22 вересня 2020 року в рамках візиту до України високого представника ЄС із закордонних справ та безпекової політики, віцепрезидента Європейської комісії Жозепа Борреля відбулася його зустріч з Міністром закордонних справ Дмитром Кулебою.
Сторони узгодили позиції з широкого кола питань напередодні 22-го Саміту Україна-ЄС, який відбудеться 1 жовтня у Брюсселі.
“У нас дуже інтенсивний, динамічний діалог з Європейським Союзом, а Угода про асоціацію між Україною і ЄС є дороговказом наших реформ”, - підкреслив глава МЗС України.
Україна залишається вірною реформаторському порядку денному. “Ми зацікавлені у функціонуванні незалежної антикорупційної інфраструктури в Україні і продовжуватимемо економічні реформи, які сприятимуть поступовій інтеграції української економіки до Внутрішнього ринку Європейського Союзу”, - запевнив Дмитро Кулеба.
Високий представник висловив підтримку програми реформ в Україні, спрямованих на реалізацію євроінтеграційного курсу нашої держави. Він також підтвердив готовність європейських партнерів і надалі надавати гуманітарну допомогу східним регіонам нашої держави в умовах пандемії. “Ми робимо це не з міркувань благодійності або як неурядова організація, адже ЄС - це політична інституція. Наш спільний інтерес в тому, що, допомагаючи Україні, ми допомагаємо самі собі. Ми надзвичайно зацікавлені у процвітаючій, демократичній та стабільній Україні,” - наголосив очільник європейської дипломатії.
Міністр закордонних справ висловив вдячність ЄС за підтримку зусиль Уряду України з протидії COVID-19 та посилення спроможностей української медичної системи у боротьбі з пандемією. Сторони домовились про подальшу солідарність, зокрема, у доступі до майбутньої вакцини.
ЄС непохитно підтримує суверенітет та територіальну цілісність України, а політика ЄС щодо РФ залишається незмінною. Санкційна політика ЄС щодо РФ зберігатиметься до повного виконання Москвою своїх зобов’язань за Мінськими домовленостями.
Українська сторона ознайомила ЄС з новими ініціативами щодо деокупації Криму, зокрема новим міжнародним консультативним форматом "Кримська платформа". Сторони обговорили шляхи підтримки цієї ініціативи з боку міжнародних партнерів.
Високий представник ЄС спільно з Міністром закордонних справ вшанував полеглих українських героїв, поклавши квіти до Стіни пам'яті біля Михайлівського Золотоверхого Собору.
Митницями Держмитслужби у межах угод про вільну торгівлю між Україною та країнами ЄC, ЄАВТ (Норвегія, Ісландія, Швейцарія та Ліхтенштейн) розпочато видачу сертифікатів з перевезення товару EUR.1 або EUR-MED на експорт товарів українського походження до цих країн.
Використовуючи діагональну кумуляцію при встановленні преференційного походження товару дозволить українським виробникам закупляти матеріали, сировину і комплектуючі в країнах ЄC або ЄАВТ, виробляти з них товари в Україні і продавати готову продукцію до країн ЄС або або ЄАВТ без сплати мита.
Застосування діагональної кумуляції у торгівлі з країнами ЄС та ЄАВТ залучить Україну до європейських та глобальних ланцюжків доданої вартості, збільшить обсяги прямих інвестицій до нашої країни.
Сертифікати EUR.1 або EUR-МЕД видаються у разі, якщо їх потрібно пред’явити при ввезенні на митну територію країн ЄС та ЄАВТ як доказ, що товар(и) українського походження відповідає(ють) вимогам правил визначення преференційного походження при застосуванні преференційних ставок ввізного мита.
Сертифікати видаються безоплатно посадовою особою митниці Держмитслужби під час здійснення експорту товару(ів) за місцем здійснення його (їх) митного оформлення або після експорту товару(ів) за місцем здійснення митного оформлення товару(ів) або за місцем державної реєстрації експортера. Термін дії сертифікатів складає 4 місяці з дати їх видачі.
Презентаційні матеріали щодо застосування діагональної кумуляції та практичні приклади видачі сертифікатів з перевезення EUR-MED розміщено на офіційному сайті Держмитслужби.
Продовжується п'ятий раунд конкурсу есе для молоді з України, Грузії та Молдови від проєкту 3DСFTAs «Розуміємо Угоди про асоціацію між ЄС та Україною, Молдовою і Грузією». Приймаються роботи на будь-яку актуальну тему, що має відношення до Угоди про асоціацію між країною учасника та ЄС.
До участі у конкурсі запрошується молодь (до 30 років) з України, Грузії та Молдови. Обсяг есе: до 3000 слів.
Есе повинні бути написані англійською мовою, хорошої аналітичної та лінгвістичної якості, а також присвячені темі, в межах якої автор може продемонструвати глибину своїх знань, досліджень або професійний досвід. Есе мають включати цікаву аргументацію або пропозиції.
Автори найкращих робіт отримають грошовий приз у розмірі 500 євро - загалом буде обрано до 4 переможців. Зокрема, обрані найкращі есе будуть опубліковані на порталі www.3dcftas.eu. Надсилати свої есе можна включно до 30 вересня 2020 року на електронну пошту remizov@ier.kyiv.ua.
Європейський зелений курс - це програма не лише екологічного, а, передусім, економічного розвитку ЄС, яка передбачає перетворення Європи на кліматично нейтральний континент та технологічне лідерство ЄС через мінімізацію використання викопного палива та зменшення негативного впливу на довкілля до 2050 року.
Залучення України до ЄЗК потребуватиме оновлення додатків до Угоди про асоціацію, а також перегляду і узгодження національних і регіональних стратегій розвитку секторів економіки на предмет їх кліматичної амбітності.
“Ми розділяємо амбітний кліматичний порядок денний, але маємо виходити з реальної спроможності економіки і формувати нашу Дорожню карту взаємодії, яка базуватиметься на правильному балансі між нашими амбітними завданнями і часовими рамками, в які ми можемо це досягти. Це двосторонній процес, в якому Україна має розділяти амбітний порядок денний Європейського Союзу, а Європейський Союз має враховувати зобов'язання в рамках Угоди про асоціацію при формуванні політик в рамках Європейської зеленої угоди”, - зауважила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина під час комітетських слухань “Європейський зелений курс”.
Віце-прем’єр-міністр наголосила на:
створенні підкомітету на Раді асоціацій або започаткуванні у форматі окремого органу Діалогу щодо Green Deal на найвищому політичному рівні з української та європейської сторін;
розробці Дорожньої карти участі України в ЄЗК в рамках цього діалогу, яка буде покладена в основу і бюджетного планування, планування діяльності Уряду з урахуванням курсу на зелену економіку;
реалізації цієї Дорожньої карти після схвалення її Європейським Союзом.
А також озвучила позицію Уряду, яка полягає у тому, що Україна вже робить свій внесок щодо декарбонізації економіки в рамках Паризької Угоди, Цілей сталого розвитку ООН до 2030 року та Угоди про асоціацію з ЄС.
З цією метою урядовою міжвідомчою робочою групою з питань координації подолання наслідків зміни клімату в рамках ініціативи Європейської Комісії “Європейський зелений курс” з врахуванням результатів низки консультацій із зацікавленими сторонами, в тому числі з органами виконавчої та законодавчої влади, експертного та наукового середовища, неурядових організацій, асоціацій підготовлено та направлено Стороні ЄС позиційний документ щодо можливих механізмів долучення України до ЄЗК.
Кабінет Міністрів України прийняв оновлену редакцію постанови «Про затвердження Порядку підготовки, схвалення та виконання плану залучення зовнішньої допомоги Європейської Комісії у рамках ТАІЕХ».
Проект акта розроблено Національним агентством України з питань державної служби. Головна мета - підвищити якість та ефективність використання інструменту TAIEX в Україні, а також надати Порядку підготовки, схвалення та виконання плану залучення зовнішньої допомоги Європейської Комісії у рамках ТАІЕХ структурованості, логічної послідовності та лаконічності.
Документ враховує оновлений підхід Європейською Комісією у застосуванні інструменту інституційної розбудови ТАІЕХ, який передбачає перехід до стратегічного планування у ключових секторах державного управління.
Координацію реалізації інструменту інституційної розбудови TAIEX в Україні здійснює Центр адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу.
Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому проєкт Закону України «Про надання будівельної продукції на ринку». Цей Закон покликаний гармонізувати законодавство України зі стандартами ЄС.
Ухвалення зазначеного законопроєкту необхідне для укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (ACAA або так званий «промисловий безвіз»), що відкриє нові можливості для українського бізнесу на ринку ЄС.
Реалізація Закону допоможе подолати проблему масового фальсифікату на ринку будівельної продукції України, забезпечити дієвий ринковий нагляд за якістю будівельної продукції, створити умови щодо вільного обігу будівельної продукції на ринках України та ЄС та збільшити залучення міжнародних інвестицій в Україну.
Проєктом Закону, зокрема, передбачено перехід на декларативний принцип оцінки відповідності будівельних матеріалів та виробів. Відтак, виробники матимуть зобов’язання декларувати показники будівельної продукції та надавати цю інформацію у вільному доступі.
Задля захисту споживачів від недоброякісної та небезпечної для здоров’я та життя будівельної продукції органи державного ринкового нагляду здійснюватимуть заходи щодо обмеження, заборони, вилучення з обігу та/або відкликання продукції, що не відповідає встановленим вимогам.
Крім того, законопроєктом встановлюються основні вимоги до будівель та споруд з точки зору безпеки, охорони здоров’я, довговічності, енергозбереження, охорони довкілля протягом усього їх життєвого циклу ‒ від проєктування до демонтажу.
Нова, гармонізована з європейською система надання будівельної продукції на ринку в Україні має запрацювати в повному обсязі у 2023 році після розробки та ухвалення відповідних нормативно-правових актів. За середньою оцінкою це близько кілька десятків документів.
2 вересня Уряд прийняв постанову, якою створює Комісію з питань координації виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Комісія працюватиме як консультативно-дорадчий орган, а одне з її основних завдань – забезпечити підготовку пропозицій для розвитку відносин з ЄС у сфері європейської інтеграції України.“Україна встановила високу планку у взаємодії з ЄС, зокрема в інтеграції до європейського внутрішнього ринку. Така робота потребує максимального залучення усіх органів влади. Створена Комісія допоможе забезпечити всебічну та ефективну координацію виконання Угоди про асоціацію на рівні міністерств, а також тримати результативний рівень діалогу з Верховною Радою, бізнесом та громадянським суспільством”, – зазначає Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.
Серед основних завдань Комісії, зокрема:
- координація органів виконавчої влади щодо комунікації на рівні двосторонніх органів асоціації Україна-ЄС та діалогу з ЄС щодо виконання Угоди про асоціацію;
- удосконалення нормативно-правової бази з питань, що належать до компетенції Комісії.
Новостворену Комісію очолюватиме Прем'єр-міністр України, заступником Уряд призначив Віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. До складу також входитимуть віце-прем’єр-міністри та міністри, Генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, та (за згодою) заступник Керівника Офісу Президента України та голови Комітетів Верховної Ради України.
Прем’єр-міністр України 27 серпня провів онлайн-зустріч із представниками Європейської бізнес асоціації. Денис Шмигаль розповів про державні програми підтримки бізнесу, які вже діють та над якими наразі працює Уряд. Зокрема, він закликав членів ЄБА долучитися до розроблення Національної економічної стратегії 2030.
Під час спілкування Прем’єр-міністр також розповів про 5 великих євроінтеграційних кроків та реформ Уряду, які допоможуть впровадити найкращі європейські практики в Україні.
«Ми зараз активно обговорюємо з нашими європейськими партнерами питання «промислового безвізу» України з Європейським Союзом. Це має значно спростити доступ українських товарів на ринок ЄС. Також ведемо переговори щодо підписання угоди про спільний авіаційний простір. На нашу думку, ця угода може стати вагомим рушієм для відновлення авіаційного сектору, який суттєво постраждав від коронакризи в усьому світі», — зазначив Денис Шмигаль.
Третій крок, за словами очільника Уряду, має стати приєднання України до європейської енергетичної мережі ENTSO-E, яка б дала змогу створити повноцінну конкуренцію на ринку електроенергії, посприяти справедливій ціні та підвищити безпеку самих мереж.
«Важливим блоком у контексті євроінтеграції України також є реформа митниці. Ми чітко розуміємо, що митниця може бути реформована не через окремі персоналії, а лише через створення там європейських правил. Зокрема, це євроінтеграційні проекти з об’єднання баз митної вартості з ЄС, створення ризикоорієнтованих систем та «зелених коридорів» на митниці для чесного бізнесу», — зауважив Денис Шмигаль.
П’ятим кроком Прем’єр-міністр назвав імплементацію ініціативи щодо внутрішнього водного транспорту в Україні у систему європейського водного транспорту. «Це так само сприяло б значному розвитку логістики та підсилення нашого експорту», — резюмував Денис Шмигаль.
Постанова про електронну інформацію про вантажні перевезення (eFTI) була схвалена ЄС і вступить в силу в серпні 2024 року. Документ встановлює правові рамки, що дозволяють операторам автомобільного, залізничного, морського і повітряного транспорту обмінюватися інформацією з органами влади в електронному форматі.
Регламент eFTI буде стандартизувати використання електронної інформації в якості єдиної нормативної основи, оскільки зараз в Європі є безліч різноманітних платформ для обміну інформацією про вантажоперевезення. Проте несумісність цих ІТ-рішень часто призводить до того, що водії віддають перевагу паперової документації, що є досить таки дорогим і трудомістким процесом.
За оцінками Єврокомісії, завдяки переходу на цифрову документацію, європейські перевізники зможуть заощадити до 27 мільярдів євро протягом наступних 20 років.
До 2022 року Єврокомісія планує розробити технічні стандарти для електронних платформ eFTI. У держав-членів буде 30 місяців для створення таких платформ для обміну інформацією. А вже в серпні 2024 року перевізники зможуть надавати електронну інформацію в узгодженому форматі в усіх державах-членах ЄС.
Станом на середину серпня вітчизняні експортери вже повністю використані тарифні квоти на безмитне постачання в ЄС меду, ячмінної крупи та борошна, оброблених томатів, обробленого крохмалю, виноградного та яблучного соків, кукурудзи, продуктів переробки солоду та крохмалю, а також цукру - загалом 8 квот.
Наразі використовуються тарифні квоти на: оброблену продукцію із зернових (81,2%), яйця та альбуміни (75,0%), м’ясо птиці (73,4%), крохмаль (73,3%), солод та пшеничну клейковину (72,2%), яйця та альбуміни додаткова (60,4%), висівки, відходи та залишки (55,2%), м’ясо птиці додаткова (53,1%), овес (45,3%), пшеницю (40,2%) та інші.
У 2020 році українські експортери використовують можливості 31 з 40 тарифних квот.