"Громадська синергія" підготувала "Виконання угод про асоціацію в Грузії, Молдові та Україні: порівняльний огляд".
Цей порівняльний огляд виконання Угод про асоціацію в Грузії, Молдові та Україні був підготовлений з метою полегшення пошуку спільних інтересів трьох країн у співпраці та одноранговому навчанні. У ньому представлена ключова інформація для засвоєння та порівняння змісту трьох асоційованих угод (АА); внутрішньополітичні контексти, урядові та парламентські механізми їх реалізації та інститути участі громадянського суспільства; а також ключові дані про відносини між ЄС та трьома країнами у сфері безпеки та торгівлі.
Зміст огляду:
Загальна інформація
Вітчизняні актори та підтримка європейської інтеграції
Особливості AA/DCFTA
Платформи громадянського суспільства
Механізм впровадження урядової адміністрації
Роль парламентів
Комітети з інтеграції до ЄС
Стратегії та плани дій
Моніторинг та оцінка впровадження АА
Вирішення конфліктів та СЗПБ
Економічні відносини з ЄС та третіми країнами
Ознайомитися з оглядом можна за посиланням
Складність та висока вартість сертифікації органічної продукції для українських фермерів стримує її експорт до ЄС. Завдяки фінансовій підтримці органічного виробництва, що забезпечується коштом обласного бюджету, виробники Чернігівщини сертифікували продукцію на відповідність європейським органік-стандартам та налагодили експорт до країн ЄС.
Через відсутність ефективного регулювання ринку органічної продукції в Україні, який тільки починає адаптуватися до вимог Угоди про асоціацію, 100% органічного ринку сертифікується за іноземними стандартами. Це зумовлює складність та високу вартість сертифікації продукції, наприклад, за європейськими вимогами. Місцевих виробників органіки турбують наступні проблеми:
лабораторні дослідження єдиного визнаного в Європі сертифікаційного органу “Органік Стандарт” тривають істотно довго, щоб втратити зарубіжних клієнтів;
термін дії проведення цих лабораторних досліджень становить 3 місяці, тоді як у інших європейських сертифікаційних органів – 1 рік;
в результаті понесених витрат та інших турбот для виробництва органічної продукції експорт у країни ЄС стає невигідним без підтримки з боку держави.
Враховуючи, що дозволити собі таку процедуру можуть далеко не всі виробники, маємо низьку частку органіки в загальному агроекспорті України – 0,5%. Водночас, ринок ЄС є перспективним для вітчизняних підприємств, що виготовляють органічні продукти харчування. Для порівняння: пересічний мешканець ЄС витрачає на органічну продукцію 60,5 євро на рік, тоді як в Україні споживання такої продукції на душу населення становить 0,68 євро на рік.
Задля здешевлення вартості місцевої органічної продукції, а відтак і забезпечення її конкурентоздатності на внутрішньому та зовнішньому ринках, Чернігівська обласна державна адміністрація розпочала реалізацію Програми фінансової підтримки органічного виробництва в Чернігівській області на 2016-2021 роки (далі – Програма). Програма передбачає компенсацію витрат виробникам агропромислової продукції, понесених у зв’язку із проведенням та підтвердженням відповідності виробництва органічної продукції (сировини).
Протягом 2016-2018 рр. такою підтримкою скористались 11 підприємств регіону. Їм компенсували витрати на сертифікацію для підтвердження відповідної якості органічної сировини в сукупному обсязі 730 тис. грн. Серед бенефіціарів Програми: ФГ “Ніжин Агроінвест”, ФГ “Макишинський сад”, ТОВ “Український аграрний союз”, ФСГ “Золотий Пармен”, ФГ “Лимар”, ТОВ “Етнопродукт”, ТОВ “Біотрейдінг”, ФГ “Агро-люкс” та ін.
Крім того, в області надається організаційна підтримка участі підприємств агропромислової галузі області у міжнародній агропромисловій виставці “Агро” та обласному форумі “Органік Інвест”. За рахунок коштів обласного бюджету сплачуються орендна плата виставкової площі та вартість виставкового обладнання у повному розмірі, вартість рекламної та призової продукції, яка сприяє кращій впізнаваності місцевої продукції та стимулює її споживання.
Серед основних результатів місцевої підтримки виробників органіки на Чернігівщині: на кінець 2018 року кількість виробників органічної продукції склала 16 суб’єктів господарювання, що у 2,6 рази більше, ніж у 2015 році; 3 фермерських господарства уклали договори на вирощування ягідної продукції та експорту її у країни ЄС, ще 3 компанії налагодили вирощування та реалізацію гарбузового насіння для виробництва органічної олії, інші 3 господарства реалізують зернові безпосередньо у країни ЄС чи через посередників, 2 підприємства виробляють та експортують органічну молочну продукцію.
Проект «Від вивезення сировини до експорту нішевих продуктів харчування: можливості Угоди про асоціацію» реалізується Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень у партнерстві з Асоціацією регіональних аналітичних центрів у рамках ініціативи «Просування реформ в регіони» Інституту економічних досліджень та політичних консультацій та «Європейської правди» за сприяння Європейського Союзу (https://ec.europa.eu/europeaid).
6 грудня 2019 року Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук зустрівся з делегацією з Європейського Парламенту на чолі з Головою Комітету Європарламенту у закордонних справах Девідом Макаллістером. У ході зустрічі сторони обговорили низку наступних питань.
Спершу Глава українського Уряду підняв питання впровадження в Україні «промислового безвізу»: «Уряд України готовий до початку переговорів про укладення Угоди ACAA – так званого «промислового безвізу». Ми погодили план впровадження законодавства щодо спільного транзиту та уповноважених економічних операторів. Тепер на порядку денному приїзд Оціночної місії Євросоюзу – з цього почнуться перемовини в рамках процесу укладення Угоди».
Прем’єр-міністр додав: «ЄС є найбільшим торговельним партнером України з часткою 42%. За 3 роки функціонування зони вільної торгівлі обсяг нашої торгівлі зріс на 56%».
Наступним питанням, яке обговорювали на зустрічі, був порядок денний Ради асоціації Україна-ЄС, засідання якої відбудеться 28 січня 2020 року в Брюсселі, Бельгія.
Олексій Гончарук зазначив: «Ми маємо намір дедалі поглиблювати нашу співпрацю з Євросоюзом, особливо у пріоритетних сферах – що стосується енергетики, митниці, цифрової економіки, юстиції та внутрішніх справ. Разом із ЄС ми визначимо сфери, які наразі потребують перегляду, аби процес інтеграції відповідав сучасним викликам. Під час засідання Ради асоціації 28 січня плануємо проаналізувати євроінтеграційні досягнення України та обговорити план подальших дій».
«Маємо намір оновити Додаток XVII, аби на Україну поширювався режим внутрішнього ринку у сфері надання фінансових, телекомунікаційних, поштових та кур’єрських послуг», – додав Олексій Гончарук.
На зустрічі також обговорювалися формати поглиблення співпраці України з Євросоюзом: «Східне партнерство +» та запропонований співголовою Парламентської асамблеї ЄВРОНЕСТ Андрюсом Кубілюсом для України, Грузії та Молдови формат «Тріо 2030». У цьому зв’язку Прем’єр-міністр України подякував пану Кубілюсу та висловив намір Уряду долучитися до його оперативної реалізації.
Пан Макаллістер зазначив: «З утворенням нового складу Європарламенту та призначенням нового складу українського Уряду зараз – саме час зміцнювати відносини Європейського Союзу та України. Наша мета – приблизити Україну до членства в ЄС».
Крім цього, активну увагу сторони приділили питанню будівництва Північного потоку-2. Олексій Гончарук зазначив: «Будівництво Північного потоку-2 – суто політичний проект Росії – країни, яка в 21 столітті в порушення міжнародного права окупувала частину української території. Протидія реалізації цього проекту є важливою, в першу чергу, для енергетичної безпеки всієї Європи, а також є критичним чинником в запобіганні монополізації європейського енергетичного ринку російським Газпромом».
Насамкінець Глава українського Уряду подякував представникам Європарламенту за незмінну підтримку територіальної цілісності України та аргументував важливість підтримки санкцій ЄС щодо Російської Федерації: «Конфлікт на сході України – це не тільки про Україну. Це – про загальний світовий порядок. Саме тому надзвичайно важливо підтримувати та дедалі посилювати існуючу щодо Росії санкційну політику».
Уряд збільшить безмитні квоти для експорту українського м'яса птиці до країн ЄС на 50 тис. т (з 17,6 тис. т). Про це повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Сергій Ніколайчук.
Законопроект про ратифікацію угоди підтримав парламентський Комітет з питань інтеграції України з Європейським Союзом.
«Це важливо, оскільки ввізне мито в ЄС для цієї продукції є достатньо високим — від 19 до 130 євро за 100 кг чистої ваги. А отже, це додаткові можливості для вітчизняних експортерів курятини», — написав чиновник.
Зазначається, що вперше вітчизняні виробники отримали можливість експортувати м'ясо птиці до країн ЄС у 2013 році. За рахунок доступу до нових ринків збуту, а також високої конкурентоспроможності (українські виробники мають змогу практично повністю забезпечувати себе самостійно кормами для птиці) обсяги експорту м'яса птиці у 2018 році перевищили півмілярда доларів. А за 9 місяців 2019 року цей показник становив $440 млн, що на 15% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
У 2013 році майже третина всього експорту м'яса птиці припадала на Російську Федерацію та ще третина кумулятивно на такі країни СНД, як Казахстан (15,6%), Молдова (7,7%) та Узбекистан (5,2%).
Нагадаємо, українські птахівники заробили за 2018 рік для країни $503,015 млн, експортувавши на зовнішні ринки 329,253 тис. т м’яса птиці. Найбільше валюти в Україну за 2018 рік забезпечив агрохолдинг МХП — $449,871 млн.
Ще п’ять років тому для українських підприємств конкурувати на ринку ЄС з його високими вимогами до якості та безпеки продукції на фоні істотних тарифних бар’єрів видавалося надскладною місією. Зниження ввізних мит на українські товари сформувало для вітчизняних експортерів суттєві переваги за критерієм ціни, а реформування системи контролю за безпечністю харчової продукції забезпечує передумови для спрощеного доступу якісних українських товарів на ринок ЄС. Так, впровадження європейських стандартів безпеки дозволило Щорському заводу продтоварів без зайвих перепон вийти з нішевими новинками на ринок ЄС, а відсутність мита дозволяє пропонувати їх європейським споживачам за привабливими цінами.
До початку дії Угоди про асоціацію вихід на один з найбільших, найпотужніших та найбільш захищених ринків світу – ринок ЄС видавався надскладним завданням навіть для досвідчених експортерів. Порівняно з європейськими виробниками українська продукція програвала за ціною принаймні на величину ввізного мита. Крім того, їм доводилося вести конкурентну боротьбу з безліччю підприємств з третіх країн. А зважаючи на відмінності у європейських та українських стандартах якості та безпечності, експерименти з новинками продукції могли коштувати підприємству суттєвих втрат.
Режим вільної торгівлі з ЄС, зокрема асиметрична тарифна лібералізація на користь України, формує для українських виробників унікальні можливості для нарощення та диференціації експорту. Однак для того, щоб у повній мірі скористатися перевагами від торговельної лібералізації з ЄС, вітчизняним виробникам необхідно підтвердити відповідність продукції високим стандартам ЄС. Сприятливий контекст для цього сформувала реформа системи контролю за безпечністю харчової продукції. Зокрема, до вересня 2019 р. всі потужності, що виробляють харчову продукцію, мали запровадити гігієнічні вимоги згідно принципів системи HACCP (Hazard Analysis and Critical Control Points). У сукупності гармонізація українського законодавства у сфері санітарних та фітосанітарних заходів з європейським знижує для вітчизняних експортерів нетарифні бар’єри для виходу на ринок ЄС, а також зменшує їх витрати за рахунок спрощення торговельних процедур, включаючи зменшення кількостей дозволів на імпорт та інспекцій.
ПАТ «Щорський завод продтоварів» – підприємство на Чернігівщині, якому за 70-річну історію існування не тільки вдалося зберегти традиційні рецепти солодощів, але й успішно провести ребрендинг, здійснити технологічний прорив та розпочати поставки продукції на європейський ринок, включаючи країни Балтії, Німеччину, Румунію, Грецію. Загалом це понад 200 різних асортиментних позицій на будь-який смак: від цукерок та випічки до пастили і ягід у цукрі.
Однак утримання та посилення конкурентних позицій на динамічному ринку ЄС з його високими вимогами до якості та безпечності продукції є доволі складним завданням навіть для такого досвідченого експортера як «Щорський завод продтоварів». Донедавна боротися за європейського споживача доводилося як з сильними гравцями з ЄС, так і з третіх країн. Зниження ввізних мит відкрило можливості конкурувати на ринку ЄС на рівні з європейськими виробниками. Для прикладу, після тарифної лібералізації ввізне мито на мармелад з полуниці для українських виробників знизилося до 0%, тоді як для постачальників з третіх країн становить 24% + 23 євро за кожні 100 кг.
Маючи досвід співпраці з європейськими контрагентами, підприємство розуміло, що розширення асортименту відповідно до найсучасніших трендів у споживанні неодмінно веде до збільшення продажів. Це спонукало підприємство поповнити арсенал новинок нішевою продукцією – корисними солодощами: батончиками «Fruiture» без додавання цукру із сухофруктів та горіхів, «Air Strawberry» та «Air Banana» з повітряних зерен рису і ячменю з сушеними полуницею та бананом, мармеладом з натуральних ягід. Для того, щоб у повній мірі скористатися можливостями реалізації нішевої продукції в умовах вільної торгівлі, важливо було підтвердити відповідність продукції високим стандартам ЄС. У 2016 році компанія впровадила систему менеджменту безпеки харчових продуктів HACCP, про що свідчить відповідний знак на всіх етикетках та пакувальних матеріалах продукції заводу. Це дозволило натуральним смаколикам чернігівського виробництва без проблем потрапити на ринки ЄС, а доступна ціна приваблює до них все більше європейських споживачів. При цьому підприємство не виокремлює продукцію для експорту та для внутрішнього ринку. Всі клієнти є однаково цінними, тому і критерії якості високі для всіх. В планах компанії – співпраця зі Словаччиною, Угорщиною та Іспанію.
Команда підприємства переконана – продовження реалізації Угоди про асоціацію дасть можливість впевнено йти наміченим шляхом, вибудовувати ринкові відносини із впевненістю у завтрашньому дні. Для підприємств харчової промисловості, які докладають зусиль до забезпечення якості продукції, сумлінно впроваджуючи HACCP, вибудовують ділові взаємовідносини чесно і прозоро – це гарантія замовлень на продукцію, перспективи розвитку і об’єднання зусиль з потужними та гідними партнерами, а для держави – джерела зростання ВВП, зокрема, за рахунок експорту.
Проект «Від вивезення сировини до експорту нішевих продуктів харчування: можливості Угоди про асоціацію» реалізується Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень у партнерстві з Асоціацією регіональних аналітичних центрів у рамках ініціативи «Просування реформ в регіони» Інституту економічних досліджень та політичних консультацій та «Європейської правди» за сприяння Європейського Союзу (https://ec.europa.eu/europeaid).
З метою підтримки експорту товарів українського походження та забезпечення виконання міжнародних зобов’язань України у рамках угод про вільну торгівлю, укладених з країнами Європейського Союзу, Європейської асоціації вільної торгівлі (Швейцарія, Ісландія, Норвегія, Ліхтенштейн), Чорногорією, митниці ДФС забезпечують видачу сертифікатів з перевезення форми EUR.1.
Загалом протягом 2016-2019 років (станом на 01.11.2019) видано 300 тис. сертифікатів EUR.1 на експорт товарів з України.
Трьохсоттисячний сертифікат видано Закарпатською митницею на кукурудзу, яка експортувалася з України до Німеччини.
Найбільшу кількість сертифікатів видано до Польщі – 86698 шт., або 28%, Німеччини –39565 шт., або 13%, Румунії –20906 шт., або 7%, Італії – 15431 шт., або 5%, Нідерландів - 12439 шт., або 4%, Литви - 11075 шт., або 4%.
Серед митниць лідерами з видачі сертифікатів є: Львівська митниця –32084 шт., Дніпропетровська – 23043 шт., Житомирська – 19997 шт.,Одеська – 19336 шт., Київська – 18684 шт., Харківська – 17340 шт.
Сертифікат видається у разі, якщо його потрібно пред’явити при ввезенні на митну територію країн ЄС та Європейської асоціації вільної торгівлі, Чорногорії як доказ, що товар(и) українського походження відповідає(ють) вимогам правил визначення преференційного походження при застосуванні преференційних ставок ввізного мита. Термін дії сертифіката складає 4 місяці.
Сертифікат видається під час здійснення експорту товару(ів) за місцем здійснення його (їх) митного оформлення або після експорту товару(ів) за місцем здійснення митного оформлення товару(ів) або за місцем державної реєстрації експортера.
Для отримання сертифіката експортер або уповноважений представник повинен подати структурному підрозділу митниці, на який покладено функції з видачі сертифіката, такі документи:
заяву, що містить декларацію від експортера, за формою, визначеною угодами про вільну торгівлю, та/або її електронну копію;
електронну копію сертифіката у разі заповнення його машинописом та (за наявності) заповнений відповідно до вимог угод про вільну торгівлю бланк сертифіката;
декларації постачальника (виробника), що підтверджують преференційне походження товарів з України відповідно до правил визначення преференційного походження, встановлених угодами про вільну торгівлю, та/або їх електронні копії.
Рекомендації щодо заповнення декларацій постачальника (виробника) разом з практичними прикладами їх заповнення розміщено на офіційному вебпорталі ДФС за адресою:http://sfs.gov.ua/baneryi/mitne-oformlennya/subektam-zed/vilna-torgivlya.
Сертифікат видається безоплатно у найкоротший термін, але не більше восьми робочих годин після реєстрації заяви у структурному підрозділі митниці ДФС, на який покладено функції з видачі сертифіката.
Сертифікат заповнюється експортером на одну партію товарів, як правило, англійською мовою або однією з мов, якими складено угоди про вільну торгівлю.
Порядок заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.11.2017 № 950, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2017 року.
ДФС для видачі сертифікатів форми EUR.1:
визначено місця видачі сертифікатів – 217 підрозділів митниць ДФС (управління митних платежів та митно-тарифного регулювання, митні пости, відділи (сектори) митного оформлення), які максимально наближені до потенційних експортерів/виробників;
уповноважено на видачу сертифікатів 848 посадових осіб митниць ДФС.
Перелік підрозділів митниць ДФС та їх адреси розміщення, які здійснюють видачу сертифікатів розміщено за адресою: http://sfs.gov.ua/mapc/ .
19 листопада, Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба та Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков заявили про створення спільної парламентсько-урядової платформи євроінтеграції.
Завдання Платформи - забезпечити регулярний діалог між Парламентом і Урядом з питань інтеграції України до Європейського Союзу, координацію спільних, системних та ефективних, кроків, які наближують законодавство України до права ЄС.
«Парламент та Уряд об’єднують зусилля задля більш ефективного та швидкого втілення Угоди про асоціацію з ЄС. Разом ми працюватимемо над пріоритетними питаннями євроінтеграції і розроблятимемо законопроекти, що мають наблизити Україну до членства в Євросоюзі», – повідомив Голова Верховної Ради Дмитро Разумков.
У свою чергу Дмитро Кулеба зазначив: «Уряд визначив для себе ціль – Україна протягом п'яти років має досягнути відповідності економічним критеріям вступу до ЄС. Ми щоденно працюємо над досягненням цієї цілі і вдячні Верховній Раді за ухвалення низки законів, що також наближають нас до неї. Виконання Угоди про асоціацію з ЄС є надзвичайно масштабним і амбітним завданням. І щоб виконувати його максимально ефективно та узгоджено, ми вирішили створити новий механізм взаємодії. Парламентсько-урядова платформа – це новий інструмент пришвидшення європейської інтеграції України».
У рамках платформи Уряд та Парламент будуть спільно розробляти та ухвалювати закони на виконання Угоди (з належним урахуванням актів права ЄС), проводити подальшу секторальну інтеграцію України до енергетичного та цифрового ринків ЄС, посилювати митне співробітництво, поглиблювати співпрацю з Євросоюзом у сферах юстиції, свободи і безпеки.
Платформа працюватиме у форматі періодичних зустрічей під спільним головуванням Голови Верховної Ради України і Віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Наступним кроком спільної роботи стане формування Парламентом і Урядом дорожньої карти пріоритетних євроінтеграційних законопроектів, які знаходяться на розгляді профільних комітетів ВРУ або плануються до внесення на розгляд Парламенту.
Уряд запропонував включити до неї законопроекти у сфері телекомунікаційних послуг, технічного регулювання, транспорту, довкілля, громадського здоров’я, інтелектуальної власності та енергетики. Ухвалення цих пріоритетних законів пришвидшить секторальну інтеграцію до ЄС, дасть імпульс економічному зростанню та наблизить Україну до економічних Копенгагенських критеріїв членства в ЄС.
18 листопада 2019 року в м. Брюссель (Королівство Бельгія) відбулось четверте засідання Підкомітету Україна-ЄС з управління санітарними та фітосанітарними заходами Комітету асоціації в торговельному складі.
До складу української делегації були увійшли т. в. о. Голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко, начальник Управління міжнародного співробітництва Держпродспоживслужби Олена Курята, представники Мінекономрозвитку, Кабінету Міністрів України, Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, Представництва України при ЄС.
У рамках засідання сторони обговорили поточні питання у сфері СФЗ, у тому числі наближення законодавства, епізоотичну ситуацію, питання двосторонньої торгівлі, технічної допомоги.
Разом з цим, сторони підписали рішення Підкомітету стосовно схвалення Всеохоплюючої Стратегії СФЗ, яка оновить Додаток V Угоди про асоціації з ЄС «Всеохоплююча стратегія імплементації Глави IV (санітарні та фітосанітарні заходи)».
Верховна рада підтримала у першому читанні законопроєкт 2172 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення тиску на бізнес з боку органів ринкового нагляду.
Ухвалення відповідного закону є однією з останніх умов, які має виконати Україна для початку переговорів із ЄС щодо підписання перших договорів про запровадження "промислового безвізу", тобто спрощеного експорту промислових товарів з України до ЄС без додаткової сертифікації.
Метою законопроєкту є удосконалення законодавства в сфері державного ринкового нагляду. Зокрема, законопроєкт направлений на зменшення корупційних ризиків у діяльності посадових осіб під час здійснення перевірок, посилення захисту споживачів та інших суспільних інтересів у разі виявлення на ринку нехарчової продукції, що є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам.
Законопроєкт є важливим з точки зору виконання зобов’язань України у сфері європейської інтеграції, передбачених Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, в частині приведення законодавства України у сфері державного ринкового нагляду у відповідність до вимог законодавства Європейського Союзу.
Прийняття проєкту Закону:
- забезпечить захист суб’єктів господарювання від можливих корупційних ризиків під час здійснення перевірок шляхом недопущення зловживань органами у сфері державного ринкового нагляду, а також запровадження принципу прозорості та об'єктивності дій посадових осіб під час застосування штрафних санкцій;
- забезпечить повнішу відповідність національного законодавства до європейського законодавства в сфері державного ринкового нагляду, а також сприятиме виконанню Україною зобов’язань у рамках Угоди про асоціацію;
- сприятиме прогресу у переговорах щодо укладення Угоди АСАА та забезпечення безперешкодного доступу української промислової продукції на ринок ЄС;
- сприятиме розвитку підприємницької діяльності, створенню сприятливих умов для ведення доброчесного бізнесу в Україні та забезпеченню прозорості українського ринку, а також посилення захисту споживачів та інших суспільних інтересів у разі виявлення на ринку нехарчової продукції, що є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам.
Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба 11 листопада взяв участь у дебатах і презентації результатів дослідження «Євромапа України. Рейтинг європейської інтеграції областей», здійсненого аналітиками Центру «Нова Європа» у співпраці з Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції.
“Вперше зроблена спроба виміряти, як глибоко європейська інтеграція проникла в українські регіони. Ми зацікавлені у тому, щоб подібний рейтинг складався щорічно. Ми готові до стратегічного партнерства з Центром «Нова Європа», аби він виступав як незалежний інструмент моніторингу урядових зусиль”, - зазначив Дмитро Кулеба.
Рейтинг складений за 34-ма індикаторами у 8 сферах, які відображають динаміку зближення окремих регіонів країни з ЄС. Результати дослідження презентували директорка Центру «Нова Європа» Альона Гетьманчук, та перший заступник директора Центру Сергій Солодкий.
До трійки лідерів увійшли Львівщина, Івано-Франківщина та Вінниччина. Однак і їхній прогрес поки що далекий від бажаного рівня: вони набрали дещо більше половини можливих балів за кожним з індикаторів. Південні та східні області лідирують у низці секторів. Миколаївщина посіла перше місце з нарощування експорту на ринок ЄС. Донецька та Луганська області очолюють рейтинг за кількістю проєктів в рамках кредитної підтримки з боку ЄБРР і ЄІБ, а Херсонська та Харківська – за обсягами фінансування таких проєктів. Серед областей, які мають найбільшу кількість підприємств із капіталом із країн ЄС, – Дніпропетровська і Харківська.
Віцепрем‘єр також зауважив, що результати дослідження показують недостатній рівень розуміння місцевими посадовцями важливості євроінтеграції України, яка сприймається ними, як дещо далеке. Натомість, вона надає конкретні переваги для українських регіонів. Це, насамперед, залучення в регіони України проєктівтранспортної та прикордонної інфраструктури, іноземних інвестицій та допомоги ЄС; розвиток Єврорегіонів та реалізація ініціатив щодо міст-побратимів; максимальне залучення регіонів до освітніх, наукових, культурних проектів/програм ЄС; підтримка малого та середнього бізнесу в регіонах.
Віцепрем‘єр нагадав, що уряд нині працює над створенням регіональних офісів євроінтеграції. “Наша мета — забезпечити рівномірність розвитку регіонів. Щоб у кожному регіоні існувала база, такий собі інкубатор європейської інтеграції», - зазначив він. «Мета не в тому, щоб перерізати стрічку, а щоб потім також заміряти, яким чином перерізана стрічка впливає на зміну ситуації у конкретній області», - зазначив віцепрем’єр, говорячи про плани щодо відкриття офісів євроінтеграції. “Ми вже домовилися з керівником Херсонської області, що перший офіс ми відкриємо там. І я, з одного боку, засмучений певними низькими показниками Херсонської області, а з іншого боку, ще раз переконався, що ми зробили правильний вибір місця для першого регіонального офісу. Ми йдемо туди, де є системні проблеми”, - пояснив віцепрем’єр.
Завантажити презентацію дослідження можна тут: http://bit.ly/