Європейський союз запровадив антидемпінгові заходи щодо імпорту гарячекатаної листової сталі із чотирьох країн, включаючи Україну.
«Єврокомісія запровадила антидемпінгові мита на імпорт гарячекатаної листової сталі із Бразилії, Ірану, Росії та України. Продукція з цих країн буде обкладатися митами у розмірі від 17,6 до 96,5 євро за тонну», - заявили у Єврокомісії після завершення відповідного антидемпінгового розслідування.
Як пояснюється, метою заходів у сфері захисту зовнішньої торгівлі є створення умов із справедливої конкуренції для європейських компаній.
Нагадаємо, у серпні цього року українські металурги піднялися з 12-го на 11-те місце у списку світових виробників сталі.
З 1 жовтня 2017 року набув чинності Регламент 2017/1566 Європейського Союзу про надання Україні додаткових торговельних преференцій на цілий ряд українських аграрних товарів, яке діятиме протягом 3-х років. Але, окрім того, в 2017 році також відбулось планове збільшення обсягів імпортних тарифних квот (Tariff Rate Quotas) для 18 позицій українських аграрних товарів. Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.
«Як вже добре відомо, з 1 жовтня 2017 року набув чинності Регламент 2017/1566 ЄС про надання Україні додаткових торговельних преференцій. Відповідно до документу, додаткові квоти вже діють на 5 позицій українських агротоварів: мед, виноградний сік, ячмінна крупа та борошно, обробленні томати, овес. А з 1 січня 2018 року також почнуть діяти додаткові преференції на пшеницю, кукурудзу та ячмінь. Але, я хочу відмітити, що окрім того, в 2017 році, паралельно із цим, відповідно до параметрів ЗВТ між Україною та ЄС, було планово збільшено тарифні квоти для 18 українських аграрних товарів», - підкреслила Ольга Трофімцева.
Вона розповіла, що відповідно до параметрів ЗВТ між Україною та ЄС, які закріплені в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС, передбачена модифікація тарифних квот в частині їх збільшення на цілу низку українських аграрних та харчових товарів.
«Ці позиції збільшуватимуться одноразово протягом п’яті років, у середньому на 10% в рік. Наприклад, в 2016 році розмір квоти на українське м'ясо птиці складав 16 000 тонн, а в 2017 році він зріс до 16 800 тонн, в 2018 році розмір тарифної квоти буде вже на рівні 17 600 тонн », - відмітила Ольга Трофімцева. Вона додала, що обсяги торговельних преференцій збільшуватимуться й надалі на: баранину, ячмінну крупу та борошно, оброблений крохмаль, виноградний та яблучний соки, мед, яйця та інші.
«Всі ці поступові зростання об’ємів торговельних преференцій для української продукції є додатковими можливостями для наших експортерів на європейському ринку. Але я відмічу в черговий раз, що українські експортери успішно поставляють свою продукцію до ринків ЄС в значних обсягах і поза межами імпортних тарифних квот. Сьогодні 288 українських підприємств отримали право доступу до європейського ринку, в тому числі 108 експортують на цей ринок харчову продукцію для споживання людиною», - резюмувала Ольга Трофімцева.
Нагадаємо, станом на 4 жовтня 2017 року, вже вичерпні на 100% імпортні тарифні квоти ЄС на такі українські товари, як: мед, цукор, ячмінна крупа та борошно, оброблені томати, виноградний та яблучний сік, овес, ячмінь, кукурудза, пшениця. Але залишається низька товарів, де квоти не вичерпні взагалі: баранина, яловичина, гриби, продукція з обробленого молока та інші.
Детальніше про збільшення торговельних преференцій
У країни ЄС мають право експорту 288 українських підприємств, в тому числі 108 виробників харчових продуктів, зокрема, виробники м'яса птиці, риби, меду, яєць, молока і молочних продуктів.
Про це повідомляє Держспоживслужба.
Також в Євросоюз можуть експортувати 180 підприємств-виробників нехарчових продуктів тваринного походження.
Відзначається, що право експорту в Європейський Союз отримала українська компанія з виробництва м'яса птиці.
Нагадаємо, що Китай включив 9 нових українських підприємств в список, що мають право експортувати в КНР молочну продукцію.
Вашій увазі пропонується перелік ставок увізного мита України, які будуть застосовуватись у 2018 році до імпорту товарів походженням з ЄС в рамках вільної торгівлі між Україною та ЄС
Станом на кінець вересня цього року, 63 українські компанії отримали дозволи на експорт продуктів харчування в Європейський Союз, причому 29 з них отримали дозволи після початку часткового застосування норм Угоди про асоціацію в 2015 році.
Про це повідомила заступник міністра економічного розвитку і торгівлі - торговельний представник України Наталія Микольська.
"У нас вже 63 українські підприємства, які отримали дозволи на експорт продуктів харчування. При цьому 29 підприємств отримали право експорту вже після початку часткового дії угоди про вільну торгівлю з ЄС", - сказала Микольська.
За словами торгпреда, бізнесом були отримані дозволи на експорт м'яса птиці та м'ясних продуктів (9 компаній), молочних продуктів (19 компаній), рибної продукції (23), яєц (3 компанії), жаб'ячих лапок і равликів (5 компаній) та іншої харчової продукції (4 компанії).
Також Микольська зазначила, що українські експортери все більше орієнтуються на європейський ринок. "У нас вже 140 підприємств отримали в ЄС статус уповноваженого експортера. Це ті підприємства, які експортують вже більше одного року, мають історію відносин з європейськими партнерами. Всі ці цифри свідчать про те, що ринок ЄС не є лише якийсь євроінтеграційної метою держави, а дійсно є ринком у фокусі для українського бізнесу. Все більше і більше українських підприємств вже з теоретичної зацікавленням дивляться на угоду про вільну торгівлю з ЄС. Бізнес починає відкривати для себе нові можливості", - підкреслила торгпред.
Як повідомляв УНІАН, Україна в січні-липні 2017 року збільшила експорт до Європейського Союзу на 26% порівняно з аналогічним періодом минулого року - до 9,5 мільярда доларів. ЄС займає 40% у структурі українського експорту.
1 вересня Угода про асоціацію з Європейським Союзом нарешті вступила в силу у повному обсязі.
Цій події присвячую добірку 10 цікавих перемог українського експорту на вітчизняному ринку. Як за час дії зони вільної торгівлі з ЄС, так і підкріплені свіжими показниками та цифрами.
1 Експорт товарів і послуг до ЄС постійно зростає.
За результатами 6 місяців 2017 року Європейський Союз є основних торговельним партнером України з питомою вагою торгівлі товарами та послугами 39,9%. Важливо, що обсяги експорту до ЄС склали $9,4 млрд та збільшилися на 22,8%, або на $1,7 млрд.
Так, Україна в цьому році експортувала товарів на $8,2 млрд, що на 26,1% більше, у порівнянні із минулим роком. Обсяги ж експорту послуг склали $1,5 млрд, збільшившись на 6,4%. Наприклад, цікавим є зростання експорту електронагрівачів з України до ЄС в два рази – на суму $3 млн.
2 Україна серед лідерів постачання продовольства до ЄС.
Сьогодні ми входимо до ТОП-10 найбільших постачальників агропродукції до ЄС. Україна посідає 8-ме місце в цьому рейтингу. При цьому, по багатьох позиціях ми посіли перше місце: по пшениці – 32% від загального імпорту ЄС, кукурудзі – 62%, ячменю – 74%, вівсу – 68%.
У грошовому вимірі наш експорт кукурудзи зріс на $554 млн, тобто на 35%, олії соняшникової – на $498 млн (на 26,9%), соєві боби – на $98 млн (зростання в 3 рази), маргарин – на $18 млн (у 13 разів!), м'ясо птиці – на $28 млн (майже вдвічі).
3 Українські виробники молочної продукції підкорили ринок ЄС.
Не зважаючи на те, що ринок молочної продукції ЄС став доступним для українських підприємств лише з середини 2016 року, українська молочка завоювала популярність у європейських споживачів. Вже 18 наших підприємств можуть вільно продавати свої продукти у країнах ЄС.
Україна стала другим по значущості імпортером вершкового масла на цей ринок. За результатами першого півріччя цього року імпорт українського вершкового масла складає 24,7% від імпорту продукції Європейським Союзом. Експортовано цього продукту на $5,3 млн, що в два рази більше ніж минулого року. Наша держава поступається в цьому показнику лише Новій Зеландії, яка є багаторічним лідером з поставок вершкового масла на ринки світу.
4 Споживчі промислові товари користуються все більшим попитом.
Завдяки зоні вільної торгівлі з ЄС експорт українських керамічних виробів на європейський ринок цього року виріс на 52,3%, всього експортовано – на $20 млн. Поряд із цим, досить популярними стали українські меблі, експорт яких зріс на 45,6%, головні убори – 31,2%, вироби зі скла – 20,1%.
Експорт одягу для чоловіків українських виробників виріс на 12%, і склав $73 млн. ЄС є основним ринком для цієї категорії товарів.
5 Експорт послуг до Європейського Союзу теж виріс.
Показник зростання експорту послуг – 6,4%. Хоч це і невелика цифра, але вона теж свідчить про певний прогрес. Зокрема, послуги, пов’язані з подорожами зросли на 18,4%, послуги з будівництва – на 17,9%, з переробки матеріальних ресурсів – на 16,5%, ділові послуги – на 16,0%. Крім того, послуги приватним особам, культурні та рекреаційні послуги зросли у цьому році на 22,4%.
6 Зростають інвестиції в виробництво на території України для експорту на ринок ЄС.
Лише на днях на Львівщині, завдяки інвестиціям французької компанії, відкрили нові потужності заводу Електроконтакт Україна з виробництва кабельної продукції, яка потім поставляється на ринок ЄС для відомого автомобільного гіганту. З самого початку дії зони вільної торгівлі показники експорту ізольованих проводів та кабелів почали суттєво рости. У 2016 році зростання було на 7,5%, а вже у першому півріччі 2017 року – на 16,3%.
Експорт до ЄС механічного та eлектро-обладнання та пристроїв для записування або відтворення зображення і звуку зріс за 6 місяців цього року на 20,6%.
7 Україна завершує шлях приєднання до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження.
Ми розглядаємо цей крок як інструмент поліпшення преференційної торгівлі не лише з країнами ЄС, але й з державами Європейської асоціації вільної торгівлі – Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія, – Північної Африки, Близького Сходу і Балкан.
8 Україна отримала додаткові торговельні преференції від ЄС.
Очікуємо, що дуже скоро почнуть діяти додаткові торговельні преференції для України. Нагадаю, що рішення в ЄС з цього приводу вже прийнято, воно вступить в силу восени 2017-го і буде діяти 3 роки. Преференції поза межами режиму вільної торгівлі – це додаткові можливості безмитного доступу для певних видів продукції – як агрохарчової, так і промислової.
Товари, на які запроваджуються преференції, експортуватимуться до ЄС за різних умов. Наприклад, для низки промислових товарів, таких як взуття, мідні та алюмінієві вироби, рідкокристалічні екрани тощо, знижується ставка увізного мита з моменту набуття регламентом чинності.
9 Ми працюємо над усуненням обмежувальних заходів.
Це важливий напрямок роботи, який потребує професійних та наполегливих зусиль як з боку держави, так і з боку виробників. Нагадаю, що у 2012 році проти українських товарів на ринку ЄС діяло 5 антидемпінгових заходів. Зараз залишився один. Ми працюємо над тим, аби не давати можливості іншим країнам запроваджувати обмежувальні заходи до української продукції.
10 Системне просуванням українського експорту на ринок ЄС.
Важливими інструментами у просуванні є запровадження промислового діалогу Україна-ЄС та проведення торговельних місій. Це інструмент взаємодії, який буде допомагати нарощувати співпрацю в окремих секторах промисловості. Робота в рамках діалогу сприятиме залученню української промисловості до глобальних, європейських та регіональних ланцюгів створення доданої вартості. Крім того, мова йде про прямі контакти між бізнес-асоціаціями України та ЄС, які полегшать шлях до торговельної взаємодії.
За останні два роки Мінекономрозвитку спільно з Офісом з просування експорту та за підтримки Міністерства закордонних справ провели 11 торгових місій, з них чотири до країн-членів ЄС. Це були Литва, Франція, Швеція та Німеччина. На жовтень цього року запланована торгова місія до Нідерландів, вона організовується для українських виробників одягу.
Такі контакти дають конкретний результат. Наприклад, після проведення торгової місії до Швеції ІКЕА значно розширила список своїх українських постачальників дерев'яних меблів та комплектуючих з України. І це безперечно успіх!
У 2016 році розмір квоти на крупи та оброблене зерно (ячмінна крупа, пластівці тощо) становив 6,3 тисячі тонн, а загалом до ЄС цієї продукції ми продали 17,2 тисяч тонн. Тобто 6,3 – це не обмеження подальшого експорту, а обсяг саме безмитного експорту. 6,3 із 17,2 тисяч тонн експортованих з України до ЄС круп і борошна, були ввезені туди БЕЗМИТНО. Водночас квоту на крохмаль торік ми використали лише на 18%.
Більше – в буклеті від Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, що розвіює всі страхи про експорт до Європейського Союзу.
До вашої уваги буклет, підготовлений Урядовим офісом з питань європейської інтеграції спільно з Association4U, який містить детальні інструкції щодо експорту меду до Європи.
Минуло вже більше ніж півтора року з моменту набрання чинності договором про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі між Україною і Євросоюзом.
За цей час багато компаній вже скористалися перевагами угоди для виходу на європейські ринки, а ЄС зміцнився у статусі нашого ключового торгового партнера.
За даними Держстату, експорт з України в ЄС за період із січня по травень 2017 року зріс на 25,2% (у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року) і склав $6,75 млрд. Це майже 40% від усього українського експорту.
І потенціал ринку ЄС ще не вичерпаний! Досить нагадати, що країни Євросоюзу, такі як Німеччина, Франція і Велика Британія, в нещодавно представленому проекті Експортної стратегії України "Дорожня карта стратегічного розвитку торгівлі України на 2017-2021 роки" потрапили в перелік "недоторгованих" ринків.
За розрахунками ITC (International Trade Center), тільки з цими трьома країнами Україна може наростити експорт на $2,9 млрд. А це означає, що
можливості, які пропонує ринок ЄС, лише частково використовуються українськими експортерами.
Саме тому Офіс із просування експорту (Export Promotion Office) посилено працює над тим, щоб інформувати українські компанії про можливості на зарубіжних ринках і допомогти ними скористатися.
У цьому контексті варто згадати про дві нові можливості для виходу на ринки ЄС, які будуть корисні українським експортерам.
Одна з них – програма ЄС "Конкурентоспроможність підприємств малого та середнього бізнесу (COSME) 2014-2020", до якої Україна приєдналася в березні цього року.
Приєднання до COSME відкрило Україні доступ до бюджету програми в розмірі близько 900 млн євро, які надаватимуться у вигляді грантів і фінансування проектів розвитку малого і середнього підприємництва.
Таким чином, український бізнес має можливість отримувати консультації, тренінги, шукати бізнес-партнерів.
Практичним застосуванням цієї програми вже стало відкриття доступу українських виробників до проекту COSME – Європейської мережі підприємців (Enterprise Europe Network, EEN). Це інформаційна мережа, яка була створена в 2008 році і об'єднує 66 країн, серед яких 28 держав ЄС, більше 50 тисяч підприємств з 17 галузей.
За допомогою EEN українські виробники отримали доступ до інтернет-бази підприємств, інформацію про В2В зустрічі, наукове співробітництво, консультативну та інноваційну підтримку. Зареєструватися на порталі можна через сайт Офісу.
Що ж компанія отримує після реєстрації на ресурсі?
В Україні представлено вісім партнерів консорціуму EEN-Ukraine, контактні дані всіх можна знайти на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі. Консорціум повинен інформувати про можливості програм COSME, HORIZON-2020 та інших проектів фінансової підтримки ЄС, доступних для України.
Після реєстрації в EEN компанії зможуть отримувати індивідуально підібрану розсилку про потенційних партнерів і події, які проходять в рамках EEN.
А найбільш перспективні та інноваційні компанії-експортери з нашою допомогою отримують можливість розмістити свою бізнес-пропозицію в мережі.
EEN також інформує про можливості розвитку компанії в певній сфері, допомагає в залученні інвестицій і нових технологій для підвищення конкурентоздатності українських компаній.
Як все це виглядає на практиці? Механіка функціонування мережі проста. Якщо ви шукаєте партнера за кордоном, спершу слід ознайомитися з уже представленими профілями в мережі EEN.
Пошуковий інтерфейс зручний для користувача, можна налаштувати фільтри. Якщо вас зацікавила пропозиція, зробіть запит (клікніть на кнопку "Request more information" і оберіть МЕРТ як члена консорціуму), далі заповніть відповідні форми.
Після обробки запиту Офіс передасть вам отримані контакти замовника профілю.
Якщо вас не зацікавили представлені пропозиції, можна створити власний профіль. Наші колеги допоможуть вам у заповненні, що істотно полегшить цей етап.
Щоб надіслати заявку на розміщення пропозиції компанії, необхідно:
- визначити тип пропозиції (технологічний, бізнес-запит або пропозиція);
- запросити форму в партнера консорціуму EEN-Ukraine для заповнення (всі форми доступні на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі за посиланням;
- заповнити форму і надіслати її представнику нашого Офісу, який після перевірки розмістить її в системі EEN.
Профіль компанії буде опублікований після оцінки європейських експертів.
Варто згадати, що це лише один із багатьох інструментів допомоги українським експортерам на абсолютно безоплатній основі, що надаються Export Promotion Office (ЕРО). Сьогодні вже більше 100 українських компаній зареєструвалися в системі ЕЕN і регулярно отримують пропозиції про партнерство.
Наприкінці липня українська компанія, яка зареєструвалася на ресурсі EEN за допомогою ЕРО в травні 2017 року, підписала контракт на розробку і виробництво високотехнологічних пристроїв з партнером з Британії.
Крім цього, пропозиції шести українських компаній наразі проходять процес перевірки європейськими експертами, а профілі чотирьох компаній вже затверджені й представлені 600 бізнес-організаціям і десяткам тисяч підприємців.
Наше завдання – збільшення кількості вітчизняних учасників системи EEN для створення "кумулятивного ефекту", що спростить вихід на європейський ринок для інших українських компаній.
У січні-червні 2017 р оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та ЄС склав $ 3,8 млрд. При цьому позитивне сальдо для України перевищує $ 1,7 млрд.
Основні обсяги поставок до Європи Україна забезпечує за рахунок зернових і олійних культур, а також соняшникової олії та макухи. Найбільшими торговельними партнерами для України в ЄС залишаються 6 країн - Нідерланди, Іспанія, Італія, Польща, Франція і Німеччина. Їх сукупна частка в обороті перевищує 73%.
У свою чергу, Україна імпортує з ЄС зернові культури, насіння олійних, какао-боби і шоколад, різні харчові продукти, спирт і алкогольні напої, відходи переробної промисловості та тютюнові вироби.
Раніше повідомлялося, що в липні для України були узгоджені додаткові торгові преференції від Європейського Союзу терміном на 3 роки.