Програма «Європа і світ» у рамках проєкту «Європейське Відродження України: ініціатива громадянського суспільства для стійкості та відновлення» у співпраці з Європейським Союзом оголошує конкурс, спрямований на посилення ролі, спроможність, залучення та практичного внеску громадянського суспільства у інтеграцію України з ЄС, підготовку до переговорів про вступ України у ЄС, діалог та співпрацю з країнами-членами ЄС.

Наприкінці цього року країни-члени ЄС розглядатимуть питання про відкриття переговорів про вступ України. Передумовою є виконання Україною 7 рекомендацій, сформульованих ЄС у зв’язку з наданням Україні статусу країни-кандидата у червні минулого року. Ці рекомендації сфокусовані на окремих питаннях судової реформи, антикорупційної політики, прав людини. Але майбутні переговори про вступ стосуватимуться значно ширшого спектру тем – загалом, 34 сфер політик і права ЄС. Основною частиною переговорів буде аналіз прогресу України у наближенні її законодавства та практики його застосування у цих 34 сферах («главах», або «розділах») до вимог членства у ЄС. Хоча багато де Україна вже просунулася у цьому наближенні завдяки виконанню Угоди про асоціацію з ЄС, проте для вступу у ЄС обсяг завдань стає значно більшим, а отже, цей процес триватиме щонайменше кілька років (навіть без урахування впливу війни).

Очікуючи на майбутнє політичне рішення, обидві сторони вже готуються до початку переговорів. Зокрема, уряд України і Європейська Комісія аналізують стан відповідності українського законодавства праву ЄС для виявлення розбіжностей і прогалин, які необхідно буде усунути у процесі вступу України до ЄС. Навесні 2022 року уряд України надав відповіді на ґрунтовний опитувальник Єврокомісії щодо національної політики та законодавства за всіма 34 главами. На цій основі у червні 2022 року Єврокомісія видала свій звіт з оцінкою відповідності України базовим критеріям членства у ЄС, а у лютому 2023 року – детальніший звіт з оцінкою відповідності законодавства України праву ЄС за всіма главами потенційних переговорів про вступ. Наприкінці жовтня цього року очікується новий масштабний звіт з оцінкою Єврокомісії щодо України за всіма 34 главами. Паралельно, уряд України розпочав «селф-скрінінг», на основі якого планує розробити Національну програму наближення законодавства до актів права ЄС, яка має бути виконана протягом переговорів про вступ. 

ЄС надає уряду України безпрецедентний рівень централізованої допомоги (макрофінансової, військової, гуманітарної, технічної), для підтримки національної стійкості у відповідь на агресію РФ. Також ЄС відкрив багато можливостей, якими можуть самостійно скористатися українські фізичні та юридичні особи. Крім широко відомого зняття обмежень на рух товарів, послуг, людей з Україною (тобто фактичної інтеграції у спільний ринок ЄС), це також відкриття додаткових можливостей участі України у внутрішніх бюджетних програмах ЄС. Фактично, це можливість отримання фінансування коштами ЄС проєктів з України на рівні з іншими країнами-членами та країнами-кандидатами. Втім, обсяг підтримки тут не є гарантованим: він залежить саме від активності та спроможності українців подавати релевантні і конкурентні проєкти.

Величезним є також рівень симпатії та практичної підтримки України не лише від національних політиків та урядів, але й від звичайних небайдужих громадян, приватних компаній, муніципалітетів, регіональних влад країн-членів ЄС. Втім, українцям слід наполегливо працювати над тим, щоб ці емоційні пориви інституціоналізувати у тривалі та стабільні партнерства з країнами-членами ЄС на різних рівнях. У першу чергу це стосується відносин з країнами-сусідами, з низкою з яких останнім часом з’явились політичні тертя (щодо торгівлі або щодо національних меншин), а у деяких з них стають популярнішими гасла зменшення підтримки України. У деяких країнах нарощують вплив голоси стейкхолдерів (зокрема, з аграрного сектору), які відчувають загрозу власним інтересам через майбутній вступ України – і з кон’юнктурних міркувань ці голоси нерідко політизуються.  Зважаючи на це, необхідно зберегти суспільну підтримку та розвивати тривалі партнерства з країнами-членами ЄС – зокрема, аби убезпечити шлях України до ЄС від блокування з політичних мотивів (як це відбувалось з деякими іншими країнами-кандидатами у ЄС).

Мільйони українців виїхали до країн ЄС, рятуючись від війни. Це величезний виклик для України, але також і додатковий ресурс для мобілізації міжнародної підтримки – аби допомогти їй перемогти, відновитися, модернізуватися і вступити до ЄС. Тому тут також існує потреба системної співпраці, мережування та координації з організаціями та неформальними групами «старої» і «нової» діаспор, а також іноземних активістів-симпатиків, які бажають підтримувати зв’язки та допомагати Україні. 

Мета конкурсу: посилити роль, спроможність, залучення та практичний внесок громадянського суспільства у інтеграцію України з ЄС, підготовку до переговорів про вступ України у ЄС, діалог та співпрацю з країнами-членами ЄС.

Учасники конкурсу: громадські організації, аналітичні центри, спілки, асоціації, товариства та інші об’єднання, зареєстровані відповідно до українського законодавства як неприбуткові або благодійні організації.

Пріоритети:

• Підготовка до переговорів про вступ України до ЄС по конкретних переговорних главах, сприяння виробленню позицій української сторони у переговорах про вступ (експертні рекомендації сторонам, діалог стейкхолдерів, публічні обговорення), у т.ч. довиконання відповідних зобов’язань за Угодою про асоціацію, виконання нової Національної програми наближення законодавства);
• Обмін досвідом з іншими країнами-кандидатами у ЄС щодо переговорного процесу про вступ;
• Громадський діалог з країнами-членами, особливо сусідніми та/або тими, де впливові стейкхолдери можуть чинити спротив вступу України до ЄС;
• Зміцнення порозуміння та солідарності, практичної співпраці (зокрема, на рівні громад та регіонів) та тривалих партнерств з країнами-членами ЄС (зокрема, сусідніми);
• Зростання обізнаності і використання можливостей участі у програмах ЄС (зокрема, на місцевому та регіональному рівнях);
• Підтримка зв’язку і залучення середовищ українських активістів у країнах ЄС до підтримки України.

Можлива діяльність:

• Аналіз стану відповідності національної політики, законодавства, інституцій з вимогами ЄС, співставлення з урядовими планами та оцінками Єврокомісії, аналіз позицій та діалог стейкхолдерів, вироблення рекомендацій для Національної програми наближення законодавства до актів права ЄС, аналіз потенційного впливу вступу України на внутрішні політики ЄС, вироблення рекомендацій щодо потенційних домовленостей та ін. експертний супровід секторального діалогу / переговорів між Україною і ЄС;
• Організація інклюзивного публічного діалогу з питань вступу України в ЄС за участі українських стейкхолдерів (слухань, консультацій, круглих столів, стратегічних сесій тощо);
• Організація міжнародного діалогу з питань вступу України в ЄС, зокрема, приїзду іноземних делегацій в Україну, знайомства та діалогів громадських активістів, експертів аналітичних центрів, голів громад, митців, журналістів, інфлюенсерів, інших лідерів громадської думки; вироблення іншомовного контенту та комунікація з аудиторіями (сусідніх) країн-членів ЄС;
• Аналіз можливостей участі, підтримка та супровід українських учасників у конкретних програмах ЄС, допомога органам влади та місцевого самоврядування в організації ефективної участі України у цих програмах, поширення інформації та кращих практик серед потенційної цільової аудиторії відповідних програм в Україні, допомога потенційним українським аплікантам;
• Координація, мережування, допомога у проведенні заходів, підготовці та поширенні інформації, налагодженні партнерств та ін. допомога організованим та неформальним групам (про)українських активістів за кордоном у самоорганізації та розвитку діяльності на підтримку України. 

Просимо взяти до уваги!

Термін реалізації проєкту – до 10 місяців. Орієнтовний термін початку реалізації проєктів – 1 лютого 2024 р.

Критерії відбору переможців конкурсу:

• Відповідність поданої проєктної пропозиції меті й пріоритетам конкурсу;
• Логічна побудова проєкту: чіткий тематичний фокус діяльності, реалістичний план дій; рівень залучення стейкхолдерів та іноземних партнерів; реалістичність досягнення очікуваних результатів за допомогою пропонованої у проєкті діяльності;
• Ефективність діяльності: очікувані практичні результати на виході, вплив проєкту на цільові аудиторії / на досягнення позитивних змін; наявність об’єктивних індикаторів успішності; сталість результатів;
• Компетентність апліканта: попередній досвід та знання теми, залучення кваліфікованих експертів, обізнаність із ключовими релеватними документами (у т.ч. посилання на них в описі проєкту), обізнаність із стейкхолдерами та особливостями цільових аудиторій, легітимність у сприйнятті партнерів та цільових аудиторій;
• Врахування принципів рівності і недискримінації у планованій проєктній діяльності;
• Обгрунтованість бюджету проєкту, у т.ч. з точки зору «витрати – результати».

Загальний бюджет конкурсу – 20 000 000 гривень.

Оптимальний розмір гранту – 800 000 – 1 000 000 гривень.

Максимальний розмір гранту – 1 150 000 гривень.

Останній термін подання проєктних пропозицій – 16 листопада 2023 року (15:00 за київським часом).

Оголошення результатів – до 16 грудня 2023 року.

Зверніть увагу!

Проєктні пропозиції (аплікаційну форму з додатками) слід зареєструвати на сайті МФВ, скориставшись сервісом «Електронний конкурс». Усі документи до проєктної пропозиції мають бути додані у форматі .doc, .docs, .xls, .xlsx або .pdf. Максимальний розмір кожного із додатків не може перевищувати 8 Mb.

Проєктні пропозиції, які будуть зареєстровані на сайті МФВ після 15:00 16 листопада 2023 року за київським часом, не розглядатимуться.

Проєктні пропозиції, подані в інший спосіб, окрім названого вище, не розглядатимуться.

Прийнятними вважаються витрати бюджету проєкту, які:

• необхідні для виконання проєктної діяльності;
• фактично виникатимуть протягом терміну виконання проєкту;
• відповідають принципам доцільності та відповідності витрат, включно з принципами «найвища якість за найнижчу ціну» і ефективності витрат;
• можуть бути коректно задокументовані, обґрунтовані та зрозумілі, а також підкріплені відповідною документацією фінансово-бухгалтерської звітності.

Неприйнятними є витрати бюджету проєкту, пов’язані з:

• підготовкою проєктної пропозиції для участі в конкурсі;
• створенням та реєстрацією організації;
• сплатою боргів;
• відшкодуванням витрат, пов’язаних із коливанням валютного курсу;
• наданням прямої фіскальної підтримки державним органам влади;
• політичною діяльністю чи релігійною пропагандою;
• діяльністю, що веде до прямої або опосередкованої дискримінації будь-яких соціальних верств;
• проєктами, спрямованими на отримання прибутку від діяльності;
• будівництвом або ремонтними роботами;
• закупівлею гуманітарної допомоги та/або військового обладнання; 
• закупівлею транспортних засобів та/або предметів розкоші та відповідних послуг;
• наданням фінансової допомоги третім організаціям (регрантинг).

Отримувач гранту відповідає за моніторинг стану впровадження проєкту та оцінювання його результатів, дотримання комунікаційної політики та брендування проектів ЄС. Отримувач гранту подаватиме звіти у форматі, визначеному МФВ.

Одна і та сама організація не може претендувати на підтримку у загальному обсязі більше ніж 60 000 євро протягом реалізації проєкту «Європейське Відродження України: ініціатива громадянського суспільства для стійкості та відновлення» (2023-2024 роки).

Фонд не надає грантів політичним партіям, релігійним громадам, приватним (фізичним) особам, а також суб’єктам господарювання, які мають на меті отримання прибутку.

Подані на конкурс матеріали не повертаються і не рецензуються.

Про результати конкурсу всіх його учасників буде повідомлено електронним листом.

Остаточне рішення щодо проєктної пропозиції перегляду не підлягає.

Причини відмови в підтримці проєктної пропозицій не повідомляються.

Зверніть увагу: консультації щодо умов конкурсу та вимог МФВ для оформлення та подання проєктних пропозицій надаються лише в електронному режимі.. У разі виникнення додаткових запитань, будь ласка, звертайтеся до 14 листопада 2023 р. на електронні адреси shulga@irf.ua та kvashuk@irf.ua.

Контакти

Дмитро Шульга, директор програми “Європа і світ” МФ “Відродження”, shulga@irf.ua

Ольга Квашук, менеджерка програми “Європа і світ” МФ “Відродження”, kvashuk@irf.ua

Джерело

У 2022 році Україна увійшла до чільної 3-ки експортерів борошна до країн ЄС, а експорт становив $24 235 - 76 тисяч тонн.

Внаслідок морської блокади рф українські виробники борошна переорієнтували свій експорт та почали замість ринків Ближнього Сходу та Африки все більше експортувати на європейські ринки.

До вашої уваги аналіз потенціалу експорту до країн ЄС українського борошна.

Дослідження містить статистичні дані щодо експорту до країн Європейського Союзу, обсяги українського експорту протягом останніх 5 років, приклади продукції, яку продають у європейських супермаркетах тощо.

Ви також можете самостійно аналізувати наведену статистику, використовуючи таблицю.

Джерело

Під час зустрічі фінансового блоку G7 Комісар ЄС з питань економіки Паоло Джентілоні наголосив на тому, що у 2023 році Україну було включено до регулярного огляду структурних особливостей, економічних показників та перспектив розвитку у Spring 2023 Economic Forecast.

“Уряд України здійснює всю необхідну роботу для найскорішого набуття членства у Європейському Союзі. Включення нашої країни до регулярних економічних оглядів є важливим сигналом, що інтеграція в ЄС має незворотний характер”, – зазначив Міністр фінансів України Сергій Марченко під час участі у заході.

У прогнозі ЄС зазначається, що Україна продемонструвала неабияку стійкість під час війни, а зусилля, спрямовані на вступ до ЄС, після отримання статусу країни-кандидата 23 червня 2022 року, мають покращити перспективи розвитку держави.

До початку повномасштабної війни державні фінанси мали міцний фундамент. Ефективні дії Уряду України сприяли низькому рівню дефіциту держбюджету – близько 2% ВВП у період з 2015 по 2021 рік. Водночас завдяки високим темпам зростання номінального ВВП коефіцієнт державного боргу знизився до рівня нижче 50% ВВП у 2021 році.

Після 24 лютого 2022 року Україна зіткнулася з багатьма викликами, зокрема значне скорочення виробництва в регіонах, де ведуться активні бойові дії, інфляція, високий рівень безробіття, мільйони тимчасово переміщених осіб, зруйнована або пошкоджена електроенергетична інфраструктура. Це призвело до загального скорочення ВВП на 29,1%. Втім, завдяки впровадженим заходам української сторони та вагомій підтримці міжнародних партнерів очікується загальна стабілізація економічного зростання у 2023 році.

Ключові моменти з огляду:

• порівняно із середнім показником по ЄС українська економіка є менш диверсифікованою та з великою часткою держави в економіці;

• велика частка доданої вартості створюється у сільському господарстві (12%, в середньому по ЄС - 1,3%), низькотехнологічному виробництві (12%) і гірничодобувній промисловості (8%);

• Україна має низький рейтинг в Індексі глобальної конкурентоспроможності (84 місце порівняно з 51-62 місцями для трьох країн-членів ЄС з найгіршими показниками);

• робоча сила в цілому добре освічена, але ринок праці характеризується значною неформальною зайнятістю;

• незважаючи на війну, економіка виявилася стійкою;

• більша, ніж очікувалося, стійкість критичної енергетичної інфраструктури та ініціативи солідарності на підтримку фінансової допомоги, як очікується, сприятимуть загальній стабілізації економіки у 2023 році;

• у 2023 році уряд планує фіскальний дефіцит (без грантів) у розмірі 28,2% ВВП, що призведе до прогнозованого державного боргу на рівні 81,5% ВВП;

• очікується, що безробіття залишиться на рівні близько 15% у 2023 році та знизиться у 2024 році в міру пожвавлення діяльності з відновлення;

• прогнозується, що рахунок поточних операцій залишатиметься позитивним на рівні 1,7% ВВП у 2023 році, а потім повернеться до невеликого дефіциту в 2024 році. Однак прогноз є надзвичайно невизначеним і критично залежить від розвитку війни;

• зменшення ролі держави в економіці, вирішення ендемічної проблеми корупції, підвищення ефективності судової системи та зміцнення захисту прав власності є одними з основних викликів, які можуть, якщо їх успішно вирішити, уможливити модернізацію економіки;

• гарантії безпеки та покращене бізнес-середовище, сприятливе для конкуренції, є передумовами для того, щоб зробити Україну привабливою для іноземних приватних інвесторів і, зрештою, для довгострокової стійкості зусиль з відновлення.

Економічний огляд та прогноз для України

Джерело

23 лютого 2023 року заступник міністра економіки України – Торговий представник України Тарас Качка зустрівся з заступницею генерального директора Генерального директорату внутрішнього ринку, промисловості, підприємництва та МСП Європейської комісії Мейв Руте. На зустрічі було обговорено низку питань - початок переговорів про членство України в ЄС, роботу з укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промисловоїпродукції (АСАА, «промисловий безвіз»), адаптацію українського законодавства до європейського та участь України у програмі ЄС «Єдиний ринок». 

«Українська промисловість зазнала значних втрат через зупинку підприємств у зоні бойових дій. Однак, ми маємо значні успіхи в імплементації норм ЄС в українське законодавство та продовжуємо рух до укладення «промислового безвізу», що дозволить нам інтегруватися до внутрішнього ринку ЄС. Ці досягнення та подальша тісна співпраця в економічній, промисловій сферах та галузеве партнерство ставить перед нами амбітну мету – розпочати переговори про членство в ЄС до кінця 2023 року», - зазначив Тарас Качка.

Заступник міністра підкреслив, що на цьому етапі нам важливо використати успіхи в адаптації законодавства для ухвалення спільних рішень.

Це покращить доступ до ринку ЄС та забезпечить економічне зближення між Україною та Євросоюзом. Він наголосив на важливості підтримки України з боку європейських партнерів у цей складний для України час.

Так, сторони розглянули прогрес у проведенні оціночних місій та роботу з адаптації законодавства. Україна продовжує виконувати всі необхідні кроки для укладення Угоди про відповідність і прийнятності промислової продукції (АСAА). Крім того, сторони відзначили прогрес у роботі над взаємним відкриттям ринків у сфері державних закупівель. Торговий представник наголосив, що участь у програмі ЄС «Єдиний ринок» посилить конкурентоспроможність українського малого і середнього бізнесу.

Також учасники зустрічі обговорили можливість проведення Шостої зустрічі високого рівня Діалогу Україна-ЄС в Україні цієї весни, важливою темою якої стане розвиток української промисловості та підтримка бізнесу.

Джерело

Розпочався набір на нову польсько-українську програму Pre-acceleration Bridge 2023, всього заплановано надати підтримку 15 українським стартапам у сумі 10 000 злотих.  

 У програмі можуть взяти участь стартапи pre-seed/seed-stage, які зацікавлені в можливостях, що пропонують польський та європейський ринки (освіта, партнерство, можливості фінансування). 

Заявки приймаються до 13 березня.

Для того щоб взяти участь у конкурсі, не менше 50% акцій стартапу мають належати громадянину/громадянам України, а сам проєкт – працювати не довше 60 місяців (5 років). Засновники стартапів мають володіти англійською мовою, щоб мати можливість спілкуватися з менторами. 

Учасники мають змогу отримати:

• Кілька індивідуальних сесій з менторами, акредитованими PUSB.
• Цикл тематичних зустрічей з керівниками C-level українських стартапів, які зуміли розширити свій бізнес по всьому світу та залучити кошти від міжнародних інвесторів та бізнес-ангелів.
• До 10 000 злотих у натуральній формі послуг та «твердих грошей» для покупок товарів/послуг. Третина з цієї суми необхідно буде витратити на роботу з менторами та експертами. Решта буде витрачена згідно з індивідуальним планом розвитку кожного стартапу.
• Безкоштовний коворкінг у Варшаві.
• Топвиконавців запросять на пітчинг під час конференції за підсумками року у Варшаві (+online) та зустрінуться із зацікавленими та відданими інвесторами з регіону ЦСЄ.

Startup Bridge працює вже понад 5 років. Одними з найвідоміших проєктів, які були реалізовані, є European Digital Innovation Hubs, European Digital Internships та European Digital Skills Awards.

Деталі і реєстрація

 Джерело

Відповідно до статті 13 Договору про Європейський Союз, існує 7 ключових інституцій ЄС:

Європейська Рада

 

Європейська Комісія

Європейський Парламент

Рада Європейського Союзу

Суд Європейського Союзу

Суд аудиторів

Європейський центральний банк

 

Джерело

Регіональна торгово-промислова палата Штутгарта спільно з Німецько-Українською промислово-торговельною палатою та Консорціумом EEN Ukraine, який координується Торгово-промисловою палатою України організовує віртуальний захід, присвячений веденню бізнесу з Україною та в Україні.

Даний захід стане чудовою можливістю надати німецьким партнерам поточну інформацію щодо ведення бізнесу в Україні та впевнити в надійності та стійкості під час війни. Особливу увагу буде приділено автомобільному сектору в Україні, а також зображено шляхи боротьби з основними ризиками.

Під час заходу українські компанії матимуть змогу презентувати свій бізнес та продукт, після чого буде доступна можливість b2b спілкування з німецькими компаніями-учасниками.

Для участі в «презентаційній сесії» необхідно заповнити Анкету та надіслати її на пошту - soo-ird@ucci.org.ua.

Ви хочете співпрацювати з німецькими компаніями? Тоді цей захід - чудова можливість знайти німецького бізнес-партнера.

Завантажити анкету та програму заходу.

Запрошуються до участі компанії з автомобільної промисловості, підприємства машинобудівної галузі, електронної промисловості та суміжних галузей.

Коли: 21 березня 2023 року, 15.00-18.00 за Київським часом.

Реєстрація: https://events.ihk.st/eenwebinarbusinesswithukraine

Участь у заході БЕЗКОШТОВНА.

Джерело