1 лютого Україна набула повноправного членства в Регіональній конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (Пан-Євро-Мед).
Конвенція передбачає застосування ідентичних положень щодо походження товарів, які експортуються/імпортуються між державами-членами Конвенції, за умови, що між такими державами укладено угоди про зону вільної торгівлі. Також Конвенцією передбачається застосування правил діагональної кумуляції, що в свою чергу надає можливість країнам-учасницям при виробництві товару використовувати сировину і комплектуючі одна одної, а не тільки національні, й при цьому зберігати преференційні умови торгівлі (імпорт без застосування митних зборів або за заниженими ставками) .
Що змінилося? Раніше при експорті товару, що має статус преференційного походження, до країн, з якими Україна підписала угоди про ЗВТ, застосовувалися правила двосторонньої кумуляції.
Тобто для того, щоб товар експортувався за преференційними умовами, необхідно було, щоб сировина і/або комплектуючі товару також мали походження з країн, між якими підписано двосторонню угоду про ЗВТ.
Тепер, з отриманням членства в Конвенції, для збереження преференційних умов торгівлі в українських підприємців з'явилася можливість використовувати при виробництві товару сировину не тільки вітчизняного походження та/або з країни, до якої кінцевий товар буде експортуватися, але й походженням з інших країн-учасниць Конвенції, до якої вже приєдналися 42 держави.
Як це виглядає на практиці?
Цитрусові з преференційним статусом імпортуються з Іспанії в Україну (ЗВТ між Україною та ЄС). В Україні вони були використані для виробництва фруктових соків. Пізніше ці соки були експортовані в Чорногорію (ЗВТ між Україною та Чорногорією).
Соки будуть зберігати преференційний статус і експортуватися за ставкою мита "0%" і при цьому мати статус походження з України.
Водночас українська сировина і комплектуючі також можуть використовуватися у виробництві товарів в країнах-учасницях Конвенції для подальшого експорту у вигляді складових готових товарів.
Членство України в Конвенції, безумовно, збільшить можливості для преференційного експорту вітчизняних товарів на перспективні зовнішні ринки і залучить українських виробників до європейських та глобальних ланцюжків доданої вартості.
В першу чергу, Конвенція відкриє доступ до нових ринків (країн-учасниць Конвенції) для українських виробників товарів, які в своєму виробництві використовують сировину і комплектуючі з різних країн-членів Конвенції.
Також зросте попит на українську сировину і комплектуючі. Від цього насамперед виграють українська металургія і легка промисловість.
Не менш важливе питання: як українським експортерам скористатися перевагами, які дає Конвенція?
Єдині зміни в процедурі експорту в рамках Конвенції стосуватимуться сертифікації продукції, яка експортується до країн-учасниць. Так, для посвідчення походження товару при його виробництві із сировини або комплектуючих, які були імпортовані в рамках Конвенції, і його подальшого експорту буде потрібний сертифікат EUR-MED, що видаватиметься в разі дотримання правил діагональної кумуляції.
Відповідно до тексту Конвенції, цей сертифікат, як і сертифікат EUR.1, буде видаватися структурними підрозділами митниці. Для цього експортеру або його уповноваженому представнику необхідно буде подати заяву і заповнений бланк сертифіката, форми яких наводяться в додатках до Конвенції.
На відміну від сертифікату EUR.1, в сертифікаті EUR-MED обов'язково має бути заповнена графа 7 ("Remarks"). У разі якщо товар отримав статус преференційного походження на підставі кумуляції, в графі 7 необхідно перелічити країни, звідки походить сировина та/або комплектуючі, які були використані у виробництві ("Cumulation applied with...").
А якщо товар зі статусом преференційного походження повністю був вироблений в Україні або матеріали, які були використані при виробництві, без статусу преференційного походження, були достатньою мірою перероблені, в графі 7 слід зазначити, що кумуляція не застосовувалася ( "No cumulation applied").
Є всі підстави вважати, що приєднання України до конвенції Пан-Євро-Мед залучить країну до європейських та глобальних ланцюжків доданої вартості, збільшить обсяги прямих інвестицій до нашої країни.
Наступним важливим кроком з боку України стане імплементація Конвенції і, в перспективі, підписання нових угод про ЗВТ з країнами-учасницями цієї угоди.
Економіка України – в передчутті збільшення обсягів експорту.
15 лютого 2018 року в Києві за участю Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимира Лапи відбудеться презентація безкоштовного навчального онлайн-курсу «Smart Exporter: електронні ресурси, регулювання та вимоги для експорту до ЄС».
Курс стартує з 1 березня 2018 року – на освітній платформі EdEra. Навчальні матеріали містять велику кількість практичних прикладів. Курс дає розуміння суті регулювань і стандартів Європейського Союзу для ведення бізнесу на ринку ЄС. Пройшовши навчання, ви отримаєте практичні навички використання сучасних онлайн-інструментів для збору аналітичної, регуляторної та маркетингової інформації.
План заходу:
9:30 - 10:00 - реєстрація учасників заходу;
10:00 – 10:40 - презентація курсу від розробників та рецензентів;
10:40 – 11:20 - питання та відповіді.
Автор онлайн-курсу – Олег Мирошніченко, тренер і консультант з питань експорту на європейські та міжнародні ринки. Більше інформації про навчання можна знайти за посиланням: www.ed-era.com/export2
Інформацію щодо місця проведення ви отримаєте разом із підтвердженням вашої участі у заході.
Для участі надішліть до 14 лютого (до 15:00) ваше ім’я, посаду, назву організації та телефон на адресу nina.direnko.fellow@gmail.com. У разі додаткових питань телефонуйте за номером 067 463 4083.
Понад 14 тисяч українських компаній торік експортували свою продукцію до ЄС.
Про це розповів представник України при ЄС Микола Точицький.
"Кількість українських компаній, які здійснюють експорт товарів до держав-членів Євросоюзу, постійно зростає. За даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі, минулого року експорт до ЄС здійснили понад 14 тисяч компаній, що на 734 компанії більше, ніж у 2016 році", - повідомив посол.
За його словами, статистика торгівлі з ЄС зазнала відчутних позитивних змін. Зокрема, у 2017 році експорт до країн Євросоюзу зріс на 30%, а частка Євросоюзу в структурі зовнішньої торгівлі України вже становить майже 43%. При цьому в 2013 році цей показник дорівнював трохи більше 20%.
Посол також відзначив, що частка малих і середніх підприємств у переліку експортерів залишається недостатньою.
"Дуже часто представники наших малих і середніх підприємств не знають, де можна знайти необхідну базову інформацію щодо виходу товарів на ринок Євросоюзу, а також про існування програми ЄС, завдяки якій можна шукати іноземних партнерів для встановлення співробітництва", - пояснив Точицький.
26 січня відбулася зустріч заступника Міністра економічного розвитку і торгівлі – Торгового представника України Наталії Микольської з керівництвом Генерального Директорату з питань торгівлі Європейської Комісії.
У ході дискусії із заступником керівника Директорату Йоостом Корте, українська делегація презентувала європейським партнерам Експортну стратегію України на найближчі 4 роки.
“Європейський Союз визначений Стратегією як “ринок у фокусі” для українського експорту. Тому важливо полегшувати доступ українським виробникам на європейський ринок та спільно шукати механізми залучення України у європейські ланцюги створення доданої вартості, бо експорт - це командна гра”, - зазначила Наталія Микольська.
За її словами, ЄС є стратегічним торговельним партнером для України, з питомою вагою у зовнішньоторговельному обороті товарів 41,3%.
Під час зустрічі було обговорено весь спектр питань двосторонньої взаємодії сторін у торговельній сфері та визначено часові рамки засідань двосторонніх органів Україна – ЄС «торговельної» частини Угоди про асоціацію на 2018 рік.
Довідково
Зовнішньоторговельний оборот товарів з країнами ЄC у січні-листопаді 2017 року збільшився на 26,2% (або на 7,2 млрд дол.) проти січня-листопада 2016 року і склав 34,7 млрд дол. Експорт товарів до країн ЄС склав 15,9 млрд дол. і зріс на 30,4% (або на 3,7 млрд дол.). В експорті з України до ЄС з’явилося 362 нових товарних підпозицій. Нові 362 товарні підпозиції – це додаткові 84,7 млн дол. експорту товарів.
Європейська мережа підприємств (Enterprise Europe Network, EEN) — проект Європейського Союзу, що реалізується в рамках Програми ЄС з підвищення конкурентоспроможності малих та середніх підприємств «COSME», що розрахована на період з 2014 до 2020 року із запланованим бюджетом в € 2,3 млрд.
Насправді ж, EEN, незважаючи на назву, є глобальною мережею, що об'єднує близько 600 бізнес-асоціацій, торговельних палат та державних установ з 64 країн світу.
Мережа EEN включає:
- понад 600 організацій із підтримки та розвитку бізнесу;
- понад 2,5 мільйона організацій-учасників;
- понад 6000 технологічних профілів;
- понад 10000 бізнесових профілів;
- понад 100 великих заходів і 18 тисяч b2b-зустрічей на рік.
Офіс з просування експорту підготував покрокову відео інструкцію пhо реєстрацію та налаштування мережі за посиланням
За підсумками 2017 року, зовнішньоторговельний обіг аграрною та харчовою продукцією між Україною та країнами Європи збільшився на 30,8%, або $ 1,9 млрд, та становив $ 8,1 млрд. При цьому Україна експортувала продуктів до країн ЄС на $ 5,8 млрд, таким чином сформувавши досить серйозне позитивне сальдо в нашій двосторонній торгівлі.
Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.
«Вже декілька років поспіль країни ЄС посідають друге місце в регіональній структурі нашого аграрного та харчового експорту. Дуже рада відзначити, що за підсумками 2017 року, експорт наших аграрних та харчових продуктів до європейських країн зріс на 37,1%, або майже на $ 1,6 млрд та склав $ 5,8 млрд. Для мене особисто дані показники означають, що Угода про ЗВТ між Україною та ЄС ефективно працює та дає свої результати для нашого аграрного сектору. Окрім того, зростання обсягів експорту до країн ЄС є ознакою успішної переорієнтації більшості наших аграрних експортерів на нові ринки після втрати ринку РФ»,- відмітила заступник Міністра.
За її словами, головними продуктами українського агроекспорту, що постачались до ринку ЄС в 2017 році, є зернові злаки –$ 1,7 млрд, олія – $ 1,4 млрд, насіння олійних культур – $ 1,1 млрд. «Але, окрім цього, зростання нашого експорту за минулий 2017 рік до країн ЄС також відбулось за рахунок збільшення постачання нішевих, перероблених та готових харчових продуктів. Наприклад, експорт м’яса птиці збільшився в 2017 році порівняно з 2016 на $ 64,9 млн, продуктів з борошна та крупи – на $ 32,4 млн, соків – на $ 28,3 млн, меду – на $ 25,5 млн, кондитерських виробів - на $ 15,4 млн, масла вершкового – на $ 11,7 млн»,- відмітила заступник Міністра з питань євроінтеграції.
Ольга Трофімцева розповіла, що ТОП-5 торговельних партнерів України в ЄС очолюють Нідерланди з часткою 18%. А далі йдуть Іспанія – 14,3%, Польща – 13,2%, Італія – 12% та Німеччина – 10,5%.
«За минулий рік ми також імпортували європейських агротоварів на 17,2% більше ніж у 2016 році. Загалом імпорт становив $ 2,3 млрд. А основними товарами нашого імпорту були тютюн та вироби з нього, шоколад та продукти з какао-бобів, корми для тварин, алкогольна продукція та різні інші харчові товари»,- резюмувала Ольга Трофімцева.
Довідково:
Найбільшу питому вагу в структурі експорту до країн ЄС мали такі види сільськогосподарської продукції: зернові злаки–$ 1,7 млрд; олія–$ 1,4 млрд; насіння олійних культур – $ 1,1 млрд ; залишки і відходи харчової промисловості – $ 497,5 млн; плоди, горіхи та цедра – $ 139,2 млн; м'ясо та харчові субпродукти свійської птиці –$ 133,7 млн; мед – $ 98,8 млн; вироби із зерна та хлібних злаків – $ 96,1 млн; шкіра із шкур ВРХ, овець, ягнят та інших тварин – $ 75,7 млн; соки – $ 70,7 млн; казеїни, альбуміни – $ 40,3 млн; продукти з какао-бобів, шоколад – $ 38,2 млн; продукти переробки овочів, плодів– $ 38 млн та інші товари.
Україна з 1 лютого набула повноправного членства в Регіональній конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (Пан-Євро-Мед).
Про це повідомила Торговий представник України Наталія Микольська на своїй сторінці у Facebook.
Частка українського експорту до країн-учасниць Пан-Євро-Мед вже зараз складає 58,9%, з них 40,3% - до країн ЄС.
Країни-учасниці Конвенції можуть використовувати матеріали і сировину одна одної без втрати преференційного статусу походження (двостороння та діагональна кумуляція).
При виробництві товарів в Україні можна закуповувати сировину та комплектуючі в країнах-учасницях Конвенції, з якими Україна уклала угоди про вільну торгівлю, а вже готову продукцію експортувати до інших членів Конвенції, використовуючи ефект діагонального накопичення при встановленні преференційного статусу товару.
Відповідно, і українські матеріали та комплектуючі можуть використовуватись у виробництві в країнах-учасницях Конвенції для подальшого експорту у вигляді складових готової продукції.
"Це також нові можливості для участі українського бізнесу у регіональних ланцюжках доданої вартості. Наступний крок - імплементація Конвенції. Це диверсифікує наш експорт як з точки зору географії, так і з точки зору кошика товарів, – збільшиться обсяг поставок на ринок ЄС", - зазначила Микольська.
Конвенція також дозволить розширити присутність українськиї товарів на ринках третіх країн, з якими укладені угоди про вільну торгівлю, а саме ЄС, ЄАВТ, Чорногорія, Молдова та Македонія.
21 лютого 2018 року, вперше в Україні, в рамках найбільшої європейської події в галузі індустріальної політики – European Union Industry Day – відбудеться унікальнийЄВРОПЕЙСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ФОРУМ«Український бізнес в системі європейських ланцюжків доданої вартості та створенні нових потоків цінностей».
Європейський регіональний форум у Києві - це безпрецедентна можливість для українського бізнесу долучитись до процесів формування європейської індустріальної політики в рамках офіційного комунікативного майданчику у Києві під брендом «EU Industry Day».
У рамках форуму відбудуться 4 тематичні сесії:
- Виклики та можливості для розвитку Індустрії 4.0 в Україні в результаті колаборації між корпоративним сектором, малим та середнім бізнесом, науково-дослідними центрами та владою;
- Автомобільна промисловість та машинобудування у системі побудови європейських ланцюгів доданої вартості;
- Потенціал українського аерокосмічного сектору для розвитку спільних із ЄС стратегічних проектів;
- Поточний стан та перспективи розвитку логістичних та інфраструктурних проектів в контексті підвищення конкурентоспроможності європейської продукції на глобальних ринках.
До участі у заході запрошені українські та європейські чиновники, представники бізнесу, експерти, зокрема:
- Геннадій Чижиков, президент Торгово-промислової Палати України;
- Степан Кубів - Перший Віце-прем’єр-міністр України — Міністр економічного розвитку і торгівлі;
- Хюг Мінгареллі - голова представництва ЄС в Україні;
- Максим Нефьодов - заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України;
- Євген Рокитськи - співголова Правління Асоціації “Українська оборонна та безпекова промисловість”;
- Олександр Кривоконь - президент ДП "Антонов";
- Сергій Войт – генеральний директор Південного машинобудівного заводу.
ОРГАНІЗАТОРИ ЗАХОДУ:
- «ЕМХ Індустрія 4.0»:
Українсько- Ізраїльський інститут стратегічних досліджень імені Голди Меїр;
Інститут професійного лобіювання та адвокасі;
- Торгово-промислова палата України;
- Рада підприємців при Кабінеті Міністрів України;
- Асоціація підприємств промислової автоматизації;
- Асоціація «Український логістичний альянс»;
За підтримки:
- Офісу реформ Кабінету Міністрів України;
- Міністерство економічного розвитку і торгівлі України
Увага!
Початок реєстрації - о 08:30, початок форуму - о 09:00
Форум відбудеться у залі GrandHall (ТПП України, вул. Велика Житомирська, 33)
Акредитація представників ЗМІ та органів державної влади за посиланням нижче. З питань акредитації преси прохання звертатися за тел.: +38 (044) 584-28-36 або ел. поштою: press@ucci.org.ua
Деталі та реєстрація учасників заходу на сайті http://euindustryday.in.ua/
24 січня набув чинності наказ МФ України від 20.11.2017 № 950 "Про затвердження Порядку заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1".
Цим порядком внесено певні зміни до процедури заповнення та видачі сертифікатів EUR.1, зокрема введено нову, необхідну для заповнення та подання форму - "Декларація постачальника (виробника) товарів".
Із урахуванням положень цього наказу змінено інформацію в розділі "Сертифікати з перевезення товарів з України за формою “EUR.1", що знаходиться за посиланням http://sfs.gov.ua/baneryi/mitne-oformlennya/subektam-zed/vilna-torgivlya/sertifikati-z-per/ на офіційному сайті ДФС.
Також за вказаним посиланням розміщені форми таких декларацій та приклади їх заповнення.
Слова про те, що Угода про асоціацію "має змінити Україну", чули усі. Але якими вони будуть, ці зміни?
"Європейська правда" продовжує амбітний проект, який ми розпочали кілька тижнів тому. У першій статті йшлося про зміни для виробників та споживачів промислової продукції (читайте "Що змінює асоціація: прощання з ГОСТами та нові правила для промисловості").
Нині ми взялися за інші продукти – їстівні. І це виявилося ще цікавіше! :)
До вашої уваги – наша нова стаття, підготовлена спільно з Офісом віце-прем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Урядовим офісом з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.
Отже, про якість та безпечність промислових товарів ми вже розповіли. Сьогодні ж поговоримо про харчові продукти.
Не секрет, що в цій галузі немає ефективного контролю багато років поспіль.
Ніхто не гарантує, що продукти, які потрапили у продаж, є безпечними.
Навіть якщо кефір, чи то масло, чи то ковбаса свіжі – вони все одно можуть виявитися не просто неякісними, а й шкідливими.
Навряд чи це є секретом для когось. Харчові отруєння, в тому числі масові, трапляються часто, а знайти винних і притягти їх до відповідальності не так і легко. Який вихід? Чи можливо не ставити палки в колеса бізнесу (тобто виробникам), але водночас навести лад?
Відразу зауважимо: пострадянські підходи чітко довели, що вони не працюють. Контроль санстанції є радше формальним і не дає відповіді на те, як діяти в критичні моменти. Саме тому наші західні сусіди мають принципово іншу систему.
Звісно, і в Мюнхені можна отруїтися ковбасками, якщо відбувся збій на виробництві, під час перевезення чи зберігання. Відмінність у тому, що європейська система містить механізми, які дозволяють швидко знайти винних і усунути джерело небезпеки.
Що в Угоді?
Безпечності харчових продуктів і санітарним та фітосанітарним заходам – зважаючи на їхню важливість – присвячена досить велика за обсягом частина Угоди про асоціацію. Давайте розберемо, що Україна зробила, що має зробити і що зміниться на практиці для нас, споживачів.
Отже, для початку було схвалено графік наближення нашого законодавства до європейського – Всеохоплююча стратегія імплементації Глави 4 (Санітарні та фітосанітарні заходи) Розділу ІV Угоди.
За нею, Україна має впровадити в національне законодавство понад 250 (!) актів ЄС, аби навести лад у цій сфері. Уже ухвалені кілька основних системних законів, які створюють основу для реформування.
Відповідно до Угоди про асоціацію, в Україні має бути запроваджена європейська модель контролю безпечності, побудована за принципом "від лану до столу". Так, це не рекламний слоган – саме таку назву має підхід, використовуваний у ЄС.
Він передбачає контроль на всіх етапах виробництва та обігу харчових продуктів. Має бути враховано та задокументовано те, в яких умовах утримуються тварини, чим їх годують, у який спосіб забивають, як виробляється та перевозиться харчова продукція, в якій упаковці вона потрапляє та як зберігається на полицях крамниць...
Разом із тим, від порушень не застрахований ніхто – так само час від часу вони трапляються і в ЄС.
Проте європейська система організована так, аби швидко виявити та вилучити небезпечний продукт з обігу і оперативно усунути причину проблеми. Це досягається за рахунок вимоги простежуваності на всьому ланцюжку "від лану до столу" – коли кожен підприємець знає, звідки він отримав сировину, кожен інгредієнт для свого продукту і куди його продукт прямує далі. Це так званий принцип "крок вперед – крок назад".
Приміром, якщо в магазині виявили небезпечний сир, то зібрані дані дозволяють швидко знайти хвору корову, з молока якої він зроблений, або недобросовісного перевізника, який порушив норми охолодження при транспортуванні молока. І навпаки – коли знайшли хвору корову, то можна простежити, куди потрапив сир, виготовлений з її молока, і провести аналізи зразків, знайшовши небезпечну партію.
Також законодавчо передбачено поступовий перехід виробниками харчової продукції на обов’язкове використання процедур НАССР. Це – англійська абревіатура, вона читається українською як "хассп" і розшифровується як Hazard Analysis and Critical Control Point, тобто система аналізу небезпечних факторів і контролю у критичних точках.
В її основі – організація процесів під час виробництва та продажу продукції таким чином, щоби контролювати всі фактори, здатні зіпсувати продукт.
Тобто НАССР діє на упередження.
Наприклад, ваше підприємство пече хліб. Дотримуючись вимог НАССР, ви мусите визначити потенційні небезпечні фактори для вашого продукту, постійно їх контролювати і документально фіксувати – приміром, перевіряти дотримання вимог до борошна, дбати про те, аби в тісто не потрапили небезпечні домішки чи сторонні предмети, в пекарні не завелися щурі чи таргани, пекар не хворів на інфекційні хвороби, а прибиральниця не мила підлогу токсичним засобом тощо.
У вересні 2017 року система НАССР стала обов’язковою для першої групи підприємств – що виробляють харчові продукти із непереробленими інгредієнтами тваринного походження. Це – молокозаводи, бійні і підприємства з переробки м'яса. Восени НАССР стане обов’язковою ще для 867 великих виробників (кондитерські вироби і соки та ін.), а 20 вересня 2019 року ці процедури повинні бути впроваджені на всіх малих підприємствах.
Замість санстанції
Треба підкреслити, що поточним контролем за принципом HACCP має опікуватися сам виробник, і саме він несе відповідальність за безпечність продукції.
Та водночас не обійтися без державного органу контролю. Ним стала новостворена Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба), яка почала свою роботу у квітні 2016 року. Вона замінила кілька контролюючих органів, які часто дублювали функції один одного.
А минулого року ВР, нарешті, схвалила ключовий для цієї служби закон із довгою назвою "Про державний контроль, що здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про харчові продукти та корми, здоров’я та благополуччя тварин". Цей закон, який лежав у парламенті ще з 2014 року, повністю оновив підходи до державного контролю.
Закон посилив відповідальність виробників і підприємців за безпечність харчової продукції, запровадив принцип перевірки виробництва без попередження, а також розширив підстави для позапланового приїзду на виробництво. Водночас, щоби нова система не перетворилася на інструмент тиску на бізнес, закон чітко визначає повноваження інспекторів. Навіть перелік питань, які інспектор може ставити під час планової перевірки, буде однаковий для всіх підприємств галузі та наперед відомий виробнику.
Також до уваги братимуться результати попередніх перевірок – сумлінні підприємства перевірятимуть рідше. Також очевидно, що молокозавод чи м’ясокомбінат треба перевіряти частіше, ніж кав’ярню. Це так званий "ризик-орієнтований підхід" до планових перевірок.
А ще – зміниться порядок контролю на кордоні. Якщо зараз імпортне заражене м’ясо може безперешкодно кататися країною до місця контролю, то за новими правилами його мають перевірити до того, як пускати на нашу територію.
Тим, хто хоче детальніше розібратися в принципах нового закону, радимо окремий матеріал ЄвроПравди.
Закон про контроль набирає чинності у квітні.
Ще про тварин...
Також торік було ухвалено закон "Про корми" (див. інфографіку). Він набере чинності за два роки (щоб виробники мали час підготуватися) і запровадить європейські вимоги до виробництва та обігу безпечних для тварин кормів.
І це – не питання комфортного життя свиней чи корів. Із безпечними кормами без вмісту антибіотиків, діоксину і подібних домішок ми отримаємо безпечніше м`ясо, молоко, яйця для нас, українських споживачів. А заразом – допоможемо українському виробникові продавати продукцію в Євросоюзі, де діють точно такі ж норми!
Закон передбачає обов’язкове впровадження виробниками кормів процедур НАССР та вимог простежуваності. Запроваджуються чіткі вимоги щодо маркування на всіх етапах виробництва та обігу кормів. Одночасно запроваджується спрощена, еквівалентна європейській система реєстрації.
Окремий блок для реформування – ветеринарний.
Україна не раз опинялася в центрі уваги через спалахи хвороб тварин. Це – і загроза для життя та здоров’я людей та тварин, і збитки для вітчизняних господарств. Така слава не лише надовго паралізує експорт сільськогосподарської продукції, а й боляче б’є по іміджу. Європейці, які серйозно ставляться до свого здоров’я, не відкриють доступ на ринок для м’яса та м’ясних продуктів, що походять з країни/регіону, де зафіксована африканська чума свиней або сказ. І їхня обережність цілком виправдана.
Щоби подолати цю проблему, потрібен постійний контроль за станом здоров’я тварин і ветеринарно-санітарним станом усіх господарств країни. А це неможливо без обов’язкової ідентифікації та реєстрації усіх сільськогосподарських тварин, в тому числі малих господарств. Така система, побудована за європейським прикладом, вже передбачена відповідним законом і впроваджується в Україні.
Окремим законом (також уже ухваленим) виписані детальні правила поводження з різними видами побічних продуктів/відходів тваринного походження. Приміром, практика влаштування могильників біля населених пунктів повинна зникнути як така. Разом із тим, частину відходів тваринництва можна використовувати як добрива або для виробництва біопалива, як це роблять в ЄС.
...і про рослини
Система сертифікації насіння і саджанців за останні роки значною мірою вже приведена у відповідність до вимог ЄС. Нарешті усунуто бар’єри для їхнього ввезення. Водночас удосконалюється механізм експертного визначення якості насіння та саджанців, коли у ній є сумніви. Ці правила захищають інтереси фермерів, котрі хочуть вирощувати в Україні гарні врожаї з якісного насіння.
Ухвалення згаданих законів – лише основа для реальних змін. Крім того, затверджено цілу низку нормативно-правових актів. Розповідь про кожен потягне на окремий повноцінний матеріал, тому пропонуємо ознайомитися з основними заходами на інфографіці.
Відкриваємо європейський ринок
Угода про асоціацію не тільки змінює якість продукції для українських споживачів, але також відкриває для наших виробників величезний ринок Євросоюзу.
Україна вже отримала дозвіл на поставки в ЄС м'яса птиці, риби та рибопродуктів, меду, яєць і яйцепродуктів, молока і молочних продуктів, колагену, кишкової сировини, равликів, а також нехарчових продуктів тваринного походження – наприклад, пуху, пір’я та шкірсировини, технічного казеїну тощо. 290 українських виробників тваринної продукції вже пройшли складні процедури перевірки та отримали право на експорт продуктів тваринного походження до ЄС, у тому числі 110 виробників харчових продуктів тваринного походження.
Мінагрополітики готується до консультацій з ЄС щодо відкриття ринку для української яловичини, в тому числі для цього започатковує безперервний моніторинг великої рогатої худоби на губчасту енцефалопатію – одну з найнебезпечнішим хвороб і для тварин, і для людей.
Та ключова ідея полягає в тому, що, зрештою, взагалі не будуть потрібні жодні дозволи на експорт.
Як це відбувається зараз? Для постачання до ЄС товарів тваринного походження Україна як держава повинна пройти ретельну перевірку Єврокомісією й отримати дозвіл на ввезення певної групи товарів, наприклад молочних продуктів. Після цього Держпродспоживслужба має перевірити молокозавод, що хоче продавати вершкове масло в Німеччині, на відповідність його виробничих потужностей і самого масла вимогам ЄС. Якщо компанія успішно пройшла цю перевірку, її включать до списку виробників, що мають право експорту до Євросоюзу.
Але реформа нашої системи безпечності харчових продуктів має спростити цю складну процедуру – і для держави, і для експортера!
Усі процеси повинні бути гармонізовані з європейськими. У підсумку ЄС має визнати еквівалентність рівня українського санітарного та фітосанітарного захисту з власним. Тоді значно полегшиться доступ на ринок Євросоюзу для всіх наших компаній, які працюватимуть відповідно до нового європейського законодавства (спростяться процедури схвалення експортних потужностей та отримання сертифікатів, будуть скорочені перевірки продукції на кордоні).
Що далі?
Зараз ми чекаємо на ухвалення низки законопроектів, які охоплять усю сферу системи безпечності харчових продуктів. Це, приміром, законопроект про інформування споживачів щодо властивостей харчових продуктів, який гарантує права на інформацію про склад харчового продукту та визначає вимоги до надання такої інформації. Європейські вимоги визначають обов’язковий перелік усіх інгредієнтів продукту (від найбільшого вмісту до найменшого), в т.ч. наявність у ньому алергенів. Ця інформація має бути написана читабельним шрифтом на видному місці упаковки.
Також парламент має ухвалити проект закону, який регулює використання виробниками предметів і матеріалів, призначених для контакту з харчовими продуктами (обгортки, тара тощо). Детальніше про це – в інфографіці.
А ще треба розібратися з використанням харчових добавок, ароматизаторів, ензимів, новітніх харчових продуктів. Україна має поставити під жорсткий контроль залишки пестицидів, ветеринарних препаратів та агрохімікатів, мікотоксинів тощо у харчових продуктах. Необхідно вдосконалити законодавство стосовно захисту здоров'я рослин, боротьби з інфекційними та іншими захворюваннями тварин, а також щодо благополуччя тварин. Зміняться правила ввезення на митну територію України живих тварин і продуктів тваринного походження.
Сукупно все це має створити в Україні ефективну європейську систему безпечності харчових продуктів, в центрі уваги якої – захист здоров’я та інтересів споживачів. Словом, збільшиться не лише кількість товарів з написом "Made in Ukraine" у крамницях за кордоном. Насамперед, ми самі, купуючи їжу, матимемо значно менше приводів для хвилювання.