Торік, 1 вересня 2017 року – після того, як Нідерланди ратифікували Угоду про асоціацію – цей документ нарешті набрав чинності у повному обсязі.
Сьогодні – гарна нагода підбити проміжні підсумки його виконання.
Хочу вкотре наголосити: це найбільша за обсягом та найамбітніша за змістом угода, яку Євросоюз коли-небудь укладав з будь-якою країною поза межами ЄС.
Це – документ, дотримуючись якого, ми максимально наблизимо до європейських норм всі без винятку сфери нашого життя. Для цього ми маємо змінити українське законодавство на основі тих директив, що діють всередині ЄС. Тих, що формують Європу, яку ми його знаємо і до якої прагнемо.
Що вже змінила Угода про асоціацію?
Якщо говорити мовою цифр, то найбільш промовистими будуть показники зростання нашого експорту до ЄС.
За даними МЕРТ, у першому півріччі цього року, порівняно з аналогічним періодом торік, наш експорт до ЄС зріс на 19,2%. Його частка в загальному експорті вже сягає 42,1%.
Багато виробників по всій країні, відчувши переваги співпраці з ЄС, впроваджували нові стандарти якості для своїх товарів і послуг. А це означає що, окрім покращення конкурентоздатності на зовнішніх ринках, наші підприємці забезпечують і кращу якість всередині країни.
Однак євроінтеграція – це далеко не лише про торгівлю.
Розгляньмо її глибше – на прикладі кількох "свіжих" євроінтеграційних законів, що стали результатом тривалої і кропіткої співпраці уряду та парламенту. Це ті зміни, які можна буде "помацати", які крок за кроком наближають Україну до європейської мрії.
Приклад – Закон "Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині". В Україні гинуть донори, які моли би врятувати багато життів (за деякими підрахунками – тисячі щорічно). Тепер у нас має бути створена Єдина державна інформаційна система трансплантації, яка буде визначати пари донор-реципієнт.
Є інші, на перший погляд далекі від повсякденного життя сфери, які ми зараз реформуємо.
Не секрет, що Україна має проблеми із захистом авторських прав. Той стан, як є зараз, роками бив по творчій діяльності, не дозволяючи, приміром, авторам музики отримувати гонорари за використані твори, знецінюючи інтелектуальну працю багатьох людей. Зрештою, йдеться і про цивілізований ринок розваг, і про імідж країни. Та ухвалений закон "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", сподіваюся, поклав початок наведенню ладу в цій царині.
Нещодавно виповнилася 1000 днів, відколи ми не купуємо газ у Росії. Ще кілька років тому це здавалося недосяжним, а тепер – точно така даність, як, приміром "безвіз". Та нині дедалі частіше можна почути вже не про диверсифікацію імпорту, а про перспективи експорту енергоносіїв з України до ЄС. Для цього навесні був ухвалений закон щодо дерегуляції в нафтогазовій галузі.
Через бюрократичні складнощі з отриманням земельних ділянок для нафтогазового видобутку держава втрачає 1 млрд. кубометрів газу щороку. На практиці для відведення таких земельних ділянок в середньому потрібно 4 роки та 44 погодження у 16 установах. Годі й казати про інвестпривабливість газузі. Навпаки, така зарегульованість сприяє корупції. Вірю, що згаданий закон допоможе переломити ситуацію.
Насамкінець про найважливіше. Про те, без чого успішна економіка втрачає сенс – про довкілля.
Багато років його захист був, м`яко кажучи, не в пріоритеті.
Та підходячи до екологічних проблем декларативно, ми залишаємо бомбу сповільненої дії своїм дітям та онукам. Наслідки екологічних лих потягнуть за собою проблеми в усіх інших галузях, тому, бездумно заробивши гроші зараз, ми все одно витратимо їх пізніше – на медицину чи відновлення екосистем.
Тому попри, говорімо чесно, не найсприятливішу фінансову ситуацію – ми все ж ухвалили закон про стратегічну екологічну оцінку.
Трохи історії цього питання. Якщо в ЄС процедуру оцінки впливу на екологічну ситуацію запровадили ще у 2001 році, то в Україні дотепер були відсутні механізми, за допомогою яких проекти державного планування могли би враховувати екологічні міркування.
Ще у 1999 році Україна ратифікувала дві міжнародні конвенції з цього приводу, ухвалені під егідою ООН – Оргуську конвенцію та Конвенцію Еспо, за якими взяла на себе зобов’язання інформувати та залучати громадськість до ухвалення рішень у питаннях, що стосуються довкілля. До того ж, Україна була однією зі сторін-підписантів розробленого Європейською економічною комісією ООН та ухваленого в Києві (!) Протоколу про стратегічну екологічну оцінку, у якій було детально розписано процедуру проведення такого оцінювання.
Однак держава не виконувала умов документів, до яких приєдналася.
У 2005 році в ООН офіційно визнали, що Україна не дотримується міжнародних зобов’язань в рамках Оргуської конвенції. А у 2008 році нам винесли офіційне попередження вже через нехтування умовами Конвенції Еспо.
Лише зараз ми виправляємо ці помилки.
Якщо дотепер стратегії, плани, схеми та програми органів державної влади та місцевого самоврядування могли розроблятися без жодного обов’язкового розгляду та врахування можливих наслідків для екології, то за новим законом державний орган або орган місцевого самоврядування, що виступає замовником і розробником державного проекту чи програми, зобов’язані спочатку подати до природоохоронного органу заяву, де описано проект та ймовірні його наслідки для довкілля та здоров’я населення.
Це далеко не вичерпний перелік лише законодавчих змін, які вже працюють на добробут кожної української родини.
Зараз разом з колегами з Верховної ради ми оновлюємо Дорожню карту "євроінтеграційних" законопроектів. У новій редакції їх буде понад 50. Двадцять з них будуть першочерговими для наступної сесії Парламенту.
Процес євроінтеграції, що включає в себе імплементацію Угоди про асоціацію включно з Поглибленою та всебічною зоною вільної торгівлі, полягає у входження до європейського простору у різних сферах - політичній, правовій, соціальній та ін. Частиною Дорожньої карти законодавчого забезпечення виконання Угоди про асоціацію є Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо технічних регламентів та оцінки відповідності", який має наблизити Україну до європейського спільного ринку.
Угода про Асоціацію у статті 56 передбачає гармонізацію українського законодавства у сфері технічного регулювання, стандартів та оцінки відповідності із європейськими нормами. Додатку ІІІ Угоди містить перелік сфер та терміни прийняття відповідних норм.
Верховна Рада України прийняла проект закону у першому читанні 20 березня 2018 року і станом на початок липня він готується на друге читання профільним комітетом.
Закон керується нормами європейського законодавства щодо технічних вимог, викладених у Рішення № 768/2008/ЄС від 9 липня 2008 року. Ухвалення Рішення ґрунтувалось на деталізації процедури оцінки та перевірки якості продукції європейського ринку для підвищення конкурентності європейських товарів.
Сфера технічних регламентів та оцінки відповідності є надзвичайно важливою як для держави, що є контролюючим актором у даній сфері, для бізнесу, який залучений у процес виробництва, так і для простих громадян, споживачів товарів.
На сьогодні, вимоги у сфері технічних регламентів та оцінки відповідності розпорошено у 11 законодавчих актів, серед яких 10 Законів України, Кодекс України про адміністративні правопорушення.
Закон усуває неузгодженості норм у сфері стандартизації, сертифікації, реєстрації та іншого технічного регулювання.
Нагальна важливість прийняття нового закону полягає в його необхідності для підготовки підписання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (АСАА) з Європейським Союзом, яка значно зменшить нетарифні бар’єри для українського промислового експорту на ринок ЄС.
Угода АССА дозволить українським виробникам промислової продукції (машини, обладнання та ін.) отримати сертифікат відповідності від національного уповноваженого органу без потреби проходження додаткових процедур в країнах ЄС.
Відповідно до АССА Торгівля товарами між Україною і ЄС відбуватиметься майже на таких умовах, що і між країнами-членами ЄС.
Також, прийняття закону призведе до зменшення витрат підприємств та юридичних осіб на отримання відповідної документації, а також на проходження процедур відповідності. У свою чергу, країна отримає ефективне управління та регулювання сфери технічного обслуговування.
Таким чином, гармонізація різних технічних вимог продукції буде важливим кроком для збільшення інтенсивності торгівельних зв’язків між Україною та ЄС та відкриє ринки ЄС для українських виробників.
Українському бізнесу, який хоче вийти на зовнішні ринки, доведеться вкладати чималі кошти у свій розвиток. Компаніям та підприємцям необхідні ресурси на вивчення зовнішніх ринків, відвідування інших країн, адаптацію їх продукту до потреб ринку, пошук партнерів, просування товару.
Програми Євросоюзу
В Україні вже майже 10 років працює ініціатива з підтримки малих та середніх підприємств (МСП) "EU4Business", яка фінансується Європейським Союзом і реалізується Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Німецьким банком розвитку, ОЕСР, Міжнародним торговельним центром, Світовим банком та іншими партнерами. Ініціатива "EU4Business" складається з безлічі проектів та програм для підприємців.
Для українського бізнесу зараз доступні десять програм фінансування та чотири програми консалтингової допомоги.
Одна з актуальних програм "EU4Business" це — створення в Україні мережі Центрів підтримки бізнесу.
Допомога консультантів
Звернувшись до одного з регіональних офісів ЄБРР або до Центру підтримки бізнесу, українська компанія може отримати грант на залучення бізнес-консультанта. Консультанта можна залучати для вирішення різноманітних завдань, для розробки стратегії, аналізу енегроефективності виробництва, підготовки компанії до експорту, пошуку партнерів на зовнішньому ринку, підготовки типових експортних контрактів.
Щоб отримати грант на залучення консультанта, компанії потрібно звернутися до одного з регіональних офісів ЄБРР або одного з регіональних Центрів. Компанія повинна вказати, які експертні знання і в якій сфері їй потрібні. Консультанта можна вибрати з переліку фахівців, акредитованих у Європейському банку реконструкції та розвитку.
Компанія сама оплачує послуги консультанта. Але завдяки підтримці з боку "EU4Business" компанія може отримати компенсацію в розмірі від 50 до 70% вартості консультаційного проекту. Максимальна сума, яку може покрити грант від ЄС, — 10 тисяч євро.
Пільгові кредити
Однією з актуальних ініціатив "EU4Business" є спільна програма з Німецько-Українським фондом, в рамках якої малий і середній бізнес може отримати дешевші позики.
Уряд Німеччини для цієї програми надав 10 млн євро на кредитування українських підприємців, а Євросоюз — ще 5 млн євро на компенсацію валютних ризиків. "Тобто банки та безпосередні позичальники отримали більш дешеві фінансові ресурси в загальному розмірі 300 млн грн", — пояснює Валерій Майборода, в.о. керівника Німецько-Українського фонду.
За півроку 78 українських підприємств отримали за цією програмою позики на суму 240 млн грн.
За його словами, український бізнес може отримати кредит за пільговою ставкою 15% річних, в той час як середня ринкова становить 18-20%. Такий кредит можна отримати на термін до шести років в одному з шести банків-партнерів Фонду.
Таким чином, Євросоюз підтримує безліч програм, які допомагають українському малому і середньому бізнесу розвиватися.
Відбулося установче засідання Координаційної ради з реалізації Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018—2021 роки. Координаційна рада є консультативно-дорадчим органом Кабміну, головним завданням якого є забезпечення координації заходів усіх органів влади з реалізації Стратегії комунікації у сфері євроінтеграції. Її очолила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Під час засідання був затверджений персональний склад Координаційної ради. До складу ради увійшли представники міністерств і відомств на рівні не нижче заступника міністра з питань європейської інтеграції та заступника керівника органу державної влади, до компетенції якого належать питання європейської інтеграції. Окрім того, було ухвалене рішення про створення групи експертів при Координаційній раді та сформований попередній склад цієї групи, яка буде збільшуватися.
Також на засіданні ішлося про виконання плану заходів на 2018 рік з реалізації Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018-2021 роки.
Окремо було порушено питання використання фінансової допомоги ЄС щодо комунікації євроінтеграційних процесів. «Формування «карти» донорської допомоги в комунікаційній сфері є важливим для ефективності її використання», – переконана Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Головним завданням Координаційної ради з реалізації Стратегії комунікації сфері європейської інтеграції на 2018-2021 роки, створеної рішенням Уряду 18 липня, є підвищення ефективності комунікації у цій сфері. Про це повідомила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе, коментуючи ухвалення постанови «Про Координаційну раду з реалізації Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018-2021 роки».
«Координаційна рада має, в першу чергу, покращити ситуацію з інформуванням населення щодо євроінтеграції України, адже імплементація положень Угоди про асоціацію з ЄС є нашим головним завданням на шляху глибокого реформування, яким, починаючи з 2014-го року, йде наша країна», – зазначила вона.
У Положенні про Координаційну раду вказані основні її завдання, а саме: забезпечення координації дій органів виконавчої влади задля реалізації Стратегії і виконання плану заходів з її реалізації; сприяння ефективній співпраці місцевої влади зі ЗМІ на всіх рівнях; надання рекомендацій щодо інформаційних повідомлень для поширення публічної інформації та інформування громадян про процеси європейської інтеграції; сприяння залученню бізнесу та навчальних закладів, інформаційних центрів, бібліотек тощо до поширення інформації з актуальних питань європейської інтеграції та результатів імплементації Угоди про асоціацію. Іванна Климпуш-Цинцадзе підкреслила, що реалізація цих та інших завдань дозволить, в першу чергу, підвищити обізнаність українців щодо євроінтеграційних процесів, позаяк, за даними опитувань, більшість українців не знають про програми ЄС в Україні.
Інформаційний день щодо можливостей програми ЄС Erasmus for young entreprenuers відбудеться 25 липня 2018 року в м.Київ.
Під час заходу до уваги учасників пропонуються наступні теми до обговорення:
- цілі програми;
- основні кроки для участі в проекті « ERASMUS для молодих підприємців»;
- підготовка документів для подачі та основні правила заповнення електронної форми;
- переваги, які отримують підприємства при участі в програмі.
Участь у заході безкоштовна за умови попередньої реєстрації за посиланням
У разі виникнення запитань, Ви можете отримати консультацію за тел. 044 586 40 67, 044 584 28 14 та e-mail: lvo-ird@ucci.org.ua, soo-ird@ucci.org.ua
Довідково:
Програма «ERASMUS для молодих підприємців» – програма професійного обміну, яка дає можливість новим підприємцям (мається на увазі не вік підприємця, а час з моменту започаткування підприємницької діяльності – до 3х років) навчатися у досвідчених підприємців в інших країнах-учасницях програми ЄС COSME. Програма започаткована у 2009 році, вона надає можливість новим, молодим та амбіційним підприємцям набувати навичок і знань у досвідчених підприємців, які володіють малими підприємствами в інших країнах-учасниках цієї Програми, а досвідченим підприємцям - дізнаватися про перспективи й нові бізнес-ідеї молодих підприємців, започатковувати співробітництво з іноземними партнерами. Обмін досвідом здійснюється шляхом організації відрядження молодого (нового) підприємця до країни підприємця-господаря строком від 1 до 6 місяців. Програма ЄС «ERASMUS для молодих підприємців» є частиною програми ЄС COSME. Вперше в 2018 році в програмі можуть приймати участь громадяни України. Додаткова інформація за посиланням https://www.erasmus-entrepreneurs.eu/.
За січень - травень 2018 року зовнішньоторговельний обіг між Україною та країнами ЄС збільшився на 7,8%, порівняно з аналогічним періодом минулого року та склав майже $3,4 млрд, з яких $2,3 млрд - це експорт українських аграрних та харчових продуктів на ринки ЄС. Позитивне сальдо в двосторонній торгівлі за цей період становить $1,1 млрд.
Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.
«За п’ять місяців 2018 року ми бачимо зростання нашого агроекспорту до країн ЄС майже на $13 млн порівняно з аналогічним періодом 2017 року. Найбільшу питому вагу в структурі агроекспорту до ЄС займали: зернові злаки, яких було експортовано на суму майже $862 млн, олія - $465,8 млн, залишки і відходи харчової промисловості - $220 млн, насіння олійних культур - $211,5 млн, м’ясо птиці та субпродукти - $100,5 млн»,- прокоментувала Ольга Трофімцева.
Вона додала, що за цей час також помітно зросли показники експорту українських перероблених та нішевих аграрних товарів до ринків ЄС. Зокрема, помітно збільшився експорт соків – на $ 11 млн, а це майже в 2 рази, кондвиробів з цукру – на $ 8,3млн або на 89,4%, шоколаду та інших продуктів з вмістом какао – на $6,5 млн (на 66,2%); овочів бобових сушених – на $6,5 млн (в 2,4 рази), яєць птиці без шкарлупи та яєчних жовтків – на $6,1 млн (або в 20 разів).
«Головними імпортерами нашої продукції є Нідерланди з часткою експорту 15,9%, Іспанія – 14,1%, Італія – 14%, Польща – 14%, Німеччина – 9,3% та Франція – 6,8%», - розповіла заступник Міністра.
За її словами, імпорт європейських харчових товарів в Україну також помітно збільшився за вказаний період, а саме – на $230 млн та склав $1,1 млрд. Основними імпортованими товарами стали: кукурудза, продукти для годівлі тварин, шоколад та продукти з какао-бобів, насіння соняшнику, тютюн та інші харчові продукти.
18 липня 2018 року в м.Київ проходитиме круглий стіл "Бізнес-асоціації в Україні: можливості та виклики".
В рамках заходу учасники обговорять:
- Результати дослідження про стан залучення та зацікавленість в об’єднанні в асоціації представників місцевого бізнесу.
- Можливості для бізнес-асоціацій в Україні: зростання, співпраця, експорт.
- Успішні приклади дісльності діяльності бізнес-об’єднань:
Спілка малих та середніх експортерів; Спілка українських підприємців; Клуб ділових людей.
Також у програмі - проведення майстер-класів:
- Досвід лобіювання інтересів членів бізнес-асоціації.
- Розробката надання послуг для членів бізнес-асоціації
РЕЄСТРАЦІЯ - за посиланням (лише для представників асоціацій та об'єднань): https://goo.gl/8ojqMz
У рамках гармонізації вітчизняного законодавства до норм ЄС до українського законодавства про якість та безпечність харчових продуктів будуть внесені значні зміни, які зокрема стосуються надання інформації споживачам згідно з вимогами Регламенту Європейського Парламенту і Ради «Про надання споживачам інформації про харчові продукти» № 1169/2011.
ГО «Український центр європейської політики» підготувала дослідження на тему «Надання споживачам інформації про харчові продукти: вимоги ЄС та новації для України».
Авторами дослідження стали виконавчий директор ГО «Український центр європейської політики» Любов Акуленко, експерт Проекту ЄС «Удосконалення системи контролю безпеки харчових продуктів в Україні» Жанна Пастовенська та експерт ГО «Український центр європейської політики» Світлана Майсрук.
Із текстом документу можна ознайомитися за посиланням.
GIZ разом з урядом за підтримки 1991 Open Data Incubator відкрили у Києві EU Association Lab – лабораторію для проектів, що сприятимуть імплементації Угоди про асоціацію України з ЄС."Ми пропонуємо вам заснувати новий проект. Він працює разом з Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції. Уряд Німеччини надає технічну допомогу в розробці тренінгів та інших напрямків. Це називається EU Association Lab", - сказав перший секретар відділу економіки Посольства Німеччини в Україні Себастіан Кноке (Sebastian Knoke).
Як наголосила у своєму відеозверненні директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, нині, коли угода про асоціацію набула особливої сили, Україна має втілювати у життя реформи активніше та ефективніше. "У рамках EU Association Lab ми з міністерствами та іншими органами влади матимемо унікальну можливість побачити амбітні проекти, які базуються на тих можливостях, які вже є, які закладені у нашій угоді про Асоціацію між Україною та ЄС", - сказала вона.
Це конкурсна програма, націлена на реалізацію нових ідей, що допоможуть втілити в життя Угоду про асоціацію. Програма проводиться за підтримки Федерального уряду Німеччини. Протягом інтенсивної шестимісячної програми фахівці з українських міністерств спільно з представниками органів державного управління, бізнесу та громадянського суспільства працюватимуть над новими підходами для її імплементації.
У багатьох випадках фахівці міністерств, відповідальних за реалізацію Угоди про асоціацію, завдяки офіційним документам точно знають, що саме треба зробити, але при цьому не знають як саме. Тому завдання лабораторії - допомоги спеціалістам відомств знайти відповіді на ці питання і скористатися наявними можливостями з розробки та втілення власних ідей для реалізації угоди.
З 4 липня по 20 серпня відбуватиметься прийом заявок та відбір кращих ідей. Експертне журі визначить 10-15 команд-півфіналістів, які подали найцікавіші ідеї. Ці команди будуть запрошені до наступного етапу відбору EU Association Day, під час якого вони матимуть нагоду доопрацювати свої ідеї та презентувати їх журі.
Потім команди представлять свої ідеї продуктів Урядовому офісу, який визначить 4-5 команд-фіналістів. Саме вони стануть учасниками 5-місячної програми лабораторії.
Наприкінці вересня команди-фіналісти зустрінуться на стартовому тренінгу, який триватиме 2 дні.
У вересні-лютому команди зустрічатимуться раз на два або чотири тижні для участі у семінарах та тренінгах з метою подальшого доопрацювання, тестування та удосконалення прототипів. А вже у лютому-березні команди протестують свої продукти та представлять їх широкій аудиторії. Згодом відбудеться голосування за найкращий продукт. За його результатами буде обрано команду-перможця.
Більше інформації про лабораторію та умови участі у конкурсі можна отримати на сторінці програми www.eulab.com.ua.