Пропонуємо до Вашої уваги актуальні тендерні можливості в країнах ЄС у сфері легкої промисловості, які підготовлені експертами Офісу з просування експортута та реалізовуються в рамках Угоди про державні закупівлі Світової організації торгівлі (GPA). 

• Постачання шерстяних шкарпеток для оборонних сил Фінляндії у 2019–2022 роках. Дедлайн: 27/02/2019 https://ted.europa.eu/udl?uri=TED:NOTICE:40335-2019:TEXT:EN:HTML&src=0

• Постачання засобів індивідуального захисту для проведення досліджень і розробок мікроелектроніки, що відбуваються середовищі з високим рівнем пилу. Дедлайн: 27/02/2019 https://ted.europa.eu/udl?uri=TED:NOTICE:37856-2019:TEXT:EN:HTML&src=0

•  Гігієнічні та чистячі засоби, тканини і пластмаси ( продукти для очищення, миття та догляду за підлогою, а також засоби для чищення, одноразові матеріали для кухонь, туалету та сушильного паперу) для загальних потреб університету Лунда. Дедлайн: 22/02/2019 https://ted.europa.eu/udl?uri=TED:NOTICE:35338-2019:TEXT:EN:HTML&src=0

• Постачання засобів індивідуального захисту, робочого одягу та захисного взуття для персоналу школи, який зайнятий переважно у сфері громадського харчування, утримання приміщень та зелених насаджень і персоналу головного офісу (керівників операцій, логістичних агентів, агентів з обслуговування). Предметом цього контракту є придбання (постачання та постачання на місці) робочого одягу. Дедлайн: 13/03/2019 https://ted.europa.eu/udl?uri=TED:NOTICE:35377-2019:TEXT:EN:HTML&src=0

• Закупівля медичних витратних матеріалів (хірургічні тканини, хірургічний одяг та сукні). Дедлайн: 25/02/2019 https://ted.europa.eu/udl?uri=TED:NOTICE:37332-2019:TEXT:EN:HTML&src=0

• Тендер на постачання одягу, який повинен бути простим і без прикрас, функціональним, суцільним, пилонепроникним. Дедлайн: 20/02/2019 https://ted.europa.eu/udl?uri=TED:NOTICE:30656-2019:TEXT:EN:HTML&src=0

• Департамент інфраструктури Ірландії має намір заключити ряд контрактів на поставку і доставку засобів індивідуального захисту, робочого одягу та суміжної продукції в різні райони Північної Ірландії. Дедлайн: 19/02/2019 https://ted.europa.eu/udl?uri=TED:NOTICE:28049-2019:TEXT:EN:HTML&src=0

• Міністерство оборони Данії та інші підрозділи Данії прагнуть заключити Рамкову угоду для забезпеченняспортивним одягом персоналу, який проходить на тренуваннях. Дедлайн: 01/03/2019https://ted.europa.eu/udl?uri=TED:NOTICE:28069-2019:TEXT:EN:HTML&src=0

• Закупівля засобів індивідуального захисту на 2019 – 2020. Дедлайн – 19/02/2019https://ted.europa.eu/udl?uri=TED:NOTICE:28096-2019:TEXT:EN:HTML&src=0

• Постачання робочого одягу для техніків Франції. Дедлайн: 12/02/2019 https://ted.europa.eu/udl?uri=TED:NOTICE:25893-2019:TEXT:EN:HTML&src=0

• Тендер на забезпечення засобами індивідуального захисту робітників Франції, зокрема безпечним робочим одягом, взуттям та аксесуарами. Дедлайн: 05/04/2019 https://ted.europa.eu/udl?uri=TED:NOTICE:25939-2019:TEXT:EN:HTML&src=0

• Закупівля  робочого одягу, постільної білизни, рушників та іншого від Муніципалітету Олофстрьомса Швеції. Дедлайн: 18/02/2019. https://ted.europa.eu/udl?uri=TED:NOTICE:26435-2019:TEXT:EN:HTML&src=0

• Закупівля рукавичок для поліції регіону Баден-Вюртемберг. Дедлайн: 06/03/2019https://ted.europa.eu/udl?uri=TED:NOTICE:23340-2019:TEXT:EN:HTML&src=0

• Конкурс на Рамкову угоду про закупівлю спецодягу для муніципалітетів Норвегії: Bamble, Drangedal, Kragerø, Skien та Porsgrunn. Робочий одяг включає в себе пальто, штани та одяг шеф-кухаря. Вартість закупівель оцінюється в: 5 000 000 NOK без урахування ПДВ на 4 роки. Дедлайн: 19/02/2019.https://ted.europa.eu/udl?uri=TED:NOTICE:25378-2019:TEXT:EN:HTML&src=0

• Постачання робочого одягу для Угорської громадської неприбуткової організації. Дедлайн: 19/02/2019.https://ted.europa.eu/udl?uri=TED:NOTICE:20961-2019:TEXT:EN:HTML&src=0

• Закупівля 126000 пар спортивних шкарпеток для поліції Німеччини. Дедлайн: 26/02/2019https://ted.europa.eu/udl?uri=TED:NOTICE:21048-2019:TEXT:EN:HTML&src=0

• Мета Рамкової угоди полягає в покритті потреб Збройних сил Норвегії у робочому одязі, захисному спорядженні та суміжних товарах (широкому спектрі продуктів, які витримають часте використання і забезпечать хороший захист у складних умовах). Дедлайн: 04/03/2019 https://ted.europa.eu/udl?uri=TED:NOTICE:22753-2019:TEXT:EN:HTML&src=0

• Тендер на закупівлю флісових светрів для Медичного університету. Дедлайн: 18/02/2019https://ted.europa.eu/udl?uri=TED:NOTICE:18167-2019:TEXT:EN:HTML&src=0

• Тендер на пошиття зимових шапок для Міністерства оборони Польщі. Дедлайн: 25/02/2019https://ted.europa.eu/udl?uri=TED:NOTICE:18211-2019:TEXT:EN:HTML&src=0

• Замовлення від Центральної служби поліції Бранденбургу на пошив сорочок і блузок з довгими рукавами. Дедлайн: 21/03/2019 https://ted.europa.eu/udl?uri=TED:NOTICE:18276-2019:TEXT:EN:HTML&src=0

• Замовлення на постачання і доставку жіночої та чоловічої готової уніформи, пальто та взуття для наглядового персоналу бельгійських служб прокуратури. Дедлайн: 22/02/2019 https://ted.europa.eu/udl?uri=TED:NOTICE:18284-2019:TEXT:EN:HTML&src=0

• Рамкова угода на робочий одяг, захисне обладнання та взуття для муніципалітету Гаугесунн (Норвегія) Дедлайн: 18/02/2019 https://ted.europa.eu/udl?uri=TED:NOTICE:20458-2019:TEXT:EN:HTML&src=0

• Предметом тендеру є укладання договору на постачання рукавичок для Міністерства оборони Чехії. Дедлайн: 28/03/2019 https://ted.europa.eu/udl?uri=TED:NOTICE:15837-2019:TEXT:EN:HTML&src=0

• Постачання професійного одягу, спецодягу та аксесуарів до Франції. Дедлайн: 22/02/2019https://ted.europa.eu/udl?uri=TED:NOTICE:15971-2019:TEXT:EN:HTML&src=0

• Угода на постачання взуття (3000 пар) протягом 3 років для Центральної служби поліції штату Бранденбург. Дедлайн: 14/03/2019 https://ted.europa.eu/udl?uri=TED:NOTICE:30642-2019:TEXT:EN:HTML&src=0

• Постачання вологостійкого одягу, що відповідає вимогам норвезької поліції та інших установ. Дедлайн: 13/03/2019 https://ted.europa.eu/udl?uri=TED:NOTICE:13232-2019:TEXT:EN:HTML&src=0

• Договір на надання робочого одягу та засобів індивідуального захисту для французського замовника. Дедлайн: 19/02/2019 https://ted.europa.eu/udl?uri=TED:NOTICE:11112-2019:TEXT:EN:HTML&src=0

Джерело 

Французький багет та італійська піца з українського борошна стануть довершеними.

До вашої уваги інфографіка з восьми кроками на шляху до експорту круп та борошна в ЄС, розроблена  Офісом віце-прем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та проектом Association4U.

21 – 22 лютого 2019 року в м.Чернігів відбудеться семінар «Європейські інструменти для розвитку малого та середнього бізнесу України»(агропромисловий сектор).

Віні проводиться Сіверським інститутом регіональних досліджень в рамках проекту «Використання європейських фінансових інструментів для розвитку агропромислового сектору (МСП) України» за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».
Теми для обговорення:
- політика Європейського Союзу та законодавство України у сфері малого підприємництва;
- причини та міфи невикористання малим та середнім бізнесом європейських фінансових інструментів;
- можливості для отримання грантів та кредитів українськими підприємцями;
- можливості для отримання інформації, навчання, започаткування бізнесу та основні вимоги європейських організацій для надання підтримки.
Практична сторона семінару стосуватиметься подолання викликів, що заважають МСП використовувати європейські фінансові інструменти. Його учасники дізнаються, де шукати, куди йти, як писати проект, як можуть допомогти дорадчі служби, громадські організації тощо. Також на них очікує не лише робота з експертами, а й спілкування з підприємцями, які вже скористалися міжнародною фінансовою допомогою.

Участь в заході – безкоштовна.
Учасники забезпечуються роздатковими матеріалами, кава-паузами та обідом. Учасники з інших міст забезпечуються готелем.
За довідками звертатись за телефонами: 0669783411 – Людмила Чабак
0639371689 – Наталія Зайцева
0937416292 – Дмитро Казіміров

ДЛЯ УЧАСТІ У СЕМІНАРІ ПРОСИМО ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ ЗА ПОСИЛАННЯМ https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdr_NmPVNyV9_p0AZfBv4j5sGba948YJMu3NnqmN5cfgTepsQ/viewform?usp=sf_link

Проект реалізується Сіверським інститутом регіональних досліджень за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках грантового компоненту «Громадська синергія» під егідою Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна–ЄС та Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (https://www.civic-synergy.org.ua).

Джерело

Січень 2019-го видався досить плідним для української торгівлі: перший віце-прем'єр-міністр С.Кубів підписав Договір про вільну торгівлю з Ізраїлем, Україна розпочала застосовувати положення Конвенції Пан-Євро-Мед у торгівлі з ЄС, а Кабмін зробив ще один важливий крок на шляху до модернізації Договору про вільну торгівлю з Грузією.

Насправді всі ці три події пов'язані між собою та в майбутньому підсилять економічний ефект від застосування кожного з документів.

Договір про вільну торгівлю з Грузією діє з 1996 р. Україна стабільно експортує на грузинський ринок товарів на 400–500 млн дол. щороку. Причиною для перегляду Договору про вільну торгівлю через 23 роки стала можливість застосування Регіональної конвенції про Пан-Євро-Середземноморські правила походження товарів (так звана Конвенція Пан-Євро-Мед).

Аби зрозуміти, що таке Пан-Євро-Мед та як вона працює, потрібно знати, як і для чого в міжнародній торгівлі використовуються сертифікати про походження товару. Щоб експортувати українські товари в Грузію за нульовою або пільговою ставкою, ці товари мають бути значною мірою вироблені або істотно перероблені на території України, з використанням українських матеріалів. Як правило, йдеться про локалізацію на рівні 50–60% (для кожної угоди визначається окремо). Якщо товар більш як на половину вироблений з імпортних матеріалів або сировини, він не вважатиметься товаром українського походження та не зможе експортуватися до Грузії або іншої країни на умовах вільної торгівлі.

Пан-Євро-Мед дає можливість подивитися на правила міжнародної торгівлі під новим кутом. У майбутньому український виробник зможе купувати сировину та комплектуючі в Грузії, а готову продукцію експортувати, наприклад, до Польщі без сплати мит. І навпаки, грузинські підприємці зможуть імпортувати українську продукцію, переробляти її та експортувати в ЄС. Ефект охрестили принципом діагональної кумуляції. Є одна важлива умова: діагональна кумуляція працює для країн — членів Конвенції Пан-Євро-Мед, які уклали між собою угоди про вільну торгівлю. Для України, крім ЄС, таких країн нині вісім: Грузія, Македонія, Молдова, Чорногорія та країни Європейської асоціації вільної торгівлі (Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія).

Щоб діагональна кумуляція запрацювала, Україна та її партнери повинні внести зміни до чинних угод про вільну торгівлю в частині застосування Конвенції. Таку процедуру ми пройшли з Європейським Союзом торік, і вже з 1 січня ц.р. ефект двосторонньої кумуляції повноцінно запрацював. Але найбільшу вигоду виробники одержують при наявності трьох партнерів Пан-Євро-Мед. Першим трикутником, у якому запрацює саме діагональна кумуляція, може стати трикутник ЄС—Україна—Ізраїль, тому що можливість застосування Конвенції вже передбачено в Договорі про вільну торгівлю. Торік Мінекономрозвитку також розпочало перегляд Договору про вільну торгівлю з Македонією. Тут у міністерства два основні завдання: не лише запустити роботу Пан-Євро-Мед, а й розширити доступ для українських сільськогосподарських товарів на ринок Македонії.

Мета приєднання до Пан-Євро-Мед і створення ланцюгів діагональної кумуляції — зробити Україну більш привабливою для іноземного та внутрішнього інвестора, який цікавиться переробкою або виробництвом готового продукту на експорт. Пан-Євро-Мед підсилює економічний ефект від дії української мережі вільної торгівлі.

У Мінекономрозвитку розуміють, що застосування Пан-Євро-Мед в україно-грузинських економічних відносинах не приведе до блискавичного зростання торгівлі та припливу нових інвестицій. Із процедурної точки зору, знадобиться якийсь час, щоб Євросоюз вніс пару Україна—Грузія до своєї матриці діагональної кумуляції та проінструктував свої митні органи надавати право безмитного ввезення українсько-грузинських товарів. З іншого боку, основною статтею українського імпорту з Грузії є вино (близько 60% від усього обсягу імпорту) — товар кінцевого споживання. Дія Конвенції Пан-Євро-Мед на нього не поширюється. Водночас Грузія експортує мідні руди, необроблене золото, гуму, лісові горіхи, бараняче м'ясо, мандарини та інші товарні позиції, які за відповідного бажання можна переробляти та експортувати до ЄС.

Безумовно, Грузія теж виграє від створення трикутника діагональної кумуляції з Україною. Наприклад, одна з основних статей українського експорту в Грузію — тютюн і промислові замінники тютюну. У 2018 р. обсяги експорту за цією позицією зросли практично вдвічі й нині перевищують 25% від загального обсягу. Сигарети, попри маленькі обсяги в абсолютних величинах (лише 147 млн дол. У 2018 р.), входять до топ-5 усього грузинського експорту. З початком застосування положень Пан-Євро-Мед обсяги експорту тютюну з України в Грузію, швидше за все, продовжать збільшуватися.

Застосування положень Конвенції Пан-Євро-Мед з Ізраїлем, у свою чергу, дозволить українським виробникам зробити ставку на переробку тропічних фруктів, використання тканини, оптичних приладів та іншого. З моменту вступу в силу Договору про вільну торгівлю Україна відкриє свій ринок для 6,8% сільськогосподарських і близько 70% промислових товарів ізраїльського походження.

Розширення товарної номенклатури, яку Україна зможе ввозити в ЄС без мит або за пільговими ставками, має й політичний ефект. Те, що купує ЄС, купує весь світ. Цікавий факт: до вступу в силу Угоди про вільну торгівлю з ЄС Україна практично не продавала вершкового масла на ринки з високими вимогами до якості харчової продукції. Але після того, як українські компанії одержали доступ на внутрішній ринок ЄС, Україна ввійшла до п'ятірки світових лідерів за експортом вершкового масла.

У 2019 р. Європейський Союз і його партнери стоять на порозі перегляду Конвенції Пан-Євро-Мед. Україна готується до засідання спільного комітету Конвенції навесні. Для українських виробників перегляд Конвенції означатиме подальше спрощення митного оформлення товарів.

Мінекономрозвитку розглядає Пан-Євро-Мед як ефективну мережу вільної торгівлі, члени якої торгують високоякісною продукцією, що відповідає європейським стандартам. Тому для України має сенс розвивати торговельні відносини з країнами — членами Конвенції: перш за все з ринками Північної Африки та Середземномор'я. Поки ж українським виробникам варто готуватися до запуску застосування Пан-Євро-Мед із Грузією та Ізраїлем: шукати нових торговельних партнерів, нові можливості для ввезення та переробки товарів із наступним експортом до ЄС.

Джерело

Єврокомісія опублікувала повідомлення  про запровадження остаточних захисних заходів щодо імпорту металопродукції в ЄС, які набувають чинності 2 лютого 2019 року. Офіційне повідомлення доступне за посиланням.

ЄС запроваджує захисні заходи у формі індивідуальних та глобальних тарифних квот для усіх країн. Після вичерпання квоти до імпорту сталевої продукції буде  застосовуватись мито у розмірі 25%. Захисні заходи діятимуть три роки, включаючи період дії попередніх заходів. Тобто остаточні заходи будуть діяти з 02.02.2019 по 30.06.2021.

Глобальні квоти виділятимуться на квартальній основі, а індивідуальні - на річній. Водночас, квартальний залишок глобальної квоти буде переходити на наступний квартал в рамках одного річного періоду. Також передбачено, що країни, які вичерпають свої індивідуальні квоти, матимуть можливість продовжувати свої поставки без сплати мита в рамках залишку глобальної квоти в останньому кварталі річного періоду.

Під дію захисних заходів підпадає 26 категорій товарів металургійної галузі. Товари походженням з України підпадають під тарифні квоти за 14 товарними групами. Мінекономрозвитку домоглося виключення України з-під дії захисних заходів по 12 товарним категоріям.

Мінекономрозвитку разом з українськими виробниками брали активну участь у розслідуванні. Так, були підготовлені та подані на розгляд Єврокомісії позиційні матеріали та коментарі української сторони, представники Мінекономрозвитку відстоювали інтереси України під час слухань в рамках розслідування, а також на підставі статті 42 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, Єврокомісія провела окремі додаткові консультації з представниками Мінекономрозвитку.

В результаті проведеної роботи Україна отримала індивідуальні квоти за 12 категоріями товарів. В рамках цих квот Україна поставлятиме продукцію на умовах, які визначені Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. Індивідуальні квоти України відповідають історичним обсягам поставок, враховуючи при цьому зростання попиту в країнах ЄС. По 2 товарним категоріям товари з України ввозитимуться до ЄС в рамках глобальної квоти (труби для газопроводів та гарячекатний плоский прокат).

За оцінками Мінекономрозвитку, наразі, враховуючи застосування захисних заходів Європейським Союзом у такій формі, по значній кількості категорій товарів не очікується значного негативного впливу на обсяги поставок до країн ЄС. Так, застосування попередніх заходів (з 19 липня 2018 по 1 лютого 2019) майже не вплинуло на обсяги поставок української продукції на ринок ЄС, українська металургійна продукція продовжувала експортуватись до країн ЄС у традиційних обсягах, при цьому по деяким товарним позиціям було зафіксовано зростання поставок.

Квоти на імпорт сталевої продукції з України до ЄС відповідно до нотифікації Європейської Комісії

* Глобальна тарифна квота

Джерело

За результатами 2018 року зовнішньоторговельний обіг товарами АПК між Україною та країнами ЄС збільшився на 11,4% порівняно з 2017 роком та сягнув понад $9 млрд, з яких $6,3 млрд  припадає на український аграрний експорт. Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

«Український експорт продукції АПК до країн ЄС продовжує демонструвати щорічне зростання: в 2016 році він був трохи більше ніж $4 млрд, в 2017 році  – $5,8 млрд, а за результатами 2018 року він перевищує $6,3 млрд. Така динаміка чітко демонструє успішність Угоди про ЗВТ між Україною та ЄС в сфері АПК. Це дає нам підстави говорити про те, що українські виробники є конкурентоспроможними на ринках європейських країн і можуть успішно експортувати свою продукцію відповідно до найвищих стандартів безпечності та якості», – зазначила заступник Міністра з питань євроінтеграції.

За словами Ольги Трофімцевої, лідерами українського аграрного експорту до ринків ЄС залишаються зернові, яких експортовано більше ніж на $2,2 млрд, насіння олійних культур – $1,1 млрд та олії – $1,1 млрд.

«Приємно відмітити зростання обсягів постачань інших агарних та харчових товарів до країн ЄС таких як: залишки і відходи харчової промисловості, м'ясо та харчові субпродукти свійської птиці, плоди, горіхи, овочі, рослини та коренеплоди. Також в 2018 році ми експортували до ЄС більше виробів із зерна та хлібних злаків, меду, соків, кондвиробів та інших продуктів»,- прокоментувала заступник Міністра.

Вона додала, що ТОП-5 ключових імпортерів наших  аграрних та харчових продуктів в ЄС очолюють Нідерланди, куди було експортовано продукції майже на суму $1,2 млрд. Друге місце займає Іспанія ($1,04 млрд), третє місце у Італії ($737,9 млн), а далі йдуть Німеччина ($667,4 млн) та Польща  ($656,7 млн).

Імпорт продукції АПК з країн ЄС також продемонстрував зростання. За 2018 рік він склав майже $2,7 млрд, що на $420,7 млн більше порівняно з 2017 роком. «За вказаний період Україна найбільше купувала в країнах ЄС наступні товари: шоколад та продукти з какао-бобів, тютюн та вироби з нього, продукти для годівлі тварин, м'ясо та субпродукти, алкогольну продукцію»,- відмітила Ольга Трофімцева. Вона додала, що найбільш ми купували в Польщі –  $556,1 млн, Німеччині – $492,6 млн, Італії – $276,6 млн, Франції – $242,1 млн та Іспанії – $147,7 млн.

Джерело

Кабінет Міністрів України на засіданні 30 січня затвердив План заходів на 2019 рік з реалізації Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018-2021 роки.

Таке рішення дозволить запровадити інструмент для скоординованих дій центральних та місцевих органів виконавчої влади щодо комунікації у сфері європейської інтеграції, що своєю чергою забезпечуватиме підвищення рівня підтримки громадянами України державної політики у сфері європейської інтеграції.

План передбачає проведення низки заходів та інформаційних кампаній. Зокрема, запланована кампанія з інформування про успішні практики впровадження європейських стандартів в усіх сферах життя та історії успіху українського бізнесу, науки, культури, громадських ініціатив у ЄС. У межах кампаній заплановано виготовлення інформаційної, аудіовізуальної, друкованої продукції та розміщення її в ефірі загальнонаціональних і регіональних теле- та радіоканалів, в Інтернеті, громадських місцях, закладах освіти.

План також включає проведення системної роботи з молоддю, інформування представників засобів масової інформації та громадських організацій про поступ у процесі європейської інтеграції України, підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, відповідальних за зв’язки з громадськістю та взаємодію зі ЗМІ за тематичними семінарами.

Також Кабінет Міністрів затвердив План заходів на 2019 рік щодо реалізації Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2017-2020 роки. Реалізація документа має підвищити рівень підтримки громадянами державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції та рівень довіри до НАТО як інституції, що відіграє ключову роль у зміцненні міжнародної безпеки.

План заходів передбачає проведення прес-конференцій та регулярних брифінгів щодо співробітництва з Альянсом, підготовку та сприяння висвітленню у ЗМІ інформації про невійськові ініціативи НАТО, зокрема, у сфері екології, енергетики, ядерної і радіаційної, кібернетичної та інформаційної безпеки, науково-технічне співробітництво, реалізацію проектів у межах трастових фондів Організації Північноатлантичного договору, а також реформування сектору безпеки та оборони України – відповідно до її стандартів та рекомендацій.

Крім того, План передбачає проведення низки інформаційно-роз’яснювальних кампаній, семінарів і тренінгів щодо євроатлантичної інтеграції України, загальнонаціональні соціологічні дослідження та відстеження змін у ставленні громадян до НАТО і державної політики у сфері зближення з Альянсом. Також, згідно з документом, профільні міністерства і відомства мають проводити дні євроатлантичного партнерства та тижні НАТО у військових частинах і закладах вищої освіти Міноборони, МВС, Національної гвардії, Держприкордонслужби та ДСНС. Для учнів загальноосвітніх шкіл та закладів професійної (професійно-технічної) освіти передбачене проведення тематичних уроків, виховних годин і конкурсів творчих робіт на тему НАТО, а для студентів закладів вищої освіти мають організовувати навчальні семінари, конференції, круглі столи і тематичні лекції.

Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе, презентуючи документи, наголосила на їхній важливості та подякувала міністерствам і відомствам, які активно долучилися до їхньої розробки.

Коментуючи рішення Уряду, Віце-прем’єр-міністр наголосила, що системна робота з інформування українців про зближення країни з ЄС і НАТО розпочалася минулого року, коли в рамках Плану заходів на 2018 рік були проведені перші інформаційні кампанії, яким передували проведені соціологічні дослідження. «Ми пересвідчилися, наскільки затребуваною є інформація щодо стратегічного курсу країни, викладена простою і зрозумілою мовою. Враховуючи той факт, що цей рік – виборчий, особливо важливим є давати нашим громадянам неупереджені дані, побудовані на фактах, вести з ними якісну комунікацію, що стане щепленням від маніпуляцій та дезінформації», – підкреслила Віце-прем’єр-міністр. Вона додала, що рівень підтримки курсу України на ЄС і НАТО серед українців залишається дуже високим, окрім того, більшість українських політиків декларують його підтримку. Проте емоційна підтримка не є стабільною, вона має перетворитися на свідому, підкріплену аргументами, реальними знаннями, а не базуватися на міфах. До того ж ця підтримка має включати розуміння того, що євроінтеграційні перетворення стосуються кожного українця, включаючи зміну поведінки та усталених звичок на кшталт ставлення до енергоносіїв, сортування сміття тощо.

Вона зазначила, що невдовзі Держкомтелерадіо оголосить перші тендери на проведення інформаційних кампаній у межах планів та закликала українські компанії, що спеціалізуються на комунікаціях, активно брати в них участь. «Хочемо, щоб до реалізації інформаційних кампаній долучилися справжні професіонали. Зі свого боку обіцяємо їм надзвичайно цікаву роботу та цілковиту підтримку», – додала Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Довідково

Дві інформаційні кампанії на тему європейської та євроатлантичної інтеграції України, які відбулися в кінці 2018 року, були ініційовані Офісом Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України і реалізовані «Українським Інститутом Розвитку Медіа» на замовлення Держкомтелерадіо. У межах кампаній створені інформаційні листівки, різноманітні інформаційні ролики, цикли інформаційних програм «Чому НАТО?» та «Євроінтеграція – сила можливостей», серії прямих ефірів та відеороликів для соцмереж. Реалізація комунікаційної програми забезпечила понад 20 млн контактів з українською аудиторією у віці 16-65 років. Програми та ролики, створені в межах кампанії, можна переглянути за посиланням.

Джерело

Україна з початку 2019 року станом на 21 січня повністю вичерпала квоти на безмитний експорт до Європейського Союзу меду, виноградного і яблучного соку, а також основну і додаткову квоти на кукурудзу, повідомила прес-служба асоціації "Український клуб аграрного бізнесу".

"Станом на 21 січня Україна закрила квоти на безмитний експорт до Європейського Союзу меду, виноградного та яблучного соків, а також основну і додаткову квоти на кукурудзу", - йдеться в повідомленні.

У прес-службі зазначили, порівняно з аналогічним періодом 2018 року спостерігається прискорення темпів закриття квот на оброблений крохмаль, цукор, солод і пшеничне клітковину, які вже закриті на 17%, 38% і 44%. Разом з тим, порівняно з минулим роком змінилася ситуація з поставками оброблених томатів у межах квот.

Так, експерти зазначили, що ці квоти станом на 21 січня використані лише на 3%, тоді як минулого року станом на цю ж дату вони були використані на 11%. Як повідомляв УНІАН, за даними Мінагропроду, експорт аграрних і харчових продуктів з України до європейських країн в 2017 році зріс більш ніж на 37%, або на 1,6 мільярда доларів і становить 5,8 мільярда доларів.

Джерело

Представництво Європейського Союзу в Україні повідомляє про ініціативу "Дні кар'єри в ЄС", яка відбудеться у 15 різних містах України у 2019 році.  Ініціатива є частиною проекту Представництва ЄС "Інформаційна підтримка молодіжних мереж ЄС в Україні" та мають на меті допомогти студентам та випускникам підвищити совї навички та знання. Заходи акцентують увагу на ролі Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та висвітлюють програми ЄС, направлені на розвиток нових бізнес-можливостей для українських та європейських компаній, що сприятиме створенню нових робочих місць.

Для організації на належному рівні "Днів кар'єри ЄС" Представництво шукає надійних та мотивованих партнерів, зокрема, вони очікують на плідну співпрацю з громадськими організаціями та інформаційними центрами ЄС, на базі вищих навчальних закладів. Очікування Представництва від потенційних партнерів є такими:

- мають у наявності необхідні приміщення та обладнання для проведення заходу
- можуть залучити щонайменше 400 учасників
- можуть залучити місцеву владу, зацікавлені сторони та компанії
- спроможні забезпечити висвітлення заходів у ЗМІ, забезпечити участь засобів масової інформації (телебачення, радіо, онлайн ресурсів); провести прес-брифінги та висвітлення в соціальних мережах.

Універститети, ВНЗ та організації громадянського супільства, які зацікавлені в організації заходів та інші структури, які мають намір долучитися, можуть звертатися до Представництва ЄС в Україні (контактна особа пані Вікторія Давидова, victoria.davydova@eeas.europa.eu) або до проекту Представництва Європейського Союзу "Інформаційна підтримка молодіжних мереж ЄС в Україні" безпосередньо (контактна особа Ірина Диба, i.dyba@euroquiz.org.ua,  0985422863)

"Дны кар'єри ЄС" будуть проходити третій рік поспіль. У попередні роки кожен захід відвідали понад 400 учасників та десятки місцевих компаній. У 2019 році "Дні кар'єри ЄС" відбуватимуться у 15 провідних вищих навчальних закладах та будуть активно залучати всі зацікавлені сторони, зорема, місцеві органи влади, представників бізнес-асоціацій, представників регіональних торгово-промислових палат, а також місцеві компанії. Для проведення заходів буде відібрано 15 організацій.

Цього року програма кожного заходу включатиме:
- панельну дискусію "Професії майбутнього: чому варто інвестувати час зараз?"
- 2-3 тренінги на теми розбудови кар'єри (написання резюме та мотиваційного листа, самопрезентації, співбесіди, запуск власного бізнесу, запуск нових компаній)
- ярмарок вакансій, де місцеві фірми зможуть взяти на роботу молодих фахівців

Станом на 21 січня Україна закрила квоти на безмитний експорт до Європейського Союзу меду, виноградного і яблучного соків, а також основну і додаткову квоти на кукурудзу. Про це повідомили в Українському клубі аграрного бізнесу.

Тенденція до стрімкого закриття зазначених квот спостерігається з початку дії Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. Не дивлячись на вичерпання квот безмитного ввезення, експорт цих продуктів продовжуватиметься і надалі.

Порівняно з аналогічним періодом 2018 року спостерігається пришвидшення темпів закриття квот на оброблений крохмаль, цукор, солод та пшеничну клейковину, які вже закриті на 17%, 38% і 44% відповідно.

Натомість ситуація з поставками оброблених томатів у межах квот змінилася порівняно з минулим роком. На сьогодні використано лише 3%, у той час як минулого року у 20-х числах січня було використано 11%.

Джерело