Кабінет міністрів України схвалив розпорядження щодо визнання належності пропозиції стосовно фінансування у розмірі $250 млн Європейським інвестиційним банком проекту "Розвиток аграрної інфраструктури та генерування енергії на основі біомаси" до сфери дії Рамкової угоди між Україною та ЕІБ, що сприятиме залученню прямих іноземних інвестицій в розвиток аграрної інфраструктури.
Відповідне розпорядження № 603-р від 14 серпня 2019 р. розміщене на офіційному порталі уряду.
Зазначається, що розпорядження сприятиме залученню до реального сектору економіки середньострокових фінансових ресурсів для розвитку приватного сектору економіки та посиленню енергоефективності виробництв.
Крім того, в уряді стверджують, що схвалене розпорядження посилить позицій українських підприємств у сфері міжнародної торгівлі.
Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України презентував публікацію «Європейська та євроатлантична інтеграція», що підготовлена у форматі позиційної книги.
Метою публікації є надання представникам політичних сил, а також експертним колам та громадськості, достовірної інформації про поточний стан справ, основні досягнення та виклики у реалізації курсу європейської інтеграції, а також на шляху України до членства в НАТО.
У позиційній книзі визначені:
- інституційна основа реалізації державної політики у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції, а також система двосторонніх органів асоціації Україна – ЄС і Україна – НАТО;
- основні законодавчі ініціативи у всіх сферах, які потребують першочергового розгляду новообраним парламентом;
- перелік ключових українських та європейських стейкхолдерів;
- фінансова та експертна допомога міжнародних партнерів, на яку можуть розраховувати урядовці та парламентарі, а також як перейти на новий рівень управління цими ресурсами.
- ключові кроки реалізації державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції, в тому числі в рамках Річної національної програми під егідою Комісії Україна - НАТО;
- відомчий аспект реалізації європейського та євроатлантичного курсу держави у розрізі діяльності кожного з міністерств, відповідальних за виконання положень Угоди про асоціацію, відповідно до компетенції.
- головні досягнення відповідального міністерства та “слабкі місця”, що потребують особливої уваги всіх заінтересованих органів влади для забезпечення реалізації євроатінтеграційних перспектив.
Таким чином, позиційна книга є внеском у забезпечення стабільного розвитку держави, збереження закладеного інституційно-правового фундаменту для подальших реформ та продовження цілісної і послідовної державної політики у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції під час нового скликання Верховної Ради України. Насамперед це стосується здійснення подальших кроків щодо поглибленої секторальної інтеграції у цифровій, митній та енергетичній сферах, у сфері юстиції, свободи та безпеки, а також інтеграції до НАТО.
Позиційна книга - завантажити.
Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням від 24 липня 2019 р. № 599-р схвалив проект Рішення Підкомітету з управління санітарними та фітосанітарними заходами Комітету асоціації у торговельному складі стосовно Всеохоплюючої стратегії імплементації Глави IV (Санітарні та фітосанітарні заходи) Розділу IV (Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею), установленого в Додатку V до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.
Розпорядження опубліковано на сайті Урядового веб-порталу.
Документ розроблено на виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, яка передбачає, що Україна має наблизити своє законодавство про санітарні та фітосанітарні заходи до законодавства ЄС.
Прийняте Урядом розпорядження дозволяє виконати внутрішньодержавні процедури, необхідні для набуття чинності зазначеного проекту Рішення Підкомітету, яким визначено єдиний перелік актів права ЄС (EU aquis), до яких Україна має наблизити своє законодавство у сфері СФЗ.
Прийняттям розпорядження українська сторона завершила свої внутрішньодержавні процедури щодо погодження проекту Рішення Підкомітету.
Аналогічний процес ще триває на рівні ЄС. Євросоюз уже поінформував українську сторону щодо завершення процедури погодження відповідного проекту Рішення в Єврокомісії. Тепер документ має пройти схвалення Радою ЄС - наразі він перебуває на етапі погодження з державами-членами ЄС. Це дасть Європейському Союзу формальне право на схвалення відповідного проекту Рішення зі своєї сторони.
Після завершення всіх зазначених процедур на черговому засіданні Підкомітету з управління санітарними та фітосанітарними заходами це Рішення буде схвалено остаточно.
Рішення Ради асоціації щодо оновлення Додатка 27 до Угоди про асоціацію опубліковано в Офіційному віснику України.
Рішення № 1/2019 Ради асоціації між Україною та ЄС від 8 липня 2019 р. про внесення змін і доповнень до Додатка XXVII до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС набрало чинності у липні цього року.
Рішення передбачає оновлення зобов’язань щодо обсягу наближення українського законодавства до права ЄС відповідно до мети інтеграції енергетичних ринків України та ЄС та проведення спільного аудиту відповідності проектів актів, які ухвалюються у сферах, охоплених зобов’язаннями за Додатком 27.
Рішення органів асоціації є підставною для оновлення Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію і це передбачено постановою КМУ від 31 травня 2017 р. № 447 «Питання проведення планування, моніторингу та оцінки результативності виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, ЄВРАТОМу та їхніми державами-членами».
У рамках імплементації цього рішення:
1. Урядовим офісом розроблено та надіслано відповідним державним органам пропозиції щодо внесення змін до Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію. Ми підготували зазначені пропозиції відповідно до розробленої Урядовим офісом методики формування заходів з виконання Угоди про асоціацію. Оновлення до Плану заходів включатимуть заходи з імплементації актів ЄС у секторах газу, електроенергії, енергоефективності, відновлювальних джерел енергії, ядерної енергетики, нафти та ін.
2. Триває робота з розроблення змін до Регламентів КМУ та ВРУ з метою впровадження горизонтальних заходів для ефективної реалізації інноваційних для України підходів до наближення законодавства, передбачених в оновленому Додатку 27 до Угоди про асоціацію.
Прийняття вищезазначених змін до нормативно-правових актів закладе реальні механізми та інструменти секторальної інтеграції у сфері енергетики на національному рівні, використовувати які будуть зобов’язані як виконавча, так і законодавча гілки влади, та забезпечить незворотність євроінтеграційного процесу.
Обсяг зовнішньої торгівлі товарами України з країнами ЄС у січні-липні 2019 року склав 26,237 млрд доларів, що на 6% більше, ніж за аналогічний період минулого року (24,665 млрд доларів). Про це свідчать дані митної статистики Державної фіскальної служби.
При цьому експорт в країни ЄС виріс на 8% до 12,188 млрд доларів, імпорт зріс на 5% до 14,049 млрд доларів. Від'ємне сальдо становить 1,861 млрд доларів. Частка країн ЄС в експорті з України становила 42%, в імпорті - 43%.
Згідно з даними ДФС, обсяг зовнішньої торгівлі товарами з країнами СНД скоротився на 3%. Експорт товарів з України впав на 5% до 3,864 млрд доларів, імпорт - на 2% до 7,049 млрд доларів. Негативне сальдо зросло і становить 3,185 млрд доларів. Частка країн СНД в експорті впала до 13,4%, в імпорті - до 21,4%.
Для підтримки експорту товарів українського походження та забезпечення виконання міжнародних зобов’язань України у рамках угод про вільну торгівлю, укладених з країнами Європейського Союзу, Європейської асоціації вільної торгівлі (Швейцарія, Ісландія, Норвегія, Ліхтенштейн), Чорногорією, митниці ДФС забезпечують видачу сертифікатів з перевезення форми EUR.1.
За січень - липень 2019 року митницями ДФС видано майже 63,9 тис. шт. сертифікатів EUR.1. Найбільшу кількість сертифікатів видано до Польщі – 19,5 тис. шт., або 31%, Німеччини –7,8 тис. шт., або 12%, Румунії – майже 3,7 тис. шт., або 6%, Італії – 3,2 тис. шт., або 5%, Угорщини – майже 3 тис. шт., або 4%.
Серед митниць лідерами з видачі сертифікатів є: Львівська митниця – 7683 шт., Закарпатська – 4913 шт., Дніпропетровська – 4524 шт., Житомирська – 4050 шт., Одеська – 3828 шт., Харківська – 3954 шт.
Загалом за останні три роки митницями ДФС видано 276, 9 тис. шт. сертифікатів EUR.1. на експорт товарів українського походження.
Сертифікат видається у разі, якщо його потрібно пред’явити при ввезенні на митну територію країн ЄС та Європейської асоціації вільної торгівлі, Чорногорії як доказ, що товар(и) українського походження відповідає(ють) вимогам правил визначення преференційного походження при застосуванні преференційних ставок ввізного мита. Термін дії сертифіката складає 4 місяці.
Для отримання сертифіката експортер або уповноважений представник повинен подати структурному підрозділу митниці, на який покладено функції з видачі сертифіката, такі документи:
заяву, що містить декларацію від експортера, за формою, визначеною угодами про вільну торгівлю, та/або її електронну копію;
електронну копію сертифіката у разі заповнення його машинописом та (за наявності) заповнений відповідно до вимог угод про вільну торгівлю бланк сертифіката;
декларації постачальника (виробника), що підтверджують преференційне походження товарів з України відповідно до правил визначення преференційного походження, встановлених угодами про вільну торгівлю, та/або їх електронні копії.
Сертифікат видається безоплатно у найкоротший термін, але не більше восьми робочих годин після реєстрації заяви у структурному підрозділі митниці ДФС, на який покладено функції з видачі сертифіката.
Сертифікат заповнюється експортером на одну партію товарів, як правило, англійською мовою або однією з мов, якими складено угоди про вільну торгівлю.
Порядок заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.11.2017 № 950, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2017 року.
Виконавче агентство з питань освіти, аудіовізуальних засобів і культури (ЕАСЕА) оголосило результати конкурсу 2019 р. за напрямом Розвиток потенціалу вищої освіти Програми Європейського Союзу ЕРАЗМУС+. Загалом було відібрано 163 проекти, в тому числі 8 проектів за участі України, які розпочнуть діяльність з жовтня 2019 р. або січня 2020 р. та будуть реалізовуватись 51 закладом вищої освіти та іншими українськими організаціями. Загальний бюджет проектів становить понад 7 150 000 €.
Серед переможців є проект:
- Development of practically-oriented student-centred education in the field of modelling of Cyber-Physical Systems (609557-EPP-1-2019-1-LV-EPPKA2-CBHE-JP):Чернігівський національний технологічний університет, Харківський національний автомобільно-дорожній університет, Криворізький національний університет.
Зокрема, проекти за участю України зосереджені на модернізації освітніх програм у сферах кіберфізичних систем, ерготерапії, розвитку мовних компетентностей вчителів, а також на посилення співпраці закладів вищої освіти з ширшим економічним та соціальним середовищем.
51 партнер з України представляють 38 закладів вищої освіти, 2 науково-дослідні інститути, 4 приватних та 2 державних підприємства, 4 громадські організації, а також Міністерство освіти і науки України. До реалізації цих проектів також долучені 3 переміщені заклади вищої освіти - Донецький національний технічний університет, Донецький державний університет управління та Горлівський інститут іноземних мов.
Серед партнерів-переможців з України є також Інститут професійно-технічної освіти НАПН України, Кіровоградська державна сільськогосподарська дослідна станція НААН, Федерація роботодавців України, Науково-методичний центр «Агроосвіта», СТОВ «Агросвіт», Громадська спілка "Українська продовольча долина", Реабілітаційний центр MODRYCHI, Festo Group, Громадська організація «Асоціація вчителів англійської мови «ТІСОЛ-Україна», Фермерське господарство «Добро-крафт», Яворівський національний природний парк, Благодійний фонд «Карітас Самбірсько-Дрогобицької єпархії Української греко-католицької церкви».
За напрямом Жан Моне програми Європейського Союзу Еразмус+ цього року перемогли 22 українські проєкти. Їх виконавці отримають фінансування на загальну суму майже 750 тис. євро. Роботу над втіленням проєктів планують розпочати вже у вересні 2019 року.
Це, зокрема, будуть:
- 15 модулів з економічного розвитку, врядування, регіональної політики, кримінальної політики, європейських цінностей, європейського простору вищої освіти, соціальних та економічних питань мігрантів та переселенців, захисту інформації та запобігання корупції;
- створення 3 кафедр;
- створення 1 центру досконалості;
- 1 проєкт з кібербезпеки;
- 2 проєкти з підтримки асоціацій.
Виконавцями завдань стануть представники 12 вишів та 3 громадських організацій з різних регіонів країни. А саме:
- Київський університет імені Бориса Грінченка;
- Харківський національний університет радіоелектроніки;
- Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки;
- Національний університет «Львівська політехніка»;
- Одеський національний університет ім. І. Мечникова;
- Чорноморський національний університет ім. Петра Могили;
- Запорізький національний університет;
- Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана;
- Київський національний університет ім. Т. Шевченка;
- Тернопільський національний економічний університет;
- Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка;
- Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна;
- Платформа європейських студій для сталого розвитку;
- Український інститут з кризового менеджменту та розв’язання конфліктів;
- Регіональний центр європейських освітньо-наукових ініціатив.
Загалом цього року за напрямом Жан Моне було відібрано 285 проєктів. Їх виконуватимуть дослідники з різних країн світу.
Довідково
Програма ЄС Еразмус+ підтримує проєкти співпраці, партнерства та мобільності в сфері освіти, професійної підготовки, молоді та спорту. Напрям Жан Моне спрямований на розвиток європейських досліджень та євроінтеграційних процесів у світі. Виконавці проєктів за цим напрямом вивчають європейські студії, сприяють їх вдосконаленню, напрацьовують курси та освітні програми, присвячені євроінтеграційній темі.
В Україні розпочалась робота місії ЄС з оцінки стану наближення законодавства України та інституційної спроможності в цифровій сфері.
Результатом 4-місячної роботи місії стане звіт, підготовлений на основі та в продовження Оцінки проекту Стратегії інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС та Плану заходів з її виконання (проекту Дорожньої карти). Зазначена Оцінка була нещодавно нами отримана у відповідь на надісланий Стороні ЄС у серпні минулого року проект Дорожньої карти.
Ми отримали позитивну оцінку щодо прагнень України отримати режим внутрішнього ринку у цифровій сфері та зелене світло для оновлення Доповнення 17-3 до Угоди про асоціацію.
Європейська Комісія запропонувала багатоетапний процес оцінки проекту Дорожньої карти, який складається з трьох кроків:
Етап 1: внутрішній поглиблений аналіз проекту Дорожньої карти;
Етап 2: оцінка стану виконання існуючих зобов'язань, адміністративної спроможності та законодавства на місці (розпочато);
Етап 3: спільний План дій Україна-ЄС щодо інтеграції України до ЄЦР ЄС, який включатиме спільні пріоритети, подальші заходи та терміни їх виконання.
Підтримано включення Директиви (ЄС) 2018/1972 Європейського Парламенту і Ради від 11 грудня 2018 року про запровадження Європейського кодексу електронних комунікацій, Регламенту (ЄС) № 910/2014 Європейського Парламенту та Ради від 23 липня 2014 року про електронну ідентифікацію та довірчі послуги для електронних транзакцій в межах внутрішнього ринку, а також низки актуальних актів щодо гармонізацій радіочастотного спектру до Доповнення 17-3 до Угоди про асоціацію. Зазначені акти є правовим фундаментом функціонування ЄЦР ЄС.
Щодо інших актів ЄС, запропонованих Українською стороною та які є складовими ЄЦР ЄС, Європейський Союз заохочує Україну до інших форм співпраці поза Угодою про асоціацію.
30 липня Перший віце-прем’єр-міністр України – Міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів підписав Угоду між Україною та Європейським Союзом про збільшення квоти для українських експортерів м’яса птиці, передбачених Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.
Згідно зі змінами річна квота на м’ясо птиці та переробленого м’яса птиці буде поступово збільшена у 2,5 рази. Вказані зміни набудуть чинності після їх ратифікації Парламентами обох сторін.