє здійснювати пошук підприємств і компаній за напрямками діяльності, містить необхідні контактні дані, посилання на сайти підприємств тощо.
Контакти: +370 (5) 236 1073, saulius.vanagas@fcrmedia.com
Balticexport.com - Портал підтримки експорту, ресурс створений латвійською медійною компанією "Latvijas Tālrunis" Містить базу даних підприємств Литви, Латвії, Естонії, має англійську, російську та латиську версії, дозволяє здійснювати пошук підприємств і компаній за сферами економіки, містить необхідні контактні дані, посилання на сайти підприємств тощо.
Lithuanianexport&investments - Портал підтримки торгового і інвестиційного співробітництва, ресурс створено у співпраці з порталом Balticexport.com та Конфедерацією промисловців Литви, містить велику базу даних підприємств Литви, має англійську, російську, литовську та латиську версії, дозволяє здійснювати пошук підприємств і компаній за сферами економіки та деталізованими напрямками діяльності, містить необхідні контактні дані, посилання на сайти підприємств тощо, а також інформацію щодо умов ведення бізнесу у Литві.
„Enterprise Lithuania“ - Ресурс державної агенції сприяння бізнесу, містить пропозиції литовських і іноземних компаній (у тому числі українських) щодо торговельного, інвестиційного співробітництва, технічної та науково-дослідної кооперації, створення спільних підприємств тощо.
LITAR - інформаційний портал Митної служби Литви щодо діючих імпортних тарифів та квот на імпорт у ЄС, Ресурс корисний для потенційних експортерів до Литви та інших країн ЄС, дозволяє отримати інформацію щодо обсягу ввізного мита, імпортних квот на товари, які походять з будь-якої країни світу, містить калькулятор обсягу податків при імпорті до ЄС конкретних товарів.
Інформація щодо провідних бізнес-асоціацій Литви
![1.[1]](../../../media/upload/eu/1.[1].jpg)
Конфедерація промисловців Литви - об’єднує 9 регіональних та 47 галузевих асоціацій, які представляють практично усі підгалузі литовської промисловості та продукцію, вироблену у Литві. Представляє і захищає інтереси підприємств у державних, громадських і міжнародних організаціях. Сприяє пошуку нових ринків, експорту, інвестиційному співробітництву, налагодженню тристороннього діалогу між бізнесом, державою та профспілками тощо. Тісно співпрацює з УСПП в рамках Українсько-Литовської Ділової Ради та через представництво УСПП у Брюсселі
Генеральний директор КПЛ Освальдас Чукшіс тел. +370 5 243 10 67 sekretoriatas@lpk.lt
Директор Департаменту міжнародних зв’язків Аушра Кеняусіте, моб. +370 69883626, ел. п. ausra.keniausyte@lpk.lt
Виконавчий директор Українсько-Литовської Ділової Ради Гєдрюс Грішка +37068748346
Литовська бізнес-конфедерація - об’єднує 23 бізнес-асоціації та близько 3500 компаній, які працюють у сферах послуг, у т.ч. фінансово-банківських, торгівлі, високих технологій тощо. Виконує функції національного комітету Міжнародної торгової палати. Основне завдання – консолідація литовського бізнесу та створення конкурентного економічного середовища. Сприяє налагодженню міжнародних економічних зв’язків компаній
Генеральний директор Алгімантас Акстінас, тел. +370 5) 212 1111 . algimantas@lvk.lt
Асоціація торгово-промислових і ремісничих палат Литви - об’єднує 5 регіональних ТПРП Литви, cприяє розвитку підприємництва, малого і середнього бізнесу, отримує пропозиції про співпрацю від іноземних компаній, сприяє пошуку партнерів серед іноземних компаній/ Асоціація уклала Угоду про співробітництво з ТПП України (23 жовтня 2014 р., м.Київ) Генеральний директор Рімантас Шідлаускас +370 5 2612-102 info@chambers.lt
Вільнюська торгово-промислова і реміснича палата - найбільша серед регіональних ТПРП. Має свої філії у м.Алітус та м.Уемерге. Надає широкий спектр інформаційно-консультаційних послуг іноземним підприємствам, по запитах компаній інформує про потенційних партнерів, приймає іноземні делегації, організує зустрічі, презентації тощо. Діє Угода про співробітництво Вільнюської ТПРП з Київською ТПП від 23.10.2015 р.
Президент Сігітас Леонавічюс тел.. +3705315 78263 моб.+370698 37103 Vilnius@cci.lt info@traidenis.lt, sl@traidenis.lt
С Леонавічюс у липні 2015 р. обраний Головою литовської частини Українсько-Литовської Ділової Ради, очолює литовську компанію «Трайденіс», яка опрацьовує низку проектів з біологічної очистки води в Україні.
Асоціація литовських торгових підприємств - об’єднує 20 зареєстрованих у Литві литовських і іноземних компаній роздрібної торгівлі. Сприяння розвитку оптової та роздрібної торгівлі у Литві.
Виконавчий директор Лауринас Вілімас, тел. +37052611158, моб.+370 686 56001
l.vilimas@lpia.lt, info@lpia.lt
Литовська асоціація біоенергетики «Litbioma» - об’єднує 53 виробників та постачальників твердого біопалива, біопалив них котлів та обладнання. Уклала трьохсторонню Угоду про співпрацю з УСПП та Біоенергетичною асоціацією України.
asociacija@biokuras.lt Віргініюс Раманаускас Тел..+37052195630, моб.+37065224949
Virginijus.ramanauskas@biokuras.lt
Інші бізнес-асоціації Литви
У Литві налічується понад близько 100 вузькоспеціалізованих бізнес-асоціацій, переважна більшість яких (47) входить до складу Конфедерації промисловців Литви (в основному об’єднують підприємства різних галузей промисловості, альтернативної та відновлювальної енергетики, транспорту тощо), або до складу Литовської бізнес-асоціації (об’єднує 23 бізнес-асоціації та близько 3500 компаній, які працюють у сферах послуг, у т.ч. фінансово-банківських, торгівлі, високих технологій тощо).
Контакти вузькоспеціалізованих бізнес-асоціацій розміщені на сайтах:
Конфедерації промисловців Литви
інформаційному ресурсі Balticexport.com:
інформаційному ресурсі Lithuanian export&investments
Рада ЄС підтвердила узгоджене рішення щодо надання Україні додаткових автономних торговельних преференцій.
Це значно покращує доступ українських експортерів до ринку ЄС на найближчі три роки, починаючи з вересня.
Отже, додаткові квоти на імпорт за нульовим тарифом передбачені для таких сільськогосподарських продуктів:
• Натуральний мед – 2500 тонн
• Оброблені помідори – 3000 тонн
• Виноградний сік – 500 т
• Овес – 4000 т
• Пшениця – 65 000 тонн
• Кукурудза – 625 000 тонн
• Ячмінь – 325 000 тонн
• Крупи та гранули з деяких злаків – 7800 тонн
Окрім цього, передбачено повне зняття імпортних мит на декілька промислових товарів.
Ідеться про добрива, барвники, пігменти та інші фарбувальні речовини, взуття, мідь, алюміній, а також телевізійне та звукозаписувальне обладнання.
Європейський Парламент і Рада ЄС до кінця липня ухвалять формальне рішення, текст якого вже узгоджений і не буде змінений. Преференції для українських виробників повинні набрати чинності до кінця вересня.
Оригінал тексту: http://www.consilium.europa.eu/…/28-ukraine-trade-preferen…/
В результаті міжінституційних переговорів ЄС щодо надання Україні торговельних преференцій сторони досягли компромісу і визначили обсяг квот.
Тристоронні переговори відбулися у вівторок ввечері в Страсбурзі.
"Після бурхливих обговорень вдалося досягти сильного компромісу, на який погодилися всі три установи (Європарламент, Єврокомісія та Мальтійське головування). Він передбачає надання Україні преференцій на всі сільськогосподарські продукти, запропоновані Європейською комісією, причому п'ять з них частково відновлені, а з промислового комплексу видалена сечовина", - йдеться в повідомленні.
Встановлені наступні річні квоти: для меду - 2500 тонн, томатів оброблених - 3000 тонн, пшениці - 65000 тонн, кукурудзи - 625000 тонн, ячменя - 325000 тонн.
Узгоджений текст робить акцент на боротьбу з корупцією, яка є однією з умов виділення торгівельних преференцій Україні. Крім того, товари, які вивозяться з підконтрольних сепаратистам територій, будуть предметом додаткових перевірок.
Також Єврокомісія була зобов'язана більш докладно звітувати про стан реалізації цих преференцій.
"Прийняте вчора рішення забезпечує підтримку торгівлі з Україною при одночасному захисті вразливих для фермерів та промисловості ЄС інтересів", - прокоментував доповідач від ЄП Ярослав Валенса результати переговорів.
Преференції будуть введені на строк до трьох років, в якості доповнення до Угоди щодо поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі.
Нагадаємо, 1 червня цього року Європарламент проголосував за розширення безмитних квот для України з окремими винятками. Зокрема, євродепутати підтримали внесення поправок у пропозицію Єврокомісії щодо додаткових безмитних квот для України, виключивши томати, пшеницю і сечовину з переліку продукції, щодо якої ЄК пропонувала ввести додаткові квоти.
6 червня Комітет постійних представників ЄС попросили головуючу країну провести переговори з Європарламентом з метою швидкого запровадження заходів. Це означало, що не всі країни ЄС були згодні з пропозицією Єврокомісії.
Увересні 2016 року Єврокомісія запропонувала підвищити квоти на ряд товарних позицій з України. Йшлося про можливість збільшення квот на кукурудзу – на 650 тис. тонн, пшеницю – 100 тис. тонн, ячмінь – 350 тис. тонн, крупу і оброблене зерно – на 7,8 тис. тонн, овес – 4 тис. тонн, мед – 3 тис. тонн, виноградний сік – 500 тонн, перероблені томати – 5 тис. тонн.
Запрошуємо Вас до участі у спільному україно-австрійському семінарі на тему:
"Можливості доступу для українських компаній на австрійський ринок публічних закупівель: як досягти успіху в державних тендерах Австрії", який відбудеться 19 червня 2017 року в м.Київ.
Приєднання України до Угоди СОТ про державні закупівлі (WTO Government Procurement Agreement – GPA) у середині 2016 року відкриває нові можливості як Україні, так і іншим країнам-членам GPA. Найголовніше, що компанії з України наразі мають доступ до ринків GPA інших країн-членів GPA, в тому числі до австрійського ринку закупівель відповідно до погоджених умов.
Маючи річний обсяг близько 50 млрд євро та сприятливі двосторонні економічні відносини, австрійський ринок публічних закупівель представляє особливий інтерес для українських компаній.
Проте австрійський режим публічних закупівель на практиці характеризується високим ступенем формалізації. Навіть незначні помилки можуть стати причиною того, що учасник торгів виключається з тієї чи іншої тендерної процедури.
Семінар включатиме лекції та дискусії з важливих питань участі у публічних закупівлях Австрії, а також практичні знання та поради щодо успішного отримання державних контрактів в Австрії.
Цільова аудиторія:
-Власники та Керівники бізнесу
-Керівники відділів продажу
-Керівники та фахівці із зовнішньо-економічної діяльності
-Бізнес-консультанти
-Представники консалтингового, банківського та страхового бізнесу
Захід та обговорення проводитимуться англійською мовою з синхронним двостороннім перекладом українською та англійською мовами.
РЕЄСТРАЦІЯ : https://docs.google.com/
Організатори:
Офіс з просування експорту (напрям GPAinUA),
Юридична фірма «SCHNITZER LAW» .
За підтримки Посольства Австрії в Україні та Торгово-промислова палата України
Детальніше про захід тут