Станом на 22 липня Україна повністю використала квоти на безмитний експорт агропродовольчої продукції до ЄС по дев'яти групам товарів, а саме: меду, цукру, крупам і борошну, обробленому крохмалю, обробленим томатам, виноградному і яблучному сокам, пшениці, кукурудзі і вершковому маслу.
Помітне пришвидшення темпів закриття квот та пожвавлення торгівлі з ЄС, адже на аналогічну дату минулого року було закрито сім квот на безмитний експорт з України до ЄС (по крупам і борошну та обробленому крохмалю не були закриті квоти у першій половині 2018 року).
За результатами січня-травня поточного року, ЄС імпортував з України агропродовольчої продукції на загальну суму в 3,1 млрд євро, що на 37% або 0,85 млрд євро більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Потенційно до кінця року ще закриють квоти по ячменю (наразі використано 79%), м’ясу птиці (використання основної квоти - 75%), солоду і пшеничній клейковині (58%) та крохмалю (53%).
Зазначимо також, що з жовтня 2017 року, терміном на три роки почали діяти додаткові квоти на 8 груп товарів: мед, борошно і крупи, оброблені томати, виноградний і яблучний соки, овес, кукурудзу, пшеницю і ячмінь. Наразі, станом на 22 липня, із додаткових квот закрито п'ять - мед, крупи, соки, пшеницю і кукурудзу. Аналогічна ситуація спостерігалась минулого року, тож фактично можна очікувати, що подібна ситуація з додатковими квотами збережеться до кінця року.
Україна посіла перше місце серед країн світу за обсягами зростання експорту сільськогосподарської продукції до країн Європейського Союзу.
Відповідно до звіту Єврокомісії у травні цього року Україна експортувала сільськогосподарської продукції до країн ЄС на 519 млн євро, що на 49,9% більше ніж за травень 2018 року (346 млн євро).
При цьому, у період з червня 2018 по травень 2019 року, цей показник становить 6 470 млн євро, що на 20,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Таким чином, за обсягами зростання експорту аграрної продукції до країн ЄС за травень цього року, Україна посіла перше місце у світі. Друге місце за цим показником посів Китай, третє США.
Звіт за посиланням: http://bit.ly/2YdgoiI
Ураїна почала співпрацю з пілотним проєктом Євросоюзу для розвитку проривних технологій та інновацій – Європейською радою інновацій (EIC). Вона створена для підтримки інноваторів, підприємців, невеликих компанії та вчених з яскравими ідеями та бажанням вийти на міжнародний рівень. Загальний бюджет пілоту становить понад 2 млрд євро на 2019-2020 рр.
«Сьогодні ми зробили перший важливий крок: поінформували представників бізнесу, стартапів, науково-дослідних установ та університетів України про початок та можливості співпраці в межах нової програми Європейської ради інновацій. Сподіваємося, що ця співпраця буде розвиватися та посилюватися», – зазначив генеральний директор з питань досліджень та інновацій Єврокомісії, експерт EIC Стефан Уакі.
Проєкт об'єднує у собі частину інструментів програми «Горизонту 2020», а також передбачає нові підходи та фінансові інструменти. Передбачені 3 таких інструменти:
- Pathfinder – гранти на передові дослідження нових технологій. Загальний бюджет становить близько 660 млн євро на 2019-2020 рр.
- Accelerator funding – фінансування інноваційних стартапів. Загальний бюджет становить понад 1,3 млрд євро на 2019-2020 роки.
- Зосередження на приватних інвестиціях (VC, Invest EU).
Також у межах проєкту надаватимуть необхідні консультації та створять мережу даних всіх проєктів та потенційних інвесторів.
Довідково
21-22 березня 2019 року Європейською комісією було створено пілотний проєкт Європейської ради інновацій (European Innovation Council – ЄРІ). Метою діяльності ЄРІ є виявлення, розвиток і підтримка проривних технологій та інновацій від початкового етапу (розробки інноваційного продукту) до його комерціалізації, виведення на ринок шляхом запровадження у серійне виробництво. Одним із пріоритетних завдань ЄРІ є поліпшення умов, в яких інновації можуть бути реалізовані на усіх етапах розвитку.
ЄРІ працює на новаторсько-орієнтованій основі і є унікальним осередком, де винахідник зможе зустрітись з інноватором, а об’єднавши зусилля (ідеї) поспілкуватися й віднайти інвестора.
Від кожного саміту з ЄС українська публіка очікує новин про відкриття перспективи членства для України. Так само традиційно Євросоюз обмежується повторенням фрази, прописаної у преамбулі Угоди про асоціацію: "ЄС визнає європейські прагнення України і вітає її європейський вибір". Не більше. Чи означає це, що жодного прогресу в інтеграції з ЄС немає і не може бути? Зовсім ні.
Стратегія руху до Євросоюзу як секторальної інтеграції не є чимось дуже оригінальним. Ідея проста: максимально наблизити Україну до ЄС де-факто, і тоді питання про де-юре членство буде набагато легше вирішити.
Тому варто ще раз детально подивитися на зміст Угоди про асоціацію. Це дійсно дуже складний для прочитання юридичний текст, і навряд звичайна людина без підготовки зможе зрозуміти, що ж ця Угода дає Україні - крім обнуління тарифів у взаємній торгівлі і різноманітного "домашнього завдання" з приведення українського законодавства у відповідність до права ЄС.
Що часто залишається поза широкою увагою - то це те, що має статися унаслідок виконання Україною "домашнього завдання". Угода передбачає, що у такому випадку в певних секторах ЄС може прийняти рішення про відкриття свого внутрішнього ринку для України.
Це означає інтеграцію України з ЄС у цих секторах на тому ж рівні, що і для країн-членів. Відповідно, у цих секторах український бізнес не потребував би жодних додаткових дозволів, сертифікатів або ліцензій для діяльності на європейському ринку.
Таким чином, ідеться про інтеграцію до ринку ЄС де-факто, яка полегшить нашу подальшу інтеграцію де-юре.
Загалом Угода про асоціацію передбачає таку інтеграцію у 14 секторах. Таким чином, вона передбачає відкриття ринку ЄС у такому обсязі, який раніше був доступний лише для країн-кандидатів на вступ до ЄС та для країн Європейської економічної зони (Норвегія, Ісландія) та Швейцарії – країн, які максимально інтегровані у спільний ринок ЄС.
У самому тексті Угоди на виконання необхідних умов Україні відведено 8 років для всіх 14 секторів. Відлік почався з 1 січня 2016 року, з початку застосування положень про Поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі.
Іншими словами, ключові положення економічної частини Угоди мають бути виконані до кінця 2023 року - протягом каденції президента Зеленського і нового складу Верховної ради.
Чи нинішні темпи інтеграції до ринку ЄС відповідають запланованим? Від 1 січня 2016 року вже минуло більше трьох років. На цей час, відповідно до термінів, передбачених Угодою на виконання її "домашнього завдання", Україна мала би виконати потрібні умови у чотирьох секторах.
За оцінками експертів, наразі можна вважати, що Україна виконала своє завдання у двох секторах. В обох із них ЄС досі не ухвалив рішень про відкриття ринку.
Що зроблено?
Чому так? Аналіз стану справ у шести різних секторах (сферах) показує найрізноманітніший спектр ситуацій і проблем.
Так, донедавна у питаннях митних процедур був провал виконання з боку України, але у 2019 році почались обнадійливі кроки: Верховна рада ухвалила у першому читанні закони про авторизованого економічного оператора та про спрощення транзитних процедур.
Це сталося після ухвалення урядом рішення про створення Державної митної служби.
Ця сфера є яскравим прикладом того, як інституційне питання, напряму не охоплене Угодою (існування митної служби як окремого органу державної влади), впливає на динаміку виконання її положень щодо регуляторного наближення.
У сфері технічного регулювання безпечності промислових товарів Україна вже по суті виконала своє "домашнє завдання", але ЄС ніяк не наважується на відкриття ринку шляхом укладення відповідної угоди про оцінку відповідності та прийняття промислової продукції (Угода ACAA) з Україною.
Це має стати першим прикладом ухвалення рішення ЄС про відкриття ринку – і це ніби дуже технічне питання насправді виявилося дуже політичним.
Щодо ринку газу українське законодавство вже значно наближене до основних вимог Третього енергетичного пакету ЄС.
Триває імплементація – так, у першому півріччі 2019 року відбувся довгоочікуваний перехід зі щомісячного на добове балансування ринку, як у країнах ЄС.
Але невирішеними лишаються два ключових питання: анбандлінг "Нафтогазу" та лібералізація постачання побутовим споживачам. Плюс додало проблем останнє рішення Конституційного суду щодо неконституційності незалежного регулятора, а це є вимогою права ЄС.
Щодо Цифрового ринку, через великий обсяг нововведень у праві ЄС, Україна не може далі сама рухатися і зараз чекає на висновки експертів ЄС щодо проєкту "дорожньої карти" із визначенням шляхів виконання Угоди в цій сфері.
Хоча у деяких напрямках вже можна говорити про перспективи – так, набуття чинності новим законодавством наприкінці 2018 року зробило актуальним питання про укладення угоди між Україною і ЄС про взаємне визнання електронних довірчих послуг.
Цікавий приклад державних (публічних) закупівель, де Україна і ЄС вже фактично відкрили ринки один одному – цікавий тому, що це відбулося навіть без ухвалення потрібних рішень у рамках Угоди про асоціацію.
Сталося це завдяки обопільній участі в Угоді СОТ про державні закупівлі (угода GPA). Тобто це приклад того, як цілі Угоди про асоціацію можуть бути виконані іншими засобами, ніж ті, що передбачені нею.
У секторі фінансових послуг є відчутний поступ у впровадженні норм ЄС, але з огляду на докорінну зміну регулювання ринку ЄС постає питання, чи передбачена Угодою про асоціацію перспектива режиму внутрішнього ринку у цьому секторі залишається чинною.
Адже чинне законодавство ЄС не передбачає роботи європейських наглядових органів – регуляторів фінансових послуг – поза межами ЄС.
Отже, наявні як сектори/сфери, де існує явна затримка з виконанням Україною свого "домашнього завдання", так і сектори/сфери, де ЄС вагається з прийняттям рішень зі свого боку, хоча Україна вже виконала те, що було потрібно.
Також є сектори/сфери, де законодавство Євросоюзу пішло значно вперед з часів завершення у 2011 році переговорів між Україною і ЄС щодо Угоди про асоціацію.
Тому логічно, що на останньому засіданні Ради асоціації у грудні 2018 року сторони погодились розпочати оновлення додатків до Угоди про асоціацію, які визначають обсяг українського "домашнього завдання" та пов’язані домовленості про перспективи відкриття ринку ЄС.
Не випадково, що першим таким оновленим у 2019 році додатком став Додаток XXVII стосовно енергетики. Оновлення потребують і інші додатки - у першу чергу, Додаток XVII-3 про телекомунікаційні послуги, а також Додаток XVII-2 про фінансові послуги.
Такими є результати на сьогоднішній день. Вже минуло 3,5 роки із 8, відведених на виконання Україною ключових положень економічної частини Угоди.
Кабінет Міністрів схвалив постанову «Про внесення змін до Положення про митні декларації». Постанова покликана запровадити митні декларації окремих типів, які будуть застосовуватися для декларування у митний режим транзиту іноземних товарів, що переміщуються підприємствами між Європейським Союзом, країнами-членами Європейської асоціації вільної торгівлі, окремими країнами-членами Конвенції про процедуру спільного транзиту та Україною транзитом, у тому числі внутрішнім, автомобільним транспортом без перевантаження на інші види транспорту, та стосовно яких не встановлено обов’язку щодо забезпечення сплати митних платежів.
До набрання чинності для України Конвенції про процедуру спільного транзиту у випадках, визначених Кабінетом Міністрів, для декларування у митному режимі транзиту товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються між ЄС, ЄАВТ, окремими країнами-членами цієї Конвенції та Україною, будуть використовуватися митні декларації окремих типів, що відповідають типам митних декларацій, запроваджених Конвенцією.
Положеннями постанови встановлюється, що для товарів, які підлягають декларуванню з використанням митної декларації, можуть використовуватися митні декларації окремих типів, що подаються за формою єдиного адміністративного документа та заповнення яких здійснюється з урахуванням положень Конвенції про процедуру спільного транзиту та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами.
Виконання митних формальностей за митними деклараціями окремих типів здійснюватиметься з використанням національної підсистеми Нової комп'ютеризованої транзитної системи ЄС.
Поширення вимог щодо заповнення відповідно до Конвенції про процедуру спільного транзиту на митні декларації, які складаються на товари, що переміщуються транзитом, у тому числі внутрішнім, автомобільним транспортом без перевантаження на інші види транспорту та без застосування заходів гарантування є найбільш простий випадок, який забезпечить тестове застосування Нової комп'ютеризованої транзитної системи Європейського Союзу.
Придбання програмного забезпечення для реалізації цієї постанови здійснюватиметься через фінансову допомогу, яка надається Європейським Союзом в рамках програми «Підтримка державного управління фінансами для України — EU4PFM».
Мінагрополітики працює над удосконаленням механізмів державної підтримки пасічників та оновленням вимог до меду, які будуть відповідати вимогам ЄС.
Цього року міністерством підготовлено та направлено на державну реєстрацію наказ про затвердження вимог до меду, який націлений на впорядкування внутрішнього ринку продукції бджільництва та розвитку експортного потенціалу галузі. Для підготовки виробників меду наказом передбачено перехідний період до 1 січня 2023 року.
Крім того, до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у період 2016-2017 рр. внесено зміни, якими спрощено процедури отримання ліцензій для малих виробників в тому числі медових напоїв. Також змінами до Податкового кодексу України (№ 2628-VIII від 23.11.2018) переглянуто акцизні ставки на деякі спиртові напої.
Довідково:
Український аграрний експорт до країн ЄС у січні-травні 2019 року зріс на 30,8% порівняно з аналогічним періодом 2018 року - до $2,97 млрд., в тому числі меду експортовано на $34,6 млн.
У Києві презентували результати кількісних всеукраїнських соціологічних досліджень щодо ставлення і поінформованості громадськості стосовно вступу України до ЄС та НАТО. Дослідження було виконане на державне замовлення (замовник – Держкомтелерадіо) у травні-червні цього року переможцем відповідного тендера – ТОВ «Центр стратегічного розвитку територій». У презентації взяли участь Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе, голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України Олег Наливайко, директор ТОВ «Центр стратегічного розвитку територій» Андрій Орлов.
За словами Андрія Орлова, дослідження щодо ЄС свідчить, що переважна частина українців підтримує приєднання до Європейського Союзу (67%) та висловлює високий рівень довіри Європейському Союзу як стратегічному партнерові України (63%). Спостерігається позитивна динаміка показників підтримки приєднання України до ЄС у часі – з 2013 року кількість українців, які виступають за ЄС, збільшилась на 21%. У цілому українці очікують від інтеграції до ЄС розширення власних можливостей та розвитку України відповідно до сучасних світових тенденцій.
Окремо соціолог поінформував про результати досліджень щодо НАТО. «У свідомості українців з 2012 року відбувається укорінення думки щодо необхідності вступу України до НАТО як гарантованого шляху безпеки країни. Порівняно з 2012 роком відсоток тих, хто вважає цей шлях кращим, зріс більше ніж у чотири рази. Станом на травень 2019 року 57% українців вважають членство в НАТО основною гарантією національної безпеки країни», – зазначив Андрій Орлов.
«Зростання свідомої підтримки європейської та євроатлантичної інтеграції переконливо свідчить про ефективність інформаційно-роз’яснювальної роботи останніх кількох років. ЄС та НАТО стали ближчими та зрозумілішими для громадян. І я пишаюся, що вперше держава стала активним та ефективним учасником цього процесу», – підкреслила Іванна Климпуш-Цинцадзе. Також вона зазначила, що євроінтеграційна команда оновила підходи до проведення інформаційної роботи. Були запущені перші інформаційні кампанії на державне замовлення, а також проведено власну потужну кампанію «Євроінтеграція: сила можливостей», яка стала можливою завдяки залученню організацій-партнерів.
Згідно з опитуванням, переважна більшість українців (78%) вважають себе добре обізнаними щодо Європейського Союзу і неодноразово натрапляли на публікації та інформаційні матеріали щодо ЄС (62%). Третина українців (31%) помітили цілеспрямовані інформаційні кампанії, зокрема, кампанію «Євроінтеграція: сила можливостей». 72% опитаних з усіх регіонів вважають за необхідне отримувати більше інформації про ЄС та євроінтеграцію.
Щодо тематики інформаційних кампаній, то українці більше знають про переваги, які надає європейська інтеграція Україні як державі. «Українці хочуть чітко розуміти, що саме зміниться у житті кожної родини після вступу до ЄС і яку ціну доведеться за це сплатити. Саме тому важливо більше розповідати про це», – зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Більшість українців (62%) хотіли б також більше дізнатися про НАТО. Серед інформаційних запитів українцям першочергово цікавою була б інформація про наслідки вступу до НАТО для України. Добре доповнити цю тематику може інформація про вплив вступу до НАТО на економіку України, можливості залучення західних інвестицій, можливості зі встановлення миру на Донбасі, про гарантії безпеки для України і про вплив на рівень та якість життя пересічних українців.
Ознайомитися з дослідження можна за посиланням
«Я особисто відвідала майже всі обласні центри України, чимало з них кілька разів, роз’яснюючи цілі та досягнення євроінтеграції. І приємно, що нині значна частина українців вважає, що добре поінформована щодо європейської інтеграції. Сподіваюся, нова команда, яка вже заявила про необхідність потужної інформаційної роботи з населенням, продовжить та розвине цю роботу заради стабільності нашого євроінтеграційного та євроатлантичного курсу. Адже маємо чіткий запит від населення на інформацію про поступ України на шляху до ЄС та НАТО. Російські пропагандистські канали та ресурси з готовністю задовольнять цей запит, якщо ми не будемо діяти проактивно», – наголосила Віце-прем’єр-міністр.
Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко зазначив, що вже два роки поспіль Держкомтелерадіо опікується темою інформування населення України щодо європейської та євроатлантичної інтеграції. У другій половині цього року планується реалізувати ще кілька інформаційних кампаній.
У цьому контексті Віце-прем’єр-міністр нагадала, що триває конкурс на кращу публікацію на тему НАТО – він продовжений до 31 липня. Переможці отримають можливість дводенної поїздки до штаб-квартири НАТО в Брюсселі. Також завершився тендер на проведення навчальних семінарів з тематики НАТО в регіонах.
Довідково
Соціологічне дослідження проводилися відповідно до Плану заходів щодо реалізації Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2019 рік (розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 січня 2019 року № 35-р) та Плану заходів на 2019 рік з реалізації Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції України на 2018-2021 роки (розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 січня 2019 року № 83-р).
Видано нове видання "Інтеграція у рамках асоціації: динаміка виконання Угоди між Україною і ЄС (2-е видання)". Публікація підготовлена у рамках проекту «Громадська синергія», який реалізує Міжнародний фонд «Відродження» за фінансової підтримки Європейського Союзу, з залученням експертів Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна – ЄС та інших незалежних експертів.
У публікації проаналізовано виконання Угоди про асоціацію у секторах, де передбачене відкриття внутрішнього ринку ЄС у разі виконання Україною «домашнього завдання» із нормативно-регуляторного наближення: технічне регулювання (ринок промислових товарів), митні процедури, цифровий ринок, фінансові послуги, державні закупівлі, енергетика (газовий ринок).
8 липня у рамках ХХІ Саміту "Україна-ЄС" у м. Києві Перший віце-прем‘єр-міністр України - Міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів підписав чотири угоди з ЄС для залучення фінансування на загальну суму 86,9 млн євро.
Так, згідно Угоди про фінансування заходу «Програма технічного співробітництва 2019 року», Україна отримає фінансову допомогу у сумі 44 млн євро, яка буде спрямована на продовження ключових реформ в Україні, зокрема, спрощення торгівлі, сприяння економічному розвитку, покращення інвестиційного клімату, а також вдосконалення законодавства у сфері державних закупівель.
Згідно з іншою угодою у рамках програми “Підтримка ЄС для Сходу України” ЄС надасть додаткову допомогу у розмірі 10 млн євро, які будуть спрямовані на відновлення економіки Луганської та Донецької областей, а також підтримку розвитку Запорізької області. Загальний кошторис проекту становить 60 млн євро.
Також Україна отримає 10 млн євро згідно Угоди “Про підтримку громадянського суспільства та культури”. Кошти будуть спрямовані на розвиток українських закладів культури, залучення громадськості до участі у загальному процесі реформування країни та інше.
Відповідно до Угоди про фінансування заходу «Антикорупційної ініціативи – фаза ІІ», Україна отримає 22,9 млн євро для проведення заходів з посилення незалежності та ефективності антикорупційних установ, покращення управління та прозорості на місцевому рівні і, як наслідок, зменшення рівня корупції в Україні на національному та місцевому рівнях.
До Вашої уваги огляд ринку меблів Великобританії.
Брошюра, підготовлена Офісом з просування експорту та пропонує інформацію щодо:
- економіки Великої Британії,
- аналізу споживачів,
- торгівельної статистики,
- імпорту меблів до Великої Британії,
- імпорту меблів до Великої Британії з України,
- ринку меблів Великої Британії
- окремих категорій ринку меблів Великої Британії
меблі для спалень
меблі для сидіння