9 травня відзначається День Європи — день миру та єдності на континенті.До 1964 року Рада Європи святкувала це свято у день свого заснування 5 травня 1949 р.
Проте у 1985 році, на саміті Європейської ради в Мілані, 9 травня затверджене, серед інших офіційних символів ЄС, як День Європи, увічнивши день проголошення Декларації Шумана, який вважається днем народження Європейського Союзу:
«Мир у світі неможливо забезпечити без будівничих зусиль, сумірних рівню небезпеки, яка перед ним постає. Організована і життєздатна Європа може зробити фундаментальний внесок в цивілізацію, забезпечивши мирні відносини між країнами…»
У подальші роки, зокрема після укладання Маастрихтського договору, 9 травня стало активно відзначатися як День Європи громадськістю держав-членів ЄС. Свято також переймалося в країнах на шляху до євроінтеграції.
Святкування в ЄС насамперед спрямовані на поширення ідеї європейської ідентичності серед громадян Європейського Союзу та утвердження спільних європейських цінностей.
Цьогоріч Дні Європи в Україні особливі – ми зустрічаємо їх в умовах війни. Український народ героїчно відстоює від рашистської навали демократію, свободу, історію, культуру, людські життя та мрії усієї прогресивної Європи.
Опубліковане опитування Flash Eurobarometer, проведене у всіх державах-членах ЄС, показує широкий консенсус серед громадян ЄС, котрі підтримують реакцію ЄС на вторгнення Росії в Україну.
Більшість європейців вважають, що від початку війни ЄС виявив солідарність (79%) і був об'єднаним (63%) та швидким (58%) у своїй реакції.
Респонденти висловлюються за непохитну підтримку України та її народу. Зокрема, понад дев'ять з десяти опитаних (93%) схвалюють надання гуманітарної допомоги постраждалим від війни людям. 88% європейців схвалюють ідею запросити до ЄС людей, які рятуються від війни. 80% схвалюють надану Україні фінансову підтримку. 66% згодні з тим, що «Україна повинна приєднатися до ЄС, коли вона буде готова», 71% вважають, що Україна є частиною європейської сім'ї, а 89% відчувають співчуття до українців.
Підтримка санкцій, запроваджених проти Росії після військового нападу на Україну, також є дуже високою. Переважна більшість європейців (80%) схвалюють економічні санкції проти Росії. 79% європейців схвалюють санкції проти російських олігархів, щоб змусити російську політичну еліту, відповідальну за вторгнення, зазнати очевидних економічних та політичних втрат.
Дві третини європейців (67%) схвалюють те, що ЄС фінансує закупівлю та постачання військової техніки в Україну. Крім того, 75% вважають, що війна в Україні доводить наступне: «Нам потрібна більша військова співпраця всередині ЄС».
Дослідження також засвідчує широку підтримку дій ЄС у сфері енергетики, спрямованих на позбавлення від залежності від російського викопного палива. Існує широкий консенсус щодо наповнення сховищ газу в ЄС, аби уникнути ризиків дефіциту на наступну зиму (86%), щодо вжиття ЄС заходів, спрямованих на підвищення енергоефективності будівель, транспорту і товарів (85%), а також стосовно того, що війна в Україні робить нагальнішим інвестування у відновлювані джерела енергії (84%). 90% європейців погоджуються, що на європейському рівні повинні вживатися заходи, спрямовані на обмеження для споживачів та підприємств наслідків зростання цін на енергоносії. 86% європейських респондентів вважають, що зростання цін на енергоносії суттєво впливає на їхню купівельну спроможність.
3 травня Україну відвідала делегація Confindustria Italia – конфедерації, що об’єднує понад 150 000 італійських підприємств, які формують понад 34% ВВП Італійської Республіки.
Під час зустрічі в МЗС України керівник апарату Confindustria Ріккардо ді Бернардіні повідомив про рішення Президента Confindustria Карло Бономі про відкриття офіційного представництва організації в Україні – аналогічного до представництва об’єднання в Брюсселі.
Під час зустрічі заступник Міністра закордонних справ України (CDTO) Дмитро Сенік обговорив подальші кроки з метою розширення присутності італійського бізнесу в Україні. «Україна високо цінує допомогу та широку підтримку, яку надають Італія та італійський бізнес Україні в часи російської агресії. Вважаємо, що рішення відкрити представництво Confindustria в Україні є важливим сигналом підтримки нашої держави на найвищому рівні з боку Італійської Республіки», – підкреслив український дипломат.
Зустріч відбулася на продовження співпраці в рамках меморандуму про взаєморозуміння між Радою експортерів та інвесторів при МЗС України та Confindustria Italia. Документ був підписаний 10 червня 2021 року під час українсько-італійського бізнес-форуму за головуванням міністрів закордонних справ України Дмитра Кулеби та Італії Луїджі Ді Майо.
Україну та Італію багато років об’єднують тісні ділові контакти, успішна торгівля.
Товарообіг між країнами у 2021 році зріс на 50% - до $6,14 млрд. При цьому експорт з України до Італії зріc майже на 80%! Збільшились італійські інвестиції в Україну.
До речі, товарообіг підприємств Чернігівщини з італійськими партнерами торік зріс у 1,8 раза і склав майже 75 млн дол США.. Експорт товарів збільшився у 2,6 рази (до 37,3 млн дол. США). На італійський ринок наші підприємства поставляли переважно зернові культури деревину і вироби та текстильну продукцію.
Таку прекрасну динаміку порушила війна.
Тому сьогодні італійський бізнес зацікавлений в активній роботі на українському ринку. Планує брати участь у відбудові української інфраструктури.
Confindustria Italia (Confederazione generale dell'industria italiana, Confindustria) заснована в Римі у 1910 році та є найвпливовішою асоціацією промисловців і підприємців в країні. До складу конфедерації входить 15 національних секторальних федерацій, 98 галузевих асоціацій, 16 закордонних представництв.
Україна завершить до кінця цього тижня другу частину опитувальника щодо відповідності політичним та економічним критеріям ЄС і очікує в червні надання позитивної відповіді з боку Євросоюзу щодо надання Україні статусу кандидата на вступ.
Про це розповіла виданню «EURACTIV» Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.
18 квітня Україна надала відповіді на першу частину анкети-опитувальника від ЄС щодо членства – одного з ключових кроків на початку вступу країни в ЄС – з рекордною швидкістю – лише за 10 днів були підготовлені та надані відповіді.
За словами високопосадовців ЄС, очікується, що рекомендація Європейської Комісії щодо того, чи починати лідерам ЄС обговорювати наступні кроки щодо процесу членства, може бути розроблена в травні та бути готовою до кінця червня.
«EURACTIV» зазначає, що друга частина опитувальника охоплює 33 сфери співпраці між Україною та ЄС.
«Ми абсолютно здатні, і Європейська Комісія цілком спроможна забезпечити, щоб до Саміту, який запланований на червень, всі процедури були виконані», – сказала вона, також підтвердивши, що Україна веде активний діалог для цього з країнами-членами ЄС.
- Уникнення помилок
«ЄС не повинен зробити помилку, не ухвалюючи рішення про надання Україні статусу кандидата», – додала вона.
Віцепрем’єрка попередила, що ЄС не повинен повторювати помилку НАТО в Бухаресті в 2008 році, коли Альянс вирішив, що поки що не пропонуватиме членство Грузії та Україні. Ольга Стефанішина додала, що війна довела взаємосумісність України не лише на полі бою, а й через порядок денний реформ.
За її словами, історична помилка стала уроком у випадку Фінляндії та Швеції.
«Якби Швеції та Фінляндії довелось чекати 15 років, перш ніж вони отримають членство, вони отримали б війну на своїй території», – сказала Віцепремʼєрка, попередивши, що якщо ЄС не ухвалить позитивного рішення в червні, це «також демотивувало б українців, які б подумали, що європейські лідери не вірять у нашу перемогу».
«Для нас дуже важливо, щоб у червні лідери ЄС не зробили цю помилку, і ми ухвалимо це рішення і не залишимо важелів для Росії, щоб підірвати єдність з точки зору української перспективи», – додала вона.
Відповідаючи на запитання, чи може бути перешкодою для України те, що країни Західних Балкан, Північна Македонія та Албанія ще не отримали зеленого світла для початку переговорів про вступ, незважаючи на те, що вони роками мали статус кандидата, Ольга Стефанішина відповіла, що українська заявка дала поштовх до активізації діалогу і щодо інтеграції Західних Балкан.
«Ми розглядаємо це не як перешкоду, а як можливість для Західних Балкан перезавантажити весь наратив про розширення ЄС», – зазначила урядовиця.
- «Широко узгоджений»
Претенденти на вступ до ЄС зазвичай стикаються з тривалим і складним процесом, який часто вимагає серйозних реформ для досягнення стандартів Євросоюзу щодо політичної та економічної конвергенції. У випадку України, ЄС вже дав свою оцінку українському ринку, законодавству та бізнесу у сферах цифрових технологій, економіки, транспорту та енергетики, а також усунув торгові бар’єри та оголосив амбітний кліматичний порядок денний.
«Це те, про що ми говоримо, коли говоримо про «швидку процедуру», тому що ми вже маємо значний досвід і довготривалі відносини», – сказала Стефанішина.
«Під час війни у нас є повністю функціонуючий уряд, повністю функціонуючі установи, повністю функціонуючий банківський та фінансовий сектор, чого майже ніколи не було в жодній країні, яка була у стані війни», – додала вона.
У березні Україна також стала частиною енергетичної системи ЄС, тобто приєдналася до європейської енергетичної мережі ENTSO-E.
«Це стало безпрецедентним, оскільки протягом 24 годин нам вдалося пройти всі випробування, які були проведені під час обстрілів та бомбардувань», – наголосила Ольга Стефанішина.
Подальші кроки щодо укладення Угоди АСАА обговорили під час зустрічі 27 квітня заступник Міністра економіки України Олександра Грибана, виконувач обов’язків Голови Представництва Європейського Союзу в Україні Ремі Дюфло та торговий менеджер Представництва Європейського Союзу в Україні Анне Берсіо.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба обговорив із прем'єр-міністром Румунії Ніколає Чуке диверсифікацію маршрутів українського експорту.
"Ми обговорили розвиток торгової, енергетичної та інфраструктурної співпраці, сконцентрувалися на шляхах диверсифікації маршрутів українського експорту. Вдячний Румунії за підтримку України та прийом українських біженців", - написав Кулеба.
Держпродспоживслужба звернулася з листом до Генерального директорату з питань охорони здоров’я та безпечності харчових продуктів Європейської комісії щодо розгляду можливості здійснення експорту української картоплі до країн Європейського Союзу.
Про це йшла мова під час зустрічі голови Держпродспоживслужби Владислави Магалецької з представниками Української асоціації виробників картоплі.
«Україна виконує взяті на себе зобов’язання у рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, зокрема щодо адаптації національного законодавства до загальноєвропейського в частині картоплярства. Ми продовжимо докладати всіх зусиль для відкриття ринку ЄС для українських картоплярів», - зазначила Владислава Магалецька.
Наразі з європейськими колегами обговорюється питання щодо необхідності призначення інспекції європейських експертів у 2022 році для відкриття експорту української картоплі до ЄС.
Сьогодні на Саміті Східного партнерства (СхП) було офіційно представлено Економічний та інвестиційний план для країн СхП, який містить набір флагманських ініціатив для кожної з країн-партнерів.Серед флагманських ініціатив, реалізацію яких ЄС підтримає в Україні, такі:
Перша. Підтримка сталої, інноваційної, зеленої та конкурентоспроможної економіки. Бюджет: 1,5 млрд євро. ЄС підтримає програми, орієнтовані на бізнес-інкубатори, та сприятиме доступу МСП до фінансування, розширюючи їхні експортні можливості. Метою є безпосередня підтримка близько 100 000 МСП та самозайнятих людей у розробці бізнес-моделей, які також будуть стимулювати кліматично нейтральну, стійку та циркулярну економіку.
Друга. Економічна трансформація сільської місцевості. Бюджет 100 млн євро. Земельна реформа є однією з найважливіших реформ, яка зараз проводиться в Україні, підкріплюючі повний перехід до ліберальної економіки. ЄС зробить внесок у Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві, який надасть понад 10 000 малим фермерським господарствам швидкий доступ до доступних кредитів.
Третя. Покращення сполучення шляхом модернізації на пунктах перетину кордону. Бюджет: 30 млн євро. Йдеться про запровадження електронних черг та обробки даних (особливо для вантажних автомобілів), які дозволять спростити бізнес-процеси, зокрема, шляхом інтегрованого обміну даними. Ці кроки буде доповнено подальшим удосконаленням транспортної інфраструктури, розширенням мережі TEN-T, включаючи залізничне та автомобільне сполучення між великими містами України та пунктами перетину кордону з державами-членами ЄС.
Четверта. Прискорення цифрової трансформації – модернізація загальнодоступної ІТ–інфраструктури (сервери, центри обробки даних тощо). Бюджет: 200 млн євро.
П’ята. Підвищення підтримки енергоефективності та водневої енергетики. Бюджет 100 млн євро. Фінансування спрямують на підтримку Фонду енергоефективності, розвиток чистої та відновлюваної енергетики в Україні.
Хочеш дізнатися, у яких секторах існує потенціал для збільшення експорту послуг України на ринок ЄС?
Міжнародні автомобільні вантажні перевезення Залізничний вантажний транспорт Міжнародні морські вантажні перевезення Поштові і кур’єрські послуги Комп’ютерні послуги
Огляд зобов’язань ЄС та України в рамках ПВЗВТ
Аналіз динаміки торгівлі послугами між Україною та ЄС в рамках ПВЗВТ
Загальні тенденції торгівлі послугами між Україною та ЄС Лідери та аутсайдери вітчизняного експорту послуг до ЄС Аналіз динаміки та структурних змін експорту та імпорту послуг до ЄС за видами послуг Пріоритетні сектори послуг для подальшого аналізу
Секторальний аналіз: визначення ключових бар'єрів експорту в ЄС для 5 секторів послуг