Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба, перебуваючи у Брюсселі у складі урядової делегації, підписав Угоду між Урядом України та Європейською Комісією про фінансування програми “Підтримка ЄС для розвитку сільського господарства та малих фермерських господарств в Україні”.
З боку Європейської комісії Угоду підписали Комісар ЄС з питань європейської політики сусідства та переговорів з розширення Олівер Варгеї та керівник Групи підтримки України в Європейській комісії Пітер Вагнер.
Угода дозволить Україні залучити допомогу Європейського Союзу для створення більш інклюзивного та конкурентоспроможного аграрного сектору, орієнтованого на розвиток малих і середніх фермерських господарств та підприємств.
Загальний внесок ЄС в рамках Угоди складає 26 млн євро.
Допомога ЄС буде спрямована на:
об'єднання державного земельного кадастру та державного реєстру речових прав, реформи установ та системи землекористування;
проведення реформ у сфері сільського господарства та розвитку сільських територій;
забезпечення доступу малих фермерських господарств до фінансування шляхом запровадження грантових програм.
Угоду підписали в межах Шостого засідання Ради асоціації Україна-ЄС.
У Брюсселі завершилося Шосте засідання Ради асоціації Україна – Європейський Союз, яке пройшло під головуванням Прем’єр-міністра України Олексія Гончарука. Це перше спільне засідання нового складу українського Уряду та нового складу Європейської Комісії. Сторони обговорили низку важливих питань та ухвалили спільну заяву.
Рада відзначила амбітні плани українського Уряду та підтвердила продовження надання допомоги Україні з боку Європейського Союзу. Крім того, позитивно оцінено зміцнення політичної асоціації, економічної інтеграції України з Європейським Союзом та конкретні результати на цьому шляху, такі як зростання двосторонньої торгівлі.
У спільній заяві ЄС відзначив суттєвий прогрес реформ в Україні та наголосив на необхідності їх продовження, зокрема, для створення прозорих та рівних умов для бізнесу та інвестиційної діяльності. Рада, серед іншого, відзначила створення Вищого антикорупційного суду, відновлення діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції, повернення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, а також рішення Конституційного Суду про незаконність електронного декларування майна для громадських активістів.
ЄС надав позитивну оцінку крокам Уряду з наближення національного законодавства у сфері цифрової економіки до європейського права. ЄС підтвердив готовність надалі підтримувати цифрову трансформацію України, включно з програмою електронного управління та цифрової економіки. Сторони домовилися надалі співпрацювати у протидії дезінформації, гібридним та кіберзагрозам.
В спільній заяві за підсумками Ради асоціації сторони окремо відзначають важливість України як стратегічної держави у сфері транзиту газу. Україна та ЄС підкреслюють важливість подальшого впровадження реформ в енергетичній галузі, зокрема, забезпечення незалежності енергетичного регулятора та інспекції ядерного регулювання, створення конкурентного та прозорого ринку електроенергії. У тексті документу йдеться також про важливість нової Газової директиви та необхідність дотримання державами-членами ЄС спільних газових правил.
Сторони приділили окрему увагу співпраці у сфері охорони навколишнього природного середовища та боротьбі із наслідками змін клімату. Зокрема, вони домовилися про подальші кроки задля захисту довкілля та зниження рівнів викидів вуглецю у рамках Європейської зеленої угоди та погодилися надалі спільно впроваджувати амбітну політику із захисту довкілля, зокрема, для виконання зобов'язань за Паризькою кліматичною угодою.
Рада асоціації відзначила, що український Уряд успішно стабілізував макроекономічну ситуацію, а також привітала кроки влади до відкриття ринку землі на основі верховенства права, принципів прозорості, справедливості та інклюзивності.
Рада асоціації звертає увагу на важливість залучення регіонів України до євроінтеграції та ініціативу Уряду з відкриття регіональних офісів євроінтеграції, які сприятимуть зв’язкам українських регіонів з ЄС. Сторони також підтвердили спільний намір продовжити роботу над відкриттям курсів Коледжу Європи для українських державних службовців.
У тексті заяви сторони також підтримують зацікавленість України розширити участь у програмах ЄС, зокрема таких як «Креативна Європа» та «Горизонт Європа».
Європейський Союз підтвердив непохитну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів і позитивно відзначив зусилля України з мирного врегулювання на Донбасі. Сторони рішуче засудили порушення територіальної цілісності та суверенітету України, яке розпочалося актами агресії збройних сил Російської Федерації з лютого 2014 року.
ЄС нагадав, що тривалість санкцій проти Російської Федерації як і раніше залежить від повного виконання сторонами Мінських домовленостей, звернувши особливу увагу на відповідальність Російської Федерації.
ЄС підтвердив свою політику невизнання незаконної анексії Автономної Республіки Крим. ЄС також засудив погіршення ситуації з правами людини у Криму. У спільній заяві Рада асоціації засудила погіршення ситуації з правами людини також в окремих районах Луганської і Донецької областей.
ЄС засудив проведення так званих "місцевих виборів" у Криму, будівництво мосту через Керченську протоку без узгодження з Україною, відкриття залізничного сполучення та подальшу мілітаризація Криму, а також Чорного та Азовського морів. Рада асоціації закликала Російську Федерацію забезпечити безперешкодне та вільне судноплавство через Керченську протоку у відповідності до міжнародного права.
Повний текст спільної заяви українською
Повний текст спільної заяви англійською
Уряд створив міжвідомчу групу, що координуватиме подолання наслідків зміни клімату в рамках «Європейської зеленої угоди» (European Green Deal). Групу очолив Віце-прем'єр-міністр з європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба.
Положення про міжвідомчу робочу групу з питань координації подолання наслідків зміни клімату в рамках ініціативи Європейської комісії «Європейська зелена угода» та посадовий склад Кабінет Міністрів ухвалив 24 січня.
Європейська зелена угода – це магістральний напрям реформ Європейського Союзу на наступні десятиріччя. Йдеться про комплексні зміни в економіці, енергетиці, транспорті, сільському господарстві, індустріальному виробництві та інших сферах.
«Україна має долучитися до формування «Європейської зеленої угоди» як повноцінний гравець і стати невід’ємною частиною європейської політики у цій сфері. Для українців це означатиме енергетичну безпеку, чисте довкілля, справедливу економіку та зрештою нижчі платіжки за енергію», – сказав Дмитро Кулеба.
За його словами, Україна має всі складові успіху для участі у «Європейській зеленій угоді»: динамічний ринок відновлюваної енергетики, інфраструктуру для транспортування альтернативних енергоносіїв, великі європейські амбіції нового уряду і готовність зробити їх дійсністю.
Міжвідомча група координуватиме процеси та рішення, що стосуються подолання наслідків зміни клімату та взаємодії України з Європейською комісією з цих питань. Серед основних завдань робочої групи:
- сприяння підготовці національного інтегрованого плану з енергетики та зміни клімату на 2021—2030 роки;
- забезпечення взаємодії та координації діяльності міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади для забезпечення поступового переходу до низьковуглецевого розвитку держави за умови економічної, енергетичної та екологічної безпеки і підвищення добробуту громадян;
- підготовка пропозицій та рекомендацій щодо механізмів, оптимальних шляхів розв’язання проблем та сприяння реалізації державної політики за такими напрямами:
- зменшення викидів парникових газів;
- розвиток сфери використання відновлювальних джерел енергії та альтернативних видів палива;
- розвиток транспортної інфраструктури щодо використання низьковуглецевих видів моторного палива, електричних, водневих автомобілів громадського та спеціального електротранспорту, створення мультимодальних транспортних сполучень та автоматизації руху, створення передумов смарт-мобільності;
- зменшення обсягів виробництва та споживання енергоємних продуктів;
- збереження об’єктів рослинного та тваринного світу, їх угруповань та комплексів, екосистем та складових елементів екомережі;
- запобігання та скорочення промислового забруднення;
- залучення «зелених» інвестицій та розроблення інвестиційних планів, спрямованих на їх реалізацію;
- сприяння виробництву товарів та продукції багаторазового використання, створення інноваційної екосистеми;
- застосування цифрових технологій, зокрема використання штучного інтелекту, хмарних технологій, інтернету речей, стандартів зв’язку, мобільних мереж, та їх впливу на довкілля з метою сприяння переходу до низьковуглецевого розвитку держави та зменшення ресурсоємності;
- запровадження екологічних стандартів будівництва та модернізації житлового та нежитлового фонду з огляду на енерго- та ресурсоефективність;
- сприяння підвищенню ресурсоефективності промисловості та переходу до низьковуглецевого циркулярного виробництва;
- запровадження політики запобігання недобросовісному екологічному маркуванню продукції, створення ринку вторинної сировини та побічних продуктів;
- удосконалення нормативно-правового регулювання з питань скорочення викидів вуглецю, подолання енергетичної бідності, а також інших питань, які виникають у сфері зміни клімату;
- підвищення ефективності діяльності центральних органів виконавчої влади у сфері подолання наслідків зміни клімату;
- розроблення наукової концепції, спрямованої на подолання наслідків змін клімату.
Українська сторона пропонує започаткувати кліматичний діалог високого рівня.
Станом на 10 січня 2020 року українські компанії вже повністю використали тарифну квоту на мед, яку в 2020 році Європейський Союз збільшив до 6 тисяч тонн на рік.
Окрім меду, популярними серед українських експортерів є тарифні квоти на солод та пшеничну клейковину (уже використано 72% квот на 2020 рік), виноградний та яблучні соки (67%), цукор (28%), м’ясо птиці та напівфабрикати з м’яса птиці (25%), яйця та альбуміни (20%).
З початку 2020 року українські експортери використовують можливості 19 з 40 тарифних квот в рамках Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.
Тарифні квоти дозволяють українським виробникам експортувати продукцію в країни Євросоюзу за пільговою або нульовою ставкою мита. Тобто – заощаджувати чимало коштів, продаючи товари в країни ЄС. Експортувати можна і без використання квот, але тоді потрібно сплачувати мито у повному обсязі.
Загалом на цей рік Євросоюз збільшив квоти для 18 сільськогосподарських позицій. Серед них – м’ясо птиці (з 19,2 тисячі тонн до 20 тисяч тонн) і яйця (з 2,7 тисячі тонн до 3 тисяч тонн).
Нагадаємо, що за підсумками 11 місяців 2019 року, найбільшу частку коштів за експорт Україна отримала від країн Євросоюзу – 41,8%, 19,2 млрд дол. США. Це на 4,4% більше ніж за аналогічний період 2018 року.
Довідково. Тарифна квота – це дворівневий митний тариф, пов'язаний з кількістю товару, завдяки якому задану кількість товару можна експортувати/імпортувати за «пільговою» або «нульовою» ставкою мита протягом певного періоду часу. Після заповнення обсягів тарифної квоти можна продовжувати експортувати/імпортувати продукт без обмежень, але платити більш високу тарифну ставку.
Запрацював сайт ініціативи Євросоюзу EU4Digital, яка допомагає країнам Східного партнерства, серед яких Україна, долучитися до Єдиного цифрового ринку (DSM).
На сайті (https://eufordigital.eu/uk/) можна ознайомитися з такими проєктами та можливостями ініціативи:
- мережа EU4Digital для роботи в ключових тематичних областях ЄС та східних партнерів;
- підтримка цифрової економіки і суспільства в рамках Східного партнерства – програма до 2022 року, яка сприятиме розвитку суспільства та цифрової економіки, відповідно до норм ЄС;
- широкосмугові стратегії в регіоні Східного партнерства – проєкт для підтримки та реалізації національних стратегій в області широкосмугового зв’язку;
- програма ЄС Cyber для зміцнення кібербезпеки у країнах-партнерах.
Україна зможе долучитися до європейського цифрового ринку, коли електронні державні послуги і послуги електронного бізнесу запрацюють за єдиними європейськими стандартами.
Єдиний інформаційний ринок для українських компаній – це можливість швидшого запуску і активнішого зростання.
Серед пріоритетних тем засідання Ради асоціації Україна-ЄС у Брюсселі наступного тижня буде обговорюватися участь України у новій ініціативі Європейської комісії – Європейській зеленій угоді, актуалізація Угоди про асоціацію України та ЄС, «промисловий безвіз», спрощення митних процедур.
Про це Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба розповів, виступаючи у рамках заходу «Порядок денний європейської інтеграції: амбіції України на 2020 рік».
«Нині є новий Уряд України, є нова Європейська комісія. У нас є амбіції, і очевидно, вони є у ЄС. Ми маємо їх синхронізувати. Цей шлях ми маємо проходити разом. Євроінтеграція – це безальтернативний шлях нашої держави. Але жодна країна не змогла ані наблизитися, ані інтегруватися в ЄС без системної, масштабної підтримки з боку самого ЄС», – заявив Дмитро Кулеба.
Дмитро Кулеба відзначив, що тепер, коли в Україні працює новий Уряд, а в ЄС розпочала роботу нова Європейська комісія, Україна прагне вийти на новий рівень амбіцій у відносинах та інтеграції. За словами Віце-прем’єр-міністра, після засідання Ради асоціації стане зрозуміло, наскільки амбітними є плани ЄС.
Уряд України також прагне максимально спростити всі митні процедури між Україною та ЄС та сприяти інтенсивному руху товарів через митний кордон, доступу українських виробників на ринок ЄС. На думку Віце-прем’єр-міністра, така стратегія принесе українській економіці більшу вигоду у коротші терміни, ніж надання пріоритету інтеграції у митний союз з ЄС.
«На цьому етапі ми хочемо максимально спростити всі митні процедури, інтегрувати Україну в максимальну кількість форматів, які сприятимуть проходженню товарів через митний кордон», - зауважив Дмитро Кулеба.
Водночас, зауважив він, митний союз з ЄС є невід'ємною складовою членства в Євросоюзі, яке залишається стратегічною метою України.
14 січня 2020 року ВРУ прийнято Закон «Про ратифікацію Протоколу між Урядом України та Урядом Грузії про внесення змін до Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Грузія про вільну торгівлю від 9 січня 1995 року» (законопроєкт № 0017), який набере чинності з дати отримання останнього письмового повідомлення про виконання Договірними Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання ним чинності.
Експортери сторін матимуть можливість обирати між сертифікатом СТ-1, що був визначений в рамках Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Грузія про вільну торгівлю від 09.01.95 р., та сертифікатом EUR.1, що використовується для визначення походження товарів.
Ратифікація цього Протоколу дозволить використовувати ідентичні правила походження у двосторонній торгівлі та застосовувати принцип діагональної кумуляції, а також в подальшому збільшити експорт до країн та територій — учасниць Конвенції, з якими укладені угоди про вільну торгівлю, за преференційними ставками мита.
EEN-Ukraine пропонує підприємцям унікальну можливість на безкоштовній основі оцінити рівень розвитку підприємства та отримати спеціалізований бенчмаркетинговий звіт та сертифікат від Європейської академії з управління інноваціями - IMP³rove Academy.
Звіт від IMP³rove Academy дозволяє порівняти діяльність підприємства з європейською практикою у спільному профільному сегменті.
Оцінювання поводиться на онлайн платформі європейської консалтингової агенції IMP³rove Academy www.improve-innovation.eu та складається із 46 запитань англійською мовою.
Щоб подати заявку на участь, заповніть, анкету за посиланням https://docs.google.com/forms/d/12WvvieahHkuscJx3IJAWJAzlAceSqDHz4ler2ezC-kM
Компанія, яка візьме участь у програмі отримає:
- Сертифікований звіт від IMP³rove Academy, що відповідає Європейським стандартам менеджменту;
- Сертифікат про успішну участь Вашого підприємства в «Аналізі інноваційного потенціалу МСП» від IMP³rove Academy;
- Діяльність компанії буде порівнюватись з провідними компаніями Європи у вашому профільному сегменті.
Для участі українські компанії мають відповідати наступним критеріям:
- Підприємство зареєстроване в Україні та не перебуває у процесі ліквідації та банкрутства;
- Діяльність компанії складає не менше 3 років;
- Загальна кількість працівників підприємства становить не менше 5 осіб;
- Уповноважений представник від компанії володіє англійською мовою на рівні, що дозволить заповнити онлайн опитник, який містить 46 запитань.
Інформація, отримана під час оцінки є цілком конфіденційною.
Консультанти EEN-Ukraine будуть супроводжувати підприємство у телефонному режимі та допоможуть відповісти на усі запитання.
Кількість безкоштовних ваучерів обмежена.
Якщо у Вас виникли додаткові питання телефонуйте за тел. 097-998-5567
Представництво України при ЄС підготовало коротку добірку фактів, які громадяни України маюте знати про безвізові поїздки до ЄС з 2021 року.
Оскільки, останніми днями почастішали випадки публікації інформації про зміни для громадян України умов безвізових поїздок до ЄС з 2021 року.
5 фактів, які громадяни мають знати про безвізові поїздки до ЄС з 2021 року:
1. З 2021 року ЄС запроваджує Європейську інформаційну систему авторизації подорожей (ETIAS), що означає внесення змін до умов безвізових подорожей до ЄС для громадян третіх країн (тобто з 2021 року ці зміни стосуватимуться не тільки України, але й, наприклад, громадян Австралії, Бразилії, Великої Британії, Канади, США та Японії).
2. Чому і коли було прийнято таке рішення ЄС? Ініціатива щодо створення Європейської інформаційної системи авторизації подорожей (ETIAS) виникла ще у квітні 2016 року в рамках підготовки Європейською Комісією пропозицій щодо посилення безпеки на зовнішніх кордонах ЄС.
Восени 2018 року Європейський Союз схвалив необхідні законодавчі рішення про Європейську інформаційну систему авторизації подорожей (ETIAS), яка поширюватиметься на громадян третіх країн, що користуються правом безвізового в’їзду на територію Євросоюзу.
3. Як це працюватиме: з 2021 року перед поїздкою до держав-членів ЄС громадянам України необхідно буде отримати попередній дозвіл на поїздку шляхом подання онлайн-заявки.
Видача авторизації на подорож займатиме декілька хвилин у разі відсутності застережень у правоохоронних органів ЄС або елементів, що потребують подальшого вивчення.
За кожне звернення заявник повинен буде сплатити комісію в розмірі 7 євро (для осіб, молодших 18 та старших 70 років - безкоштовно). Авторизація буде дійсна протягом 3 років або до завершення терміну дії проїзного документа, зареєстрованого при поданні заявки.
4. Важливо розуміти, що Європейська інформаційна система авторизації подорожей не є аналогом візової системи. Йдеться лише про простий дозвіл до поїздки. У разі відмови у в’їзді через ETIAS, особа матиме право подати апеляцію на рішення системи.
5. Попередня авторизація дозволить Європейському Союзу завчасно ідентифікувати осіб, що можуть становити міграційну/безпекову загрозу та значно підвищить безпеку зовнішніх кордонів ЄС. Нова система також дозволить суттєво зменшити кількість відмов у в’їзді до ЄС безпосередньо при перетині кордону, адже подорожуючі будуть знати завчасно чи не має у держав-членів ЄС застережень щодо їхньої поїздки.
Тож, у разі наявності попереднього дозволу через ETIAS та дотримання інших стандартних вимог безвізового режиму з ЄС, ви зможете й надалі спокійно насолоджуватись перевагами безвізових подорожей до ЄС. ????
Більше інформації ви можете знайти за посиланням:
https://etias.com/what-is-etias
Станом на 10 січня 2019 року з початку 2019/2020 маркетингового року (маркетинговий рік - з 1 липня 2019 по 30 червня 2020) Україна експортувала 32 078 тис. тонн зернових культур. Це на 7,8 млн тонн більше, ніж за аналогічний період минулого маркетингового року.
«Згідно з оцінкою міністерства урожай зернових минулого року склав близько 75 млн тонн, з яких 54 млн тонн буде експортовано на зовнішні ринки. Остаточні прогнози щодо виробництва зерна ми отримаємо у березні за інформацією Держстату», - зазначив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький.
Зокрема, на зовнішні ринки поставлено:
• пшениці – 15,1 млн тонн;
• ячменю – 3,8 млн тонн;
• жита – 5 тис. тонн;
• кукурудзи – 12,8 млн тонн.
Крім того, експортовано борошна пшеничного та інших культур – 197 тис. тонн, що на 68,5 тис. тонн більше ніж за відповідний період минулого маркетингового року.