30 листопада у м. Дніпро Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина разом з Головою Представництва ЄС в Україні Матті Маасікасом відкрили другий в Україні регіональний Офіс євроінтеграції.
«Дуже символічно, що другий регіональний Офіс євроінтеграції відкривається у східній частині України у м. Дніпро – форпості територіальної цілісності й незалежності країни. Це – велика індустріальна столиця, тому пріоритетом роботи Офісу буде покращення динаміки залучення інвестицій, взаємодія з бізнесом, формування пропозицій та експертизи щодо потреб бізнесу, їхня комунікація на рівні Уряду України та Євроінституцій Брюсселя, – зазначила Ольга Стефанішина. – У майбутньому ми використаємо цю інформацію для консультацій з ЄС щодо оновлення торгових параметрів Угоди про асоціацію, долучення України до проектів ЄС щодо «зеленої» економіки, зокрема «зеленої» металургії. Офіс євроінтеграції в Дніпрі сприятиме також розвитку малого й середнього бізнесу, адже в консультаціях щодо оновлення Угоди про асоціацію ми хочемо зробити акцент на формуванні потужних стимулів для МСБ».
Під час поїздки Ольга Стефананішина також провела нараду в обласній державній адміністрації Дніпропетровської області щодо посилення участі регіонів у процесах євроінтеграції.
«Пілотний проект зі створення офісів євроінтеграції – це важливий майданчик для взаємодії регіонів між собою. У першому півріччі 2021 року будуть відкриті 4 регіональні офіси і ми започаткуємо програму взаємодії регіонів для обміну досвідом та знаннями з усіх питань. Це дуже важливий елемент децентралізації та євроінтеграції, коли регіони України взаємодіятимуть безпосередньо», – резюмувала Віце-прем’єр-міністр Ольга Стефанішина.
Серед інших задач Офісу та новоствореної агенції регіонального розвитку у Дніпрі будуть:
- підвищення інвестиційної привабливості регіону, залучення інвестиційних та кредитних ресурсів, міжнародної технічної допомоги для регіонального розвитку;
- реалізація Угоди про асоціацію Україна-ЄС та сприяння досягненню Цілей сталого розвитку;
- поширення інформації про європейську інтеграцію, проведення культурних та освітніх заходів для підвищення обізнаності про європейський курс України;
- розвиток та поглиблення співробітництва між Україною та ЄС у сфері освіти та науки, історії та культури;
- розвиток та поглиблення співробітництва між областю та регіонами країн ЄС;
- налагодження бізнес-контактів між підприємцями області та країнами ЄС;
- експертна підтримка щодо міжрегіонального та транскордонного співробітництва з країнами ЄС.
Нагадаємо, що перший пілотний регіональний Офіс з євроінтеграції відкрився 15 жовтня 2020 року у м. Херсон. Очікується, що наступні євроінтеграційні Офіси відкриються у Полтаві та Хмельницькому.
4 листопада Європейський Союз і Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH підписали угоду про реалізацію проєкту тривалістю 3,5 роки задля підвищення конкурентоспроможності малих і середніх підприємств та сприяння їхнього виходу на міжнародний ринок. Аби надати українським МСП оперативну підтримку в умовах загострення пандемії COVID-19, проєкт розпочне мобілізацію грантової підтримки й відповідних консультаційних послуг, щоб послабити вплив кризи на малий і середній бізнес, а також, за можливості, сприяти його відновленню.
«Цей проєкт є частиною пакету підтримки в боротьбі з наслідками пандемії COVID-19, який ЄС мобілізував на початку весни для допомоги Україні. Його метою є надання інструментів практичної підтримки малим і середнім підприємствам, які мають допомогти бізнесу пройти через цю кризу й покращити перспективи розвитку після її завершення», – зазначив Фредерік Куне, керівник відділу програм співробітництва Представництва ЄС в Україні.
«Сталий розвиток – це основа нашої діяльності. GIZ допомагає Україні на шляху до сталого економічного розвитку з 1993 року. Для нас важливо підтримувати поступове зростання економіки Україні в умовах кризи та невизначеності. Малі та середні підприємства є рушійною силою української економіки. Ми із задоволенням приєднались до ініціативи Європейського Союзу щодо підвищення конкурентоспроможності та сприяння виходу на міжнародні ринки українських малих і середніх підприємств. Цю ініціативу ми підтримуємо в рамках нашого доручення від уряду Німеччини щодо сприяння розвитку торгівлі між Україною та ЄС. У нинішній ситуації пакет заходів підтримки українських МСП, спрямований на подолання наслідків COVID-19, має особливо важливе значення" – наголосила Бернадетт Ной, регіональний директор GIZ в Україні та Білорусі.
Проєкт запроваджуватиме заходи екстреної підтримки малого бізнесу, зокрема, у низці секторів, які мають великий потенціал для зростання, інновацій та експорту. Критерії відбору і процедура подання заявок на участь у проєкті будуть визначені й оголошені найближчим часом. Декілька потужних українських організацій із підтримки бізнесу отримають сприяння у створенні «бізнес-клінік», які допомагатимуть МСП належним чином реагувати на ринкові умови, що значно змінилися через пандемію COVID-19. У межах запланованої підтримки на місцевому рівні проєкт ініціюватиме цільові заходи, що мають допомогти місцевим громадам-партнерам визначити необхідні кроки для подолання наслідків пандемії, установивши баланс між збереженням здоров'я громадян і виживанням малого і середнього бізнесу.
Очікується, що з 2021 року проєкт налагодить повномасштабну роботу, метою якої буде підтримка місцевих громад у створенні сталих екосистем для розвитку малих і середніх підприємств та запровадження довгострокових заходів з інноваційної допомоги бізнесу. Також планується, що проєкт буде взаємодіяти з низкою організацій із підтримки бізнесу задля покращення рівня надання послуг МСП, зокрема з питань прискорення інновацій і діджиталізації. Він сприятиме бізнес-кластерам у налагодженні співпраці між компаніями, посилюватиме бізнес-інтеграцію та допомагатиме будувати торгівельні зв’язки з ринками Європи й світу. Проєктом передбачена безпосередня підтримка обраних малих і середніх підприємств у розробці інноваційних продуктів чи послуг, або нових бізнес-моделей завдяки використанню цифрових інструментів. Проєкт має на меті стимулювати сталий розвиток підприємництва, а також сприяти підвищенню конкурентоспроможності та виходу на міжнародні ринки малого і середнього бізнесу, допомагаючи в такий спосіб сталому і рівномірному зростанню української економіки.
19 листопада 2020 року відбулося 10-е засідання Спільного комітету Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження”.
Україна є учасницею Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (набула участі 1 лютого 2018 року).
Регіональна конвенція (Пан-Євро-Мед) – інструмент, який встановлює ідентичні правила походження товарів, що застосовуються в рамках угод про вільну торгівлю, укладених між її Договірними сторонами (учасницями Регіональної конвенції Пан-Євро-Мед є 52 країни світу: країни ЄС, ЄАВТ (Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Швейцарія), Албанія, Алжир, Боснія і Герцеговина, Грузія, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Косово, Північна Македонія, Марокко, Молдова, Палестина, Сербія, Сирія, Туніс, Туреччина, Україна, Фарерські острови та Чорногорія).
Україна увійшла до 5 країн-учасниць Пан-Євро-Мед (Норвегія, Швейцарія, Ізраїль та Турція), якими на засіданні презентовано механізм видачі електронних сертифікатів з перевезення товару EUR.1”.
На сьогодні, з метою забезпечення спрощеного допуску товарів українського походження на зовнішні ринки з наданням преференційного режиму оподаткування Держмитслужбою на вебпорталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» за адресою https://cabinet.customs.gov.ua/certorigcheck запроваджено сервіс перевірки факту видачі сертифікатів з перевезення (походження) форми EUR.1 в режимі реального часу.
Для перевірки сертифікатів достатньо зазначити дату, номер сертифіката та вагові показники партії товару.
Крім того, за допомогою програмно-інформаційного комплексу автоматизованої системи митного оформлення при видачі сертифікатів EUR.1 в графі 7 проставляється QR-код (двовимірний штрих код), що дає можливість при розпізнаванні його сканувальним пристроєм (в тому числі за допомогою камери смартфону) встановити факт видачі сертифіката EUR.1 та переглянути в електронному вигляді відомості, що містяться в ньому, на Єдиному державному інформаційному веб-порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі».
Така технологія буде використана при видачі митницями Держмитслужби електронних сертифікатів EUR.1, застосування яких передбачено Угодою про вільну торгівлю між Кабінетом Міністрів України та Урядом Держави Ізраїль, ратифікованої Законом України від 11 липня 2019 року № 2753-VIII, яка набере чинності з 01 січня 2021 року.
Україна за підсумками 3 кварталу 2020 р. повернула собі 3 місце в рейтингу експортерів курятини в країни Євросоюзу, після падіння до 4 місця за підсумками I півріччя.
Згідно листопадового звіту Європейської комісії, у січні-вересні 2020 року Україна скоротила експорт курятини в ЄС на 16,7% - до 82,35 тис. тонн. При цьому найбільшим експортером зазначеної продукції в ЄС за звітний період стала Бразилія (172,8 тис. тонн), на 2 місці - Таїланд (103,3 тис. тонн).
Також за 9 місяців Україна скоротила імпорт курятини з ЄС на 17,8% - до 106 тис. тонн і стала третім топ-імпортером м'яса птиці з ЄС після Гани (156,2 тис. тонн) і Філіппін (163,1 тис. тонн).
Інфраструктура міжнародної торгівлі України регулюється Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. В питанні митно-тарифної складової угода є застарілою, тому що реальний обсяг продажу зернових України до ЄС набагато більший, ніж тарифні квоти, які там зазначаються, заявив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Качка під час онлайн-засідання "Перспективи співробітництва в аграрній сфері: Україна-Іспанія".
"Цього року ми ініціюємо поновлення Угоди про асоціацію України з ЄС відповідно до ст. 29. Маємо можливість переглянути тарифні умови і виходимо з того, що в України за останні 10 років сформувалося партнерство. Тож очікуємо, що ЄС піде назустріч, і ми зможемо в цифрах тарифних квот чи їх відсутності відобразити обсяг амбіцій партнерства між Україною і ЄС", - відзначив Тарас Качка.
За його словами, більша половина українського експорту до Іспанії припадає на зернові та олійні культури. Це вважається промисловим експортом, оскільки дану продукцію використовують у харчовій промисловості, кормовиробництві.
"ЄС у своїй тарифній політиці фактично не застосовує мита на цю продукцію. В першому півріччі 2020 року діяло невелике мито на кукурудзу в розмірі 2 євро/тонна", - уточнив Тарас Качка.
![horizon.[1]](/media/upload/eu/horizon.[1].jpg)
203 грантових угоди на суму 38 млн 358 тис. євро підписали учасники Програми «Горизонт 2020» в Україні. Проекти реалізовують 153 українських суб’єкти наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, починаючи з 2014 року і дотепер.
«Програма «Горизонт 2020» завершується наприкінці цього року, а її успішна реалізація надала шанс нашим науковцям розкрити свій науковий потенціал саме в Україні. Ми зацікавлені у подальшій співпраці з Євросоюзом та участі в наступній програмі з досліджень та інновацій «Горизонт Європа». Це сприятиме широкому залученню української наукової спільноти до участі в міжнародних проектах, формуватиме новий рівень якості освітнього процесу в Україні», – зазначив т.в.о. Міністра освіти і науки Сергій Шкарлет.
У період 2019-2020 рр. українські делегати взяли участь у 25 засіданнях комітетів, відповідальних за моніторинг виконання проектів Програми «Горизонт 2020». 26 українських організацій виступили у ролі координаторів проектів. Це свідчить про високий рівень фахових компетенцій українських учасників.
Зараз заклади вищої освіти та наукові установи України становлять понад 40% всіх організацій від України, що є виконавцями проектів Програми «Горизонт 2020». Перше місце за кількістю реалізованих проектів посідає Київський національний університет імені Тараса Шевченка, який бере участь у реалізації 8 проектів.
Українськими учасниками Програми «Горизонт 2020», які залучили найбільше грантових коштів для виконання проектів, є заклади вищої освіти м. Харків: Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» (2,06 млн євро) та ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут» (1,55 млн євро).
Також активними учасниками інноваційної діяльності Програми «Горизонт 2020» стали 38 українських організацій малого та середнього бізнесу, які залучили 11,5 мільйона євро. Крім того, 32 пропозиції від українських підприємств визнані європейськими партнерами як перспективні для реалізації та номіновані відзнакою «Seal of Excellence».
Європейська Комісія запустила портал для підтримки малого бізнесу у здійсненні торгівлі поза межами ЄС – “Access2Markets”
Новий портал відповідає на запити стосовно кращого пояснення торгових угод та допомоги компаніям у забезпеченні того, щоб їхня продукція мала право на митні пільги. Він буде обслуговувати як компанії, які вже торгують на міжнародному рівні, так і ті, які лише починають вивчати можливості на зовнішніх ринках.
“Access2Markets” розкладає весь набір правил та практичну інформацію, завдяки чому менші фірми можуть легше отримати доступ до відповідної інформації. “Access2Markets” забезпечує торгові умови для імпорту товарів до ЄС та експорту товарів на понад 120 зовнішніх ринків. Портал дозволяє компаніям лише за кілька кліків переглянути такі деталі щодо імпортованих та експортованих товарів: тарифи, податки, правила походження, вимоги до продукту, митні процедури, торгові бар’єри, статистику торгових потоків.
Новий портал “Access2Markets” також включає пояснення, навчальні посібники та поширені запитання, щоб допомогти новим, а також досвідченим трейдерам проаналізувати переваги торгівлі з кожним із торгових партнерів ЄС. Він надає огляд законодавства ЄС про товари та послуги, а також контактні дані митних та інших державних органів держав-членів ЄС та їхніх торгових партнерів. Підприємства також можуть використовувати портал для зв’язку з DG “Trade”, щоб повідомити про торгові бар’єри, з якими вони стикаються.
Інструмент самооцінки “Access2Markets” – “ROSA” – надає спеціальну допомогу щодо правил, які визначають “економічну національність” товару, відому як “правила походження”. Вони спеціально розроблені в кожній торговій угоді, забезпечуючи захист чутливих ринкових секторів. Компанії можуть вимагати зниження чи усунення митних зборів, як це встановлено угодами. Компанії також можуть знайти інформацію про те, як торгівельні угоди регулюють торгівлю послугами, або про умови інвестування, чи брати участь у відкритих тендерах на іноземному ринку.
Кожен товар, що торгується на міжнародній арені, має код, який визначає, які імпортні мита та національні чи місцеві податки потрібно сплачувати. На “Access2Markets” підприємства можуть знайти не тільки код, але й те, які мита їм потрібно сплачувати в кожній юрисдикції. Інструмент “My Trade Assistant” дає змогу компаніям шукати інформацію про мита, податки, правила та вимоги до товарів на основі кожного продукту для кожного ринку.
Портал оптимізований для використання на смартфонах та планшетах. Він включає додаткові зручні функції, щоб допомогти бізнесу отримати максимальну віддачу від торгових угод ЄС.
Використання функцій порталу є безкоштовним.
27 жовтня 2020 року в м. Київ відбулось четверте засідання Підкомітету Україна – ЄС з питань торгівлі та сталого розвитку в режимі відео-конференції.
У рамках заходу були проведені дискусійні сесії щодо інституційних питань, зокрема формування групи експертів, питань торгівлі та зайнятості, сталого управління лісовим господарством та відновлюваної енергетики.
Представники української делегації поінформували європейську сторону про хід модернізації законодавства про працю, основні досягнення реформування лісового господарства України у 2020 році, стан імплементації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом в частині розвитку сфери енергоефективності.
ЄС привітав заходи, спрямовані на боротьбу з незадекларованою працею, а також закликав до врахування напрацювань спільного проекту СЄ/МОП у цьому зв’язку під час приведення національного законодавства у відповідність з конвенціями Міжнародної організації праці № 81 та № 129.
Сторонами домовлено продовжити співпрацю з питань, охоплених главою 13 «Торгівля та сталий розвиток» Угоди про асоціацію. Окрім цього, сторони мають завершити внутрішні процедури, спрямовані на набуття чинності Рішенням Підкомітету ТСР щодо визначення встановлення списку експертів, готових виступати в якості учасників дискусій відповідно до у першому кварталі 2021 року.
Європейська Комісія офіційно запустила свій новий портал Access2Market - https://trade.ec.europa.eu/access-to-markets/en/content
Це багатовимірний, дуже зручний цифровий інструмент з великою кількістю надзвичайно корисної, практичної інформації для всіх компаній, які займаються міжнародною торгівлею, будь то всередині ЄС чи імпорту та експорту з країнами, що не входять до ЄС.
Він об'єднує дві раніше існуючі бази даних (база даних про доступ до ринку та довідкову службу) в одну, оптимізовану також для використання смартфоном та доступну кількома європейськими мовами, що включає всі необхідні дані щодо експорту/імпорту для 120 країн:
тарифи,
національні та регіональні податки,
правила походження, включаючи інструмент самооцінки ROSA,
вимоги до продукції (наприклад, маркування),
митні процедури,
торгові бар'єри,
усі угоди про вільну торгівлю ЄС,
статистику торгового потоку окремими товарами.
Відповідно до рішення Європейського Парламенту система сертифікації насіння, яка діє в Україні, отримала визнання країнами ЄС. Таким чином, Україну внесено до переліку країн не членів ЄС, які мають право експорту насіння зернових, таких як овес, ячмінь, рис, жито, пшениця, трітікале, кукурудза та сорго на європейський ринок.
Відповідне рішення опубліковано сьогодні в Офіційному віснику ЄС: Рішення Європейського Парламенту 2020/1544 від 21 жовтня 2020 року про внесення змін до Рішення Ради ЄС 2003/17/ЄС стосовно еквівалентності польового інспектування, що проводиться в Україні, щодо насіння зернових культур та щодо еквівалентності насіння зернових, виробленого в Україні, яке набирає чинності через 20 днів.
Нагадаємо, Україна є учасником міжнародних організацій галузі насінництва, зокрема, Насіннєвих схем Організації економічного співробітництва та розвитку (OECР) по зерновим, олійним культурам, кукурудзі, сорго, бурякам.
Впровадження в Україні сортової сертифікації насіння за схемами ОЕСР, яка розповсюджується на всі держави-члени цієї організації, та видання єдиних сортових документів на насіння дозволяє нашій країні повноправно брати участь в міжнародній торгівлі насінням.