Основним торговельним партнером України в експорті товарів залишається Європейський Союз - за перші 4 місяці цього року його частка склала 42,9%.
"У порівнянні з аналогічним періодом у 2017 році нам вдалося зробити якісний ривок в торгівлі до ЄС", - наголосили у міністерстві.
Експорт України до Євросоюзу за перші чотири місяці збільшився на 26,6% ($1,4 млрд) і склав $6,6 млрд.
Темпи зростання експорту до Євросоюзу є значно вищими ніж в цілому з України. За даними Державної служби статистики України, загалом експорт товарів з України за січень-квітень цього року виріс на 12,8%.
За січень-квітень 2018 року зовнішньоторговельний обіг аграрними та харчовими товарами між Україною та країнами Європейського Союзу збільшився майже на 14% порівняно з аналогічним періодом минулого року та склав $2,8 млрд. При цьому аграрний експорт до країн ЄС за цей час зріс на $145 млн порівняно з 2017 роком та становив $1,9 млрд. Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.
«Рада відмітити стабільне зростання двосторонньої торгівлі аграрною та харчовою продукцією між Україною та Європейським Союзом. На сьогодні вже повністю вичерпані основні імпортні тарифні квоти ЄС на український мед, солод та пшеничну клейковину, оброблені томати, виноградний та яблучний соки, кукурудзу, пшеницю та борошно», - підкреслила заступник Міністра.
За словами Ольги Трофімцевої, найбільшим попитом у європейських споживачів користуються на сьогодні такі українські продукти як зернові злаки, їх експорт до ЄС за даний період склав $749,5 млн, олії - $370,9 млн, насіння олійних культур - $194,3 млн, залишки і відходи харчової промисловості - $177,2 млн, м'ясо і харчові субпродукти свійської птиці - $76,4 млн.
Заступник Міністра додала, що майже у повному обсязі залишаються невикористаними імпортні тарифні квоти на наступні продукти: часник (494,9 тонн), овес (3476,9 тонн), цукор (18121,35 тонн), інший цукор (12 720 тонн), гриби (500 тонн), продукція з обробленого молока (1992 тонн), цукрові сиропи (2000 тонн) та інші.
«Відмічу, що ще не повністю використані додаткові квоти за принципом «перший прийшов - перший обслуговуєшся» на такі товари як: виноградний сік, овес, мед, ячмінна крупа, оброблені томати. Також не вичерпано додаткові квоти за принципом «ліцензування» на ячмінь та ячмінне борошно, яйця, альбуміни та молоко», - розповіла Ольга Трофімцева.
За словами заступника Міністра, загальний український аграрний та харчовий експорт до усіх країн світу за 4 місяця 2018 року cклав майже $6 млрд. А найвагомішу частку в товарній структурі експорту займають зернові культури – 37%, рослинні олії – 26,1% та насіння олійних культур – 9%.
Довідково:
Таблиця використання тарифних квот ЄС станом на 08.06.2018 рік.
31 травня 2018 року в ІА Укрінформ Інститут економічних досліджень та політичних консультацій проведе вебінар "Перші економічні результати Угоди з ЄС".
Під час вебінару будуть проаналізовано наслідки підписання Угоди для економіки країни.
Питання для обговорення під час вебінару:
- Наскільки змінився об'єм українського експорту до ЄС?
- Як товари експортують українські підприємства до ЄС?
- Як українські підприємці оцінюють вплив Угоди про асоціацію на свій бізнес?
- Як просувається впровадження Угоди про асоціацію в Україні?
Реєстрація: https://goo.gl/forms/
Переглянути вебінар можна буде за посиланням:https://www.youtube.com/
Вебінар відбудеться в рамках проекту Просування реформ в регіони (http://www.ier.com.ua/ua/
Третина українських експортерів та імпортерів, за даними опитування, торік отримали вигоду від реалізації Угоди про асоціацію з ЄС.Про це під час прес-конференції в Укрінформі заявила директор з наукової роботи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Вероніка Мовчан, коментуючи результати опитування, проведеного Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій.
"У 2017 році 32% респондентів, тобто експортерів та імпортерів, сказали, що Угода привела до того, що підприємство виграло. Про програш заявили лише 6%, а 60% сказали, що вплив був нейтральний. Ситуація трохи покращала порівняно з 2016 роком, в якому 28% респондентів вказали, що угода мала позитивний вплив", - сказала вона.
За словами Мовчан, зростає також кількість підприємств, які очікують на позитивний вплив від Угоди про асоціацію з ЄС протягом наступних 5-ти років.
"Зокрема, у 2017 році 52% підприємств очікують, що вони виграють від угоди протягом найближчих 5-ти років", - додала вона.
Експерт також зауважила, що у загальному експорті України до ЄС 43% становить перероблена продукція, а сировина - приблизно 30%, "причому зараз постачання переробленої продукції зростає".
Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе презентувала Євроінтеграційний інтернет-портал.
Портал – це динамічна он-лайн платформа, де зібрана актуальна та корисна інформація про євроінтеграційні процеси в Україні. На сьогодні портал має дев’ять розділів, в яких міститься вичерпна інформація щодо реформування країни завдяки імплементації Угоди про асоціацію та тій технічній допомозі, яку Україна отримує від Європейського Союзу. Сайт оновлюється щодня. Актуальні євроінтеграційні новини – у рубриках «Прес-центр», «Історії успіху», «Аналітика та публікації». Портал також містить щотижневі «Євроінтеграційні дайджести», на які можна підписатись.
«Євроінтеграційний портал – це успішний проект спільної роботи урядової команди та проекту ЄС Association4U. Цей ресурс – джерело вичерпної інформації про динаміку європейської інтеграції України. Це також корисний робочий інструмент для фахівців у сфері євроінтеграції, адже на сайті публікуватиметься вся нормативно-правова та законодавча база, спрямована на імплементацію Угоди про асоціацію», – зазначила Генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина. За її словами, невдовзі з’явиться версія сайту англійською мовою. Він також міститиме зручну базу всього законодавства у сфері європейської інтеграції України.
Довідково
Євроінтеграційний портал https://eu-ua.org розроблений коштом ЄС в межах Проекту ЄС Association4U («Підтримка впровадження Угоди про асоціацію між Україною та ЄС») за підтримки Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції України та Офісу Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України – у рамках реалізації Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018-2021 роки та відповідного Плану заходів на виконання Стратегії.
Українські експортери за три місяці 2018 р. повністю використали безмитні квоти на 8 видів агропродукції.
Квоти були використані на пшеницю, кукурудзу, мед, яблучний і виноградний соки, солод, квартальну квоту на м'ясо птиці, а також піврічну - на вершкове масло.
Відзначається, що за більшістю інших продуктів середній відсоток використання квот є дуже низьким.
У 2018 планово виростуть квоти на окремі товарні позиції. Зокрема, на: цукор, крохмаль, соки, висівки, ячмінну крупу, пшеницю, кукурудзу, баранину і інші.
10 травня 2018 року уряд затвердив план дій з реалізації Стратегії розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року. І план, і сама Стратегія були створені за сприяння проекту ЄС FORBIZ.
До слова, Україна традиційно отримує суттєву допомогу від ЄС у питанні розвитку малого і середнього бізнесу (МСБ).
Ще у 2009 році стартувала Флагманська ініціатива з підтримки МСБ (SME Flagship) в країнах Східного партнерства – Україні, Молдові, Білорусі, Грузії, Вірменії та Азербайджані. У 2016 році відбувся ребрендінг цієї ініціативи, і вона отримала назву EU4Business ("ЄС для бізнесу").
EU4Business має чотири основних стратегічних пріоритети:
2. Вдосконалення державної політики щодо МСБ та регуляторного середовища.
3. Покращення знань та навичок представників МСБ щодо ведення бізнесу.
4. Розширення доступу МСБ до ринків.
Усі проекти, що реалізуються в рамках EU4Business, формально "прикріплені" до одного з цих пріоритетів, хоча розподіл є умовним, адже практично усі проекти допомагають комплексно вирішувати проблеми малого та середнього бізнесу. Проект ЄС також приділяє особливу увагу розвитку бізнесу серед жінок та молоді, питанням енергетики і довкілля, розвитку сільських територій.
Причому йдеться не лише про підприємства, а й про індивідуальних підприємців, або, за українською термінологією – ФОПів.
EU4Business реалізується різними міжнародними організаціями, серед яких ЄБРР, ЄІБ,Світовий банк, ПРООН, Німецький банк розвитку, ОЕСР, Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ), Європалата та інші. Якщо на початку 2015 року реалізовувалося 17 проектів, на фінансування яких ЄС виділив 198 млн євро, то на початку 2017 кількість діючих проектів зросла до 25 (плюс ще 4, які до того часу успішно завершилися). Збільшився й обсяг фінансових зобов'язань ЄС – до 280 млн євро.
До того ж є ще близько 20 так званих "асоційованих проектів", які впливають на розвиток малого бізнесу опосередковано. Передбачається, що ЄС витратить на їх реалізацію близько 240 млн євро.
Бізнес та Угода про асоціацію
В Угоді про асоціацію з ЄС справді йдеться про розвиток підприємництва.
Тому три країни Східного партнерства, що підписали такі угоди (тобто Україна, Молдова, Грузія), в 2015 році отримали додатковий інструмент, що має довгу назву "Підтримка МСБ в рамках Поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі".
Фактично це – набір програм, які відкриють українським МСБ доступ до чотирьох видів підтримки за рахунок ЄБРР та ЄІБ:
- інструменти розподілу ризиків: покращення умов кредитування МСБ через зменшення ризиків для європейських та місцевих фінансових установ при наданні їм кредитів;
- хеджування валюти кредитів: можливість брати позики в гривні за ставками кредитування, близькими до доларових та єврових;
- інвестиційні стимули: стимули до модернізації своїх технологій та виробничих/сервісних процесів МСБ, якщо метою інвестицій є дотримання стандартів та правил ЄС;
- технічна допомога: допомога у підготовці бізнес-планів для отримання банківських кредитів; виявлення нових ринкових можливостей, які відкриває вільна торгівля з ЄС; поліпшення бізнес-середовища.
Запланований обсяг фінансування з боку ЄС в рамках Східного партнерства – 200 млн євро.
Очікується, що Україна отримає найбільший обсяг допомоги. Наприклад, з 62 млн євро, виділених на ту частину програми підтримки МСБ в рамках ЗВТ, яку виконує Європейський інвестиційний банк, на Україну припадає 40 млн євро.
Допомога Україні
Наша держава вже є найбільшим бенефіціаром EU4Business: так, у 2009-2016 роках ми отримали майже половину сукупного фінансування ініціативи – 145 млн з 300 млн євро.
Нині реалізовуються три проекти, які стосуються виключно України.
Передусім це проект ЄБРР (40 млн євро), в рамках якого у 2016 році в регіонах України були відкриті 15 центрів підтримки бізнесу, їхня діяльність активізувалася наприкінці 2017 року. Основний фокус діяльності центрів – підвищення спроможності малого бізнесу.
Більшість центрів базуються у торгово-промислових палатах. З одного боку, тут є позитив, адже ТПП спроможні підтримувати вітчизняний бізнес. Але є і побічні негативні наслідки: ті малі підприємства, які не є членами ТПП, не завжди усвідомлюють, що новостворені центри покликані допомагати усьому бізнесу, а не лише членам палати.
Ще одна ініціатива для України – Механізм фінансування МСБ, другий етап якого з 2016 року спільно виконують ЄБРР, ЄІБ та Німецький банк розвитку (15,4 млн євро). Він сприяє кредитуванню у місцевій валюті насамперед мікро-, малих та середніх підприємств, які не заробляють іноземну валюту та не можуть дозволити собі високі витрати на запозичення. У вересні 2017 року була підписана фінансова угода на 110 млн грн (приблизно 3,6 млн євро) з ПроКредитБанком з фінансування субпроектів малого бізнесу. Згодом до ініціативи долучилися Кредобанк та Укргазбанк.
Ще одним бонусом для України є проект ЄС FORBIZ (дослівно "Для бізнесу"), мета якого – покращити регуляторне середовище для МСБ, а також сформувати комплексну політику розвитку малого бізнесу на національному та регіональному рівнях. За минулий рік експерти Офісу ефективного регулювання, створеного в рамках проекту, переглянули понад 2000 регуляторних актів, що впливають на український бізнес. Понад 400, зрештою, були скасовані.
Отже, загалом співпраця України та ЄС у цій сфері є успішним прикладом.
ЄС вже надав і продовжує надавати Україні як технічну допомогу, так і необхідну фінансову підтримку. Фінансування проектів щодо малого і середнього бізнесу є надзвичайно важливим, адже брак фінансування є однією з ключових перешкод у розвитку МСБ.
Водночас викликом стане продовження розпочатих ініціатив після завершення дії проектів ЄС.
Грузія стала першо країною, з якою Україна запровадить Регіональну конвенцію про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (Пан-Євро-Мед) в діючу зону вільної торгівлі.
Про це повідомила Торговий представник України Наталія Микольська на своїй сторінці у Facebook.
"Розпочинаємо процедуру внесення змін до Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Грузія про вільну торгівлю. Це розширить та диверсифікує наш експорт", - написала Микольська.
На практиці застосування Конвенції Пан-Євро-Мед між Україною та Грузією виглядатиме так: при виробництві товарів в Україні можна закуповувати сировину та комплектуючі в Грузії, а вже готову продукцію експортувати до інших країн-членів Конвенції, використовуючи ефект діагонального накопичення при встановленні преференційного статусу товару.
Українські матеріали та комплектуючі можуть використовуватись у виробництві в Грузії для подальшого експорту у вигляді складових готової продукції.
Нагадаємо, Україна з 1 лютого набула повноправного членства в Регіональній конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (Пан-Євро-Мед).
Країни-учасниці Конвенції можуть використовувати матеріали і сировину одна одної без втрати преференційного статусу походження (двостороння та діагональна кумуляція).
Зовнішній товарообіг підприємств Чернігівської області з іноземними партнерами у січні-лютому цього року склав 190,4 мільйона доларів США – зріс на 37,6% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Зовнішньоторговельні операції проводились із партнерами 104 країн світу.
При цьому експорт товарів збільшився на 41,3% і становив 111,5 мільйона доларів США.
Поставки товарів до країн Європейського Союзу за два перші місяці цього року зросли на 46,4% і склали понад 46 мільйонів доларів США (41,6% від загального обсягу експорту товарів). Найбільші обсяги товарів з Чернігівщини надійшли до Нідерландів (8,8%), Іспанії (8,1%), Італії (7,3%), Румунії (4,6%).
Крім того, підприємства області розширюють географію поставок власної продукції. Так, значні обсяги товарів спрямовані до Туреччини (7,3%), Єгипту (7%), Білорусі (5,1%), Ізраїлю (5,1%). Варто відмітити, що більш ніж у три рази збільшився експорт до таких країн як Ірландія, Грузія, Болгарія, Ізраїль, Туніс, Нідерланди,Китай, Лівія, Чехія, Марокко тощо.
Підприємства області поставляли на зовнішні ринки переважно продовольчі товари, які формували 68,2% загальнообласного показника експорту. Це, зокрема зернові культури, готові харчові продукти, насіння і плоди олійних рослин, молочні продукти.
Серед непродовольчих товарів провідні позиції належали експорту паперу та картону, деревини та виробів з деревини, взуття, текстильних матеріалів і виробів, машин та обладнання.
Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами склало 32,6 мільйона доларів США. Коефіцієнт покриття експортом імпорту – 1,41.
Бізнес виходить на ринок ЄС з новими товарами
Україна традиційно поставляє на зовнішні ринки, в тому числі і в Євросоюз, в першу чергу сировину і напівфабрикати. Повністю переломити цю тенденцію за кілька років, протягом яких діє зона вільної торгівлі, не вдалося. Але в Інституті економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) відзначають позитивні тенденції.
Якщо в 2013 році сировина, напівфабрикати і перероблена продукція займали приблизно однакові частки в експорті до Євросоюзу, то в 2017 році частка переробленої продукції зросла на 10-11 процентних пунктів - до 43%. Частки сировини і напівфабрикатів в постачаннях до Європи скоротилися - до 29% і 27% відповідно.
"Ми дійсно збільшили експорт переробленої продукції в ЄС. Але потрібно розуміти, що це не тільки продукція кінцевого споживання, а й значною мірою продукція проміжного споживання, - пояснює керівник Центру економічних досліджень ІЕД Вероніка Мовчан. - Наприклад, зросла частка в експорті в ЄС соняшникової олії з 2 до 7%. Саме масло в першу чергу пояснює, чому зросла частка переробленої продукції ".
Вероніка Мовчан уточнює, що за підсумками 2017 року до 84% в експорті переробленої продукції в ЄС становили якраз товари проміжного споживання. Це, за її словами, означає, що Україна бере участь в європейських ланцюжках створення доданої вартості, поставляючи товари проміжного споживання для створення готової продукції вже в Європі.
"Частка готових товарів за останні кілька років зросла з 9 до 13%. Причому зростання відбулося не за рахунок продуктів харчування, а за рахунок товарів тривалого споживання, господарських товарів - чайників, техніки для дому, меблів", - розповідає Вероніка Мовчан.
При цьому вона відзначає, що Україна дуже мало продає в Євросоюз засобів виробництва (які теж входять в перероблену продукцію), - їх частка становить лише 2%. "Хоча якщо подивитися на статистику глибше, Україна все ж почала більше везти подібної продукції в європейські країни, наприклад, верстатів для текстильних виробництв", - уточнює Вероніка Мовчан.
Підприємці поступово виходять на європейський ринок з новими "складнішими" продуктами, зазначають в Міністерстві економічного розвитку.
Це додаткові $ 90,1 млн надходжень, підрахували у відомстві.
Доходи зростають, але чи ростуть обсяги поставок?
Український експорт товарів в минулому році зріс на 19%, загальні надходження склали $ 43,3 млрд. Правда, країна ще далека від результатів 2012-2013 рр., коли надходження доходили до $ 70 млрд на рік. Ключова причина - окупація Донбасу, де знаходилися значні промислові потужності України, і обмеження торгівлі з Росією, на яку завжди припадало близько чверті українського експорту.
Якщо в 2012-2013 рр. на Євросоюз припадало до чверті українського експорту, то за 2017 рік його частка стрімко зросла - до 38%. При цьому експорт в Європу в минулому році зріс на цілих 30% - до $ 17,5 млрд.
Найбільше зростання в минулому році продемонстрували ключові товари українського експорту: залізні руди і концентрати (додаткові $ 563 млн), кукурудза ("плюс" $ 395 млн), насіння ріпаку ($ 357 млн), напівфабрикати зі сталі ($ 276 млн) і комплекти проводів для транспортних засобів ($ 211 млн).
За інформацією Міністерства економічного розвитку, в минулому році українські компанії нарощували експорт до Євросоюзу майже по 2 тис. товарних позицій. Серед найбільш швидкозростаючих - сливи та терен, поліетилен, курячі яйця, човни та моторні катери, срібло, молоко і вершки, чоловічі пальта і костюми.
Виняток з тенденції постійного зростання - продукція металургії (конфлікт на сході України вдарив в першу чергу по цій галузі, так як на території Донбасу були сконцентровані підприємства металургії). Наприклад, надходження від експорту залізних руд і концентратів скоротилися в порівнянні з 2014 р. на 22%, а фізичні обсяги - на 9%. Показники експорту напівфабрикатів зі сталі ще менш радісні: надходження скоротилися на 42%, а обсяги поставок - на 31%.
Зростає експорт великого бізнесу, але де місце малого
Заробляють на експорті та користуються тарифними перевагами Зони вільної торгівлі з Євросоюзом в першу чергу великі компанії. Адже саме вони продають за кордон товари, які лідирують по поставкам."Якщо говорити про постачання до Євросоюзу ключових товарів, які забезпечують найбільший внесок в надходження від експорту, то МСБ там мало", - уточнює Вероніка Мовчан.
Є сектора і сегменти, де просто немає дрібних виробників, уточнює Андрій Ярмак, економіст Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO). "Це в першу чергу зернова і масложирова галузі. Якраз вони дають найбільший дохід від експорту. Але це commodities, там розмір підприємства має значення для конкурентоспроможності", - уточнює Ярмак.
Це ж стосується і металургії, додає Вероніка Мовчан. "Але, наприклад, продукція машинобудування, наприклад, кабелів і проводів (входить в топ-10 товарів в експорті - Ред.) - це вже ближче до середнього бізнесу", - уточнює економіст. Мінеральні продукти, за її словами, в Європу постачає все-таки великі компанії. Серед експортерів продукції хімії добрива продає великий бізнес, а ось порошки та фармацевтичну продукцію - компанії поменше.
У молочній і м'ясній галузях - мікс. В експорті беруть участь дрібні, середні і кілька великих виробників, додає Андрій Ярмак.
"Це загальноприйнята кліше, що українські експортери - це тільки великі сільськогосподарські холдинги або виробники стали і вугілля. Україна експортує багато продуктів з доданою вартістю в безлічі секторів: машинобудування, електроніка, товари аграрної галузі, текстиль", - говорить Посол і голова представництва ЄС в Україна Хьюг Мінгареллі.
Багато продуктів, які йдуть на експорт, виробляються середніми і малими компаніями, уточнює Вероніка Мовчан. "В одних випадках експортером може виступати оптова компанія - посередник, яка закуповує товар для формування достатніх партій, хоча невеликий бізнес в ланцюжку також присутній. В інших випадках МСП експортують самостійно. Думаю, що єдиний виняток - металургія, там тільки великі компанії", - каже Мовчан.
Експортери продуктів плодоовочевої галузі, меду, органічних продуктів відносяться до категорії дрібних, підкреслює Андрій Ярмак. Практично весь експорт цих товарів йде в країни ЄС.
"І я бачу бум в цих сегментах. У нас бум експорту меду, ми майже наздогнали Аргентину, а попереду в світі тільки Китай. А десять років тому ми були в другій десятці. Ми з нуля підняли експорт малини і стали третім найбільшим експортером в Європі і четвертим у світі. Ми один з ключових постачальників органічних продуктів в ЄС ", - ділиться Ярмак.
Основні товари, які експортує український МСБ, - це зернові культури, соняшникова олія, деревина, фанера, борошно і крупи, молоко і сир, пісок, гравій і глина, двигуни і турбіни, меблі, цукор, овочі і фрукти, помпи і компресори, - наводять свої дані в Міністерстві економрозвитку.
Крім того, згідно з опитуваннями бізнесу, МСБ також експортує за кордон свої послуги. Зокрема, в сфері ІТ послуги в Євросоюз продають 20% МСБ, а в інші країни - 33% невеликих компаній.
Але в більшості своїй українські підприємства поки далекі від виробництва і експорту високотехнологічної продукції з високою доданою вартість. І не в останню чергу тому, що експорт для малих і середніх компаній - це істотні витрати і труднощі в подоланні таких бар'єрів, як бюрократія і митні процедури.