У регіонах України планується відкривати офіси євроінтеграції. Про це заявив на брифінгу Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба.
Основна функція цих офісів – донесення до людей з регіонів, що євроінтеграція – це не абстракція, а конкретні речі для розширення можливостей всіх жителів України. Офіси стануть простором, де українці зможуть отримувати консультативну допомогу, відвідувати різноманітні просвітницькі заходи, дізнатися, як маленькому виробнику знайти партнера по торгівлі в ЄС та загалом дізнатися інформацію про всі можливості, що надає євроінтеграція громадянам. Крім того, тут буде надаватися якісна консультативно-правова допомога з базових питань європейського законодавства.
Спочатку планується відкрити офіси у східних та південних регіонах України, адже саме там, за словами Віце-прем’єр-міністра, потрібно в першу чергу вести просвітницьку роботу щодо цінностей та переваг європейської та євроатлантичної інтеграції. Першими пілотними містами стануть Херсон та Харків.
«Офіси стануть місцем, яке у регіонах зможуть називати європейським простором, – зазначив Дмитро Кулеба. Європейська інтеграція – це наш шанс й інструмент показати мешканцям цих регіонів, якої якості життя ми прагнемо й які економічні та культурні можливості ми для них створюємо як Уряд. І чому це набагато цікавіше ніж те, що їм пропонує «руський мир». Зазвичай, якщо кудись приходить Європа, звідти іде Росія», – додав Віце-прем’єр-міністр.
11 жовтня в Чернігові представники органів влади та громадських організацій взяли участь у семінарі «Інформаційний вимір процесу європейської інтеграції та його безпекова складова» в межах проєкту «EU Talk». Організаторами заходу виступили Міністерство інформаційної політики та ГО «Комунікація для змін» (www.changec.org).
Семінар націлений на визначення рівня обізнаності державних адміністрацій щодо процесу євроінтеграції, донесення базової інформацію про ЕС та його цінності, пояснення євроінтеграційних процесів та їх зв’язок з реформами в країні.
Завідувачка сектору з питань європейської інтеграції МІП Людмила Василенко та експертка ГО «Комунікації для змін» Олена Лобова провели навчальні сесії про процес європейської інтеграції, де працівники органів влади детальніше дізналися про те як:
- Як доступно говорити про євроінтеграцію?
- Які саме цінності поважають в Європейському Союзі?
- Що означає для України Угода про асоціацію з ЄС?
- Що саме може дати європейська інтеграція звичайному громадянину, окремому регіону та державі в цілому?
Учасники також обговорили стан реалізації Угоди про асоціацію на місцевому рівні, приклади комунікації євроінтеграційних процесів та проблеми інформування громадськості з питань євроінтеграції.
![dsc_0532_.[1]](/media/upload/picsevents/dsc_0532_.[1].jpg)
Україна станом на 9 жовтня 2019 року повністю використала квоти на безмитний експорт агропродовольчої продукції до ЄС по 10 групам товарів: мед, цукор, крупи і борошно, оброблений крохмаль, оброблені томати, виноградний і яблучний сік, пшениця, кукурудза, м'ясо птиці і вершкове масло. Про це йдеться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».
«Порівняно з аналогічним періодом минулого року ситуація особливо не змінилася — на початок жовтня 2018 р. Україною було закрито 9 квот на безмитний експорт з України до ЄС. Змінилася ситуація з поставками солоду та пшеничної клейковини — на сьогодні використано 63%, в той час як за аналогічний період минулого року квоту було використано в повному обсязі. Відчутно збільшилися поставки цукру — в поточному році Україна повністю використала квоту на цукор, а в минулому році на цей період лише на 12%», — йдеться у повідомленні.
Потенційно до кінця року ще можуть закрити квоти по крохмалю (наразі використано 85%), ячменю (80%), обробленій продукції із зернових (78%).
«Разом з тим, з жовтня 2017 р., терміном на 3 роки почали діяти додаткові квоти на 8 груп товарів: мед, крупи та борошно, оброблені томати, виноградний та яблучний соки, овес, пшениця, ячмінь та кукурудза.
Станом на початок жовтня 2019 р., з додаткових квот закрито п«ять — мед, крупи та борошно, оброблені томати, а також пшениця і кукурудза (додаткова квота на ячмінь закрита на 64%). Порівняно з минулим роком ситуація не змінилася», — додали в УКАБ
Малий та середній бізнес України скористається новими можливостями фінансування у розмірі до 120 млн євро у місцевій валюті в рамках програми фінансування, організованої ЄС, ЄБРР та банками-партнерами.
Три вітчизняні банки вже підписали згоду на участь у програмі на цьому етапі: Райффайзен Банк Аваль отримає 25 млн євро, ПроКредит Банк Україна - 20 млн євро, а ОТП Банк Україна - $25 млн. У майбутньому очікується, що до програми приєднаються більше місцевих фінансових установ.
"Кошти буде передано місцевим малим підприємствам для інвестицій та оборотних коштів, адже саме вони сприяють місцевій економіці та створюють майже 80% робочих місць у країні. Позики в місцевій валюті захистять їх від нестабільності курсу валюти", - йдеться в повідомленні ЄБРР.
Ініціатива EU4Business має на меті покращити доступ українських малих та середніх підприємств до фінансів та ділових знань за допомогою своїх консультативних послуг, фінансування та навчання. Вона також допомагає малим та середнім підприємствам створювати робочі місця, оснащуючи їх новими навичками та підтримуючи їх амбіції експортувати на найбільший сусідній ринок - єдиний ринок ЄС, що налічує понад 500 мільйонів споживачів.
"Ця остання фінансова ініціатива ЄБРР та ЄС чітко демонструє нашу прихильність до України. Ми підтримуємо інвестиційне фінансування сектору малого та середнього бізнесу, успіх якого має важливе значення для розвитку національної економіки. Ми раді, що наші довгострокові партнери Райффайзен Банк Аваль, ПроКредит Банк Україна та ОТП Банк Україна підтримують це важливе завдання, покращуючи доступ до фінансування для підприємців по всій Україні", - зазначив керуючий директор ЄБРР у Східній Європі та Кавказі Маттео Патроне.
«Як отримати фінансування ЄС для досліджень та інновацій в Азербайджані, Білорусі, Вірменії, Грузії, Республіці Молдові та Україні?» Відповіді на це та чимало інших запитань ви можете знайти в пояснювальних картках, нещодавно розроблених проєктом «EU NEIGHBOURS east».
Інтерактивні веб-картки розроблені в простому форматі запитань і відповідей. Їх можна легко розміщувати на інших веб-сайтах, а також у онлайн-медіа.
Більшість можливостей у сфері досліджень, науки та інновацій надається в рамках найбільшої в ЄС програми «Горизонт – 2020». Підприємці з інноваційними ідеями також можуть подати заявку на фінансування інновацій в рамках цієї програми.
«Горизонт – 2020» має бюджет у 77 мільярдів євро на сім років (2014-2020). Переважну частину цього фінансування надають на основі конкурентного конкурсу заявок, відкритого для участі дослідників, університетів, представників бізнесу та інших зацікавлених організацій з будь-яких країн-членів Євросоюзу або країн, асоційованих з програмою «Горизонт – 2020», включно з державами Східного сусідства ЄС.
Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба переконаний, що «промисловий безвіз» створить нові обрії для експорту українських товарів на європейські ринки, і в разі виконання Україною підготовчої роботи оціночна місія ЄС може прибути вже у першій половині 2020 року.
Про це він заявив на зустрічі з членами Європейської Бізнес Асоціації.
«Щодо «промислового безвізу»: ми прямуємо до цієї мети. У фокусі нашої уваги, зокрема, невеликий виробник, який зможе експортувати свою продукцію в ЄС», – заявив Кулеба.
Він навів приклад успіху підприємниці у Маріуполі, яка налагодила власний бізнес з виробництва меблів для котів, віднайшла можливість продавати вироби онлайн та успішно вийшла на ринок ЄС: «От для таких людей, зокрема, ми робимо промисловий безвіз».
Віце-прем’єр-міністр пояснив, що під «промисловим безвізом» йдеться не просто про продукцію промисловості, а про відкриття цілих ринків ЄС для нехарчових товарів. На його думку, це допоможе переорієнтувати пріоритети торгівлі з сільськогосподарського сектору, який нині домінує в структурі експорту, на інші групи товарів. Дмитро Кулеба переконаний, що вигоду від «промислового безвізу», зокрема, отримає малий та середній український бізнес.
«Якщо ми виконаємо до кінця року власну домашню роботу, ухвалимо необхідне законодавство, ЄС орієнтовно у першій половині наступного року має надіслати оціночну місію. Вони ще не дали добро на відправку такої місії: обережність зумовлена їхніми власними економічними інтересами, але ми ведемо перемовини», – розповів Дмитро Кулеба. «Процес досягнення «промислового безвізу» досить непростий. Вже багато зроблено. Мусимо розуміти, що це не менш складна історія, ніж досягнення угоди про звичайний безвіз. Але ми серйозно налаштовані нею займатися», – додав він.
Довідково
Угода про асоціацію України та ЄС передбачає перспективу укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції (ACAA, або так званий «промисловий безвіз»). Спочатку АСАА може охоплювати один або кілька секторів, з поступовим розширенням на всі передбачені в Угоді 27 секторів. Потенційно ACAA може охопити до п’ятої частини українського експорту до ЄС, передусім продукцію машинобудування, полегшивши торгівлю і піднявши імідж української продукції на глобальних ринках. Наразі виконана Україною підготовча робота (гармонізація законодавства, інфраструктури якості та ринкового нагляду з нормами ЄС) дозволяє укласти ACAA як мінімум у трьох секторах.
Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба закликає український бізнес до максимально відкритого та відвертого діалогу, аби ефективно відкривати ринки ЄС для українських товарів, залучати інвестиції з ЄС та якнайкраще використовувати переваги стратегічного курсу України на європейську інтеграцію.
Про це він заявив 7 жовтня на зустрічі з членами Європейської Бізнес Асоціації.
“Я переконаний на сто відсотків, що ми з вами маємо розмовляти і чути одне одного. Я завжди буду на зв’язку та готовий до спілкування. Таку саму модель взаємин я вибудовую і з громадянським суспільством і, власне, з Європейським Союзом”, - звернувся Дмитро Кулеба до присутніх представників бізнесу.
За його словами, пріоритетна мета Віце-прем’єр-міністра полягає у тому, щоби бізнес зростав та розвивався, платив податки, зміцнював економіку, “бо якщо немає економіки, можна забути про всі зовнішньо- і внутрішньополітичні амбіції”.
Дмитро Кулеба наголосив: Уряд має чути від бізнесу про реальні потреби. Він пояснив, що йдеться не лише про проблеми конкретних компаній, а й стратегічні цілі відкриття певних секторів ринку ЄС, використання інструментів інтеграції України з ЄС в інтересах українських виробників тощо.
“Мені було б дуже цікаво чути, де саме ви, як бізнес, бачите стратегічно важливі напрями: куди нам треба вклинюватися, які стіни пробивати", - зазначив Дмитро Кулеба.
Віце-прем’єр-міністр заспокоїв окремих представників бізнесу, які висловили стурбованість, що ситуація з врегулюванням війни на Донбасі призведе до зміни курсу країни. Він наголосив, що стратегічний курс України на Захід залишається незмінним.
“Стратегічна ціль у нас є: це членство у ЄС… Вибрали напрям? Все, йдемо ним. Ми маємо пройти цей шлях”, - заявив Дмитро Кулеба.
Віце-прем’єр-міністр нагадав, що саме цей Уряд став першим, хто включив до своєї програми окремий розділ, присвячений європейській та євроатлантичній інтеграції, взявши на себе зобов’язання ще глибше інтегрувати Україну у політичний, економічний та культурний простір Євросоюзу.
Верховна Рада схвалила Програму дій Кабінету Міністрів України, яку презентував Прем'єр-міністр України Олексій Гончарук.
Олексій Гончарук поінформував, що Програма містить 87 цілей, які розбиті на три розділи. Перший із яких - розвиток людського капіталу – має п’ять складових: освіта, охорона здоров’я, соціальна політика, захист ветеранів, культура та розвиток спорту. Прем’єр-міністр окреслив ключові ідеї роботи за даними напрямками.
Очільник Уряду також презентував візію щодо реформування фінансової системи, митниці та податкової, стратегію здешевлення ресурсів для бізнесу, а також стратегію зниження дефіциту державного бюджету, підвищення доходів українських родин.
Презентація доступна тут: https://bit.ly/2pEaBXQ.
Також програму дій Кабінету Міністрів України прокоментував Віцепрем‘єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба. «Вперше в історії програм українських урядів європейській та євроатлантичній інтеграції присвячений окремий розділ. Це підкреслює важливість і незмінність шляху України на Захід. Але це і дещо більше: фундамент побудови довіри. Ми чітко визнали інтеграцію наскрізним завданням для уряду», - зазначив Віцепрем‘єр-міністр.
На думку Дмитра Кулеби, за попередні роки на шляху європейської та євроатлантичної інтеграції було зроблено низку дуже важливих кроків за дуже непростих умов зовнішнього та внутрішнього спротиву цьому стратегічному курсу України. Тепер цей рух має не лише прискоритися, а й отримати свіжий та креативний підхід.
Україна посідає третю позицію серед найбільших сільськогосподарських експортерів до ЄС, і має світове лідерство за темпами зростанні імпорту до ЄС сільськогосподарської продукції у липні 2019 року у порівнянні із липнем минулого року.
Відповідні дані оприлюднені у черговій доповіді Єврокомісії від 23 вересня 2019 року щодо стану торгівлі ЄС агропромисловою продукцією.
«Найважливішими країнами походження агропромислового імпорту (до ЄС) за минулі 12 місяців (у мільярдах євро) були США (12,5), Бразилія (11,7), за якими слідують Україна (6,7) та Китай (6,0)... За річними показниками, обсяг агропромислового імпорту (у мільярдах євро, - відсоток змін) продовжує вражаючи зростати з України (+1,7, або +34%) та від США (+1,7, або +14%)», - йдеться у повідомленні.
18 вересня відбулося спільне засідання двох парламентських комітетів: з євроінтеграції до ЄС та в закордонних справах, в якому взяв участь Віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба. Виступаючи на засіданні, він підкреслив, що принципово важливою є спадковість в реалізації політики зближення з ЄС та НАТО, та підтвердив незмінність і продовження цього курсу.
Віцепрем'єр також наголосив, що Україна не збирається замінювати інтеграцію до Європейського союзу іншими формами співпраці. "Курс на європейську інтеграцію залишається незмінним. Ми не сприймаємо будь-яких спроб підмінити інтеграцію співробітництвом або просто взаємодією. Вітаємо всі ідеї, які можуть допомогти інтеграції України до ЄС у майбутньому. Нас цікавлять лише механізми, які допоможуть в цьому. Але будь-які механізми, які намагаються підмінити інтеграцію і запропонувати якусь альтернативу, Україна не сприймає як дієві і життєздатні. Ми їх просто не розглядаємо ", - зазначив Дмитро Кулеба, коментуючи деякі заяви європейських партнерів щодо того, аби запропонувати Україні за відсутності офіційно проголошеної перспективи членства інші формати співпраці.
Він також окреслив основні пріоритети роботи в напрямі секторального зближення з ЄС, виокремивши інтеграцію в енергетичний та цифровий ринки ЄС та «промисловий безвіз», який торкнеться малого і середнього бізнесу, зокрема, виробників нехарчової продукції.
Говорячи про взаємодію з НАТО, Дмитро Кулеба підкреслив, що зараз на порядку денному підготовка візиту Північноатлантичної Ради до Києва, запланованого на 30-31 жовтня, а також підготовка до засідання Парламентської асамблеї НАТО, яке пройде в Києві навесні. Серед пріоритетів роботи – активізація діяльності робочої групи щодо військової співпраці з Альянсом, про яку досягнуто домовленостей під час останнього візиту до Брюсселя; продовження роботи над реалізацією Річної національної програми співпраці Україна - НАТО в цьому році та розробка нової, покращеної версії РНП на 2020 рік.