Офіс з просування експорту нещодавно презентував новий онлайн інструмент - Хелпдеск для експортерів до ЄС, який допоможе розібратися в загальній логіці вимог до товарів на ринку ЄС, а також знайти вимоги до конкретних товарів. Ця інформаційна веб-сторінка (https://helpdesk.epo.org.ua/ ) стане у нагоді експортерам, які планують підкорювати ринок ЄС та хочуть розібратися в особливостях європейського регулювання безпечності продукції.
Сайт містить три головні секції:
- Вимоги до експорту до ЄС;
- Групи товарів;
- Додаткова інформація.
Оголошено тендери на проведення інформаційних кампаній, тренінгів та семінарів для ЗМІ за напрямом європейської та євроатлантичної інтеграції України. Усі закупівлі організовано на виконання Планів заходів з інформування про європейську та євроатлантичну інтеграцію, затверджених Урядом у січні 2019 року. Замовник закупівель – Державний комітет телебачення та радіомовлення України.
«Торік держава вперше запустила інформаційні кампанії про ЄС і НАТО, і вони були дуже успішними. Цьогоріч не зменшуємо темпи і продовжуємо працювати активніше. Відтак плануємо провести більше заходів, вони будуть масштабнішими та різноманітнішими», – зазначила Віце-прем`єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Вона також додала, що значення цих кампаній особливо велике, адже російська пропаганда та внутрішні популістичні сили спотворюють реальність щодо європейської та євроатлантичної інтеграції в українському медійному просторі. Тому надважливим є донесення правдивої інформації – простою і зрозумілою мовою стосовно змін, що відбуваються та чекають на нас у майбутньому у контексті інтеграції України до ЄС та НАТО, підкреслила Віце-прем`єр-міністр.
«Маючи позитивний досвід проведення попередніх кампаній, закликаю організації, які спеціалізуюся на комунікаціях, активно брати участь у закупівлях та не боятися мати справу з державою як замовником», – наголосила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Оголошення та вся тендерна документація містяться за посиланнями:
Довідково
Перші інформаційні кампанії ініційовані Офісом Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України та реалізовані Державним комітетом з питань телебачення і радіомовлення України за підтримки Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції в кінці минулого року. Виконавцем робіт, переможцем тендерів стало ТОВ «Український інститут розвитку медіа». Кампанії були реалізовані у листопаді-грудні 2018 року.
У межах кампаній були створені інформаційні листівки, різноманітні інформаційні ролики, цикли інформаційних програм «Чому НАТО?» та «Євроінтеграція – сила можливостей», серії прямих ефірів та відеороликів для соцмереж. Реалізація комунікаційної програми забезпечила понад 20 млн контактів з українською аудиторією у віці 16-65 років. Програми та ролики, створені в межах кампанії, можна переглянути за посиланням.
28 травня 2019 р. проект «Громадська синергія» запрошує на вебінар «Як ЄС допомагає розвитку малого й середнього бізнесу України?».
Європейський Союз пропонує українським малим та середнім підприємцям різні можливості для розвитку власної справи, виходу на ринки ЄС та пошуку там бізнес-партнерів. Завдяки Угоді про асоціацію з ЄС та програмам Східного партнерства, український бізнес отримав доступ до вигідних кредитів та грантової підтримки, навчання та нових технологій. Однак, значна частина підприємців сьогодні й досі не використовує відкриті можливості. Причини різні – брак знань про європейські програми, складність пошуку інформації про джерела фінансування та мала кількість фахівців, які можуть допомогти підготувати проектну заявку. Розібратись у можливостях, які європейська інтеграція відкрила для підприємців зацікавлені зможуть 28 травня на вебінарі «Як ЄС допомагає розвитку малого й середнього бізнесу України?»
Захід відбудеться 28 травня 2019 (11:00-12:30)
- Європейські інструменти підтримки малого й середнього бізнесу (МСБ). Програми зовнішньої допомоги ЄС.
-Політика ЄС у сфері підтримки підприємництва, зокрема МСБ.
- Можливості для українських МСБ, які відкрила євроінтеграція – гранти, кредити, навчання, доступ до інновацій – як ними користуватися?
- Що зупиняє українських підприємців активно використовувати підтримку для розвитку від ЄС?
- Основні вимоги європейських організацій для надання фінансової підтримки та алгоритми її отримання.
Вебінар буде корисним для представників малого й середнього бізнесу, неурядових організацій, громадських активістів, місцевих органів влади, державних службовців, працівників аналітичних центрів, дослідників євроінтеграційних процесів.
Спікер вебінару: Людмила Чабак, директор проектів НГО Сіверський Інститут Регіональних Досліджень
Участь безкоштовна
Зареєструватися можна тут
У січні-березні 2019 року оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом збільшився на 20% і склав $2,6 млрд. Позитивне сальдо для України перевищило $1,1 млрд.
У І кварталі цього року порівняно з відповідним періодом 2018 року відбулося збільшення імпорту до $735 млн (+10%), збільшення експорту - до $1,9 млрд (+24%).
Найбільшими торговельними партнерами для України в ЄС залишаються шість країн - Нідерланди, Іспанія, Польща, Італія, Німеччина та Франція. Їх сукупна частка в обороті агропродукції складає близько 70%.
Основні обсяги поставок до Європи Україна продовжує забезпечувати за рахунок зернових культур (фактично, кукурудзи), олійних (сої і ріпаку), соняшникової олії та залишків переробної промисловості. Україна імпортує з ЄС переважно кукурудзу і соняшник для сівби, різні харчові продукти, шоколад, тютюн і алкогольні напої.
За три місяця 2019 року вітчизняні експортери вже повністю використали безмитні квоти на поставки меду, яблучного і виноградного соків, кукурудзи (основна і додаткова) та цукру, а також квартальну квоту на м’ясо птиці.
“Якщо поточні темпи експорту збережуться, Україна за підсумками року оновить рекордний показник поставок агропродовольчої продукції до ЄС”, - зауважили в ІАЕ.
15-16 травня у Мінагрополітики було проведено низку важливих євроінтеграційних заходів, спрямованих на поглиблення співпраці між Україною та ЄС, розвитку двосторонньої торгівлі, доступу на ринок ЄС української аграрної продукції.
Так, відбулося 14-те засідання Діалогу з аграрних питань Україна – ЄС, яке двічі на рік проходить в рамках Меморандуму між Мінагрополітики та Генеральним директоратом Європейської Комісії «Сільське господарство та розвиток сільської місцевості».
Наступним заходом стало 4-те засідання кластеру 5 Підкомітету з питань економіки та іншого галузевого співробітництва Комітету асоціації між Україною та ЄС «Сільське господарство та розвиток сільських територій, транскордонне та регіональне співробітництво, р. Дунай, рибальство та морська політика».
Участь у заходах взяли заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Володимир Топчій, начальник відділу стратегії та інструментів Європейської політики сусідства, спів-голова європейської делегації Анна Стрзаська, керівник сектору сільського господарства Представництва ЄС в Україні Крістіан Бен Хелл, керівник Проекту SAFPI Джон Міллнз, керівник групи сільського господарства Групи підтримки ЄС України Маркус Клінглер, представники Мінагрополітики, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства закордонних справ України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Держпродспоживслужби, Держгеокадастру, Європейської Комісії.
«Діалог Україна – ЄС – це гарна можливість проаналізувати поточну ситуацію в аграрній сфері, обмінятись досвідом щодо найактуальніших питань та поглибити нашу співпрацю в рамках спільних проектів. Напрацювання нових рішень з європейськими колегами щодо розвитку таких важливих секторів, як, наприклад, органічне виробництво, тваринництво, земельні відносини, матиме позитивний ефект на українську економіку в цілому», - зазначив заступник Міністра Володимир Топчій.
Так, головними темами Діалогу стали – огляд нового Закону України щодо органічного виробництва, з акцентом на положення, які стосуються контролю та нагляду операторів, а також органів сертифікації; огляд системи моніторингу та контролю в межах ЄС; співпраця та обмін інформацією між Україною та ЄС щодо контролю та моніторингу органічного сектору та торгівлі органічними продуктами (OFIS, TRACES), обмін досвідом у сфері контролю та використання земель і охорони родючості ґрунтів, вплив галузі тваринництва на зміну клімату.
На засіданні Кластеру було обговорено прогрес у здійсненні стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій до 2020 року в Україні; питання імплементації Угоди про асоціацію в галузі сільського господарства і стан справ щодо наближення законодавства; здійснення Державної стратегії регіонального розвитку до 2020 року та використання Фонду державного регіонального розвитку; програми територіального співробітництва та прикордонного співробітництва Східного партнерства; спільну політику у галузі рибальства та морську політику; співпрацю з розвитку блакитної економіки в Чорному морі.
«Європейський Союз повністю підтримує Україну в контексті виконання Угоди про асоціацію та ПВЗВТ. Ми підтримуємо цілі політичної асоціації та європейської інтеграції України. І сьогоднішні теми дискусії з питань розвитку сільського господарства, морської політики і рибного господарства, а також в інших сферах, включаючи транскордонне співробітництво, культурні питання, дійсно в основі нашої співпраці. Окрім сьогоднішніх важливих засідань наших двосторонніх органів – Аграрний Діалог та Кластер 5, – ми очікуємо на подальшу активну і плідну співпрацю між Україною та ЄС», - прокоментувала начальник відділу стратегії та інструментів Європейської політики сусідства Анна Стрзаська.
Україна запропонує Європейському Союзу переглянути Угоду про асоціацію у 2020 році, відповідно до положень, закладених у документі. Такий перегляд має відбутися на основі національних інтересів України та змін ринку і права Євросоюзу. Про це під час брифінгу повідомила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.
«У 2020 році, за п’ять років після введення Угоди в дію, ми маємо можливість говорити про її перегляд. Звичайно, нам потрібно буде працювати з колегами з різних міністерств для того, щоб запропонувати Європейському Союзу наше бачення перегляду, зокрема, й через те, що в Україні змінилася структура економіки, у порівнянні з тим часом, коли ми проводили первинні консультації (щодо Угоди про асоціацію. – Ред.)», – зауважила Віце-прем’єр-міністр.
Вона зазначила, що окремі норми Угоди варто переглянути із огляду на те, що правове поле у Європейському Союзі також змінюється і розвивається. Наприклад, такі оновлення європейського права знайшли відображення і в раніше ухваленому рішенні про оновлення Додатка 27 до Угоди про асоціацію. Додаток визначає перелік загальноєвропейських правил функціонування ринків енергетики, які Україна має впровадити у власне законодавство. Але він, насамперед, оновлюється через амбіцію України інтегруватися до єдиного енергетичного ринку ЄС.
«Зараз ми ведемо розмову щодо цифрового ринку. Коли Україна вела перемовини про Угоду, у Європейському Союзі було три регламенти у цифровій галузі і ніяких директив, які б регулювали цей ринок. Тому для нас зараз принципово погодити спільну роботу над цим», – додала Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Довідково
Угода про асоціацію між Україною та ЄС за своїм обсягом і тематичним охопленням є найбільшим міжнародно-правовим документом за всю історію України та найбільшим міжнародним договором з третьою країною, коли-небудь укладеним Європейським Союзом. Вона визначає якісно новий формат відносин між Україною та ЄС на принципах «політичної асоціації та економічної інтеграції» і слугує стратегічним орієнтиром системних соціально-економічних реформ в Україні. Передбачена Угодою поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі між Україною та ЄС визначатиме правову базу для вільного переміщення товарів, послуг, капіталів, частково робочої сили між Україною та ЄС, а також регуляторного наближення, спрямованого на поступове входження економіки України до спільного ринку ЄС.
Стартує безкоштовний навчальний онлайн-спецпроект «Угода про асоціацію Україна-ЄС».
Громадська синергія та EdEra підготували для усіх зацікавлених в євроінтеграційному процесі освітній курс, аби ви могли легко, швидко і цікаво дізнатися усі особливості Угоди про асоціацію.
Експертами виступають провідні українські експерти в сфері європейської політики і права, учасники переговорної команди на етапі укладання Угоди і посадовці, які відповідають за її виконання сьогодні.
Навчання розпочинається 15 травня. Реєстрація доступна за посиланням: http://eu-agreement.ed-era.com/
Євроінтеграція є для України і Уряду України пріоритетом номер один – разом із продовженням реформ та сприянням змінам в правовій та судовій системі держави. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з Комісаром ЄС з питань європейської політики сусідства та переговорів з розширення Йоганнесом Ганом. Зустріч відбулася в рамках робочого візиту європейського чиновника до Києва.
«Євроінтеграція та інтенсивне впровадження Угоди про асоціацію є для нас пріоритетом номер один – з точки зору політичного та економічного компонента», – сказав Володимир Гройсман.
Глава Уряду поінформував співрозмовника про поточну економічну ситуацію в Україні – з огляду на збереження фінансової стабільності та тих кроків Уряду, які будуть зроблені в найближчі місяці задля забезпечення подальшого економічного зростання.
«Ми вважаємо, що 2019 рік має стати роком установлення гідної правової системи – цьому треба приділити найбільшу увагу. А далі – продовження реформ, навіть в міжвиборчий період, – сказав Володимир Гройсман. – Я розумію, що потрібно робити, і вважаю необхідним консолідувати всі гілки влади, аби приймати потрібні рішення».
У свою чергу Єврокомісар Ган відзначив, що продовжувати реформи дійсно потрібно. «Ми бачимо гарні результати перетворень», – зазначив чиновник і додав, що продовження роботи щодо втілення антикорупційних ініціатив та оновлення системи судочинства – це дуже важливо.
«Хочу також відзначити організацію та проведення президентської виборчої кампанії в Україні. Це саме по собі вже цінно, і цим Україна може пишатися», – додав Єврокомісар.
Під час перемовин сторони також торкнулися питань протистояння російській агресії, продовження санкційної політики та надання справедливої оцінки російським проектам на кшталт «Північний потік-2».
Довідково
Європейський Союз наразі є найбільшим економічним та політичним партнером України. Частка ЄС у загальному товарообігу України перевищує 42%.
Офіс з просування експорту запрошує на семінар "Export Talks: як експортувати до ЄС", де ви отримаєте покрокову інструкцію виходу на європейський ринок та ознайомитесь з основними вимогами до продукції в країнах ЄС. Захід пройде 23 травня у м. Києві, в рамках 8-го Шведсько-українського бізнес-форуму (Sweden-Ukraine Business Forum).
ЗАРЕЄСТРУВАТИСЬ НА СЕМІНАР: https://docs.google.com/…/1FAIpQLSdh4wqyKsZVORtdo…/viewform…
На семінарі буде презентовано новий інструмент Офісу з просування експорту України – Хелпдеск для експортерів в ЄС. Це інформаційна веб-сторінка, де будуть розміщуватись основні технічні та регуляторні вимоги до продукції на ринку ЄС, а також роз’яснюватиметься необхідна послідовність дій для виконання цих вимог.
Крім того, на заході ви дізнаєтесь про:
- переваги Угоди про зону вільної торгівлі України з ЄС;
- етапи підготовки до експорту своєї продукції на європейський ринок.
В рамках заходу відбудеться виступ наших закордонних гостей – експертів сервісу «Швеція – відкриті ворота торгівлі». Цей сервіс є єдиним інформаційним центром, створеним шведським урядом для іноземних компаній, що зацікавлені у експорті до Швеції та країн ЄС і бажають отримати прикладні знання стосовно питань, пов’язаних із виходом на ринок Швеції та Євросоюзу.
КОЛИ: 23 травня 2019 з 14:00 до 17:00
ДЕ: Київ, вул. Паркова дорога, 16А, (КВЦ Парковий)
Робоча мова заходу: українська та англійська, з синхронним перекладом.
Докладно про захід: https://preview.mailerlite.com/k5t8o5
УЧАСТЬ У ЗАХОДІ БЕЗКОШТОВНА!
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (МЕРТ) та ДП «Укрпромзовнішекспертиза» за методичної та технічної підтримки Канадсько-українського проекту з підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS) провели дослідження на тему «Товари українського експорту, які отримують переваги від ЗВТ між Україною, Канадою та ЄС».
Фактично дослідження складалось із двох ключових етапів. На першому етапі аналізувалась участь України в ланцюгах доданої вартості за угодами про вільну торгівлю між Україною, Канадою та ЄС.
Другий етап – визначення груп українських товарів, що отримують переваги від потенціальної крос-кумуляції за правилами походження між Україною, Канадою та ЄС.
«Результати дослідження допомагають визначити товарні групи українського експорту, які отримують найбільші переваги внаслідок функціонування трьох зон вільної торгівлі: між Україною та ЄС, Україною та Канадою, а також Канадою та ЄС. Відповідні торгівельні угоди дозволяють українським виробникам імпортувати сировину з ЄС або Канади й експортувати свою продукцію на ці ринки на преференційних умовах, переважно без сплати мит», – зазначає Максим Борода, старший експерт з питань аналізу торгівлі та інвестицій проекту CUTIS.
В дослідженні розглянуті три можливі ланцюги доданої вартості.
1. Якщо український підприємець планує імпортувати сировину із ЄС, виробляти продукцію в Україні та в подальшому експортувати її до Канади, то йому варто звернути увагу на виробництво 9 товарних позицій, зокрема продукції легкої промисловості (зокрема костюми), гумових та пластмасових виробів та окремих позицій машинобудування. Виробники вказаних товарів виграють від однієї чи навіть двох зон вільної торгівлі.
2. Якщо бізнес-модель включає імпорт сировини з Канади, переробку в Україні та подальший продаж в ЄС, то найбільш цікавою може бути поставка в Україну 6 товарних груп, зокрема гумових та пластмасових виробів, взуття та окремих позицій машинобудування.
3. Найбільше можливостей для бізнесу відкривається при переробці в ЄС української сировини для подальшого експорту до Канади (28 позицій), які здебільшого представляють добувну, хімічну промисловість, металургію та окремі позиції машинобудування.
Завантажити дослідження