Заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України - Торговий представник України Наталія Микольська взяла участь у Четвертому засіданні Ради асоціації між Україною та ЄС під головуванням Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана. Делегацію ЄС очолила Верховна представниця ЄС із зовнішньої політики Федеріка Могеріні.
Під час засідання було обговорено поточний стан імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Українська сторона вкотре підтвердила, що виконання Угоди про асоціацію є одним з ключових пріоритетів Середньострокового плану дій Уряду.
“Європейський Союз - головний торговельний партнер України з питомою вагою 40,2% від загального обсягу торгівлі товарами. Це “ринок у фокусі” для нашого експорту згідно з Експортною стратегією України. Тому, важливо забезпечити доступ українських товарів і послуг до країн ЄС та посилювати взаємодію в рамках Промислового діалогу Україна-ЄС. Таким чином буде зростати експорт товарів з доданою вартістю”, - зазначила Торговий представник України Наталія Микольська.
Експорт товарів і послуг до ЄС за 9 місяців 2017 року склав $14,4 млрд і збільшився на 25,9% у порівнянні з 9 місяцями 2016 року. Найбільше зросли поставки руди та концентратів залізних ($479,3 млн), кукурудзи ($403,3 млн), насіння свиріпи або ріпаку ($196,7 млн), олії соняшникової, сафлорової або бавовняної ($191,0 млн), феросплавів ($181,6 млн), проводів ізольованих, кабелів ($153,2 млн) та cоєвих бобів ($94,2 млн).
Інфографіка за посиланням: bit.ly/2BbSmO8
Довідково
Рада асоціації утворена відповідно до статті 461 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС для здійснення контролю та моніторингу застосування і виконання Угоди, вивчення будь-яких головних питань, що виникають в рамках Угоди, та будь-яких інших двосторонніх або міжнародних питань, що становлять взаємний інтерес.
Засідання Ради асоціації проводяться на рівні міністрів не менше одного разу на рік, а також тоді, коли цього вимагають обставини. До її складу входять члени Уряду України, а також Ради Європейського Союзу і Європейської Комісії.
Рада асоціації для досягнення цілей Угоди має повноваження приймати рішення, які є обов’язковими для Сторін. Рада асоціації вживає необхідних заходів для виконання прийнятих рішень, у тому числі у разі необхідності уповноважує спеціальні органи, створені відповідно до Угоди, діяти від свого імені. Рада асоціації може також надавати рекомендації. Вона приймає свої рішення і рекомендації за згодою Сторін після виконання відповідних внутрішньодержавних процедур для їх прийняття.
Кабмін затвердив методику скасування ввізних мит в рамках Угоди про асоціацію з ЄС. Відповідне розпорядження опубліковано на офіційному порталі КМУ.
“Уряд схвалив проект Рішення Ради асоціації між Україною та ЄС стосовно доповнення Додатку І-А до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Рішення прийняте для забезпечення прозорості та зрозумілості процесу скасування сторонами ставок увізних мит”, — йдеться у повідомленні.
Зазначається, що схвалення та оприлюднення методики надасть можливість забезпечити прозорість та зрозумілість процесу скасування ставок увізних мит в рамках Угоди про асоціацію.
Зазначимо, Україна та ЄС домовились про створення зони вільної торгівлі. Відповідно до досягнутих домовленостей кожна сторона має зменшити або скасувати мито на товари відповідно до встановлених графіків. Додатком І-А Угоди встановлені деталізовані графіки скасування ввізного мита щодо кожного з кодів товарної номенклатури.
12 грудня 2017 відбудеться презентація звіту «Україна та Угода про асоціацію: моніторинг виконання з 1 грудня 2016 року до 1 листопада 2017 року», яка розпочнеться о 18:00 за адресою – Київ, вул. Десятинна 12.
Організатори – ГО «Український центр європейської політики» та Konrad Adenauer Stiftung Ukraine Участь у заході є безкоштовною за умови реєстрації за цим посиланням: https://goo.gl/forms/
Під час заходу відбудеться презентація результатів третього експертного моніторингу щодо виконання Україною зобов’язань в частині адаптації законодавства до вимог ЄС. Зокрема, експерти презентують прогрес у адаптації національного законодавства в 10 сферах, а саме: транспорт, захист прав споживачів, митні питання та сприяння торгівлі, технічні бар’єри у торгівлі, підприємницька діяльність та торгівля послугами, енергетика, оподаткування, навколишнє середовище, діяльність компаній, соціальна політика та громадське здоров’я у період з 1 грудня 2016 року до 1 листопада 2017 року.
Представники іноземних посольств, народні депутати, профільні заступники міністрів та громадські експерти обговорять досягнуті результати та проблемні питання, що виникають під час адаптації законодавства.
Детальніше про умови участі за посиланням
За 10 місяців поточного року експорт української продукції до ЄС збільшився на 41% (або на $1,4 млрд) до $4,69 млрд. «В розрізі конкретних товарів, поза традиційно-сировинними, що формують український експорт, я виділив би мед, експорт якого за підсумками цього року очікується на рівні 60 тис. тонн, вдвічі більше, ніж в минулому, та різноманітний асортимент органічної продукції, яка в основному експортується до європейських країн»,- сказав він, нагадавши, що країни Європи є потужними виробниками сільгосппродукції, що ускладнює доступ на їх ринок зовнішнім гравцям.
Імпорт з країн ЄС за звітний період склав $1,79 млрд. Найбільше імпортувались різні харчові продукти (екстракти та концентрати з кави, чаю та готові продукти на їх основі, готові соуси тощо), тютюн та вироби з нього, шоколад та продукти з какао-бобів.
Зовнішньоторговельний обіг між Україною та країнами ЄС за 10 місяців 2017 року збільшився на 32,2% (або на $ 1,6 млрд) порівняно з аналогічним періодом 2016 року та склав $6,5 млрд. Позитивне сальдо збільшилось на 65,5% і становить $2,9 млрд.
Всього за 10 місяців 2017 року експорт продукції сільського господарства та харчової промисловості збільшився на майже 23% по відношенню до аналогічного періоду минулого року, до $ 14,7 млрд. Імпорт склав $ 3,6 млрд. Основні експортні позиції: соняшникова олія, кукурудза, пшениця, насіння ріпаку, соя, м'ясо та субпродукти домашньої птиці.
Рада ЄС схвалила нові правила для захисту європейських ринків від недобросовісних практик торгівлі. Вони набудуть чинності 20 грудня.
Нова антидемпінгова методологія виявить і усуне випадки, коли ціни на імпортовані товари штучно занижуються завдяки втручанню держави.
Нова правова основа усуває колишню різницю між ринковою та неринковою економікою для розрахунку демпінгу при збереженні того ж рівня захисту для виробників.
Тепер Єврокомісія повинна буде довести факт "істотного ринкового спотворення" між ціною продажу продукту і його собівартістю. Виходячи з цього, буде дозволено встановлювати ціну на товар, посилаючись, наприклад, на його ціну в країні з аналогічним рівнем економічного розвитку або на відповідні неспотворені міжнародні витрати і ціни.
Комісія також буде розробляти окремі доповіді про країни або сектори, описуючи їхнє спотворення. Відповідно до існуючої практики, підприємства ЄС матимуть можливість подавати скарги, але вони зможуть використовувати звіти Комісії, щоб підтвердити свої скарги.
Європейська Комісія опублікувала імплементаційний регламент №2017/2200, який визначає процедуру адміністрування додаткових тарифних квот на зернові, походженням з України (https://goo.gl/g7ko3f).
Українські експортери зернових отримали можливість без сплати мит експортувати збіжжя до ЄС, зокрема пшеницю в обсязі 65 000 тонн/рік, кукурудзу – 625 000 тонн/рік, ячмінь, ячмінне борошно та гранули – 325 000 тонн/рік).
Додаткові торговельні преференції ЄС передбачають, що окрім тарифних квот, які надаються Україні в рамках Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі, Євросоюзом запроваджуються додаткові нульові тарифні квоти на збіжжя. Ці квоти будуть доступні з 1 січня 2018 року та діятимуть впродовж трьох років.
Таблицю можна завантажити тут.
Президент України Петро Порошенко підписав закон про приєднання України до конвенції Пан-Євро-Мед, яка розширить обсяг безмитного експорту до ЄС товарів, вироблених в Україні.
Про це йдеться у повідомленні прес-служби президента.
"Приєднання до Конвенції сприятиме спрощенню умов торгівлі та збільшенню використання експортного потенціалу України, посилить торговельні зв'язки та економічну інтеграцію з Євросоюзом" - йдеться у повідомленні.
Ініціатива Пан-Євро-Мед дозволяє використовувати в товарах сировину чи складові, що походять з країн, які є членами цієї угоди, та експортувати їх як продукцію власного виробництва.
За підсумками 2016 року, експорт України до країн-учасниць Конвенції складає 53% всього експорту нашої держави. З них понад 40% - до країн ЄС, 4,2% - до Туреччини, 3,1% - до Єгипту.
За 6 місяців 2017 року частка українського експорту до країн Пан-Євро-Мед вже складає більше 50%, з них 40% - до країн ЄС.
Як зазначає прес-служба президента, на сьогодні учасниками Конвенції є 24 договірні сторони, 6 з яких вже мають угоди про вільну торгівлю з Україною (ЄС, ЄАВТ, Чорногорія, Македонія, Молдова, Грузія). Ще з двома державами – сторонами Конвенції тривають переговори про вільну торгівлю, а саме з Туреччиною та Ізраїлем.
"Наступним кроком для повноцінного використання переваг Конвенції є внесення змін до відповідних чинних угод про вільну торгівлю у частині заміни протоколів правил походження товарів" - зазначили у прес-службі президента.
Малий та середній бізнес (МСП) в Україні тепер має доступ до дешевих кредитів у національній валюті, що пропонуються банками за ініціативою EU4Business, у партнерстві з європейськими фінансовими установами.
Нові можливості отримання кредитів, які стали доступними за низкою угод, підписаних з українськими банками протягом останніх декількох тижнів, є частиною другого етапу фінансового механізму EU4Business для МСП. Програма спрямована на стимулювання кредитування в національній валюті, особливо для малого бізнесу, які не заробляють іноземну валюту або не можуть собі дозволити високі витрати на запозичення в сучасних ринкових умовах.
Відповідно до угод, три європейські фінансові установи - Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) та Німецький державний банк розвитку (KfW) - надають позики або гарантії місцевим банкам-партнерам для надання дешевших кредитів місцевим МСП, тоді як ЄС надає гарантії для покриття валютних ризиків.
Завдяки EU4Business, МСП тепер можуть отримати кредити в місцевій валюті в наступних банках:
1. ПроКредит Банк;
2. Кредобанк ;
3. Укргазбанк.
Залежно від банку та програми, кредити доступні для малих та середніх підприємств у різних секторах, починаючи від сільського господарства до виробництва.
Крім того, EU4Business у співпраці з урядом Німеччини та Київською міською адміністрацією розпочала програму субсидій на процентні ставки для малих та середніх підприємств у столиці України, знизивши процентні ставки з 15% до 7,5%. (найнижчі в Україні).
Детальніше за посиланням:
European Bank for Reconstruction and Development (EBRD)
The European Investment Bank
KfW
European Union in Ukraine
В ЄС оприлюднили систему для підрахунку додаткового безмитного експорту зернових з України.
Про це на своїй сторінці у Facebook написала торговий представник України Наталія Микольська.
"Європейська Комісія опублікувала процедуру адміністрування додаткових тарифних квот на українські зернові!" - написала вона.
За її словами, відкриття тарифних квот на зернові потребувало прийняття окремого імплементаційного регламенту Єврокомісії.
"І тепер цей документ, який визначає процедуру адміністрування додаткових тарифних квот на українські зернові, опубліковано" - повідомила Микольська.
Вона нагадала, що додаткові тарифні квоти на зернові будуть доступні з 1 січня 2018 року та діятимуть впродовж трьох років.
Нагадаємо, 13 вересня у Європейському парламенті було підписано рішення про надання Україні додаткових торговельних преференцій.
Регламент ЄС щодо автономних торговельних преференцій збільшить обсяги сільськогосподарської продукції, яку Україна може експортувати до ЄС згідно з Угодою про асоціацію, не сплачуючи митні збори.
Регламент надає додаткові нульові тарифні квоти для українського меду - 2,5 тис. тонн, кукурудзи та борошна з неї - 625 тис. тонн, ячменю та борошна з нього – 325 тис. тонн, пшениці та борошна - 65 тис. тонн.
Окрім того, додається квота на ячмінну крупу – 7,8 тис. тонн, овес - 4 тис. тонн, оброблені томати - 3 тис. тонн та виноградний сік - 500 тонн.
28 листопада 2017 року експерти Представництва Європейського Союзу в Україні провели в м.Чернігів панельну дискусію за участю представників малого та середнього бізнесу Чернігівщини. Мета зустрічі – допомогти підприємцям відкрити шлях до Європейського ринку.
«Багато українських підприємців уже працюють на ринках ЄС, і завдання сьогоднішньої дискусії – аби люди, які мають досвід співпраці з ЄС і взагалі досвід роботи на глобальних ринках, поділилися із підприємцями, які готуються до цього виходу», — розповідає керівник освітніх і маркетингових проектів Києво-Могилянської бізнес-школи Павло Білодід.
Чернігівщина – це двадцять третій регіон, який приймає в себе Представництво ЄС в Україні та Києво-Могилянську бізнес школу. У ході дискусійних клубів експерти діляться порадами, як презентувати себе за межами України, як використовувати міжнародні програми підтримки, як довести іноземному покупцю якість свого товару та як позбутися стереотипів в українському бізнесі.
Протягом трьох днів делегація Представництва ЄС в Україні проведе низку тренінгів та інтерактивних ігор для бізнесменів Чернігова та Ніжина, а також зустрінеться із представниками владних структур Чернігівщини. Усі заходи матимуть навчальний і просвітницький характер.