21 квітня Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провів телефонну розмову з Високим представником ЄС із закордонних справ і безпекової політики Жозепом Боррелєм напередодні засідання Ради міністрів закордонних справ ЄС, де особлива увага буде приділена Україні.
Дмитро Кулеба подякував Європейському Союзу за пакет підтримки України у 190 мільйонів євро. Глава МЗС назвав його “справжнім актом підтримки друзів, не лише партнерів”.
Зокрема, близько 15 млн євро будуть спрямовані на підтримку системи охорони здоров’я, 61 млн євро передбачений для підтримки економіки, 20 млн євро – для підтримки малих та середніх підприємств, 25 млн євро – малих фермерських господарств, 4 млн євро – на підтримку найбільш вразливих груп населення.
Глава МЗС також окремо подякував за додаткові 13 млн євро гуманітарної допомоги для населення на Донбасі, яке потерпає від війни.
У відповідь на запрошення Дмитра Кулеби Жозеп Боррель підтвердив готовність відвідати Україну з візитом, щойно ситуація дозволить відновити закордонні подорожі, та підкреслив, що це буде його перший закордонний візит.
Очільник дипломатії ЄС запевнив, що санкційна політика Євросоюзу щодо Росії залишається незмінною. Він зауважив, що санкції проти Росії мають зберігатися до повного виконання нею Мінських домовленостей і відновлення територіальної цілісності та суверенітету України. Глава МЗС подякував Жозепу Боррелю за чітку позицію з цього питання.
Дмитро Кулеба детально поінформував Жозепа Борреля про ситуацію на лінії розмежування, де тривають обстріли з боку тимчасово окупованих Росією територій Донецької і Луганської областей. Глава МЗС позитивно відзначив нещодавній прогрес у питанні обміну утримуваними особами. Водночас, Міністр зауважив, що за іншими напрямами перемовин у Мінську досягнути прогресу поки не вдається. Глава МЗС наголосив, що метою України надалі залишається досягнення миру на Донбасі.
Дмитро Кулеба звернув окрему увагу на становище українських політв’язнів, які досі незаконно утримуються у Криму та на території Росії.
Сторони обговорили пріоритети ключових реформ в Україні. Дмитро Кулеба поінформував про історичний прогрес в ухваленні земельної реформи та запевнив, що закон про регулювання банківської діяльності залишається у пріоритеті Уряду попри спроби його заблокувати. У свою чергу, Жозеп Боррель відзначив, що ці та інші реформи надзвичайно важливі для подальшої співпраці України та ЄС.
Співрозмовники домовилися також активізувати спільні зусилля України та ЄС у протидії дезінформації, обсяг якої у часи пандемії значно зріс.
52% громадян з 24 міст України підтримують економічну інтеграцію України з Європейським Союзом.
Такі дані шостого всеукраїнського муніципального опитування від імені Міжнародного республіканського інституту (МРІ) оприлюднила соціологічна група "Рейтинг".
Довідково.
Дані були зібрані у 24 містах України (Київ та усі обласні центри; у Донецькій області – Маріуполь, у Луганській – Сєвєродонецьк) з 25 січня по 17 лютого 2020 року за допомогою face-to-face інтерв'ю з респондентами. Вибірка складалася з 19,200 постійних мешканців 24 міст, віком від 18 років і старших і є репрезентативною для населення за віком та статтю. Статистична похибка для кожного міста не перевищує ±3,5%.
Програма House of Europe («Дім Європи»), що фінансується ЄС, виділила понад 0,8 млн. євро на негайні гранти та іншу підтримку культури та креативних індустрій України.
Про це повідомляє Представництво Європейського Союзу в Україні.
Завдяки кільком новим програмам, що фінансуються Європейським Союзом, представники та організації із секторів культури та креативних індустрій України можуть отримати підтримку та напрацювати інноваційні рішення для адаптації до реалій пандемії.
Відкриті конкурси на отримання фінансової, організаційної та творчої підтримки стартували 14 квітня. Обсяг фінансування ЄС на підтримку зазначених галузей буде розширено, якщо криза триватиме.
House of Europe запускає чотири антикризові лінії підтримки:
- Інфраструктурні гранти допоможуть вижити культурним організаціям в Україні, фінансуючи придбання обладнання для роботи на відстані, а також витрати на оренду та зарплату — до 9000 євро на кожну організацію.
- Гранти цифрової співпраці фінансуватимуть інноваційні культурні digital-проєкти, які спільно розроблять культурні організації з України разом з ЄС — до 25 000 євро на кожен проєкт.
- "Хататон" — інтернет-ідеатон, ініційований Goethe-Institut в Україні. Онлайн-подія збере разом технологічну та культуру спільноти України аби знайти рішення для продовження мистецьких та творчих ініціатив — найперспективніші зможуть отримати гранти від “Дому Європи” на суму до 25 000 євро кожен.
- Онлайн-університет, бібліотека онлайн-курсів для професіоналів культури, що постійно поповнюється. За проходження курсів слухачі отримуватимуть стипендію у розмірі 100 євро.
Подати заявки на усі програми можна на сайті.
Довідково
House of Europe — це програма, що фінансується Європейським Союзом, створена з метою підтримки професійного та творчого обміну між українцями та їхніми колегами в країнах ЄС. Програма фокусується на культурі та креативному секторі, освіті, медицині, соціальному підприємництві, медіа та роботі з молоддю. House of Europe відкрили у жовтні 2019 року. Програма має бюджет у 12.2 мільйонів євро та надає 22 окремих лінії підтримки, що дозволяють українцям брати участь у стажуваннях, навчальних подорожах, нетворкінгу, резиденціях та інших формах професійного обміну у ЄС. Goethe-Institut в Україні керує програмою House of Europe. Британська Рада, Французький Інститут та Чеські центри є консорціум партнерами проєкту.
Через надзвичайну епідеміологічну ситуацію в світі, пов’язану із спалахом вірусу COVID-19, та обмеження, що запроваджуються державами задля протидії його розповсюдженню, постала нагальна проблема подальшого дотримання домовленостей щодо умов преференційної торгівлі між Договірними сторонами Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, а також застосування положень митного законодавства, що стосуються процесу прийняття рішень з митних питань, митних процедур та митних формальностей.
Суть проблематики підтвердження преференційного походження під час кризи COVID-19: Європейська Комісія була поінформована про неможливість з боку ряду держав-договірних сторін Конвенції та ряду держав-членів ЄС здійснювати оформлення оригіналів сертифікатів про походження за встановленою процедурою (тобто підписані, скріплені печаткою та у правильному паперовому форматі).
ПРИЧИНА: рішеннями Урядових органів безпосередні контакти між митними органами та економічними операторами було призупинено через поширення COVID-19.
У цьому зв’язку Генеральним директоратом Європейської Комісії “Оподаткування та Митний Союз” (DG TAXUD) із залученням компетентних органів держав-сторін Конвенції визначена процедура, спрямована на уникнення ризиків припинення видачі сертифікатів з перевезення (походження) шляхом застосування гнучкого механізму підтвердження походження на взаємній основі.
Договірним сторонам Конвенції пропонується такий підхід.
Митним органам країни-імпортера приймати сертифікати про походження у вигляді копії, виданої на папері або в електронному вигляді (такий підхід не впливає на застосування процедур верифікації, встановлених Конвенцією).
Більш конкретно це стосується:
- копії, в паперовій або електронній формі (відсканована або доступна в режимі он-лайн), оригіналу сертифіката, підписаного та скріпленого печаткою компетентними органами, як зазвичай це вимагається;
- сертифікату, який не підписується та не скріплюється печаткою компетентних органів, як зазвичай це вимагається, але з цифровим підписом компетентних органів, або його копії, в паперовій або електронній формі (відсканована або доступна в режимі он-лайн).
Можливість використовувати гнучкість щодо подання митним органам підтвердження про походження, не звільняє митні органи країни-імпортера від обов'язку належної ретельної перевірки достовірності та від верифікації підтвердження походження митними органами країни-експортера. Зокрема, копія сертифікату, яка не видана відповідно до жодної з двох вищезгаданих позицій, не може бути прийнята, якщо митні органи країни-імпортера не перевірять їх видачу та справжність іншими способами (наприклад, через комунікацію з митницею країни-експортера, яка відповідно надасть підтвердження).
Такі процедури повинні застосовуватися лише до сертифікатів, які були видані з початком поширення COVID-19, коли це вплинуло на можливість їх видачі у належній формі. У контексті цього повідомлення вважається, що така ситуація існує з 1 березня 2020 року. Після припинення надзвичайної ситуації, митні органи матимуть право вимагати від імпортера представити оригінал сертифікату. Цей підхід не впливає на застосування процедур верифікації, встановлених у кожній угоді з преференційної торгівлі.
Згідно з діючими правилами домовленостей ЄС з преференційної торгівлі, сертифікати можуть, як виняток, видаватися після експорту продукції (ретроспективно), якої він стосується, за умови наявності особливих обставин, що призвели до неможливості видачі або коли митні органи при імпортуванні отримали докази для видачі сертифікату без його фактичної наявності. Ситуація, що склалася внаслідок COVID-19, може розглядатися як "особлива обставина", що виправдовує можливу ретроспективну видачу сертифікатів.
Широко використовувати статус уповноваженого (схваленого) експортера для полегшення оформлення підтвердження походження, як альтернативи офіційній сертифікації.
Консолідована версія інформаційної записки щодо механізму підтвердження походження на період дії обмежень, запроваджених державами задля протидії розповсюдженню COVID-19 (англійською мовою та робочий переклад українською мовою).
Оскільки ситуація може швидко розвиватися та виникатиме необхідність у подальших настановах з додаткових запитань, це повідомлення буде оновлюватись у міру необхідності.
Інформація про країни, які застосовують такі заходи, буде оприлюднена додатково.
З будь-яких питань, пов’язаних з тимчасовою процедурою оформлення сертифікатів форми EUR.1 для підтвердження преференційного походження товарів при експорті продукції на митні території Європейського Союзу та Грузії, будь-ласка, звертайтеся на гарячу лінію Мінекономіки з питань вільної торгівлі з ЄС dcfta@me.gov.ua (24/7, максимальний термін для надання відповіді – 72 години), або до відповідних підрозділів Державної митної служби, уповноважених на оформлення таких сертифікатів, адреси яких містяться за посиланням.
З більш детальною інформацією щодо роботи митних органів ЄС в умовах COVID-19 можна ознайомитись за посиланням.
Центр досліджень зовнішньої торгівлі Trade+ при Kyiv School of Economics підготовив аналітичний звіт щодо використання Україною безмитних тарифних квот ЄС, що діють в рамках Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ).
Проведений аналіз свідчить про позитивну динаміку заповнення тарифних квот ЄС Україною протягом 2016-2019 рр. – з точки зору кількості квот, що використовуються, і обсягів експорту в межах цих квот.
Крім того, спостерігається позитивна тенденція до збільшення рівня заповнення квот для товарів з вищим ступенем переробки. Фактичний експорт для частини квот значно переважає безмитні поставки в межах квот.
Загалом, на думку авторки дослідження, встановлені обсяги безмитних поставок для сільськогосподарської та харчової продукції часто є надто низькими з точки зору поточного експортного та виробничого потенціалу українського агросектору, який значно змінився порівняно з періодом, коли проводилися перемовини щодо ПВЗВТ.
Ознайомитися зі звітом можна за посиланням
Україну обрали серед країн Східного Партнерства ЄС та запросили до участі в пілотних проєктах по електронному підпису.
Про це повідомляє Міністерство цифрової трансформації України.
Відбір проводився програмою EU4Digital, що фінансується ЄС, на основі оцінки адаптації українського законодавства та технічної реалізації вимог у сфері електронних довірчих послуг.
Ціль проєкту – досягнути технічну транскордонну інтероперабельність кваліфікованих електронних підписів. Це надасть можливість підписувати угоди та інші документи з іноземними компаніями за допомогою електронного підпису. Зокрема, Україна тестуватиме е-підписи на реальних прикладах застосування в Естонії та Молдові.
Цим кроком Україна наближається до інфраструктури Європейського Союзу, використовуючи максимум наявних можливостей європейської інтеграції завдяки виконанню відповідних зобов’язань за Угодою про асоціацію з ЄС.
Представництво Європейського Союзу в Україні у співпраці з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Європейською Мережею Підприємств (EEN) та ДУ «Офіс з просування експорту України» запрошує підприємства взяти участь у вебінарах для підприємців та дізнатись про європейський досвід ведення мікробізнесу.
Ці семінари будуть корисними для підприємців, експертів у сфері торгівлі та консалтингу, представників бізнес-асоціацій, бізнес-клубів та торгово-промислової палати, журналістам бізнес-видань та всім зацікавленим.
Теми, що розглядатимуться під час семінарів:
Європейська мережа підприємств та її можливості для мікробізнесу та сімейних підприємств. Приклади оформлення запитів та пропозицій.
Як організувати діяльність мікропідприємства, щоб уникнути штрафів.
Все про перевірки, або як користуватися інспекційним порталом gov.ua.
Start Business Challenge та його можливості для започаткування власної справи.
Інструменти підтримки бізнесу від «Офісу з просування експорту України». Онлайн інструменти для дослідження ринку та пошуку партнерів.
Тенденції розвитку мікробізнесу в Україні та переваги об’єднання мікробізнесу на одній платформі.
Практичні поради розвитку бізнесу та виходу на європейський ринок.
Програма «Доступні кредити 5-7-9%» та її можливості для українського мікробізнесу.
Портал для малого і середнього бізнесу gov.ua та його практична користь для підприємця.
Зареєструватися можна за посиланням
За додатковою інформацією, будь ласка, звертайтеся до Станіслава Королькова, тел. +38(099)455-23-75, skorolkov@internews.ua, або до Аліси Тягун, тел +38(095)726-54-66, atiagun@internews.ua.
Програма заходів:
15 квітня (середа), 16:00 – 17:20
Спікери:
Олена Фесенко, координатор консорціуму Enterprise Europe Network-Ukraine, завідувач відділу Міжнародної співпраці, трансферу технологій та захисту інтелектуальної власності Інституту фізики НАН України
Ілля Несходовський, експерт із податкового законодавства
Теми:
Європейська мережа підприємств та її можливості для мікробізнесу та сімейних підприємств. Приклади оформлення запитів та пропозицій.
Як організувати діяльність мікропідприємства, щоб уникнути штрафів.
Посилання на онлайн-трансляцію
16 квітня (четвер), 16:00 – 17:20
Спікери:
Яна Горюнова, керівниця команди розробників програмного забезпечення Офісу ефективного регулювання – BRDO
Яніна Добровольська, керівниця проекту Start Business Challenge Офісу ефективного регулювання – BRDO
Ольга Гвоздьова, начальниця відділу аналітики ДУ «Офіс з просування експорту України»
Теми:
Все про перевірки, або як користуватися інспекційним порталом inspections.gov.ua.
Start Business Challenge та його можливості для започаткування власної справи.
Інструменти підтримки бізнесу від «Офісу з просування експорту України». Онлайн інструменти для дослідження ринку та пошуку партнерів.
Посиланням на онлайн-трансляцію
17 квітня (п’ятниця), 16:00 – 17:20
Спікери:
Тетяна Фіщук, директорка з комунікацій проекту Всі. Свої
Євген Ерік, директор та засновник компанії SolarGaps
Олександр Бабій, консультант з розробки і реалізації програм та донорської координації Офісу розвитку МСП
Гліб Денисюк, радник Офісу розвитку МСП з питань доступу до фінансування
Теми:
Тенденції розвитку мікробізнесу в Україні та переваги об’єднання мікробізнесу на одній платформі.
Практичні поради для розвитку мікробізнесу та виходу на європейський ринок.
Програма «Доступні кредити 5-7-9%» та її можливості для українського мікробізнесу.
Портал для малого і середнього бізнесу sme.gov.ua та його практична користь для підприємця.
Посилання на онлайн-трасляцію
Європейський союз з 1 квітня ввів нові вимоги, які зобов'язують виробників продуктів харчування вказувати на упаковці, звідки надходить сировина, яка використовується для виробництва.
Про це повідомила Державна продовольча і ветеринарна служба Литви (VMVT).
Тепер споживачі зможуть знайти не тільки інформацію про країну походження товарів, а й дізнатися, де вони зроблені і звідки надходить сировина.
Фахівці VMVT підкреслюють: у разі якщо країна або місце виробництва продуктів харчування відрізняється від місця походження основних інгредієнтів, тепер необхідно вказувати походження основного інгредієнта, а якщо таких інгредієнтів кілька, то походження кожного з них.
«Основним компонентом продукту вважається та частина, яка складає більше 50% від загальної ваги продукту. Наприклад, основним інгредієнтом в полуничному джемі є полуниця, зернова мука - в випічці і хлібі, фруктове пюре - у фруктовому морозиві, свинина - в продуктах зі свинини. Якщо, наприклад, полуничне варення оголошено продуктом, виробленим в Литві, але полуниця, яка використовується для виробництва, вирощена і привезена з іншої країни, такий як Польща, то це необхідно додатково вказати », - пояснюють у відомстві.
До теперішнього часу надання більш докладної інформації про походження сировини потрібно лише для обмеженого кількість продуктів - яловичини, птиці, свинини, баранини, козлятини, свіжих фруктів і овочів, оливкової олії, меду, вина. Продукти зі старою маркуванням будуть поступово вилучатися з продажу, проте поки їх продаж буде відбуватися на законних підставах.
Більшість українців підтримують курс України до ЄС. 51,6% опитаних українців вказали, що вони підтримують вступ України до ЄС, 26% – проти, і 22,4% – не визначилися.
Про це свідчать результати всеукраїнського опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного у лютому 2020 року.
Протягом останніх років рівень підтримки вступу України до ЄС залишається сталим: наприкінці 2017 року вступ до ЄС підтримували 51,3%, в лютому 2019 року – 51,3%, наразі (в лютому 2020 року) – 51,6% населення.
Довідково
З 8 по 18 лютого 2020 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки. Методом особистого інтерв'ю опитано 2038 респондентів, що мешкають у 110 населених пунктах усіх регіонів України (крім АР Крим) за 4-х ступеневою стохастичною вибіркою, що репрезентативна для населення України віком від 18 років. У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою.
Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і за дизайн–ефекту 1,5) не перевищує: 3,3% для показників близьких до 50%, 2,8% — для показників близьких до 25%, 2,0% — для показників близьких до 10%, 1,4% — для показників близьких до 5%.
2 квітня 2020 року на своєму засіданні Кабінет Міністрів України затвердив Програму діяльності. Так, серед основних пріоритетів роботи Уряду визначено незмінність курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію України, втілення Цілей сталого розвитку. Це дозволить реалізувати принципи економічного, правового, соціального розвитку, що передбачені в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС, а інтеграція до НАТО зміцнить обороноздатність України.
“Україні потрібен план реагування на надзвичайні ситуації для подолання пандемії COVID-19, її економічних та соціальних наслідків. Програма, схвалена Урядом, дає нам такий план. Ми зосереджуємось на нагальних потребах, але не знімаємо фокус уваги зі стратегічних пріоритетів, включаючи цілі сталого розвитку”, - коментує документ Віце-прем'єр-міністр з європейської та євроатлантичної інтеграції України Вадим Пристайко.
Віце-прем'єр-міністр також додав, що в умовах викликів, з якими стикається Україна, важливо зберігати потужну взаємодію з міжнародною спільнотою у протидії пандемії та її негативних наслідків.
“Жодних пауз у реформах. Європейська та євроатлантична інтеграція залишаються основою нашої трансформації. Наші пріоритети: імплементація Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, галузева інтеграція, реформи сектору безпеки відповідно до стандартів та принципів НАТО”, - додає Вадим Пристайко.