У зв’язку з цим з метою підвищення обізнаності українського бізнесу з новою українською системою безпечності продукції та заохочення його до перших кроків із доведення відповідності їй ТПП України за підтримки проекту FORBIZ проведе 20–21 березня 2019 року семінар з питань відповідності промислової продукції вимогам до безпечності в ЄС та Україні.
Це перший із серії семінарів, які ТПП України та регіональні ТПП проведуть протягом 2019 року в 15 областях України.
Учасники семінару на кейсах навчаться:
- визначати застосовні суттєві законодавчі вимоги до продукції;
- оцінювати безпечність продукції;
- визначати застосовувані гармонізовані стандарти;
- оцінювати ризики продукції для споживачів,
а також
- навчаться складати технічний файл і декларацію про відповідність продукції вимогам до безпечності в ЄС та Україні;
- дізнаються про послуги з питань відповідності вимогам до безпечності, які торгово-промислові палати почнуть цього року надавати бізнесу, зокрема коучинг галузевих груп підприємств;
- отримають усі матеріали семінару.
Умова участі: щонайменше пасивне володіння англійською мовою (учасники працюватимуть у тому числі з англомовними текстами технічних регламентів і стандартів).
Реєстрація: https://goo.gl/forms/wo4BTtwu3DLW3nRQ2
Термін реєстрації: 16 березня 2019 року.
Контактна особа: Віра Кузнецова, дирекція міжнародного співробітництва (тел.: (044) 461 98 07, (067) 233 47 50; e-mail: vak-ier@ucci.org.ua).
У 2018 році взаємна торгівля сільськогосподарською продукцією між Україною і Європейським Союзом встановила рекорд, наблизившись до $9 млрд, що на 11,4% перевищило показник 2017 року.
Додатне сальдо для України становило $3,6 млрд.
Головними європейськими партнерами для України залишились Нідерланди, Польща, Іспанія, Німеччина, Італія і Франція. Ці країни створюють близько 73% сумарного вітчизняного торгівельного обороту агропродовольством з Європейським Союзом.
Продовжують зміцнюватись зв’язки України з Бельгією та Великою Британією. Торік обсяги торгівлі сільгосппродукцією з ними збільшились до $509 млн та $303 млн.
Торік Україна імпортувала аграрної продукції з країн - членів ЄС на суму майже $2,7 млрд. Це на 18% більше ніж 2017 року.
В імпорті сільськогосподарської продукції до України з ЄС поки що відсутня така ж стала структура, як в експорті. При цьому вирізняються кілька груп товарів.
У 2018 році Україна найбільше - $309 млн - витратила на закупівлю в ЄС напоїв, переважно алкогольних.
У групі продуктів "какао-боби, шоколад", імпортувався переважно шоколад. На солодощі у 2018 році було витрачено $174 млн. Поставки з Європи тютюну і виробів з нього становили $173 млн. Обсяги поставок на український ринок м’ясної продукції склали $157 млн.
Насіння олійних закупили на $141 млн, а залишків та відходів - продуктів для годівлі тварин - на $179 млн.
Поставки вітчизняної сільгосппродукції до Європейського Союзу становили торік $6,3 млрд. Понад 80% з них припадає на експорт зернових та олійних культур, жирів та олії, залишків та відходів.
28 лютого в Бухаресті Перший віце-прем’єр-міністр Степан Кубів взяв участь у Третій Міністерській зустрічі з цифрової економіки країн ЄС та країн Східного партнерства.
У своєму виступі Степан Кубів підкреслив, що цифровізація економіки та суспільства є стратегічно важливим пріоритетом роботи Уряду, Президента і Верховної Ради України як складової європейської інтеграції України.
“Це дієвий інструмент економічного зростання, який створює широкі можливості для залучення сучасних передових технологій в усі галузі економіки і життя. Цифровий ринок дозволить створити успішну торгівлю, кращу безпеку, залучити більше можливостей для підприємців та кращі умови для життя громадян”, - сказав Степан Кубів.
Перший віце-прем'єр-міністр також нагадав, що Україна вже є частиною процесу цифрової трансформації, який включає в себе розвиток новітніх технологій зв'язку, кібербезпеку, зменшення плати за послуги міжнародного роумінгу з країнами Східного партнерства та ЄС, розвиток цифрової інфраструктури та електронну торгівлю.
“Ми забезпечили цифровізацію публічних закупівель завдяки “Прозорро”, сформували розгалужену систему центрів надання адміністративних послуг і готові глибинно інтегруватися до Євросоюзу у значній кількості сфер: розширенні зовнішньої торгівлі, гармонізації стандартів з ЄС, масштабному реформуванні систем освіти, охорони здоров'я та інших”, - пояснив Степан Кубів.
Перший віце-прем'єр міністр зазначив, що з 2018 року Україна долучилася до двоетапної оцінки Дорожньої карти інтеграції в Єдиного цифрового ринку ЄС, яку проводить Єврокомісія.
“Україна готова рухатись у цьому напрямку навіть далі, ніж це передбачено Угодою про асоціацію з ЄС. Найбільш важливими та актуальними напрямами цифровізації є кібербезпека, розвиток інновацій, електронне урядування та розвиток електронної торгівлі. У свою чергу це дозволяє розвинути українську цифрову інфраструктуру та ефективно покращити умови та якість життя людей по усій країні”, - наголосив Степан Кубів.
Перший віце-прем'єр-міністр України закликав ЄС надати сприяння та підтримку України щодо розбудови цифрової інфраструктури, яка є основою для подальших процесів цифровізації.
За підсумками зустрічі учасники схвалили Декларацію, якою підтвердили політичну згоду країн ЄС та Східного Партнерства продовжувати діалог про зниження тарифів на послуги роумінгу, що також сприятиме реалізації практичних кроків у цьому напрямі.
За три роки функціонування зони вільної торгівлі з ЄС експорт агропродовольчої продукції з України до країн Європейського Союзу зріс у півтора раза: з $4,2 млрд - до $6,3 млрд.
Поставки вітчизняної агропродовольчої продукції до Європейського Союзу здійснювалися в основному до семи країн: Іспанії, Польщі, Нідерландів, Італії, Німеччини, Бельгії та Франції.
У 2018 році сумарна частка цих країн склала 80% у загальному експорті сільгосппродукції до ЄС. Основу вітчизняного агропродовольчого експорту до Євросоюзу традиційно складають зернові та олійні культури, жири та олія, залишки і відходи. Зокрема, торік експорт зернових до ЄС приніс Україні $2,2 млрд, переважно за рахунок поставок до країн Європи 11,9 млн тонн кукурудзи та близько 1,5 млн тонн пшениці.
Експорт насіння олійних - переважно реалізація ріпаку та сої - склав у вартісному виразі $1,16 млрд. Обсяги поставок олії, зокрема 1,26 млн тонн соняшникової олії, становили у вартісному вимірі понад $900 млн. Ще $407 млн приніс експорт 2,1 млн тонн соняшникової макухи.
Крім того, торік помітно збільшилися обсяги поставок з України до ЄС свіжих та сушених бобових овочів (близько 300 тис. тонн), м’яса птиці (105 тис. тонн) і яєць (понад 6 тис. тонн).
Загалом у 2018 році Україна експортувала до ЄС близько 40 квотованих товарних позицій. Зокрема, у переліку продукції з повністю закритими квотами не було ячменю та цукру, однак до нього були додані м’ясо птиці, масло, окремі продукти з солоду і крохмалю. Хоча торік порівняно з попереднім роком ситуація з використанням квот дещо покращилась, більшість квот не була використана навіть наполовину.
За підсумками 2018 року Україна в повному обсязі використала безмитні квоти на експорт до ЄС пшениці, кукурудзи, ячмінної крупи і борошна, яблучного і виноградного соків, обробленого крохмалю, солоду і клейковини, продуктів переробки солоду і крохмалю, оброблених томатів, меду, вершкового масла і м’яса птиці.
Крім того, вичерпано додаткові преференційні квоти на мед, оброблені томати, пшеницю і кукурудзу, які почали діяти протягом 2018 року. Майже цілком вибрані квоти на крохмаль і часник.
1 березня в Чернігові відбувся Семінар «Участь у європейських торговельних форумах та виставках: можливості для українського бізнесу». Захід був покликаний розказати підприємцям області про можливості участі у торговельних виставках ЄС, способи просування компаній на торговельних місіях та програми від Євросоюзу для підприємців України.
Участь у семінарі взяли підприємці, експерти в сфері торгівлі та консалтингу, представники органів державної влади, зокрема Департаменту економічного розвитку Чернігівської облдержадміністрації. Головними спікерами заходу стали:
- Олександр Бабій, консультант з питань розробки та реалізації програм та координації донорської діяльності Офісу розвитку малого та середнього підприємництва, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України
- Сергій Козін, віце-президент представництва Міжнародної торгової палати в Україні (ICCUkraine) з питань публічно-приватного партнерства та взаємодії з органами влади та інші.
- Юлія Заїка, голова правління ГО "Ліга ділових та професійних жінок України"
- Андрій Яремкевич, експерт Enterprise Europe Network Ukraine
Учасники семінарі мали нагоду дізнатися як правильно обрати захід для результативного промотування свого бізнесу; як краще презентувати свою компанію під час торговельних виставок і форумів; про питання закриття угод і післявиставковий супровід контрактів. Окремо було презентовано можливості, що надає Консорціум Enterprise Europe Network Україна для вітчизняних підприємців. Також з присутніми своїм солідним досвідом участі у різноманітних виставкових заходах поділилася кервник чернігівської компанії Ricca Sposa Fashion Group Юлія Лобачова.
Довідково
Семінар проводився Представництвом ЄС у співпраці з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та Європейською Мережею Підприємств (EEN). Він є частиною серії інформаційно-просвітницьких заходів, які Представництво ЄС в Україні організовує по всій країні. Мета – пояснити важливість реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, поширення європейських цінностей та підвищення рівня обізнаності українців щодо розвитку відносин між Україною та ЄС.
Також в рамках кампанії, делегати Представництва ЄС провели низку інформаційних заходів в Носівці та Бахмачі, а також інформаційні заходи для освітян та представників громадських організацій в Чернігові.
Під час робочого візиту до м. Брюссель, Королівство Бельгія, Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе зустрілася з депутатами Європейського Парламенту Даріушем Росаті, Міхаелем Галером та Ельмаром Броком. Співрозмовники обговорили останні події порядку денного Україна – ЄС.
Іванна Климпуш-Цинцадзе запевнила, що українська влада має намір продовжувати програму реформ, незважаючи на період виборів. Вона нагадала, що український Парламент підтримав ініціативу Президента внести зміни до Конституції для закріплення стратегічного курсу на членство України в НАТО та ЄС.
Віце-прем`єр-міністр також представила Звіт про результати реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у 2018 році. Серед відчутних результатів – зростання обсягів зовнішньої торгівлі України з країнами ЄС. Протягом 2018 року Україна продала товарів на суму понад 20 мільярдів доларів США до країн ЄС, що складає 42% від загального експорту України. Наразі близько 15 тисяч українських підприємств експортують свою продукцію до країн ЄС. Україна виконала 89% своїх зобов'язань щодо наближення до законодавства ЄС у сфері підприємництва.
Депутати Європарламенту привітали презентацію третього урядового Звіту про виконання Угоди про асоціацію та відзначили покращення динаміки порівняно з попередніми роками.
«Ми запровадили внутрішній інструмент оцінки та моніторингу виконання Угоди про асоціацію, завдяки якому спостерігаємо кращий прогрес у впровадженні у 2018 році. Уряд виконав значний обсяг зобов'язань за Угодою про асоціацію, особливо у сфері сільського господарства, соціальної політики і трудових відносин, – наголосила представниця українського Уряду. – Реформи істотно обмежили простір для корупційних дій. Крім того, початок функціонування Вищого антикорупційного суду має відбутися не пізніше червня цього року».
Під час зустрічі також було наголошено на необхідності обговорення у межах засідання Парламентського комітету асоціації пріоритетних законопроектів, які потребують ухвалення Верховною Радою, та шляхів удосконалення процедури розгляду Парламентом євроінтеграційних законопроектів.
Віце-прем’єр-міністр також висловила подяку за плідне співробітництво з Європейським Парламентом та значну підтримку України. Вона додала, що Україна розраховує на активну участь міжнародних спостерігачів ОБСЄ/БДІПЛ та Європейського Парламенту під час президентських виборів в Україні.
«Ми зацікавлені в посиленні нашої співпраці з ЄС у сфері кібербезпеки, особливо у виборчий період. Вже зараз відчутне масове втручання Росії через посилену кібердіяльність, незліченні спроби агресора дестабілізувати внутрішню ситуацію в Україні у будь-який спосіб. Кремль сподівається привести до влади в Україні проросійські політичні сили, щоб нівелювати всі позитивні зміни», – наголосила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Зі свого боку депутати Європейського Парламенту запевнили в подальшій підтримці реформ в Україні.
1 березня (12:00 – 15:00) в м.Чернігів відбудеться тренінг-дискусія «European projects lab for NGOs».
Для кого? Представники громадських організацій, що займаються утвердженням європейських цінностей, мають досвід співпраці з проектами Євросоюзу або ж такі, що розглядають можливість розпочати таку діяльність.
Учасники заходу зможуть презентувати власні проекти, які отримали грантову підтримку від ЄС або поділитися своїми ідеями для грантових заявок. Також представники громадських організацій отримають експертну оцінку представлених проектних ініціатив.
Крім цього, буде проведено Антитренінг «Як НЕ отримати грант від донора». На ньому представники неурядових організацій в режимі реверсивного мозкового штурму дізнаються, що саме не варто робити, аби отримати грантову підтримку від ЄС.
ТРЕНЕР:
Денис Ткачов, експерт з розробки та подання грантових заявок, експерт ініціативи Представництва ЄС Team Europe (Харків).
Заповніть електронну заявку http://bit.ly/NGOs-training2019 та чекайте на підсумки відбору. Дедлайн подачі заявки на участь у тренінгу: 27 лютого. Кількість учасників заходу обмежена.
Результати відбору та адресу проведення заходу Ви дізнаєтеся 28 лютого. Участь у тренінгу безкоштовна.
Тренінг проводиться European Union in Ukraine. Він є частиною серії інформаційно-просвітницьких заходів, які Представництво ЄС в Україні проводить по всій країні. Мета – пояснити важливість реалізації Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом, поширення європейських цінностей та підвищення рівня обізнаності українців щодо розвитку відносин між Україною та ЄС.
За додатковою інформацією, будь ласка, звертайтесь Олесі Савенко, тел. +38(093)701-36-23, osavenko@internews.ua або до Аліси Тягун, тел +38(095)726-54-66, atiagun@internews.ua
1 березня (16:00 – 19:00) в м.Чернігів відбудеться Семінар для підприємців «Участь у європейських торговельних форумах і виставках: можливості для українського бізнесу»
Основні теми заходу:
- Як підприємцю обрати захід для результативного промотування свого бізнесу;
- Самопрезентація та продаж на торговельних виставках і форумах;
- 5 питань до самого себе, на які необхідно відповісти перед бізнес-заходом;
- Закриття угод і післявиставковий супровід контрактів;
- Просування товарів і послуг в Європейській Мережі;
- EEN календар як ефективний метод пошуку спеціалізованих бізнес-заходів та контактів з потенційними покупцями, партнерами та інвесторами;
- Торгові місії – розширення перспектив для бізнесу та інші.
Головні експерти семінару:
Олександр Бабій, консультант з питань розробки та реалізації програм та координації донорської діяльності Офісу розвитку малого та середнього підприємництва, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України
Олена Фесенко, координатор консорціуму Enterprise Europe Network-Ukraine, завідувач відділу Міжнародної співпраці, трансферу технологій та захисту інтелектуальної власності Інституту фізики НАН України.
Сергій Козін, віце-президент представництва Міжнародної торгової палати в Україні (ICC Ukraine) з питань публічно-приватного партнерства та взаємодії з органами влади та інші.
Місце проведення: м.Чернігів, Чернігівський національний технологічний університет, вул.Шевченка, 95, головний корпус, ауд.224, 2-й поверх
Участь у семінарі безкоштовна та за попередньої реєстрації: http://bit.ly/biz-seminar2019
Семінар проводиться European Union in Ukraine у співпраці з Міністерство економічного розвитку і торгівлі України та Enterprise Europe Network Ukraine. Він є частиною серії інформаційно-просвітницьких заходів, які Представництво ЄС в Україні організовує по всій країні. Мета – пояснити важливість реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, поширення європейських цінностей та підвищення рівня обізнаності українців щодо розвитку відносин між Україною та ЄС.
За додатковою інформацією, будь ласка, звертайтесь Олесі Савенко, тел. +38(093)701-36-23, osavenko@internews.ua або до Аліси Тягун, тел +38(095)726-54-66, atiagun@internews.ua
У 2018 році Україна досягла значного прогресу у приведенні національного законодавства у сферах соціальної політики і трудових відносин у відповідність до європейського. Крім того, Уряд та Парламент завершують виконання умов Угоди у сфері діяльності компаній, корпоративного управління та підприємництва.
Про це під час презентації Звіту про виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом у 2018 році повідомила Генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.
«Також стабільно ми маємо позитивний результат з виконання Угоди у сфері енергетики. Прогрес, який ми маємо сьогодні, дозволив нам говорити про початок інтеграції ринків. Тобто кроки, зроблені Україною у напрямі виконання Угоди у цій сфері, є настільки суттєвими, що сьогодні ми говоримо не лише про правову, а й про структурну складову цього процесу», — зазначила представниця Уряду.
Зокрема, у 2018 році Україна та ЄС досягли згоди щодо оновлення Додатка XXVII до УА у сфері енергетики. «Йдеться не лише про ті зобов'язання, які ми будемо імплементувати в українське законодавство для того, щоб у нас діяли ті ж норми права і регулювання, які діють у європейському просторі. Не в останню чергу ми говоримо і про інфраструктурну інтеграцію», – наголосила заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості з питань європейської інтеграції Наталія Бойко.
За її словами, газова інфраструктура України вже досить добре інтегрована в європейський ринок. З іншого боку, наша країна повинна імплементувати Угоду про умови приєднання до європейської енергосистеми з об'єднанням європейських операторів енергоринку (ENTSO-E). «Це означає, що Україна вперше відділиться від історичних приєднань з РФ та Білоруссю і об’єднається з ЄС», — підкреслила Наталія Бойко.
У митній сфері Україна виконала свої зобов’язання на 36%. Нині у цій царині наша країна зосереджена на імплементації в українське законодавство чотирьох пунктів.
«Мова йде про приєднання до Конвенції про режим спільного транзиту (NCTS), запровадження в Україні інституту авторизованого економічного оператора (АЕО), питань захисту прав інтелектуальної власності під час митного оформлення товарів та ухвалення закону про митний тариф. Це ті чотири пункти, які ми станом на сьогодні мали би імплементувати в українське законодавство», — наголосила народний депутат України, голова підкомітету з питань митної справи та удосконалення Митного кодексу України Тетяна Острікова.
Своєю чергою заступник Міністра фінансів України Сергій Верланов додав, що в цій сфері є точкові законодавчі речі, над якими триває плідна співпраця Кабінету Міністрів, Верховної Ради й Європейського Союзу, і вже можна говорити про певні результати.
«У 2018 році нам вдалося разом досягти відчутного прогресу, зокрема, щодо запровадження в Україні авторизованого економічного оператора (АЕО). Ми отримали близько 50 зауважень до законопроекту, опрацювали його з експертами ЄС, внесли в Парламент та отримали лист відповідності цього документа законодавству ЄС. Також отримали позитивний відгук Єврокомісії щодо законопроекту про режим спільного транзиту (NCTS), який має бути схвалений Верховною Радою», — поінформував Сергій Верланов.
Згідно з Угодою, щороку відбувається поетапне зменшення мит.
«У нас майже не залишилося ставок мит з Євросоюзом більше 5%. Так, у 2018 році Україна отримала на 10 млрд менше мит, ніж у 2017 році. У цьому році ми отримаємо ще на 10 млрд менше мит», — підсумував Сергій Верланов.
Також минулого року Рада асоціації привітала прагнення України й надалі наближатися до європейського законодавства у сфері цифрової економіки. Сторони розпочали консультації щодо оновлення Додатка Угоди 17.3. «Телекомунікаційні послуги» до Угоди про асоціацію. Також Уряд схвалив Концепцію розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки, яка стала фактичною дорожньою картою виконання зобов’язань у сфері цифрової економіки. Документ передбачає, у тому числі, реформу системи надання державних адміністративних послуг.
«Це те, чого очікують громадяни, це впровадження некорупційних ефективних електронних послуг, які будуть надаватися в електронному вигляді через електронні ресурси органів державної влади», — зазначив заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі Михайло Тітарчук.
Уже в першій половині 2019 року до Києва прибуде оціночна місія Європейської Комісії з оцінки правової та інституційної системи для функціонування ринку телекомунікаційних послуг України. Кінцева мета всіх трансформацій — приєднання України до цифрового ринку ЄС.
Нагадаємо, за підсумками П'ятого засідання Ради асоціації Україна – ЄС сторони домовилися поглибити співпрацю у сферах енергетики, митниці, торгівлі та цифрової економіки.
Квінтесенцією євроінтеграційних зусиль української влади стало конституційне закріплення стратегічних цілей членства у ЄС та Північноатлантичному альянсі. Це консолідована позиція усіх гілок влади та запит суспільства стати частиною європейської сім’ї. Це також сигнал для наших партнерів у ЄС щодо незворотності політичного курсу країни у напрямі європейської та євроатлантичної інтеграції. Про це заявила Віце-прем`єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе під час презентації Звіту про виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом у 2018 році.
Вона нагадала, що П'яте засідання Ради асоціації Україна – ЄС засвідчило позитивну оцінку Євросоюзом досягнутого Україною прогресу у виконанні Угоди про асоціацію. «Цей прогрес був би неможливим без потужної підтримки наших партнерів та друзів у ЄС – підтримки як на високому політичному рівні, так і у наданні технічної та експертної допомоги», – зазначила Віце-прем`єр-міністр. Водночас вона вказала на сфери, у яких треба докласти більше зусиль для досягнення глибшої інтеграції з ЄС.
Зокрема, важливим є скасування бар’єрів на митниці. «Якщо буде ухвалено закон про уповноваженого економічного оператора, який понад три роки розглядається в різних редакціях, можемо розраховувати на просування в митній лібералізації та у перспективі – на приєднання до Конвенції про єдиний режим транзиту», – наголосила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Також вона нагадала про потребу першочергового ухвалення законодавства щодо технічних регламентів та оцінки відповідності; публічних електронних реєстрів; захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України; забезпечення дотримання прав осіб при проведенні перевірок характеристик нехарчової продукції.
«Важливими завданнями є розбудова прикордонної і транспортної інфраструктури, приєднання до європейських транспортних мереж», – додала Віце-прем`єр-міністр, нагадавши, що на 20 Саміті Україна – ЄС українська сторона запропонувала ЄС цілковито новий амбітний підхід – посилити інтеграцію у пріоритетних секторах. «Цього року ми напрацювали і представили нашим партнерам ЄС конкретні пропозиції щодо алгоритму поглиблення цієї співпраці. У цьому зв’язку та завдяки результативній роботі двосторонніх органів асоціації на П’ятому засіданні Ради асоціації узгоджено пріоритетні завдання на 2019 рік», – сказала вона.
За словами Іванни Климпуш-Цинцадзе, сьогодні переважає сприйняття європейської інтеграції як привабливої перспективи використання свобод вільного ринку ЄС. З іншого боку, ця тема часто стає об’єктом маніпуляцій недобросовісних політиків. «Але ми маємо чітко усвідомлювати, що європейська інтеграція – це передусім відповідальність. Відповідальність перед власною державою, громадянами та врешті-решт партнерами. Таке розуміння європейської інтеграції ставало рушієм та ключем успішності приєднання до ЄС сучасних держав-членів, – підкреслила Віце-прем`єр-міністр. – Саме з таким розумінням європейської інтеграції як органи виконавчої і законодавчої гілок влади, так і громадянське суспільство мають працювати щодня. Лише це дасть нам можливість досягти спільного результату – такого бажаного і вистражданого».
«П’ять років тому українці вийшли на Майдан саме через європейський вибір, і вже сьогодні, завдячуючи імплементації Угоди про асоціацію, є відчутний прогрес у реалізації ключових реформ. Однак, попри цей успіх, є сфери, що потребують активнішої роботи та кращої координації всіх гілок влади. Якщо ви хочете швидше рухатись, ви повинні працювати як єдина команда. Кабінет Міністрів, Верховна Рада та громадянське суспільство – всі повинні працювати як єдине ціле», - зазначив Голова Представництва Європейського Союзу в Україні, Посол Хюґ Мінґареллі.
«Наші сусіди усвідомлюють, що ніхто не може закрити перед Україною двері до ЄС та НАТО», - зазначила Перший заступник Голови Верховної Ради України Ірина Геращенко, коментуючи закріплення курсу на ЄС і НАТО в Конституції і заяву з цього приводу представника Польщі в ООН. Вона наголосила, що Парламент поточного складу має встигнути посилити повноваження Комітету з питань євроінтеграції. «Комітет має бути «ситом» законопроектів на предмет їхньої відповідності європейській інтеграції», – додала Ірина Геращенко.
За словами в.о. Голови Комітету ВРУ з питань європейської інтеграції Марії Іонової, необхідно закріпити на законодавчому рівні урядово-парламентську дорожню карту законодавчого забезпечення виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. «Ми озвучуємо проблему і пропонуємо її рішення. Тому ми зареєстрували постанову щодо створення урядово-парламентської комісії (це також досвід країн ЄС, зокрема, Хорватії). Коли це на законодавчому рівні буде закріплено, коли будуть визначені всі строки, буде календар – відповідальність буде іншою», – підкреслила народний депутат.
Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила, що євроінтеграція – це шанс для України побудувати гідне життя та увійти до спільноти націй вільного світу. «Цей шанс протягом двадцяти семи років нашої незалежної історії ми неодноразово марнували: озираючись на Москву у лабіринтах нашої геополітичної багатовекторності, зволікаючи з реформами на догоду олігархічним інтересам і бюрократичній інерції, а іноді й намагаючись розвернути потяг до Європи, що вже встиг рушити з місця. Сьогодні ми впритул наблизилися до того, щоб скористатися цим історичним шансом, шансом побудувати ту Україну, якої ми прагнемо: вільну країну, країну свободи та демократії, поваги до власності, де захищені права кожної людини», – наголосила Іванна Климпуш-Цинцадзе. За її словами, окремі політичні сили, які «зненацька підняли голови, але не мали би навіть морального права брати участь у цій громадсько-політичній дискусії, бо демонстрували свою неспроможність щодо реалізації цих гасел протягом багатьох попередніх років», намагаються зараз змарнувати цей шанс.
Віце-прем’єр-міністр наголосила, що наразі «всі дії та рішення органів законодавчої, виконавчої та судової влади в Україні мають ухвалюватися через призму внесених у Конституцію змін щодо незворотності курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію».
З повним Звітом про виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом у 2018 році можна ознайомитися за посиланням.
Звіт про виконання Угоди підготовлений Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції за підтримки Офісу Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України та експертів проекту ЄС «Аssociation4U».