Верховна Рада України ратифікувала оновлений «енергетичний» Додаток 27 до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
Чому це важливо?
Це рішення є передумовою енергонезалежності та передбачає нові енергетичні стандарти, які наблизять Україну до повноправного членства в ЄС, та нові правила, дотримання яких дозволить забезпечити інтеграцію України до внутрішніх енергетичних ринків ЄС.
Додаток охоплює всі енергетичні ринки. Зокрема, в галузі електроенергії передбачено впровадження Директив і Регламентів ЄС, що стосуються умов доступу до мережі для транскордонних перетоків електроенергії, доброчесності та прозорості на гуртовому ринку електроенергії і надійності постачання електроенергії та інвестування в інфраструктуру.
Для ринку газу, зокрема, передбачено впровадження вимог Євросоюзу щодо спільних правил для внутрішнього ринку природного газу, умов доступу до мереж транспортування, надійності постачання, а також вимог щодо тарифів на транспортування.
Також Україна має імплементувати Директиву ЄС щодо обов’язку підтримання мінімальних запасів сирої нафти та нафтопродуктів. У сфері енергоефективності Україна бере на себе зобов’язання щодо енергетичних характеристик будівель, а також енергетичного маркування побутової техніки та обладнання. Окремо виписані вимоги щодо екодизайну для пов’язаних з енергоспоживанням продуктів. Ці заходи поліпшать стан довкілля та зменшать споживання енергії.
У галузі ядерної енергетики Україна, зокрема, має впровадити вимоги Євросоюзу щодо захисту від загроз, зумовлених впливом іонізуючого випромінювання. Також Україна бере на себе зобов’язання дотримуватися європейських норм з нагляду та контролю за перевезенням радіоактивних відходів та відпрацьованого палива.
Передбачена імплементація мережевих кодексів ЄС у секторах газу та електроенергії, зокрема, Мережевого кодексу ЄС про балансування газу в газотранспортних системах. Цей кодекс виходить за межі зобов’язань України в рамках Енергетичного Співтовариства. Такий підхід дозволить вести постійний діалог з ЄС у двосторонньому форматі і стати повноправним учасником енергетичного ринку ЄС.
Голос України опублікував Закон про ратифікацію змін до «енергетичного» Додатку Угоди про асоціацію Україна - ЄС
Документ набуде чинності 12 липня!
До вашої уваги 82-й євроінтеграційний дайджест.
Цього разу на Вас чекає інформація про:
- перспективи інтеграції України в Єдиний цифровий ринок ЄС;
- українські електровелосипеди продаватимуть у ЄС;
- український виробник сільгосптехніки планує відкрити завод у Польщі до кінця цього року,
- з 1 липня в Україні дозволять проектувати парковки на експлуатованих покрівлях громадських будівель,
- Україна та Латвія будуть разом розвивати інновації та винахідництво,
- в Кабміні підбили підсумки інформаційної кампанії «Євроінтеграція: сила можливостей».
Це та багато іншого - за посиланням https://bit.ly/2Jeafxk .
Офіс з просування експорту нещодавно презентував новий онлайн інструмент - Хелпдеск для експортерів до ЄС, який допоможе розібратися в загальній логіці вимог до товарів на ринку ЄС, а також знайти вимоги до конкретних товарів.
Ця інформаційна веб-сторінка (https://helpdesk.epo.org.ua/ ) стане у нагоді експортерам, які планують підкорювати ринок ЄС та хочуть розібратися в особливостях європейського регулювання безпечності продукції.
Сайт містить три головні секції:
- Вимоги до експорту до ЄС;
- Групи товарів;
- Додаткова інформація.
В секції "Вимоги до експорту до ЄС" ви зможете знайти інформацію про:
- як дізнатися ставку мита на продукцію на ринку ЄС;
- на які товари розповсюджуються тарифні квоти та які правила розподілу тарифних квот;
- що таке правила походження товару та як отримати сертифікат EUR.1.;
- якими є вимоги для нехарчової продукції;
- якими є вимоги для нехарчової продукції;
- які є методи підтвердження відповідності продукції вимогам;
- правила маркування продукції та інше.
В секції "Групи товарів" представлені конкретні вимоги щодо 10 груп товарів (тарифи, квоти (в разі наявності), специфічні правила походження, специфічні вимоги до товару – наприклад, обмеження використання хімічних речовин, контроль залишків забруднювачів та пестицидів тощо, а також перелік секторальних асоціацій та виставок в ЄС).
Секція "Додаткова інформація" містить бібліотеку додаткових матеріалів, посилання на корисні джерела інформації, а також путівники по окремим веб-сторінкам ЄС.
Матеріали Хелпдеску були розроблені Офісом з просування експорту у співпраці з сервісом «Швеція – відкриті ворота торгівлі» Шведської торгової колегії (Kommerskollegium).
Сьогодні в суспільстві беззаперечним є запит на наближення до Європейського Союзу. Спільними зусиллями ми заклали серйозний фундамент для виконання Угоди про асоціацію з ЄС, почали зводити стіни, постійно нарощуючи темп. Зараз головне – не зупинятися і докласти максимум зусиль, щоб цей вектор розвитку був продовжений, а отримані досягнення збережено.
На цьому наголосила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе під час заключного засідання Наглядової ради проекту ЄС Association4U – «Підтримка впровадження Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом», присвяченого завершенню проекту.
Головна мета проекту Association4U – посилити інституційну спроможність урядових інституцій України задля забезпечення комплексного виконання ними зобов’язань держави в рамках Угоди про асоціацію з ЄС.
Віце-прем’єр-міністр подякувала міжнародним партнерам та всім залученим до проекту фахівцям, які доклали чимало зусиль для розвитку інституційної спроможності в сфері законодавчого наближення, підготовки кадрів, координації процесів європейської інтеграції та комунікації з громадськістю.
«Праця великої команди із реалізації положень Угоди про асоціацію протягом останніх років вже дала відчутний результат, – зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе. – Зміни торкнулися фактично всіх секторів економіки, суспільства та переважної більшості державних органів».
Вона додала, що наразі за підтримки ЄС в Україні впроваджується біля 20 проектів у різних сферах, наприклад, в таких, як фітосанітарні норми, сільське господарство, енергетика, розвиток бізнесу, митниця, оподаткування тощо, однак проект Association4U є єдиним, який стосується горизонтальних питань виконання Угоди про асоціацію. Фахівці проекту були залучені до розробки та аналізу понад 1500 нормативно-правових актів, переклали понад 30 000 сторінок різних документів, із них 160 перекладів правових актів ЄС, також розробили навчальні курси та провели значну кількість тренінгів для представників громадського та державного сектору, в яких взяли участь близько 3500 людей.
Генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина наголосила, що програма залучення фахівців стала стартовим майданчиком для майбутньої кар’єри у державній службі. Багато фахівців програми вже стали агентами євроінтеграційних змін, посиливши інституційний потенціал Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції і галузевих міністерств.
Зі свого боку Глава представництва ЄС в Україні, Посол Хюґ Мінґареллі зазначив, що один із найважливіших пріоритетів у двосторонніх відносинах ЄС та України – це всебічна допомога в імплементації Угоди про асоціацію. Адже це не просто бюрократична процедура, а практичний інструмент для побудови кращого майбутнього для українських громадян.
Довідково
Проект Association4U фінансується Європейським Союзом та впроваджується спільно з Урядовим офісом з питань європейської інтеграції та галузевими міністерствами, які імплементують Угоду. Реалізується проект консорціумом на чолі з GFA Consulting Group Gmbh. Загальний обсяг фінансування під час реалізації проекту ЄС Association4U склав 7,7 млн євро. Наразі тривають тендерні процедури з метою впровадження другої фази цього проекту тривалістю 3 роки.
В рамках Угоди про асоціацію безмитні тарифні квоти для експорту в ЄС передбачено для низки товарів, походженням з України. Інформацію про квоти можна знайти за посиланнями:
З обсягами квот у 2017-2021 роках можна ознайомитись за посиланням http://bit.ly/31ohQS6
Державна фіскальна служба України також здійснює публікацію та щоденне оновлення інформації про загальні обсяги та залишок невикористаної тарифної квоти за кожним видом продукції. З даними можна ознайомитись за посиланням http://bit.ly/2wMDaCN
Інформація щодо актуальних ставок увізного мита ЄС для товарів, походженням з України, доступна на інтернет-ресурсі Європейської Комісії Trade Helpdesk http://bit.ly/2KIWA3x
18 червня проект «Громадська синергія» запрошуємо вас на онлайн вебінар «Як взяти участь у програмі ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт 2020»? Лікбез для початківців».
«Горизонт 2020» – це найбільша програма ЄС для реалізації наукових проектів та інноваційних розробок, виводу їх з наукових лабораторій на ринок. Програма діє до 2020 року, а її загальний бюджет складає приблизно 80 млрд. євро. Україна є асоційованим членом програми, тому користується всіма її можливостями на рівні з іншими країнами ЄС. «Горизонт 2020» підтримує всі форми інновацій. Це може бути розробка бізнес-моделей; пошук нових застосувань для існуючих технологій або ж їх комбінацій; реалізація проектів для вирішення соціальних потреб; покращення соціальних послуг тощо. Конкурси у цій програмі зазвичай оголошуються двічі на рік. Таким чином, до кінця 2020 року є можливість взяти участь не менш, як у трьох конкурсах. Реально ж можливостей значно більше – регрантинг через міні-проекти або фінансова підтримка для поїздок на участь у заходах, що реалізуються в рамках «Горизонту 2020».
Реєстрація за посиланням: https://room.etutorium.com/registert/1/abb668d050023f94224a9b2950023f94224b44cb
Якщо після реєстрації вам не надійшов лист на пошту з посиланням на вебінар, то, будь ласка, перевірте папку «Спам».
Теми вебінару:
Які основні компоненти програми «Горизонт 2020»?
Як знайти конкурс для своєї організації, а також розвитку власної діяльності?
Які проекти найчастіше отримують підтримку?
Як подати заявку?
Де шукати партнерів для проектів?
Як здійснюється фінансування проектів?
Яких найбільш типових помилок слід уникнути?
Приклади проектів за участю українських організацій
Для кого? Для представників малого та середнього бізнесу, освітян та науковців, неурядових організацій, громадських активістів, місцевих органів влади, державних службовців, працівників аналітичних центрів, дослідників євроінтеграційних процесів.
Спікер вебінару:
Іван Кульчицький, президент ГО «Агенція Європейських Інновацій», керівник національного контактного пункту програми «Горизонт 2020» за напрямком «Інформаційні та комунікаційні технології».
Верховна Рада Україна ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації актів законодавства Європейського Союзу у сфері технічного регулювання».
Його ухвалення є зобов’язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС. Також це одна з умов вирішення Європейською Комісією питання щодо укладення з Україною Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (Угода АСАА або так званий «промисловий безвіз»). Відповідно до неї українські результати випробувань та сертифікації продукції будуть визнаватись на європейському рівні. Це значно спростить доступ української продукції на європейські і треті ринки за рахунок усунення необхідності проходження подвійних процедур сертифікації та випробувань в українських та європейських органах з оцінки відповідності.
Для початку переговорів про укладення Угоди АСАА український Парламент має ухвалити ще законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення конкурентоспроможності українських виробників та посилення захисту прав споживачів» № 10222.
«Це останній крок до запровадження «промислового безвізу» для українських промислових товарів у ЄС, який, сподіваюся, народні депутати зроблять найближчим часом. Це буде потужним стимулом для нашої економіки і зробить незворотною нашу економічну інтеграцію до Євросоюзу», – зазначила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.
5-6 червня 2019 року за підтримки Департаменту економічного розвитку облдержадміністрації в рамках реалізації проекту «Підвищення конкурентоспроможності українських регіонів та розвиток польсько-українського економічного співробітництва» в Агенції регіонального розвитку Чернігівської області проходить навчальний тренінг на тему інтернаціоналізації підприємств та розвитку експорту.
Організатором заходу є Польська Агенція з Розвитку Підприємництва. Учасниками тренінгу стали представники підприємств області та органів місцевого самоврядування.
Навчання проводять експерти Польської Агенції з Розвитку Підприємництва у вигляді восьми тематичних блоків, протягом яких учасники мають можливість ознайомитись з основними аспектами інтернаціоналізації компаній, інструментами підтримки експортерів, способами підготовки компанії до експорту, можливостей експорту до ЄС, а також можливостями отримання фінансової допомоги для розвитку міжнародної діяльності.
Після закінчення кожного з тематичних блоків учасники мають змогу отримати консультацію експерта, який проводить навчання.
![page.[12]](../../../../media/upload/picsevents/page.[12].jpg)
Європейський Союз пропонує українським малим та середнім підприємцям значні можливості для розвитку бізнесу, виходу на ринки ЄС та пошуку там бізнес-партнерів. Це і різноманітна грантова підтримка, вигідні кредити, навчальні програми, доступ до нових технологій, які дозволять модернізувати власний бізнес. Крім того, європейські фінансові інструменти допомагають набути позитивного досвіду у прозорості ведення бізнесу, а разом з тим отримати позитивну репутацію.
Однак реальність дещо інша. Більша частина підприємців не поспішає використовувати ці можливості. Чому так?
Серед найпоширеніших причин – відсутність знань про європейські програми та принципи роботи з ними, невміння писати проектні заявки та мала кількість експертів, які можуть допомогти це зробити, складність у пошуку інформації про джерела фінансування та банальне незнання англійської мови.
Існують також і «приховані причини», пов’язані з небажанням бізнесу «виходити з тіні» – робити прозорими процедури ведення бізнесу, упорядковувати фінансову діяльність організації та легалізувати найману працю на підприємствах. А ці критерії відіграють важливу роль, коли європейські інституції приймають рішення про надання фінансування. Разом з тим, існує ще й ціла купа міфів, які наштовхують на думку, що краще з «цим не зв’язуватись». Ось декілька найкрасномовніших міфів, які нам доводилось чути від підприємців, коли ми проводили тренінги з європейської підтримки та готували аналітичні матеріали:
- щоб отримати фінансову допомогу від ЄС, треба бути знайомим з донором,
- допомога від ЄС надається тільки великим підприємствам з гарною кредитною або грантовою історією,
- якщо не буде результату проекту, то всі гроші треба повернути,
- грантодавець вимагатиме перевірки фінансової документації, яка не стосується реалізації проекту,
- грантодавець буде втручатися у ведення бізнесу, прийняття рішень,
- умови конкурсів на отримання європейської допомоги непрозорі, переможці відомі заздалегідь.
Велика кількість міфів у першу чергу виникає через брак інформації, зокрема у регіонах. Крім того, донори часто формулюють умови для подання заявок досить заплутано, а сама процедура є надто складною для підприємця, який тільки-но починає працювати з європейською фінансовою підтримкою.
Однак, подолати цю проблему тільки за допомогою просвітницької роботи неможливо. Часто підприємці з недовірою ставляться до загальних цифр, а також теоретичних знань щодо отримання європейських грантів або кредитів.
Водночас, реальним стимулом для підприємців стає успіх колег, які змогли скористатися європейською підтримкою та вивести діяльність свого підприємства на інший – «європейський» рівень – знайшли бізнес-партнерів в країнах ЄС, отримали інноваційний досвід тощо. Живе спілкування «з тими кому вдалося» допомагає отримати поради «з поля» та уникнути можливих помилок.
Та, як не дивно, з популяризацією кращих практик використання українськими МСП європейської допомоги далеко не все так просто.
Значна частина підприємців побоюються привселюдно вести мову про свої досягнення, а, тим більше оприлюднювати якусь контактну інформацію. Вони пояснюють це замалим досвідом та поки що незначним успіхом, страхом конкуренції.
Та варто брати до уваги, що українські малі та середні підприємства знаходяться лише на початку шляху з використання європейських інструментів підтримки.
Вітчизняному бізнесу потрібно ще багато чому навчитись, аби реально використовувати надані можливості. Серед українських підприємців є вже успішні приклади, які доводять, що, маючи бажання, волю та мету, прозорий бізнес може досягти значних результатів у співпраці з ЄС.
Аби допомогти підприємцям, експерти Сіверського інституту регіональних досліджень за підтримки проекту «Громадська синергія», що фінансується Європейським Союзом та виконується міжнародним фондом «Відродження», підготували брошуру «Європейські інструменти для розвитку малого та середнього бізнесу України». У ній зібрані корисні посилання та інфографіки з алгоритмами, які допоможуть українському малому та середньому бізнесу скористатися можливостями від Європейського Союзу.
Під головуванням Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванни Климпуш-Цинцадзе відбулась нарада щодо виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Йшлося про зближення з Євросоюзом у пріоритетних сферах: цифровий ринок, енергетика, лібералізація торгівлі, юстиція, свобода та безпека, а також освіта, наука та міжлюдські контакти.
Віце-прем’єр-міністр зазначила, що за кожним із напрямів визначено конкретні плани, які необхідно реалізувати найближчим часом. Відтак в енергетичній сфері нагальною є ратифікація Парламентом оновлення Додатка 27 до Угоди про асоціацію (енергетика). Для лібералізації торгівлі важливим є укладення так званої Угоди ACAA (про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції між Україною та ЄС), а також митна лібералізація, та, у перспективі – приєднання до Конвенції про єдиний режим транзиту, наголосила Іванна Климпуш-Цинцадзе. Також вона додала, що сфера цифрового ринку потребує ухвалення спільного з ЄС плану дій щодо подальших взаємних кроків сторін стосовно інтеграції у цифровій сфері. За напрямом юстиції, свободи та безпеки необхідно ухвалити Стратегію інтегрованого управління кордонами на період до 2025 року та план заходів з її реалізації. Що стосується сфери освіти, науки та міжлюдських контактів, необхідно розширити присутність іноземних закладів освіти в Україні, таких як, наприклад, Європейська школа Східного партнерства, зазначила Віце-прем’єр-міністр.
Окрім цього, на нараді розглянули питання нормотворчої роботи для виконання Угоди про асоціацію, зокрема, схвалення Парламентом євроінтеграційних законопроектів та оновлення Плану заходів з виконання Угоди.
Окремо учасники наради обговорили питання визначення національного координатора для комунікації із «Фондом розвитку блакитної економіки в Чорному морі».