Використання інструментів Східного партнерства є додатковим фактором ефективнішої взаємодії України з Європейським Союзом у контексті імплементації Угоди про асоціацію. Маючи унікальний досвід, Україна готова ним ділитися з іншими державами Східного партнерства. Про це заявила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе на щорічній конференції Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.
«Надзвичайно приємно, коли представники громадянського суспільства називають владу партнером. Це є свідченням довіри між нами, як рівноправними учасниками державотворення. Переконана, що саме у середовищі однодумців ми здатні реалізувати найамбітніші плани, що обֹ’єднують нас всіх довкола єдиної мети – демократичної, мирної, сильної та заможної України», – підкреслила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Віце-прем’єр-міністр зазначила, що «20 досягнень до 2020 року», визначених в рамках Східного партнерства, стали дорожньою картою України для більш сфокусованого підходу для реалізації цілей СхП. Україна доклала значних зусиль для реалізації визначених досягнень, приділяючи особливу увагу зміцненню інституцій та належному урядуванню, додала Іванна Климпуш-Цинцадзе. За її словами, значного прогресу було досягнуто у сфері гармонізації цифрових ринків. «Цифрова економіка є одним із 4-х найважливіших напрямів співпраці, які виокремив 20-й Саміт Україна-ЄС. Наразі ми опрацьовуємо з ЄС пропозиції щодо інтеграції України до єдиного цифрового ринку ЄС. Ми твердо віримо, що поглиблена співпраця в цифровій сфері принесе користь та нові можливості для українських та європейських громадян і підприємств», – наголосила Віце-прем’єр-міністр.
Серед інших пріоритетних сфер співпраці у рамках Східного партнерства Іванна Климпуш-Цинцадзе виокремила енергетику, питання спрощення торгівлі, поглиблення діалогу у форматі Східного партнерства+ та безпекові виклики. «Безпека є одним із безумовних пріоритетів для регіону Східного партнерства, особливо для України. Ми можемо і повинні співпрацювати активніше задля запобігання гібридним загрозам, екологічним катастрофам, для посилення кібербезпеки, особливо з огляду на майбутні вибори», – зазначила Віце-прем’єр-міністр.
Також на відкритті конференції виступили Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Швеція в Україні Мартін Хагстрьом, Надзвичайний і Повноважний Посол Польщі в Україні Ян Пєкло, заступник Посла Румунії в Україні Георге Ангел, заступник Посла Австрії в Україні Флоріан Кольфюрст, заступник Голови Представництва ЄС в Україні Анніка Вайдеманн, Національний координатор Української платформи Форуму громадянського суспільства Геннадій Максак та Виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» Олександр Сушко.
За словами Анніки Вайдеманн, великим викликом для України є недостатня комунікація власних успіхів у реалізації реформ. «Нещодавній моніторинг демонструє позитивні результати в Україні, зокрема, це стосується безвізу, правового наближення у рамках імплементації Угоди про асоціацію та суттєвого збільшення українського експорту до ЄС. І саме цю позитивну динаміку потрібно доносити до суспільства, і роль громадських активістів тут, безумовно, може бути дуже цінною», – зазначила дипломат.
Довідково
Українська національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного партнерства – це мережа з понад 200 громадських організацій України, створена у 2011 р., що відстоює українські інтереси в рамках СхП. Платформа є частиною Форуму громадянського суспільства СхП – об’єднання представників громадських організацій України, Грузії, Молдови, Білорусі, Вірменії, Азербайджану, а також ЄС. Форум допомагає громадським організаціям регіону СхП адвокатувати важливі для їхніх країн питання на рівні ЄС, сприяє аналітично-адвокаційній діяльності та обміну досвідом між організаціями громадянського суспільства регіону, здійснює громадський моніторинг виконання цілей СхП.
Що дає Україні участь у Східному партнерстві (СхП)? І взагалі, чи не вичерпав цей формат свій потенціал?
Ці питання все частіше можна почути в Україні. Відповідь на них можна знайти, проаналізувавши стан виконання 20 поставлених цілей Східного партнерства, виконати які планується до 2020 року. Таку роботу провела Українська національна платформа (УНП) Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.
Міжсекторальні досягнення: прогрес відчутний
Структурована взаємодія із ширшим колом організацій громадянського суспільстванабула додаткового імпульсу із запровадженням інституційної підтримки Української національної платформи Форуму громадянського суспільства СхП та Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС в рамках проекту ЄС "Громадська синергія". Це дозволило значно поліпшити якість аналітичних та інформаційних проектів, які реалізуються вказаними платформами, а також посилити співпрацю з суб’єктами прийняття рішень як в Україні, так і на рівні європейських інституцій.
В контексті гендерної рівності та недопущення дискримінації Україна створила відповідну законодавчу та нормативну базу, посилила національний гендерний механізм. Вартує особливої уваги запровадження посади урядового уповноваженого з питань гендерної політики.
Використання стратегічних комунікацій через запровадження уніфікованих підходів щодо візуалізації проектів в Україні в рамках єдиної промоційної кампанії ЄС "Прямуємо разом" (Moving Forward Together) дозволило більш широко поінформувати українців щодо діяльності та підтримки реформ Європейським Союзом.
В подальшому спільні зусилля слід сконцентрувати на протидії дезінформації та меседжам проти ЄС, які будуть поширюватися у передвиборчий та виборчий період у медіа, що знаходяться під впливом Росії.
Економіка: проблеми з цифровими ринками
В рамках пріоритету І "Економічний розвиток та ринкові можливості" вдалося покращити окремі соціально-економічні показники. Малий та середній бізнес і регуляторне середовище в Україні фіксували позитивні зміни завдяки підтримці з боку програм ЄС. Зокрема, підтримку отримали 840 МСП в період 2016-2017 роки.
Для зменшення прогалин у доступі до фінансів та фінансової інфраструктури Україна оновила програмні документи в напрямку розвитку фінансового сектора та прийняла закони щодо кредитного реєстру та управління кредитними ризиками. Втім, на даний час все ще недостатньо практичних кроків у сфері створення і розробки альтернативних джерел фінансування для МСП та стимулювання кредитування в національній валюті.
Нові можливості на ринку праці на місцевому та регіональному рівнях створюються за рахунок таких проектів ЄС, як "Мери за економічне зростання" та "Smart-спеціалізація", де в 2018 році Україна брала активну участь.
Торгівля та імплементація ПВЗВТ теж демонструють позитивні показники. У 2017 році експорт товарів в ЄС зріс на 30%, імпорт товарів з ЄС збільшився на 21%. Аналогічний ріст спостерігався і у торгівлі з країнами Східного партнерства. У 2017 році експорт товарів до п’яти країн СхП збільшився на 29%, а імпорт – на 30%.
Відсутність узгодженого стратегічного підходу до формування політик у сфері гармонізації цифрових ринків з ЄС та регіоном СхП є найбільшим викликом для України на даний момент попри окремі позитивні кроки, які були зроблені на національному рівні. Це не дає можливості високо оцінити поступ. Українській стороні необхідно розробити і затвердити узгоджену національну стратегію та дорожні карти для всіх основних напрямків даної сфери.
Спірні успіхи в посиленні інститутів
Пріоритет ІІ "Посилення інституцій та належного врядування" можна вважати найбільш контроверсійним з точки зору виконання досягнень.
З одного боку, проведення реформи системи державного управління може вважатися найбільш результативним, що, зокрема, відображено і у звіті програми ЄС SIGMA (2017) за результатами оцінювання сфери держуправління в Україні.
З іншого боку, посилення механізмів верховенства права та боротьби з корупцією, а також реалізація ключових реформ у сфері судочинства в Україні не можуть потішити значними практичними результатами, що відзначено і нижчими оцінками від експертів УНП. Нині Україні не вдається забезпечити ефективну та результативну діяльність системи антикорупційних інституцій, а також впровадити повноцінну автоматичну перевірку декларацій чиновників у єдиній системі декларування.
У процесі реалізації судової реформи 2016 року була змінена Конституція в частині правосуддя, а також прийнятий пакет законів, якими передбачалося підвищення рівня прозорості і підзвітності суддівства. Водночас процедура формування і склад органів суддівського врядування, які мали імплементувати реформу, призвели до консервації проблем у судовій системі, таких як корупція і залежність від політичної влади.
Безпека є критично важливою сферою співпраці з ЄС, де Україна демонструє значний поступ. Ухвалення в 2018 році закону "Про національну безпеку" доповнило існуючу систему стратегічних документів у сфері безпеки, якими передбачено інтеграцію до європейського та євроатлантичного безпекового простору.
Втім, з боку ЄС більше уваги має бути приділено інституційному посиленню боротьби з гібридними проявами російської агресії, а також захисту критичної інфраструктури.
Енергетика – нижче за середній
Пріоритет ІІІ "Взаємопов’язаність, енергоефективність, довкілля та зміна клімату" спрямований на посилення транспортних та енергетичних взаємозв’язків та вироблення спільних підходів у питаннях довкілля та клімату.
В 2017 році підписано угоду про поширення індикативних карт Європейської транспортної мережі TEN-T на Україну (коридори Середземноморський і Рейн-Дунай). Крім того, Україна приєдналася до двох міжнародних проектів в рамках TEN-T - GO-HIGHWAY "Гданськ-Одеса" та Via Carpatia. На цьому тлі для України основним викликом залишається підготовка та реалізація пріоритетних проектів у рамках мережі, пошук фінансування.
Хоча енергопостачання займає чільне місце в рамках двосторонніх відносин України та ЄС, даний документ містить лише окремі напрями енергетичної співпраці з країнами СхП, більшість із яких не стосується безпосередньо України. 2018 року погоджено національний робочий план в рамках EU4Energy для продовження реформ в енергетиці та розбудови взаємин з країнами СхП, які не є членами Енергетичного співтовариства. Загалом рівень поступу в реалізації вказаного досягнення оцінений нижче за середній показник успішності в інших досягненнях.
Енергоефективність, використання відновлюваної енергії, а також зменшення викидів парникового газу нині передбачають два основних інструменти в рамках цього досягнення для України: укладення Планів дій зі сталого енергетичного розвитку (ПДСЕР) населеними пунктами з України, які є підписантами Угоди мерів (Covenant of Mayors), та створення і запуск Фонду енергоефективності на умовах співфінансування з ЄС. Хоча Україна поряд з країнами СхП перебуває на чільних місцях з підготовки ПДСЕР, якість підготовки та виконання не завжди задовільні.
Фонд енергоефективності був створений у 2018 році та отримав зобов'язання з фінансування на 50 мільйонів євро з боку ЄС, однак потребує додаткових зусиль щодо організації його роботи.
Довкілля та адаптація до зміни клімату теж перебували в фокусі уваги. Реалізація державної політики у сфері зміни клімату визначена концептуальними довгостроковими документами. Було прийнято закони "Про оцінку впливу на довкілля" (2017) та "Про стратегічну екологічну оцінку" (2018), розпочалося їх впровадження. Триває робота з реформування системи управління водними ресурсами. Однак занепокоєння викликає відсутність системних дій держави для подолання нелегальних вирубок лісів.
Активні контакти між людьми
Пріоритет ІV "Мобільність і контакти між людьми" спрямований на окремий суспільний вимір співпраці між ЄС та Україною.
Візова лібералізація та партнерства з мобільності як досягнення в червні 2018 року означилось першою річницею безвізового режиму України з країнами ЄС та Шенгену. За перший рік його дії було видано близько 5 мільйонів біометричних паспортів та майже мільйон українських громадян скористалися безвізовими поїздками.
Молодь, освіта, розвиток навичок і культура мають непересічне значення для формування високої динаміки мобільності громадян України. Україна активно користується програмами EU4Youth, Erasmus+ та Creative Europe.
В контексті досліджень та інновацій варто наголосити, що Україна є асоційованим членом програми "Горизонт 2020", а кількість проектів програми, в яких беруть участь українські організації, збільшилася. Задля посилення інтеграції в європейський дослідницький простір доцільно оцінити виконання рекомендацій аудиту системи досліджень та інновацій України в рамках інструменту peer-review (PSF) програми "Горизонт 2020" (2016).
Документ "20 досягнень СхП до 2020 року" містить також бачення реформування багатостороннього формату. Офіційно запущена в березні 2018 року оновлена багатостороння архітектура СхП покликана посилити його політичну складову. Позитивно сприймається запровадження формату зустрічей старших посадових осіб (Senior Officials Meetings, SOM), надання більшої політичної ваги міжурядовим платформам.
Однак все ще недооціненим з боку ЄС для співпраці є вимір безпеки.
Поряд з активною участю в багатосторонніх форматах для шести країн СхП Україна виявляє інтерес до побудови інституційної співпраці в рамках трьох країн СхП, які підписали угоди про асоціацію.
Варто відзначити, що позитивною є згадка про такі форми співпраці в підсумкових документах саміту Східного партнерства (листопад 2017) та саміту Україна-ЄС (липень 2018 року). 2018 рік став роком практичної імплементації інституційної побудови. У вересні 2018 року відбулася перша неформальна міністерська зустріч у форматі ЄС+3 з питань торгівлі, яка підтвердила перспективність та вагомість такого майданчика для обговорення питань, пов'язаних з імплементацією ПВЗВТ. На громадському рівні в Києві у вересні 2018 року проведено ІІ Форум асоціації (Association Exchange Forum), де представники НДО та аналітичних центрів могли обмінятися думками щодо перебігу імплементації угод про асоціацію в трьох країнах. У жовтні в Тбілісі підписано статут Міжпарламентської асамблеї України, Грузії і Молдови.
Загалом моніторинг, проведений експертами УНП, вказує на додану вартість для України 20 досягнень СхП до 2020 року у порівнянні з нормами Угоди про асоціацію України з ЄС та відповідними імплементаційними документами. Окремі досягнення доповнюють, уточнюють сфери співпраці та інструменти, які передбачені в УА, та сприяють глибшому реформуванню життєво важливих сфер для українського суспільства.
Предметна дискусія щодо майбутнього Східного партнерства може бути офіційно запущена під час ювілейного заходу в травні 2019 року. За окремими стратегічними напрямами українській владі спільно з громадянським суспільством доцільно напрацювати окремі дорожні карти чи плани дій з чіткими індикаторами успіху.
Насамкінець важливо зазначити, що попри відсутність чітких юридичних зобов’язань з боку України щодо виконання плану-2020 все ж офіційний Київ має максимально використовувати фінансові інструменти підтримки в рамках 20 досягнень Східного партнерства, які сприяють імплементації започаткованих реформ та виконанню Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Днями в Києві відбулося четверте засідання Комітету асоціації між Україною та ЄС, на якому обговорили прогрес виконання Угоди про асоціацію, питання економічної та секторальної інтеграції України з ЄС, стратегічні комунікації, подальшу співпрацю та інші комплексні питання.
Українську делегацію на засіданні очолила директорка Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України Ольга Стефанішина. Вона зазначила, що для ефективного використання Угоди про асоціацію у двосторонній співпраці обидві сторони повинні працювати також над оновленням додатків до Угоди. «Право ЄС не стоїть на місці. Воно розвивається разом з інтеграційними процесами в самому Євросоюзі, тому дуже важливо включити низку останніх директив та рішень ЄС у відповідні додатки Угоди», – сказала вона.
Директор з питань Європи та Центральної Азії Європейської служби зовнішньої діяльності Томас Майр-Гартінг запевнив, що ЄС дотримується зобов'язання всебічно підтримувати Україну на шляху імплементації Угоди, та висловив сподівання, що впровадження реформ буде надалі відбуватися з не меншим темпом, ніж зараз. Він також зазначив, що незалежність, суверенітет і територіальна цілісність України визнані на міжнародному рівні, тож Європа занепокоєна ситуацією на Сході внаслідок російської агресії та недотримання Мінських угод Росією.
Довідково
Комітет Асоціації між Україною та ЄС надає допомогу Раді Асоціації у виконанні її обов’язків та функцій, створений відповідно до статті 464 (1) Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Комітет Асоціації надає Раді Асоціації пропозиції або проекти рішень чи рекомендацій для їхнього схвалення, у разі необхідності імплементує рішення Ради Асоціації, а також забезпечує безперервність відносин Асоціації та належне виконання Угоди.
Рішення Комітету, якщо Рада делегувала повноваження, є обов’язковими для Сторін. Комітет Асоціації готує свої рішення за згодою Сторін після завершення відповідних внутрішньодержавних процедур, необхідних для їхнього ухвалення.
З метою забезпечення обговорення на експертному рівні основних сфер, які підпадають під тимчасове застосування Угоди, створено два підкомітети: підкомітет з питань свободи, безпеки та юстиції і підкомітет з питань економіки та іншого галузевого співробітництва.
Комітет Асоціації та Парламентський комітет Асоціації повинні здійснювати регулярні контакти з представниками Платформи громадянського суспільства з метою отримання їхньої думки щодо досягнення цілей Угоди.
Президент України Петро Порошенко підписав Указ №298/2018 «Про річні національні програми під егідою Комісії Україна – НАТО», яким затвердив Положення про розроблення річних національних програм під егідою Комісії Україна – НАТО та оцінювання результатів їх виконання.
Положення було підготовлено Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції, а також іншими органами центральної влади в тісній взаємодії з групою міжнародних експертів та радників з держав-членів Альянсу, з використанням найкращих передових методик стратегічного планування країн НАТО.
Згідно з Положенням, у кожному розділі річної національної програми міститься опис реформ за відповідними напрямами, визначаються стратегічна мета реформ, цілі та пріоритетні завдання на відповідний рік. Реформи, стратегічна мета, відповідні цілі та пріоритетні завдання річної національної програми мають спрямовуватися на захист та забезпечення безпеки і добробуту громадян, комплексне та глибинне реформування держави з метою підготовки до набуття Україною членства в Організації Північноатлантичного договору.
Невід'ємною складовою річної національної програми є додатки, в яких визначаються пріоритетні завдання, заходи річної національної програми, відповідальні за виконання таких заходів і строки виконання. Уперше запроваджуються індикатори виконання/показники ефективності реалізації річної національної програми.
Річна національна програма розроблятиметься відповідно до принципів стратегічного планування та з урахуванням чіткості, досяжності, доцільності, часової визначеності та наступності. Це означає, зокрема, що визначення завдань в РНП повинні бути лаконічними, зрозумілими і не містити загальних формулювань. Вони повинні бути сформовані і сплановані, виходячи з наявних фінансових, матеріальних та людських ресурсів, реалістичної оцінки часу для їхньої реалізації та з урахуванням факторів, що можуть вплинути на цей процес. Також вони повинні мати визначені строки і бути спрямованими на виконання умов, необхідних для підготовки до набуття Україною членства в Організації Північноатлантичного договору.
За результатами січня-серпня 2018 року товарообіг товарами аграрної та харчової промисловості між Україною та країнами Європейського Союзу досяг $5,4 млрд, що на $330 млн більше ніж за аналогічний період минулого року. При цьому експорт української продукції АПК до ринків ЄС перевищив $3,6 млрд. Про це зазначила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.
«В п’ятірку ключових експортних позицій до ЄС за вказаний період увійшли: зернові – $1,2 млрд, олія – $702,5 млн, насіння олійних – $581,4 млн, залишки і відходи харчової промисловості – $312,8 млн, м'ясо та харчові субпродукти свійської птиці – $169,8 млн та інші товари», - відмітила Ольга Трофімцева.
Вона додала, що у ТОП-5 країн з найбільшою часткою у зовнішньоторговельному обігу між Україною та країнами ЄС входять: Нідерланди – 15,2%, Польща – 14,3%, Італія – 12,6%, Іспанія – 12%, Німеччина – 11,5%.
Багато з українських продуктів продемонстрували значне зростання вартості експорту до країн ЄС. Зокрема:
- насіння свиріпи або ріпаку – на $164,1 млн (або відбулось збільшення на 73,1%);
- горіхи – на $16,5 млн (на 75,6%);
- овочі бобові сушені – на $16,1 млн (в 3,6 рази);
- плоди та горіхи сирі, варені або морожені – на $14,1 млн (на 41,1%);
- кондитерські вироби з цукру – на $11,9 млн (на 73,9%);
- соя – на $11,7 млн (на 7,5%);
- шоколад та інші продукти з вмістом какао – на $10,8 млн (на 68%);
- яйця птиці без шкаралупи та яєчні жовтки – на $8,5 млн (в 19,9 раз);
- соки – на $8,2 млн (на 33,5%) та інші товари.
«За вказаний період імпорт аграрної та харчової продукції з країн ЄС до України збільшився на $336,2 млн порівняно з відповідним періодом 2017 року та склав $1,7 млрд. Найбільше ми імпортували продукти для годівлі тварин, тютюн та вироби з нього, шоколад та продукти з какао-бобів, м'ясо та субпродукти, насіння олійних культур, кукурудзу, алкогольну продукцію та різні інші харчові товари. Зростання обсягів двосторонньої торгівлі в агро- та харчовій сфері між Україною та ЄС вкотре доводить, що Угода про ПВЗВТ успішно працює», - резюмувала Ольга Трофімцева.
Протягом вересня-листопада 2018 року відбудеться Європейський тиждень підприємництва в Україні.
На заходах Представництва ЄС в Україні у 16 містах по всій Україні підприємці дізнаються, як вийти на міжнародні ринки, де знайти фінансові ресурси та як розвинути навички ведення бізнесу і покращити діловий клімат в країні.
Календар подій за посиланням
Популярні запитання (FAQ) щодо Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження
1. Що таке Конвенція Пан-Євро-Мед?
Регіональна конвенція про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (Пан-Євро-Мед, ПЄМ) – це інструмент, який встановлює ідентичні правила походження товарів, що застосовуються в рамках угод про вільну торгівлю, укладених між її Договірними сторонами.
2. Хто є учасницями Конвенції?
Учасницями конвенції є 25 сторін, а саме: ЄС, країни ЄАВТ (Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Швейцарія), Албанія, Алжир, Боснія і Герцеговина, Грузія, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Косово, Македонія, Марокко, Молдова, Палестина, Сербія, Сирія, Туніс, Туреччина, Україна, Фарерські острови та Чорногорія.
Україна набула статусу учасниці 1 лютого 2018 року.
Між учасницями Конвенції діє загалом понад 40 угод про вільну торгівлю.
3. Де можна ознайомитись із текстом Конвенції?
Текст конвенції англійською мовою можна отримати за посиланням у Офіційному журналі ЄС: http://bit.ly/2DOILOO
Текст конвенції українською мовою можна завантажити із сайту Мінекономрозвитку за посиланням: http://bit.ly/2EpuG7F або переглянути на сайті Верховної Ради України за посиланням: http://bit.ly/2DOq2Da
4. Чому ця Конвенція така важлива для України?
На країни-учасниці Пан-Євро-Мед припадає близько 60% українського експорту та 50% імпорту (за даними Держстату за 2017 рік). Використання ідентичних правил походження та діагональної кумуляції дозволить експортувати товари за преференційними ставками мита, що збільшить вигоди для національних експортерів.
Окрім цього, за оцінками експертів, з урахуванням участі України, прогнозована майбутня лібералізація торгівлі, реалізована за умовами угод про вільну торгівлю у регіоні ПЄМ, може досягти ефекту створення торгівлі у обсязі до 7% (понад 1,5 млрд. дол. США). У цілому, потенційне створення торгівлі шляхом приєднання нашої держави до ПЄМ може оцінюватися в межах 3 млрд. доларів США. У випадку активного долучення до використання принципу діагональної кумуляції в регіоні ПЄМ ця цифра може сягнути і 23 млрд. дол. США за найбільш оптимістичним сценарієм.
За попередніми оцінками перспективними секторами економіки для застосування положень Конвенції є: виробництво автомобільних комплектуючих, машинобудування, деревообробна промисловість (виробництво готових меблів), текстильна промисловість та виробництво взуття.
5. Що таке діагональна кумуляція?
Кумуляція означає, що товари, які отримали статус походження в одній з країн, можна використовувати у виробничих процесах у будь-якій з інших країн без втрати статусу преференційного походження. Кумуляція може застосовуватися лише між країнами, що працюють з однаковими правилами походження.
Двостороння кумуляція діє між двома країнами, що мають угоду про вільну торгівлю, із відповідним положенням, яке дозволяє їм кумулювати походження. Наприклад, така кумуляція застосовується у ПВЗВТ з ЄС.
Діагональна кумуляція діє між більш ніж двома країнами за умови, що вони мають угоди про вільну торгівлю, що містять ідентичні правила походження та положення про кумуляцію між ними. Саме така кумуляція використовується в рамках Конвенції Пан-Євро-Мед.
На практиці це означатиме, що, скажімо, при виробництві товарів в Україні, можна закуповувати сировину/комплектуючі в країнах ЄАВТ і готову продукцію експортувати до ЄС без сплати мита, або по заниженій ставці мита. Відповідно українські матеріали/комплектуючі можуть використовуватись в виробництві в країнах ЄАВТ для подальшого експорту в рамках преференційної торговельної угоди готової продукції без втрати статусу походження (за умови дотримання певних вимог, які визначені відповідними положеннями Конвенції).
6. З якими учасницями ПЄМ Україна може застосовувати правила походження відповідно до Конвенції?
На сьогодні Україною укладено угоди про вільну торгівлю (УВТ) з наступними учасниками Регіональної конвенції: ЄС, ЄАВТ, Грузія, Македонія, Молдова, Чорногорія. Ці угоди містять протоколи про походження товарів, які мають відмінності, характерні для кожної з угод.
Наразі Мінекономрозвитку розпочато роботу щодо заміни згаданих протоколів правилами походження Конвенції Пан-Євро-Мед. Прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.09.2018 № 642-р "Про схвалення проекту рішення Підкомітету Україна – ЄС з питань митного співробітництва стосовно заміни Протоколу І "Щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва" до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами – членами, з іншої сторони".
Окрім цього, у травні 2018 року було проведено переговори з Грузією з питань внесення змін до Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Грузія про вільну торгівлю в частині правил походження. На даний момент Українською стороною розроблено проект Протоколу про внесення змін до цієї Угоди.
На завершальній стадії переговорів знаходяться також УВТ з країнами-членами Регіональної конвенції: Туреччина, Ізраїль. Узгодження двосторонніх умов лібералізації торгівлі з Туреччиною в рамках переговорного процесу з укладення УВТ триває. Переговорний процес з Ізраїлем завершено, 26 квітня ц. р. Угода була технічно парафована. На даний час здійснюються внутрішньодержавні процедури для підготовки Угоди до підписання.
Тільки після зазначених процедур щодо заміни протоколів буде можливо використовувати правила походження ПЄМ у торгівлі з цими країнами.
7. Який сертифікат походження застосовується відповідно до Конвенції?
Стаття 15 Конвенції передбачає використання сертифікату з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III а Конвенції або сертифікату з перевезення товару EUR-MED, зразок якого наведений у Додатку III b Конвенції.
Після внесення змін до правил походження чинних УВТ при здійсненні зовнішньоекономічних операцій для отримання преференційного статусу при визначенні походження можна буде застосовувати сертифікат з перевезення товару EUR.1, зокрема для торгівлі з ЄС, або EUR-MED.
8. Є інформація, що наразі Конвенція знаходиться в процесі перегляду. Які зміни нас очікуватимуть за умови прийняття нової редакції Конвенції?
У новій редакції Конвенції серед іншого передбачено використання тільки двох документів для підтвердження походження, а саме: сертифікат EUR.1 та декларація про походження. Документи EUR-MED, відповідно будуть виключені, що значно спростить процедуру підтвердження походження.
Термін дії документів про походження буде збільшено з чотирьох до десяти місяців.
Також нова редакція передбачає спрощений механізм надання статусу уповноваженого експортера для будь-якого експортера, незалежно від кількості партій товарів.
9. Коли на практиці положення Конвенції будуть застосовуватися для України?
Практичне застосування положень Конвенції ПЄМ буде можливе після заміни всіх протоколів про походження товарів чинних угод про вільну торгівлю з країнами-учасницями Конвенції ПЄМ.
Регіональна конвенція про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (Пан-Євро-Мед, ПЄМ, Конвенція) – це інструмент, який встановлює ідентичні правила походження товарів, що застосовуються в рамках угод про вільну торгівлю, укладених між її Договірними сторонами.
Учасницями конвенції є 25 сторін, а саме: ЄС, країни ЄАВТ (Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Швейцарія), Албанія, Алжир, Боснія і Герцеговина, Грузія, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Косово, Македонія, Марокко, Молдова, Палестина, Сербія, Сирія, Туніс, Туреччина, Україна, Фарерські острови та Чорногорія.
Можливість приєднання України до Конвенції була передбачена положеннями Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. У вересні 2016 року Україна подала заявку на участь у Конвенції, яка була схвалена Спільним комітетом Конвенції у травні 2017 року. Відповідний нормативно правовий акт про приєднання нашої держави до ПЄМ (Закон України від 08.11.2017 №2187-VIII) набув чинності 12 грудня 2017 року.
Україна набула статусу учасниці 1 лютого 2018 року.
На країни-учасниці Пан-Євро-Мед припадає майже 60% українського експорту та 50% імпорту (за даними Держстату за 2017 рік).
Використання ідентичних правил походження та діагональної кумуляції дозволить експортувати товари за преференційними ставками мита, що збільшить вигоди для національних експортерів. Це означатиме збільшення можливостей для преференційного експорту вітчизняних товарів на перспективні ринки, що супроводжуватиметься більшим використанням виробничого потенціалу, відкриттям нових можливостей кооперації у торгівлі між сторонами, у т. ч. шляхом залучення до регіональних та міжнародних ланцюгів створення доданої вартості, збільшить притік прямих іноземних інвестицій та сприятиме відкриттю нових виробничих потужностей.
Окрім цього, за оцінками експертів, з урахуванням участі України, прогнозована майбутня лібералізація торгівлі, реалізована за умовами угод про вільну торгівлю у регіоні ПЄМ, може досягти ефекту створення торгівлі у обсязі до 7% (понад 1,5 млрд. дол. США) за найбільш оптимістичним сценарієм.
За попередніми оцінками перспективними секторами економіки для застосування положень Конвенції є: виробництво автомобільних комплектуючих, машинобудування, деревообробна промисловість (виробництво готових меблів), текстильна промисловість та виробництво взуття.
На сьогодні Україною укладено угоди про вільну торгівлю (УВТ) з наступними учасниками Регіональної конвенції: ЄС, ЄАВТ, Грузія, Македонія, Молдова, Чорногорія. Ці угоди містять протоколи про походження товарів, які мають відмінності, характерні для кожної з угод. Наразі розпочато роботу щодо заміни згаданих протоколів правилами походження Конвенції Пан-Євро-Мед.
У цьому зв’язку прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.09.2018 № 642-р "Про схвалення проекту рішення Підкомітету Україна – ЄС з питань митного співробітництва стосовно заміни Протоколу І "Щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва" до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами – членами, з іншої сторони".
Окрім цього, у травні 2018 року було проведено переговори з Грузією з питань внесення змін до Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Грузія про вільну торгівлю в частині правил походження. Українською стороною розроблено проект Протоколу про внесення змін до цієї Угоди та у червні передано на розгляд Грузинській стороні.
Також на завершальній стадії переговорів знаходяться УВТ з країнами-членами Регіональної конвенції: Туреччина, Ізраїль. Узгодження двосторонніх умов лібералізації торгівлі з Туреччиною в рамках переговорного процесу з укладення УВТ триває. Переговорний процес з Ізраїлем завершено 26 квітня ц. р. Угода була технічно парафована. На даний час здійснюються внутрішньодержавні процедури для підготовки Угоди до підписання.
Поряд із цим, Спільним Комітетом Пан-Євро-Мед разом зі сторонами-учасницями ПЄМ здійснюється принциповий перегляд тексту Конвенції. У рамках реформування Конвенції Пан-Євро-Мед та з метою спрощення процедури походження наразі країни-учасниці виходять з доцільності відмови від застосування сертифікату форми EUR.MED та декларації про походження EUR.MED. У проекті нової редакції Конвенції буде передбачено використання лише двох документів замість чотирьох для підтвердження походження: сертифікату EUR.1 та декларації про походження. Також будуть внесені певні зміни в частині технологічних операцій з обробки та переробки товарів.
Нову редакцію Конвенції, за умови погодження її сторонами-учасницями, планується прийняти до кінця 2018 року.
МЕРТ оприлюднило ставки ввізного мита України для імпорту товарів з ЄС у 2019 році.
Перелік доступний за посиланням http://www.me.gov.ua/Files/GetFile?lang=uk-UA&fileId=8c65912d-de9e-45d7-b60e-f62ee381fc07
Станом на 21 вересня українські експортери використали обсяги тарифних квот на 100% для безмитного експорту до ринків ЄС на цілу низку українських товарів. Про це заявила заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.
«Найкращим підтвердженням того, що Угода про ЗВТ між Україною та ЄС працює, є постійне збільшення обсягів вітчизняного аграрного та харчового експорту на ринки країн ЄС. Вже традиційно українські експортери на 100% заповнили тарифні квоти на український мед, солод та пшеничну клейковину, оброблені томати, виноградний та яблучний сік, пшеницю, кукурудзу, вершкове масло», - підкреслила заступник Міністра.
За її словами, також використані додаткові торговельні преференції, які були отримані в 2017 році, на кукурудзу, пшеницю м’яку, мед, та оброблені томати.
«На понад 85% використані обсяги тарифних квот на український крохмаль та на 99,4% на оброблений крохмаль, м’ясо птиці – на 75%, яйця та альбуміни – 53,7% , часник – 61,2%», - додала Ольга Трофімцева.
За її словами, поки що у повних обсягах залишаються невичерпаними Україною імпортні тарифні квоти ЄС на цукрові сиропи - 2000 тонн, гриби - 500 тонн, оброблену продукцію з масла - 250 тонн та інші. Ольга Трофімцева також відмітила, що деякі тарифні квоти залишаються невикористаними через об’єктивні причини, як, наприклад, у випадку баранини чи яловичини, для експорту яких Україна все ще очікує на відкриття ринку ЄС для вітчизняних виробників.
Використання Україною квот в рамках АТП за 2018 рік станом на 21 вересня 2018 року