У рамках виконання Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018-2021 рр. та Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2017—2020 рр. оголошено тендери на розробку та реалізацію інформаційних кампаній.
Потрібні креативні агенції, які мають досвід проведення інформаційних кампаній за кордоном, а також соціологічна служба. Потрібно:
- Розробити і запустити інформаційну кампанію (відео) в соцмережах європейських країн – членів Європейського Союзу.
- Розробити і запустити інформаційну кампанію (відео) в соцмережах європейських країн – членів НАТО.
- Розробити та провести соціологічне опитування про зміни у ставленні громадськості щодо підтримки НАТО і державної політики з євроатлантичної інтеграції.
Очікувана вартість закупівель послуг з інформаційних кампаній – по 1,5.млн. грн. кожна, з проведення соцдослідження - 400 тис.грн.
Тендерна документація, кваліфікаційні критерії і вимоги:
• Відео для країн ЄС: https://www.dzo.com.ua/tenders/4278661.
• Відео для країн НАТО: https://www.dzo.com.ua/tenders/4278346.
• Соціологія: https://www.dzo.com.ua/tenders/4278859.
Центр економічної стратегії запрошує 26 вересня на міжнародну конференцію “Уроки з досвіду країн ЄС для України: економічний розвиток, антикорупційна реформа та довіра до судів”.
Час: 26 вересня о 9:30
Місце проведення: м.Київ, БЦ Леонардо ул. Богдана Хмельницкого, 17/52
В рамках конференції будуть презентовані міжнародні дослідження. Учасники обговорять ефективність боротьби з корупцією у Румунії, як використання нідерландського досвіду допоможе подолати кругову поруку і протекціонізм в українській системі правосуддя, а також як перетворити малий та середній бізнес в Україні на глобальних чемпіонів на основі досвіду Mittelstand в Німеччині.
Для участі у заході треба пройти онлайн реєстрацію до 24 вересня 2019 року.
Подія відбудеться в межах проекту «Побудова мостів в державній політиці: Україна», який реалізується за фінансової підтримки Foundation Open Society Institute в співпраці з OSIFE при Open Society Foundation.
Право експорту своєї продукції на територію Євросоюзу мають 308 українських підприємств.
Про це повідомили в Держпродспоживслужбі.
Серед них 128 підприємств-виробників продукції для споживання людиною, 180 - підприємств-виробників нехарчової продукції.
Серед українських підприємств, котрі мають право експорту до ЄС продукції для споживання людиною:
- 22 виробники молока та молочної продукції;
- 4 виробники м’яса птиці;
- 1 виробник продуктів із м’яса птиці;
- 24 виробники риби;
- 4 виробники яєць та яєчної продукції;
- 66 виробників меду;
- 1 виробник харчового колагену;
- 1 виробник кишкової сировини;
- 5 виробників равликів та жаб’ячих лапок
Водночас усі виробники харчових продуктів із 28 країн-членів ЄС можуть експортувати в Україну без обмежень за виконання імпортних умов. Україна ж отримує для відкриття експорту в ЄС має проходити оцінку системи державного контролю (з подальшою верифікацією) та отримувати дозволи на експорт", - зауважили в Держпродспоживслужбі.
Віце-прем’єр-міністр України Дмитро Кулеба завершив офіційний візит до Брюсселя (Бельгія), де провів зустрічі у Європейському Парламенті та Європейській Комісії.
На зустрічі з групою депутатів Європарламенту пролунали запевнення у незмінній підтримці України з боку цього важливого органу. Сторони обговорили хід реформ в Україні. Віце-прем’єр окремо закликав депутатів і надалі тримати українське питання серед пріоритетів Європарламенту.
У ході візиту Дмитро Кулеба провів низку зустрічей у Європейській Комісії, де обговорив питання політичного діалогу, ефективного виконання Угоди про асоціацію, фінансового співробітництва.
Зокрема, у рамках зустрічі з Комісаром ЄС з питань розширення та європейської політики сусідства Йоганнесом Ганом сторони відзначили особливу увагу, яку Євросоюз приділяє Україні, та наголосили, що порядок денний відносин України та ЄС і надалі має залишатися амбітним та насиченим.
На зустрічі з новопризначеним радником Президента ЄК з питань України Ельмаром Броком Віце-прем’єр подякував йому за багаторічну підтримку нашої держави. Співрозмовники обговорили можливості та виклики, які стоять перед Україною на сучасному етапі, та перспективи взаємодії з новим керівництвом ЄС.
Під час зустрічі з Віце-президентом Європейської Комісії з питань євро та соціального діалогу Валдісом Домбровскісом Дмитро Кулеба наголосив, що євроінтеграція залишається пріоритетом новопризначеного Уряду України. Домбровскіс відзначив прогрес України у проведенні реформ та закликав їх продовжувати. Сторони обговорили питання виконання Україною умов для отримання другого траншу (500 млн євро) в рамках четвертої програми макрофінансової допомоги ЄС. У цьому контексті Віце-прем’єр запевнив представника Єврокомісії у докладанні зусиль з боку Уряду та Парламенту для ухвалення законодавчих актів, необхідних для успішного завершення четвертої програми.
Під час зустрічі з Віце-президентом Єврокомісії з питань Енергетичного союзу Марошем Шевчовичем сторони обговорили інтеграцію України до енергетичного ринку ЄС, анбандлінг НАК «Нафтогаз» і шляхи подолання загроз, пов’язаних із будівництвом Північного потоку-2.
Наскрізними питаннями усіх зустрічей була зацікавленість України та Євросоюзу в активізації секторального співробітництва, насамперед у сфері енергетичної безпеки, цифрового ринку, укладення угоди про т. зв. «промисловий безвіз», реформи митниці, а також у реформі децентралізації. Також сторони обговорили питання позиції ЄС щодо низки аспектів російської агресії проти України. Окремо порушувалося питання законотворчих планів Верховної Ради України. Європейські партнери наголошували на важливості рішучої боротьби з корупцією.
У результаті проведеної роботи Держпродспоживслужби з Європейською Комісією щодо надання безперешкодного експорту фруктів та овочів, визначених Директивою Ради ЄС 2019/523, Україна включена до Переліку країн, які можуть експортувати до ЄС ряд свіжих фруктів та овочів.
Йдеться про Malus Mill (яблуня), Pyrus L. (груша), Prunus L. (слива), Capsicum annuum L. (перець), Solanum aethiopicum L. (пасльон), Solanum lycopersicum L. (томати) та Solanum melongena L. (баклажан).
Нагадаємо, відповідно до Директиви Ради ЄС 2019/523 з 1 вересня 2019 року змінено умови імпорту Malus Mill, Pyrus L., Prunus L., Capsicum annuum L., Solanum aethiopicum L., Solanum lycopersicum L., та Solanum melongena L. до ЄС.
Вантаж на сьогодні може експортуватися з вільних ділянок від Neoleucinodes elegantalis (Guenée), Enarmonia prunivora Walsh, Grapholita inopinata Heinrich, Rhagoletis pomonella (Walsch), Guignardia piricola (Nosa) Yamamoto, Tachypterellus quadrigibbus Say, Tephritidae (non-European), які встановлюються в період вегетації.
Держпродспоживслужба зверталася до Європейської Комісії із запитом щодо визнання всієї України країною вільною від зазначених карантинних організмів. Після розгляду звернення Держпродспоживслужби Єврокомісія включила Україну в Перелік країн, яким дозволено експорт овочів та фруктів без додаткових нетарифних бар'єрів.
Кабінет Міністрів та Верховна Рада будуть тісно співпрацювати в напрямку оперативного розгляду та першочергового ухвалення «євроінтеграційних» законопроектів. Про це домовилися Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба та голова комітету ВРУ з питань інтеграції з ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе на засіданні Комітету.
«Курс на зближення України з Євросоюзом – незмінний. На цьому шляху Уряд та Парламент не просто союзники, вони – єдине ціле», - зазначив Віце-прем’єр-міністр. Він наголосив, що вбачає своєю основною задачею на посаді продовження та посилення позитивних досягнень щодо виконання Угоди про асоціацію та започаткованих процесів секторальної інтеграції з ЄС.
Представник Уряду підкреслив, що наразі динаміка розвитку торгівлі України з ЄС дуже висока і випереджає можливості Угоди про асоціацію.
Дмитро Кулеба також наголосив на тому, що спільна робота щодо ухвалення євроінтеграційних законопроектів має бути побудована у найбільш оптимальний спосіб. Він запропонував згрупувати законопроекти за їхньою метою та тематикою. Віце-прем’єр-міністр також підтримав ініціативу Іванни Климпуш-Цинцадзе щодо посилення інституційної спроможності комітету в частині експертизи та аналізу парламентських законодавчих актів на відповідність праву ЄС.
Також він закликав членів комітету бути «адвокатами євроінтеграції у своїх фракціях» та пояснювати парламентарям важливість оперативного та якісного розгляду законів, необхідних для виконання Угоди про асоціацію і наближення усіх сфер життя українців до стандартів ЄС. Віце-прем’єр-міністр запропонував уповноважити окремих людей як з боку комітету, так і з боку своєї служби для координації спільної роботи.
За словами Іванни Климпуш-Цинцадзе, наразі 67 законопроектів є пріоритетними і потребують термінового опрацювання Урядовим офісом з тим, щоб розглянути їх разом з висновками офісу на найближчому засіданні Комітету. Дмитро Кулеба наголосив на тому, що також необхідна експертиза законопроектів з боку кожного профільного міністерства.
Говорячи про урядово-парламентську взаємодію, він підкреслив, що успіх реалізації Урядом курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію великою мірою залежить від ефективності Парламенту. Чим ефективніший Парламент в ухваленні законодавства, яке створює європейський ринковий та ціннісний простір в України, тим швидше Уряд зможе приступати до їх виконання.
Щодо змін у фітосанітарних вимогах Європейського Союзу, які вводяться в дію 1 вересня 2019 року Директивою Ради 2019/523 ЄС від 21 березня 2019 року шляхом внесення правок до Додатків I-V Директиви Ради 2000/29 ЄС про захисні заходи проти ввезення до Співтовариства організмів, шкідливих для рослин і рослинної продукції, і проти їх розповсюдження в межах Співтовариства.
Так, з 1 вересня 2019 року змінено умови імпорту ряду свіжих фруктів та овочів, зокрема і для тих, що наразі можуть бути експортовані з України. А саме, Malus Mill, Pyrus L., Prunus L., Capsicum annuum L., Solanum aethiopicum L., Solanum lycopersicum L. та Solanum melongena L.
Обов’язковою умовою для імпорту Capsicum annuum L., Solanum aethiopicum L., Solanum lycopersicum L. та Solanum melongena L. є походження з країни або місця виробництва, визнаних вільними від Neoleucinodes elegantalis (Guenée);
- для імпорту Malus Mill походження з країни або місця виробництва, визнаних вільними від Enarmonia prunivora Walsh, Grapholita inopinata Heinrich, Rhagoletis pomonella (Walsch), Guignardia piricola (Nosa) Yamamoto, Tachypterellus quadrigibbus Say;
- для імпорту Pyrus L. з країни або місця виробництва, визнаних вільними від Guignardia piricola (Nosa) Yamamoto, Tachypterellus quadrigibbus Say;
- для імпорту Prunus L походження з країни або місця виробництва визнаних вільними від Tephritidae (non-European).
Виходячи із зазначеного, Держпродспоживслужба надіслала листа до Європейської Комісії з повідомленням про відсутність випадків виявлення на території України Tephritidae (non-European), Guignardia piricola (Nosa) Yamamoto, Tachypterellus quadrigibbus Say, Neoleucinodes elegantalis (Guenée), що підтверджується результатами щорічного моніторингу та з урахуванням кліматичних умов України. Щодо Enarmonia prunivora Walsh, Grapholita inopinata Heinrich та Rhagoletis pomonella (Walsch), то в Україні дані організми віднесено до списку А1 «Карантинні організми, відсутні в Україні» Переліку регульованих шкідливих організмів.
Беручи до уваги, що Україна є вільною від зазначених організмів, Держпродспоживслужба запропонувала Європейській Комісії прийняти рішення щодо безперешкодного імпорту до країн Європейського Союзу Malus Mill, Pyrus L., Prunus L., Capsicum annuum L., Solanum aethiopicum L., Solanum lycopersicum L. та Solanum melongena L.
Український центр європейської політики зробив дослідження щодо підписання Угоди про оцінку відповідності та прийняття промислової продукції (АСАА) або «промислового безвізу».
У публікації сфокусовано увагу на кроках, які додатково необхідно зробити для наближення законодавчих актів України до законодавства ЄС у сфері ринкового нагляду та стандартизації. Зокрема, автором виділено 4 законопроекти прийняття яких є передумовою для укладення та застосування угоди ACAA.
Українські експортери активно використовують можливості безмитного експорту у межах тарифних квот ЄС. Цього року вже повністю вичерпано 9 квот.
"Станом на 22.08.2019 використовуються можливості безмитного експорту 31 із 40 тарифних квот. Вже повністю використано 9 тарифних квот на кукурудзу, мед, виноградний та яблучний соки, цукор, оброблені томати, оброблений крохмаль, пшеницю м'яку, пшеничне борошно та гранули, ячмінну крупу та борошно, вершкове масло та молочні пасти", - повідомили у Мінекономрозвитку.
При цьому, майже повністю використано квоту на продукти переробки солоду та крохмалю (99,9%).
"Також, використовуються тарифні квоти на ячмінь, ячмінне борошно та гранули (79,4%), м’ясо птиці та напівфабрикати з м’яса птиці (основна 75% та додаткова 44,1%), крохмаль (65,9%), оброблену продукцію із зернових (62,9%), солод та пшеничну клейковину (59,1%), яйця та альбуміни (основна 55,9% та додаткова 38,4%), висівки, відходи та залишки (53,6%), продукцію з обробленого молока (31,8%), сухе молоко (29,4%), часник (26,7%), овес (18,0%), молоко, вершки, згущене молоко та йогурти (14,7%), оброблену продукцію із цукру (10,2%), етанол (5,1%), інші цукрові продукти (4,6%), харчові продукти (2,6%), оброблену продукцію з молочних вершків (1,9%), цукрові сиропи (0,2%)", - повідомили у Мінекономрозвитку.
Нагадаємо, за даними МЕРТ, для низки видів українських товарів передбачено безмитні тарифні квоти ЄС у межах поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.
Відповідно до товарної структури зовнішньої торгівлі з країнами ЄС за І півріччя 2019 року, експорт товарів склав 10 млрд 284 млн 296,9 тис. дол. США. Зростання в порівнянні з першим півріччям минулого року - 5%.
Торгівля послугами за останні півроку склала 2 млрд 023 млн 139,6 тис. дол. США. Зростання в порівнянні з першим півріччям минулого року - 4,5%
Товарна структура зовнішньої торгівлі з країнами ЄС у І півріччі 2019 року - https://bit.ly/2KXGKAB
Структура зовнішньої торгівлі послугами (за видами) з країнами ЄС у І півріччі 2019 року - https://bit.ly/2MsgO3s
Географічна структура зовнішньої торгівлі послугами з країнами ЄС у І півріччі 2019 року - https://bit.ly/2KXLzdg