Керівники інституцій ЄС відзначають, що цьогоріч розпочнеться всеосяжний перегляд Угоди про асоціацію. Планується поглиблення галузевої співпраці, зокрема у цифровій та екологічній сферах.
Про це йдеться у листі від Президента Європейської ради Шарля Мішеля та Президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн на адресу Президента України Володимира Зеленського, повідомляють в Офісі президента.
«Готується до підписання вже найближчим часом Угода про спільний авіаційний простір. Розпочато роботу попередньої оціночної місії ЄС у контексті майбутньої Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції» – мовиться у повідомленні.
Європейські лідери наголошують, що ЄС готовий і надалі підтримувати Україну в боротьбі з пандемією COVID-19. Зокрема, інституції ЄС готові співпрацювати з Україною над виконанням критеріїв для надання другого траншу макрофінансової допомоги.
Окремо наголошується, що Україна може розраховувати на солідарність Євросоюзу в питанні отримання вакцини проти коронавірусу. ЄС здійснює кроки для забезпечення якнайшвидшого доступу України до вакцин.
Україна комплексно долучається до роботи в рамках Європейського сировинного, водневого та акумуляторного Альянсів. Це відкриває українському бізнесу нові можливості для виробництва продукції спільно з європейськими партнерами.
Про це 19 січня повідомила Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина під час установчого засідання міжвідомчої робочої групи з питань координації подолання наслідків зміни клімату в рамках ініціативи Європейської Комісії «Європейський зелений курс».
«Європейський зелений курс створює нові можливості для інтеграції України до Європейського Союзу через формування секторальних об'єднань – сировинного, акумуляторного або водневого Альянсів. Це нова політика Євросоюзу щодо третіх країн, і залучення України до цих об'єднань означає, що нас розцінюють як повноправного гравця», – сказала Ольга Стефанішина.
Віцепрем’єрка підкреслила, що з самого першого дня Україна є активним учасником розвитку і формування політик Євросоюзу в рамках Європейського зеленого курсу (ЄЗК). А українські державні та приватні компанії вже приймають активну участь у європейських промислових альянсах та аналізують можливості й ризики ЄЗК.
«Звичайно, Європейський зелений курс є джерелом не тільки можливостей, але й викликів. Уряд вже направив до ЄС позиційний документ щодо участі Україні в Зеленому курсі та отримав позитивну відповідь від європейських партнерів. Наразі розроблена позиція Уряду щодо механізму вуглецевого коригування імпорту – майбутнього податку, який може створити торгові обмеження для українських експортерів. Уряд буде продовжувати діалог в цьому напряму та вимагати індивідуального підходу до України. Підтверджую, що голос України чують і враховують при формуванні політик ЄЗК», – сказала Ольга Стефанішина.
Віцепрем’єр-міністерка також зазначила, що участь України у розробці та впровадженні принципів Європейського зеленого курсу піднімає Україну у вищу лігу країн, які сповідують спільні цінності сталого розвитку.
За 2020 рік Україна експортувала понад 81 тис. тонн меду натурального. Це на 44% більше (55,7 тис. тонн), ніж у 2019 році, і є рекордним показником за весь час. Експорт меду зріс із $101,8 млн у 2019 році до $139,36 млн за 2020 рік. 82,5% експорту меду припадає на країни ЄС, загальна сума експорту до ЄС становить $115,23 млн.
Топ-5 імпортерів українського меду за 2020 рік:
Польща – 25,9%, на $36,16 млн (+69% до показника 2019 року);
Німеччина – 18,7%, на $26,1 млн (+13%);
Бельгія – 9,7%, на $13,61 млн (+18,6%);
США – 9,7%, на 13,59 млн (+91%);
Литва – 5,2%, на 7,2 млн (-15,4%).
Укрзалізниця у сполученні з країнами Європейського союзу перевезла у 2020 році понад 40 млн тонн вантажів. Лідером за обсягом стали перевезення до Польщі та зворотно, який склав майже 10 млн тонн.
Так, у минулому році перевезення на експорт до країн ЄС склали майже 29 млн тонн, імпорт – майже 4 млн тонн, транзит – близько 7,5 млн тонн.
До Топ-5 країн ЄС за обсягами перевезень вантажів Укрзалізницею з/до них увійшли: Польща, Словаччина, Чехія, Італія та Румунія.
Також слід відзначити ріст перевезень з/до Румунії на 21,2% у минулому році – до майже 4 млн тонн.
Від початку дії Угоди про асоціацію між Україною та ЄС маємо майже 5-річний досвід розвитку поглибленої зони вільної торгівлі. За цей час ЄС залишається найбільшим і саме головне передбачуваним торговельним партнером України з питомою вагою торгівлі товарами 40,7% від загального обсягу зовнішньої торгівлі України.
“Понад 14 тисяч компаній щороку експортують свою продукцію до ЄС. А станом на середину січня право експорту своєї продукції до Європейського Союзу мають вже 362 українські підприємства, які виробляють продукцію тваринного походження і до якої висуваються найсуворіші вимоги з боку ЄС”, - повідомив Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.
Наразі Урядом активно проводяться реформи в галузі технічного регулювання, публічних закупівель, санітарних та фітосанітарних заходів, вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів, митної справи, здійснюються кроки, спрямовані на реформування систем охорони інтелектуальної власності.
“Успішне впровадження зазначених реформ дозволить усунути бар’єри в торгівлі та забезпечить вільніший доступ до внутрішнього ринку ЄС для наших компаній. Вже сьогодні ми бачимо, що готові йти далі у наших європейських прагненнях”, - додав Міністр.
Також досягнуто помітного прогресу у підготовці України до приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту, Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами, впровадження програми Авторизованого економічного оператора, а також вдосконалення системи захисту прав інтелектуальної власності на митниці відповідно до правил ЄС.
“У довгостроковій перспективі Україна зорієнтована стати європейським логістичним і транзитним хабом, провідним виробничим майданчиком та основним постачальником екологічно чистих продуктів для Європи”, - підкреслив Ігор Петрашко.
13 січня на засіданні Уряду схвалено законопроєкт, спрямований на імплементацію законодавства ЄС у насінництві та розсадництві, спрощення ведення підприємництва у цих сферах та підвищення якості садивного матеріалу.
«Гармонізація національного законодавства з правом ЄС сприятиме виробництву в Україні високоякісного садивного матеріалу, який відповідає сучасним міжнародним вимогам. Це дозволить українським виробникам підвищити свою конкурентоспроможність та зміцнити позицію України на світовому ринку», - зазначив Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.
Проєкт Закону розроблено Мінекономіки у тісній співпраці з галузевими науково-дослідними установами та профільними асоціації з метою удосконалення законодавчої бази у сфері насінництва та розсадництва.
Так, законопроєкт передбачає:
- запровадити категорії садивного матеріалу (плодових, ягідних, горіхоплідних культур, винограду та хмелю);
- спростити процедуру сертифікації садивного матеріалу;
- спростити ввезення та використання садивного матеріалу сортів, зареєстрованих у інших країнах;
- удосконалення ведення окремих реєстрів у галузі насінництва та розсадництва.
Наразі ЄС є основним торговельним партнером України з питомою вагою торгівлі товарами 40,7% від загального обсягу зовнішньої торгівлі України. Наші підприємства стають конкурентноздатні на європейському рівні, у нас йде лібералізація умов і усунення тих обмежень, які залишилися з 2015 року.
Про це йшлося під час ефіру на каналі “Прямий” за участю Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігоря Петрашка.
“Фактично з 2022 року вже буде відсутність обмеження на торгівлю промисловими товарами з ЄС. Що означає – ні мит, ні квот”, - наголосив Міністр.
Він додав, що цього недостатньо, тому у жовтні 2020 року була розпочата активна робота щодо “промислового безвізу”, яка не велась ще з 2000-х.
“Ми можемо стати майданчиком для виробництв. Чому у нас проблема, що не використовують майданчик зараз? А тому, що будь-яка продукція, вироблена у нас, якщо постачається як складова частина для виробника у Німеччині чи у Франції, потребує додаткової сертифікації”, - пояснив Ігор Петрашко.
Тобто, з “промисловим безвізом” українські виробники та експортери зможуть маркувати свою продукцію європейським знаком відповідності (СЕ) та вільно продавати її на ринку ЄС без додаткової сертифікації.
Наразі вже проведено 15 онлайн-засідань місії з питань “промислового безвізу”. У цьому році місія відновить свою роботу 15 січня. Графік відеоконференцій на січень-лютий буде дуже щільним.
Спеціалісти Мінекономіки відповідають на десятки уточнювальних запитань про те, як працюють наші системи стандартизації, акредитації, метрології, ринкового нагляду, як розробляються технічні регламенти, як працюють технічні комітети тощо.
У квітні матимемо звіт, який дозволить рухатись далі у напрямку підписання Угоди.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль та Прем’єр-міністр Грузії Ґіорґі Ґахарія під час онлайн-зустрічі 30 грудня обговорили питання співпраці між державами.
Денис Шмигаль висловив сподівання, що Україна та Грузія продовжуватимуть розширювати двосторонній діалог та відновлять позитивну динаміку торгово-економічного співробітництва. Він також підкреслив, що Україна і Грузія, як стратегічні партнери, мають всі передумови для активізації співпраці у цій сфері.
«Ми готові до комплексного обговорення цілої низки подальших напрямків взаємодії: від подолання наслідків глобальної економічної кризи і перенесення ланцюгів виробництв міжнародних компаній в наші країни до розширення структури товарообігу й поглиблення інвестиційного співробітництва», — підкреслив Прем’єр-міністр України.
Денис Шмигаль зазначив, що Україна розраховує, попри пандемію, провести Десяте засідання Спільної міжурядової українсько-грузинської комісії з питань економічного співробітництва у 2021 році.
«Комісія не засідала з квітня 2017 року. Тому пропоную зробити все можливе, щоб Комісія якнайшвидше відновила свою роботу. Ми готові провести засідання у форматі відеоконференції», — відзначив Денис Шмигаль.
Очільник Уряду України та Прем’єр-міністр Грузії також обговорили питання інтеграції країн до Європейського Союзу та НАТО. Денис Шмигаль висловив підтримку пріоритету, покладеного в програму діяльності Уряду Грузії, щодо будівництва європейської країни.
«Впевнений, що спільними зусиллями Грузія та Україна можуть зробити суттєвий внесок у зміцнення безпеки у регіоні Чорного моря», — наголосив Денис Шмигаль.
23 грудня під час засідання Кабінет Міністрів України схвалив законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання ринку послуг автомобільного транспорту в Україні з метою приведення їх у відповідність з актом Європейського Союзу». Документ визначає особливості ліцензування на автомобільному транспорті відповідно до положень Регламенту (ЄС) № 1071/2009 і покликаний адаптувати норми українського законодавства до європейського.
Про це повідомляє Міністерство інфраструктури України.
«Ми продовжуємо виконувати взяті на себе зобов’язання, передбачені Угодою про Асоціацію Україна-ЄС, та імплементувати ключові європейські норми в українське законодавство. Підтриманий сьогодні Урядом законопроєкт щодо врегулювання ринку послуг автомобільного транспорту визначає особливості ліцензування на автотранспорті відповідно до положень Регламенту ЄС №1071. Цей документ запроваджує загальні правила допуску до професії автоперевізників, передбачає умови щодо його державної реєстрації як суб’єкта господарювання та його офісу, а також бездоганної ділової репутації, професійної компетентності та належного фінансового стану», – прокоментував рішення Уряду Міністр інфраструктури Владислав Криклій.
Вищезазначений законопроєкт передбачає внесення змін до законів «Про автомобільний транспорт», «Про ліцензування видів господарської діяльності» та: - визначає особливості ліцензування на автомобільному транспорті;
- запроваджує систему отримання свідоцтв професійної компетентності менеджерів (управителів) з перевезень;
- вводить механізм підтвердження бездоганної ділової репутації автоперевізників;
- встановлює норми, які регулюватимуть аспекти щодо адміністративних правопорушень у сфері внутрішніх та міжнародних автоперевезень пасажирів і вантажів.
Україна вже ухвалила рішення розбудовувати діалог щодо Європейського зеленого курсу та долучатись до розробки його політик. Адже Зелений курс має кроссекторальний вимір, тобто стосується не лише екології та кліматичних амбіцій, а також нових умов доступу до європейського ринку, нової системи технічного регулювання та стандартів.
На цьому наголосила Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина під час слухань у Комітеті Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування.
«Україна не може стояти осторонь Європейського зеленого курсу, оскільки її метою є синхронізація національного законодавства з європейським та участь у процесі формування політики ЄС. Це важливо не лише для того, щоб мінімізувати загрози від нових бар’єрів у торгівлі, але також, щоб використати всі можливості нової економічної та екологічної парадигми, які може отримати Україна, як найбільша країна-сусідка Євросоюзу», – сказала Ольга Стефанішина.
Урядовиця також зазначила, що разом із прагненням досягти цілі кліматично нейтрального європейського континенту, Україна потужно та системно просуває свої національні інтереси. Наразі ведуться перемовини щодо не застосування вуглецевого регулювання імпорту, запуску «промислового безвізу» та лібералізації преференційного режиму торгівлі. Зі свого боку, Україна вже робить внесок у реалізацію Європейського зеленого курсу через ухвалення закону про внутрішній водний транспорт та просування законопроєкту про управління відходами.
«Це законодавство базується на кращому європейському регулюванні, тому його ухвалення й імплементація є внеском України у боротьбу зі зміною клімату і ефективне управління відходами», – сказала Ольга Стефанішина.
За словами Віцепрем’єрки, сьогодні у діалозі з ЄС велика увага відводиться справедливій трансформації вугільних регіонів, енергоефективності та питанню амбітності нашого Національно визначеного внеску щодо скорочення викидів.
«У нашому діалозі має бути баланс і рівноправність, тому говорячи про Національно визначений внесок, оновлення додатків до Угоди про асоціацію або нові зобов’язання з адаптації законодавства ми маємо шукати компроміс щодо часових рамок та доступного фінансування. Такі питання потребують якісно іншого рівня планування з боку держави», – зазначила Віцепрем'єрка.
Ольга Стефанішина також підкреслила, що зміна клімату і зелена трансформація вже перетворились у питання національної безпеки і стали частиною євроатлантичної інтеграції. «Усі мої діалоги на рівні Генерального секретаря НАТО або його заступників включають питання клімату, поряд з національною безпекою та військовою взаємосумісністю».