1 жовтня 2022 року для України набрали чинності положення Конвенції про процедуру спільного транзиту і для бізнесу відкрилась можливість міжнародного переміщення товарів з 35 іншими країнами-учасницями за одним транзитним документом. Тобто відсьогодні в нашій країні запрацював так званий «митний безвіз».
Першою країною, з якої було відправлено вантаж для доставки в Україну під процедурою спільного транзиту, стала Німеччина. Україною також випущено товари під процедуру спільного транзиту для доставки в Німеччину. Перша транзитна декларація Т1 вже доступна в електронній транзитній системі NCTS, митники очікують на прибуття вантажівки.
1 жовтня 2022 року Україною також було оформлено першу транзиту декларацію на виїзд з України. За нею вантаж зараз прямує через Польщу до Німеччини. Наразі в системі також очікують прибуття товарів у митницю відправлення й інші декларації, за якими товари будуть поміщені під процедуру спільного транзиту та доставлені до митниць призначення на території країн-учасниць Конвенції.
Відповідно до «митного безвізу» для доставки вантажів з однієї країни в іншу подається єдиний транзитний документ: від митниці відправлення до митниці призначення. Це прискорює проходження митних формальностей на кордоні та зменшує відповідні витрати для підприємств.
Сьогодні, 23 червня, лідери 27 країн-членів ЄС ухвалили рішення про надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС.Урядовець зазначила, що подальша підготовка до членства передбачатиме завершення всеохопної трансформації всіх сфер, що створюватиме умови, коли країна житиме за принципами Євросоюзу та його законами, які спрямовані на захист кожного громадянина та бізнесу. Це започаткує умови для наближення рівня життя, добробуту та правового захисту українців, як в інших країнах ЄС. У цьому Україну постійно підтримуватиме Єврокомісія, надаючи необхідну консультаційну та іншу допомогу.
Окрім того, статус кандидата відкриває можливості отримання фінансової допомоги у трансформації суспільства, правової системи та економіки на шляху до членства в ЄС, а також триматиме євроінтеграційні реформи країни у пріоритеті.
Так, Україні буде доступна фінансова допомога для країн, які готуються для вступу до ЄС (Інструмент передвступної допомоги, IPA). Така допомога може надаватись через гранти, інвестиції або як технічна допомога. Кандидатство також відкриває для України участь у програмах та ініціативах Євросоюзу.
Про те, що означає статус кандидата та які можливості відкриваються перед Україною – в інфографіці.
![112233.[1]](http://www.chernihiv-oblast.gov.ua/media/upload/08_06/112233.[1].jpg)
87% українців підтримали б вступ України до Євросоюзу у разі проведення референдуму;
Сьогодні на Чернігівщині з робочим візитом перебувала делегація Посольства Королівства Іспанії в Україні на чолі з тимчасовим повіреним у справах посольства Пабло Ганом.Заступник начальника обласної військової адміністрації Дмитро Іванов ознайомив представників Іспанії з поточною ситуацією в області та масштабами руйнувань, завданих російськими військами.
За актуальними підрахунками, близько 5000 будівель на Чернігівщині частково чи повністю зруйновані. Серед них 80% — багатоповерхові та приватні житлові будинки. Серйозних втрат зазнала і промисловість області.
— Обласна військова адміністрація працює над відновленням області. Але відбудова має здійснюватися разом з відновленням економіки, — підкреслив Дмитро Іванов.
Він запропонував налагодити співпрацю Чернігівщини з одним із регіонів Іспанії, аналогічно до партнерства, налагодженого зі французьким регіоном Іль-де-Франс.
Сторони обговорили можливі вектори підтримки з боку Іспанії у розвитку економіки та відновленні втраченого через російське вторгнення економічного потенціалу області.
Ще один напрям співпраці — допомога в організації відпочинку дітей, які зараз перебувають в Іспанії.
Пабло Ган підтвердив всебічну підтримку України та її євроінтеграційних прагнень Іспанією та запевнив, що всі пропозиції з боку Чернігівщини будуть передані іспанському урядові. Посольство підтримуватиме запити Чернігівської області, аби вона могла отримати як гуманітарну, так і матеріальну підтримку.
Подальшу співпрацю Чернігівської ОВА та Посольства Королівства Іспанії в Україні координуватиме директорка Департаменту економічного розвитку ОВА Олександра Хомик.
Офіс Віцепремʼєр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України оприлюднив запитання та надані відповіді до опитувальника, який був наданий Європейською Комісією Україні.
За інформацією Міністерства економіки України, з метою зменшення черг на українсько-румунському кордоні у контексті збільшення потоку товарів з України до Європейського Союзу, румунська сторона поінформувала про можливість завчасного заповнення митних декларацій на транзит територією країни.
За повідомленням компетентних органів Румунії, митні декларації на транзит заповнюють в інформаційній системі NCTS-RO та можуть бути подані власником або його уповноваженим представником на базі укладеної угоди на представлення інтересів.
Відповідно до положень ст. 171 Митного кодексу Союзу (Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 952/2013 від 9 жовтня 2013 року), митні декларації можуть бути заповнені та подані завчасно до дати представлення товарів на митницю, разом з даними, необхідними для аналізу ризиків щодо безпеки та цілісності, щоб у подальшому, на момент представлення товарів, митний орган на кордоні опрацював декларації згідно з митною чергою, зменшуючи цим час очікування на заповнення відповідних документів.
Інформація (англійською мовою) для подальшої передачі українським перевізникам/економічним операторам, які здійснюють свою діяльність з транзиту територією Румунії:
- перелік компаній, уповноважених як митні комісари, які мають право подавати митні декларації до митних офісів на кордоні з Україною;
- перелік авторизованих економічних операторів, які надають гарантію або звільняють від гарантії в рамках транзиту ЄС, або загального транзиту та ті, які мають право подавати митні декларації на транзит як власників перевезень у будь-якому митному офісі Румунії або ЄС.
8 червня 2022 року Чернігівщину відвідав Надзвичайний і Повноважний Посол Латвійської Республіки в Україні пан Ілгварс Клява.
Латвійська Республіка завжди була добрим другом та діловим партнером України, Чернігівщини зокрема. Так, обсяги товарообігу прибалтійської держави з областю минулого року склала майже 31 мільйон доларів. Крім того, поглибити співпрацю між підприємствами та організаціями обох сторін планувалося під час економічного форуму експортерів, що відбувся восени 2021 року на Чернігівщині. Відносини дійсно розширилися, на жаль, за несприятливих умов та не в тих напрямах, які хотіли розвивати. Пріоритети співробітництва змінило повномасштабне вторгнення країни-агресора.
— У цей нелегкий час щиро дякую Латвії за підтримку нашої країни. Ваша допомога відчувається в усьому. Це і надання зброї, і гуманітарні вантажі, і захист людей, які вимушено покинули власні домівки, рятуючи своє життя, — звернувся начальник Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус до Надзвичайного і Повноважного Посла Латвійської Республіки в Україні Ілгварса Кляви, який з робочим візитом перебував сьогодні на Чернігівщині. — Тепер першочергово маємо думати про відновлення області після навали російських військ. Тож рахуємо збитки і фіксуємо пошкодження, яких зараз уже понад 4500. З них 80% — це руйнування житла, решта — цивільної інфраструктури.
Начальник ОВА зазначив, що нині всі зусилля спрямовані на відбудову критичної інфраструктури, зокрема відновлення логістичних маршрутів. У перспективі ж, для економічного розвитку, планується зосередити особливу увагу на переробленні сільськогосподарської сировини, машинобудуванні, легкій промисловості та ІТ-індустрії. Проте для цього потрібна підтримка міжнародних партнерів.
Пан Ілгварс Клява висловив готовність Латвії брати участь у відновленні Чернігівщини та подальшому її розвитку. З боку Латвії це буде державна допомога із залученням бізнесових кіл, а також звернення до ЄС щодо додаткового фінансування. Особливо цікавим напрямом для співпраці Надзвичайний і Повноважний Посол назвав сферу ІТ. За його словами, у Латвії є компанії, які можуть надати спеціальне обладнання. А ще прибалтійська країна може допомогти з модульними будинками, яких так потребує Чернігівщина.
У ході робочого візиту латвійська делегація ознайомилася з наслідками перебування російських військ на території області, відвідавши зруйновані та пошкоджені об’єкти у Чернігові та його передмісті.
До відома
Зовнішньоторговельний оборот товарами підприємств області з партнерами Латвії за результатами 2021 року склав 30,8 млн дол. США.
При цьому обсяги експорту товарів збільшилися на 30,6% відповідно до 2020 року та склали 26,3 млн дол. США, що становить 2,2% в загальнообласному показнику експорту. Чернігівські підприємства поставляють до Латвії вироби з паперу; обладнання і механізми; деревину та вироби з деревини; різні промислові товари; готові харчові продукти тощо.
Імпорт товарів збільшився у 1,7 раза та склав 4,5 млн дол. США (0,9% в загальнообласному показнику).Основні товарні групи латвійського імпорту: добрива; мінеральні продукти, засоби наземного транспорту, крім залізничного.
Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі 21,8 млн дол.США.
8 червня Чернігівщину відвідав Надзвичайний і Повноважний Посол Франції в Україні пан Етьєн де Понсен.На початку спілкування В’ячеслав Чаус подякував Франції за підтримку у протидії російській федерації, яка наразі веде повномасштабну війну проти України.
— Сьогодні Франція відіграє одну з ключових ролей у наданні Україні гуманітарної допомоги, військової техніки, підтримує запровадження санкцій проти росії. Приємно також відзначити, що ініціатива Президента Володимира Зеленського щодо патронату наших іноземних партнерів над українськими містами та областями для їхньої відбудови знайшла відгук серед французьких регіонів, — підкреслив начальник ОВА.
Зі свого боку, Надзвичайний і Повноважний Посол Франції зазначив, що як тільки буде прийнято відповідний формат взаємодії та юридично задокументовано умови співпраці, всі наявні види допомог від французької сторони об
’єднають для формування своєрідної візитівки такого партнерства.
В’ячеслав Чаус коротко ознайомив членів делегації з поточною ситуацією на Чернігівщині та роботами, які необхідно виконати першочергово для відновлення життєдіяльності в області.
У ході зустрічі пан Етьєн де Понсен також цікавився нинішньою ситуацією на кордоні та масштабами руйнувань внаслідок активних бойових дій. З ними він особисто ознайомився, відвідавши постраждалі та зруйновані об’єкти як у Чернігові, так і його передмісті — Новоселівці.
До відома
Чернігівщина має тривалий досвід співпраці з французькими партнерами в економічній сфері. Так, в минулому році обсяги взаємної торгівлі збільшилися у 2,5 рази.
При цьому обсяг експорту товарів збільшився у 3 рази відповідно до 2020 року та склав 14,2 млн дол. США, що становить 1,2% в загальнообласному показнику експорту. До Франції ми поставляли текстильні вироби, зернові та вироби з деревини.
Імпорт товарів збільшився у 1,7 раза та склав 4,9 млн дол. США (1,0% в загальнообласному показнику). З Франції до області надходили текстильні матеріали та вироби, засоби наземного транспорту, крім залізничного, машини та обладнання, полімерні матеріали, пластмаси тощо.
Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі становило 9,3 млн дол.США.
Європейська комісія спільно з Європейською мережею підприємств створили онлайн-платформу для ділових зустрічей між Україною та ЄС — EU Ukraine Solidarity Lanes Business Matchmaking Platform.