16–17 січня 2019 року Проект ЄС "Association4U" спільно з Генеральним директоратом з письмового перекладу Європейської Комісії й Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції провели в Києві першу в Україні профільну конференцію з питань перекладу законодавства ЄС для кращого впровадження Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Учасниками заходу стали представники органів державної влади, перекладачі, науковці.
"Переклади вищої якості означають кращу імплементацію законодавства ЄС, а це означає швидшу інтеграцію меншими зусиллями. Також українські громадяни повинні мати вільний доступ до актів права ЄС, що лежать в основі українського законодавства, українською мовою. ЄС розуміє, що Україна на цьому етапі інтеграції має приділяти більше уваги питанню перекладу законодавства ЄС і підтримці розбудови державних спроможностей" — зазначив Посол ЄС Хюг Мінгареллі під час відкриття заходу.
Генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина додала: "Як державна установа, що офіційно відповідає за переклад законодавства ЄС, ми привертаємо увагу до якості правничих перекладів як до основи якісного наближення законодавства, спрямованого на виконання зобов’язань України в рамах Угоди про асоціацію між Україною та ЄС".
Знані українські та європейські експерти під час дводенної конференції ділилися з учасниками досвідом щодо інституційних рамок перекладу актів права ЄС в ЄС, нових інструментів та технологій, останніх інновацій та тенденцій перекладацьких технологій, а також принципів правничої англійської в ЄС і термінології та гармонізації української термінології.
За результатами січня-листопада 2018 року зовнішньоторговельний обіг аграрними та харчовими товарами між Україною та країнами ЄС збільшився на $778,6 млн та склав $8,01 млрд. В свою чергу, український аграрний експорт до країн Євросоюзу збільшився на $362,3 млн та сягнув $5,6 млрд.
Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.
«Підписана Угода про Вільну Торгівлю між Україною та Європейським Союзом приносить свої позитивні результати для обох сторін. Про це свідчать показники двостороннього обігу товарами АПК, які поступово, але впевнено зростають. За результатами одинадцяти місяців 2018 року цей показник збільшився майже на 11% порівняно з аналогічним періодом 2017 року та перевищив $8 млрд», - наголосила заступник Міністра Ольга Трофімцева.
За її словами, вже декілька років поспіль в ТОП-5 ключових торговельних партнерів України в сфері АПК серед країн ЄС входять: Нідерланди, до яких за 11 місяців 2018 року було експортовано української продукції АПК на суму $ 995,3 млн, Польща – $602,1 млн, Німеччина – $584,2 млн, Іспанія – $882,6 млн, Італія – $669,5 млн.
«Якщо подивитись на товарну структуру нашого аграрного та харчового експорту до ринків ЄС, можна виділити п’ятірку ключових позицій, за рахунок яких відбулось зростання в 2018 році. Це кукурудза, насіння свиріпи або ріпаку, м’ясо та харчові субпродукти птиці, пшениця, овочі бобові сушені», - відмітила Ольга Трофімцева.
Імпорт товарів АПК з країн ЄС також продемонстрував зростання за 11 місяців 2018 року порівняно з аналогічним періодом минулого року. Він збільшився на 20,6% та склав $2,4 млрд. У ТОП-5 ключових товарів, які Україна купувала в ЄС за вказаний період, увійшли: шоколад та продукти з какао-бобів, тютюн та вироби з нього, продукти для годівлі тварин, м'ясо та субпродукти, алкогольна продукція.
Довідково: ТОП-10 товарних груп, які експортувались до країн ЄС в січні-листопаді 2018 року:
- Зернові злаки (кукурудза, пшениця, ячмінь, сорго тощо) – $1,8 млрд;
- Насіння олійних культур (насіння свиріпи або ріпаку, соєві боби, насіння соняшнику, насіння інших олійних культур) – $1,08 млрд;
- Олія (соняшникова, соєва, ріпакова або свиріпова тощо) – $998,3 млн;
- Залишки і відходи харчової промисловості (макуха та інші тверді відходи, одержані під час добування соняшникової олії, соєвої олії, відходи від виробництва крохмалю, цукру тощо) – $460,2 млн;
- М'ясо та харчові субпродукти свійської птиці – майже $223 млн;
- Плоди, горіхи та цедра (сирі або варені, інші горіхи тощо) – $142,1 млн;
- Овочі, рослини та коренеплоди – $83,5 млн;
- Шкіра із шкур ВРХ, овець, ягнят та інших тварин – $81,1 млн;
- Вироби із зерна та хлібних злаків – $73,6 млн;
Торгово-промислова палата України запрошує фахівців із міжнародної торгівлі взяти участь у Сертифікаційній програмі тренінгів для консультантів з експорту до ЄС, розробленій CTA Economic & Export Analysts Ltd (Великобританія).
З 2015 року вже 68 експертів взяли участь у програмі і стали сертифікованими консультантами з експорту до ЄС. Серед них - фахівці торгово-промислових палат, центральних органів державної влади, державних і приватних підприємств, комерційних банків, а також приватні консультанти.
Курс 4: Аудит експортної готовності. Розробка експортної стратегії та плану маркетингових заходів (21-25 січня 2019 року)
Мова навчання: англійська.
Учасники, що успішно проходять тренінги, стають сертифікованими компанією CTA Economic & Export Analysts Ltd та ТПП України консультантами з експорту в рамках Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. Вони входять до реєстру сертифікованих консультантів, який веде ТПП України і який слугує підтвердженням схвалення та гарантії кваліфікації фахівців.
Контактна особа: Віра Кузнецова, дирекція міжнародного співробітництва ТПП України (044 461 98 07, vak-ier@ucci.org.ua).
Україна стала однією з п’яти найбільших країн-експортерів сільськогосподарської продукції до ЄС. Такі дані оприлюднила Єврокомісія у дослідженні щодо стану торгівлі аграрною продукцією у період з листопада минулого року до жовтня 2018 року.
“Сільськогосподарський імпорт з третіх країн за період 12 місяців з листопада 2017 року по жовтень 2018 року зареєстровано на рівні 115,2 мільярдів євро… Найважливішими напрямками, звідки до Євросоюзу надходить сільськогосподарський імпорт, за минулі 12 місяців залишаються Бразилія (12 млрд євро) та США (11,5 млрд євро). За ними йдуть Китай, Аргентина, Україна, Швейцарія, Туреччина та Індонезія, – на кожну з цих країн припадає від 4,4 до 5,5 мільярдів євро”, – йдеться у документі.
При цьому обсяг українського експорту до ЄС у період з листопада 2017 по жовтень 2018 років дещо знизився у порівнянні із аналогічним періодом 2016-2017 років – з 5 мільярдів 390 мільйонів євро до 5 мільярдів 123 євро.
Водночас Україна посіла перше місце за темпами зростання сільськогосподарського імпорту з країн ЄС. Так, ЄС експортував до України у 2017-2018 роках аграрну продукцію на понад 2 млрд євро, що на 16% більше, ніж в 2016-2017 роках.
При цьому наша країна посідає 16 місце серед 20 найважливіших напрямків європейського експорту сільськогосподарської продукції з показником у 2 мільярди 22 мільйони євро, що на 15,6 відсотків більше ніж у відповідний період 2016-2017 років.
Раніше повідомлялося, що поставки української кукурудзи в Євросоюз на 123% перевищили минулорічний показник.
З січня до грудня 2018 року товарообіг між Україною та країнами Європейського Союзу склав 44 млрд 446 млн доларів США. Це на 12% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Зокрема, з січня до грудня минулого року Україна експортувала до ЄС товарів на 20 млрд 153 млн доларів США, проти 17 млрд 529 млн доларів США за аналогічний період 2017 року. Відтак приріст експорту з України до ЄС склав 15%.
Водночас Україна імпортувала на 10% більше продукції з ЄС — на 24 млрд 293 млн доларів США проти 22 мільярдів 040 мільйонів доларів США з січня до грудня 2017 року.
Часка ЄС у загальній структурі українського експорту у січні — грудні 2018 року склала 42% та 43% — у загальній структурі українського імпорту.
Нагадаємо, також Україна стала однією з п’яти найбільших країн-експортерів сільськогосподарської продукції до ЄС.
Із січня 2019 року лісова промисловість України перейшла на європейські стандарти класифікації та вимірювання лісо та пилопродукції.
Були суттєво змінені підходи до визначення розмірноякісних характеристик лісо та пиломатеріалів. Якщо раніше ділова деревина (лісоматеріали круглі) в Україні розподілялася на три сорти (І, ІІ, ІІІ) та мала низку сортиментів за їх призначенням, то з 2019 року – розподіляється на чотири класи якості (A, B, C, D), як і в європейських країнах, з відсутнім визначенням їх напрямку використання.
Нові національні стандарти, гармонізовані з європейськими, розроблялися Технічним комітетом України зі стандартизації лісових ресурсів ТК 18 «Лісові ресурси» та затверджувалися ДП «Український науководослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості».
Принцип класифікації за європейською системою стандартизації лісоматеріалів круглих не базується на призначенні сортиментів, а в основі його – показники розміру та якості колод; більший діаметр і мінімальний вміст вад деревини за встановленого приросту – вищий клас якості:
- до класу якості А прийнято відносити лісоматеріали найвищого класу якості, які у більшості походять з нижньої частини колоди, із чистою деревиною або з незначними вадами, які не обмежують її використання;
- до класу якості В прийнято відносити лісоматеріали середнього класу якості, без особливих вимог до чистої деревини та сучками у межах середнього значення для кожної породи;
- до класу якості С прийнято відносити лісоматеріали нижче середнього класу якості, в яких дозволяються ті вади, які не значно знижують природні властивості деревини, як матеріалу;
- до класу якості D має бути віднесено лісоматеріали, що не задовольняють жоден із класів якості А, B, C, але з яких ще може бути отримано пиломатеріали для подальшого використання;
- всі інші лісоматеріали круглі, з яких неможливе отримання пиломатеріалів для загального використання, класифікуються, як:
а) деревина дров’яна для промислового використання, довжиною 2,0-4,0 метри (виробництва трісок технологічних чи паливного призначення, розколювання на паливну деревину тощо);
б) деревина дров’яна для непромислового використання, довжиною до 2,0 метрів (може бути реалізована фізичним і юридичним особам як паливо).
Зазначимо, що перехід на національні стандарти, гармонізовані з європейськими, передбачено постановою Уряду «Про затвердження Програми діяльності Кабінету Міністрів України» від 09.12.2014 року №695 та у відповідності до наказу державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 14.12.2015 року №184.
Перехід до нової стандартизації зумовлений розвитком нових технологій переробки деревини та євроінтеграційними процесами в лісовій галузі України.
Президент Петро Порошенко назвав три нових пріоритети розвитку торгівлі з Європейським Союзом.
Про це Глава держави повідомив у пості на своїй сторінці у Facebook, присвяченому третій річниці старту режиму вільної торгівлі з ЄС.
"Наші наступні пріоритети у розвитку торгівлі з ЄС – це посилена митна співпраця, укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції, адаптація законодавства у сфері санітарних та фітосанітарних заходів",– написав Петро Порошенко.
За його словами, за час дії ЗВТ обсяг торгівлі з Євросоюзом зріс на 40%, частка ЄС в експорті української продукції сягнула історичного максимуму у 42,5%. Якісно змінилася і структура українського експорту в бік продукції з доданою вартістю, частка якої склала 43% експорту в Євросоюз.
Довідково:
Угода АСАА (Agreement on Conformity Assessment and Acceptance of Industrial Products) є спеціальною формою Угоди про взаємне визнання, що спрямована на врегулювання законодавства, інституцій та інфраструктури, а також технічних регламентів і стандартів України з ЄС. У випадку України Угода АСАА має укладатися в форматі додатку до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Цей документ дасть змогу вітчизняним експортерам маркувати свою продукцію знаком СЕ та вільно продавати її на ринку ЄС без додаткової сертифікації. Потенційно угода ACAA може охопити до п’ятої частини українського експорту до ЄС, передусім продукцію машинобудування.
Раніше повідомлялося, що Україна звернулася до Єврокомісії щодо вичерпного переліку завдань для початку перемовин про укладання Угоди ACAA.
Два мільйони українців вже скористалися безвізовим режимом з ЄС. Про це заявив президент Петро Порошенко.
"Нині ми маємо безвізовий режим з понад ста країнами світу. І ми продовжуємо відкривати світ для українців, а Україну – для світу!" - написав голова держави.
У Державній прикордонній службі при цьому зазначають, що найактивніший рух українців за безвізом зафіксували в пунктах пропуску на кордоні з Польщею (694 тис. перетинів), а також через повітряне сполучення (674 тис. перетинів).
"Аналіз свідчить, що громадяни України більш сміливіше користуються перевагами безвізу, особливо з погляду на закінчення терміну дії попередньо виданих віз. І якщо у грудні 2017 року було зафіксовано 36 тисяч поїздок українців-безвізовиків, то у грудні 2018 року їх кількість складала 152 тисячі", - кажуть у ДПСУ.
При цьому наголошують: перший мільйон українців перетнув кордони з країнами ЄС за безвізом майже за 13 місяців, а другий мільйон здійснив свої подорожі протягом 5 місяців.
"Варто наголосити, з початку безвізу з 11 червня 2017 року громадяни України здійснили 33 мільйони поїздок до країн ЄС, з яких 2 мільйони саме без віз", - заявляють прикордонники.
Основними причинами, за якими європейські прикордонники відмовляють у пропуску, залишаються непідтвердження мети поїздки, недостатнє фінансове забезпечення та перевищення строку перебування, підкреслюють в ДПСУ.
"Також зазначимо, що в межах компетенції Державна прикордонна служба України виконала всі завдання визначені планом дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України. 157 пунктів пропуску через державний кордон обладнано засобами біометричного контролю та підключено до баз даних Інтерполу, а сучасні технічні засоби дозволяють автоматично перевіряти всі типи біометричних документів", - додали у службі.
Із 1 січня 2019 року змінилися правила походження товарів у двосторонній торгівлі між Україною та країнами – членами ЄС.Про це повідомляє прес-служба Державної фіскальної служби Закарпатської області.
"Підкомітетом Україна – ЄС з питань митного співробітництва 21 листопада 2018 року прийнято Рішення № 1/2018 (далі – Рішення) про заміну Протоколу І "Щодо визначення концепції "походження товарів і методів адміністративного співробітництва" до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони", - йдеться у повідомленні.
Рішення опубліковано в Офіційному віснику України від 7 грудня 2018 року № 94, ст. 3126 та набирає чинності з 1 січня 2019 року.
У Закарпатській митниці ДФС звертають увагу на такі особливості застосування правил походження Конвенції:
- з урахуванням статті 3 (5) "Кумуляція походження" Доповнення І до Конвенції у торгівлі з ЄС застосовується двостороння кумуляція до моменту укладення (змін) Україною угоди про вільну торгівлі з країною-учасницею Конвенції, яка містить правила походження, ідентичні походженням Конвенції;
- відповідно до статті 5 "Прикінцеві положення – кумуляція" додатка до Рішення, незважаючи на статті 16 (5), 21(3) Доповнення І до Конвенції, у торгівлі з країнами ЄС для підтвердження походження товарів використовуються сертифікат з перевезення товару ЕUR. 1 або декларація походження.
Текст декларації походження, наведений у додатку ІVа до Доповнення І до Конвенції, є ідентичним тексту декларації інвойс, викладеному у додатку IV Протоколу І.
Згідно з Класифікатором документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 "Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій", для декларації походження використовуються коди документів "7012", "7016".
З 1 січня 2019 року між Україною та Європейським Союзом у двосторонній торгівлі розпочато застосування положень Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження.
Конвенція Пан-Євро-Мед є інструментом, який встановлює ідентичні правила походження товарів, що застосовуються в рамках угод про вільну торгівлю між її договірними сторонами.
В майбутньому застосування Пан-Євро-Мед збільшить вигоди для національних експортерів шляхом відкриття додаткових можливостей для українських виробників: вони зможуть використовувати принцип діагональної кумуляції походження товарів, що застосовується між учасниками Конвенції за умови існування між ними режимів вільної торгівлі.
Наразі учасницями Конвенції є 25 сторін, а саме: ЄС, країни ЄАВТ (Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Швейцарія), Албанія, Алжир, Боснія і Герцеговина, Грузія, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Косово, Македонія, Марокко, Молдова, Палестина, Сербія, Сирія, Туніс, Туреччина, Україна, Фарерські острови та Чорногорія.
Україна уклала угоди про вільну торгівлю з наступними учасниками Регіональної конвенції: ЄС, ЄАВТ, Грузія, Македонія, Молдова, Чорногорія. Готується до підписання Угода про вільну торгівлю між Україною та Ізраїлем. Продовжуються переговори щодо укладення Угоди про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною.
На практиці застосування положень Конвенції Пан-Євро-Мед означає, що український виробник зможе закуповувати сировину або комплектуючі в одній зі сторін-учасниць Конвенції, а готову продукцію експортувати до іншої учасниці Конвенції без сплати мита, або по заниженій ставці мита.
Це сприятиме відкриттю нових виробничих потужностей, більшому використанню виробничого потенціалу, залученню до регіональних та міжнародних ланцюгів створення доданої вартості.