12 червня 2020 року Україна отримала статус члена Програми розширених можливостей НАТО (NATO’s Enhanced Opportunities Program – EOP).
У січні 2020 року, на виконання відповідного доручення Президента України Володимира Зеленського, Україна офіційно подала заявку на участь у Програмі розширених можливостей НАТО.
Сьогоднішнє рішення Альянсу є визнанням значного внеску України у міжнародну безпеку, зокрема шляхом участі у місіях під проводом НАТО, Силах реагування НАТО та відповідних навчаннях і тренуваннях. Україна розглядає Програму як додатковий інструмент для поглиблення військової практичної взаємодії з Альянсом.
Статуc партнерства в EOP дає старт процесу, який зробить співпрацю України з НАТО ще більш ефективною.
Курс України на членство в НАТО залишається незмінним. У цьому контексті Річна національна програма та Комплексний пакет допомоги НАТО для України є практичними інструментами, які допоможуть досягти цієї цілі.
Довідково
Програма розширених можливостей НАТО була започаткована на Уельському саміті НАТО у вересні 2014 року з метою надання окремим країнам-партнерам механізмів для досягнення та підтримання максимальної взаємосумісності з Альянсом.
EOP дозволяє країні-партнеру досягти т.зв. секторальної (оперативної) взаємосумісності з НАТО (на рівні системи логістики, зв’язку, управління військами, конкретних родів військ тощо). Крім того, EOP дає запрошеним до неї країнам-партнерам низку особливих можливостей взаємодії з НАТО.
Президент Володимир Зеленський підписав Указ «Про Річну національну програму під егідою Комісії Україна – НАТО на 2020 рік» № 203/2020.
Річна національна програма (РНП) визначає стратегічну мету реформ, цілі та пріоритетні завдання в межах реалізації політики євроатлантичної інтеграції України, а також державні органи, відповідальні за виконання цих завдань.
Програма є системним документом, спрямованим на планомірну реалізацію закріпленого Конституцією України стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства в Організації Північноатлантичного договору.
Особлива увага у програмі приділена питанням досягнення відповідності критеріям членства в НАТО, переведення сектору безпеки та оборони України на стандарти НАТО та зміцнення демократичного цивільного контролю.
Головний акцент у програмі зроблено на зусиллях держави для забезпечення безпеки й добробуту людини як ключового суб'єкта національної безпеки.
Реалізація всеосяжних реформ у різних сферах, передбачених РНП, має ще більше наблизити Україну до Альянсу.
Україна підготувала усю необхідну військову базу для того, аби приєднатися до Партнерства розширених можливостей НАТО (Enhanced Opportunity Partnership). На цьому наголосив Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Вадим Пристайко під час відеоконференції з послами країн-членів Альянсу, Представництвом НАТО в Україні, яка відбулася 5 травня.
«З військової точки зору Україна готова приєднатися до Програми розширених можливостей, яка збільшить взаємосумісність українських військових з підрозділами країн-членів НАТО. Залишається певне «домашнє завдання» на цьому напрямку, але робота добре спланована і її розуміють представники сектору безпеки та оборони України, як і їхні партнери в НАТО. З політичної точки зору ми також спостерігаємо формування консенсусу щодо запрошення України до цього формату найближчих партнерів Альянсу. На сьогодні в рамках програми з НАТО взаємодіють Австралія, Йорданія, Швеція, Фінляндія та Грузія. Очікую запрошення для України вже в ході наступного засідання Північноатлантичної ради на рівні міністрів оборони», – зазначив Вадим Пристайко.
Віце-прем'єр-міністр подякував представникам НАТО за послідовну підтримку України у реформі сектору оборони, зокрема впровадженні Річної національної програми, яка за змістом максимально наближена до Плану дій щодо членства в НАТО. Він також підкреслив, що Україна продовжує незмінний рух у напрямку досягнення повноправного членства в ЄС та НАТО, як це визначено Конституцією України.
«Курс України на членство в НАТО залишається незмінним. Річна національна програма та Комплексний пакет допомоги НАТО для України є практичними інструментами, які допоможуть нам досягти цієї мети», – наголосив Вадим Пристайко.
Всеукраїнська спілка викладачів суспільних дисциплін і громадянської освіти, за підтримки British Embassy Kyiv підготувала навчальний посібник “НАТО - сила, що захищає мирних громадян".
Посібник висвітлює діяльність Північно-Атлантичного альянсу не лише як безпекового блоку, а й організації, яка:
- взяла за основу своєї діяльності міжнародне право, демократичні цінності та права людини
- бере участь у створенні безпечного середовища
- грає велику роль у боротьбі з гібридною агресією РФ та інформаційною війною зі створення іміджу НАТО як агресора.
Він створений для студентів українських вишів та розміщений у відкритому доступі.
Завантажити посібник можна тут: bit.ly/NATOPosibnyk
Глава МЗС України провів телефонну розмову з Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом.
Єнс Столтенберг повідомив, що союзники планують обговорити додаткову підтримку Україні у рамках Комплексного пакету допомоги.
Дмитро Кулеба з розумінням сприйняв рішення партнерів перенести на пізніші терміни засідання Північноатлантичної Ради НАТО за участі України та Грузії з огляду на складну епідеміологічну ситуацію в Європі та світі.
«Політика нового Уряду України щодо НАТО залишається абсолютно незмінною», - зазначив Міністр. Серед ключових короткотермінових пріоритетів двосторонньої взаємодії він відзначив: надання нашій державі статусу учасника Програми розширених можливостей НАТО як додаткового інструмента поглиблення співробітництва у військовій сфері; відновлення засідань Комісії Україна-НАТО на високому рівні; оновлення Комплексного пакету допомоги НАТО для України.
Співрозмовники також обмінялися думками щодо останніх деструктивних кроків РФ, зокрема про заборону володіти земельними ділянками на території тимчасово окупованого Криму не громадянам РФ. Було наголошено на тому, що такі дії є неприпустимими та грубо порушують державний суверенітет і територіальну цілісність України, а також міжнародне гуманітарне право.
Уряд схвалив Річну національну програму під егідою Комісії Україна-НАТО на 2020 рік, яка розроблена за методологією вимірюваних результатів, ставить у центр уваги безпеку людини, містить механізм моніторингу виконання і побудована за принципами, структурою та змістом планів дій щодо членства в НАТО країн, які вступали в Альянс.
Відповідний документ Кабінет Міністрів України схвалив на засіданні у середу, 5 лютого, з метою подальшого внесення акта на підпис Глави держави.
“Наш Уряд включив до своєї Програми діяльності амбітну ціль: аби за п’ять років Україна відповідала критеріям вступу до НАТО. Якою буде Україна рівня натівських стандартів? Це держава, для якої безпека і добробут громадянина знаходяться у центрі уваги. Держава, яка здатна захистити свої людиноцентричні принципи”, - заявив Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук.
Цьогоріч документ містить низку нововведень. Вперше у центрі уваги при плануванні змісту програми поставлені саме права, свободи і законні інтереси людини. Саме такий людиноцентричний підхід сповідує Північноатлантичний Альянс.
Крім того, розробка документа вперше здійснювалася за міжнародною методикою Results-Based Management (RBM, “Управління, орієнтоване на результат”). Саме така методика використовується при підготовці аналогічних стратегічних документів у державах-членах НАТО, Світовому банку, ООН.
“Ми вже говоримо з Альянсом однією мовою. Річна національна програма на 2020 рік написана абсолютно “натівською” мовою, мовою конкретних вимірюваних результатів, які вирішують конкретні проблеми у визначених ділянках реформ, і спрямовані, насамперед, на безпеку та добробут людини. Ця дорожня карта євроатлантичних реформ гарантовано веде нашу країну до високих стандартів НАТО”, - наголосив Віце-прем’єр-міністр з європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба.
Важливо, що РНП-2020 розроблялася одночасно з Державним бюджетом на 2020 рік, тому всі заходи, передбачені у програмі, підкріплені фінансово. Вперше передбачено створення системи незалежного зовнішнього моніторингу виконання РНП. Оскільки перелік реформ, які включені до програми, дуже широкий і стосується приведення багатьох сфер життя країни до стандартів Альянсу, моніторинг виконання програми стане своєрідним аудитом країни за критеріями НАТО.
РНП передбачає як реформи сектору безпеки та оборони, так і демократичні перетворення країни. Серед перших, зокрема, приведення всієї системи управління силами оборони, стратегічного та оперативного (бойового) управління, зв’язку, розвідки та спостереження до стандартів і сумісності із системами НАТО, впровадження демократичного цивільного контролю, забезпечення умов для участі українських підприємств у багатонаціональних проектах НАТО у сфері розробки та виробництва озброєння і техніки тощо. Серед других, зокрема, сформована ринкова економіка, прозора податкова система, ефективне наукове співробітництво між Україною та країнами НАТО і ЄС, система боротьби з тероризмом, яка робить Україну надійним партнером у системі міжнародної безпеки, розвиток системи національної стійкості та захисту критичної інфраструктури тощо.
Річна національна програма максимально наближена за змістом та принципами до Плану дій щодо членства у НАТО, і має таку саму структуру з п’яти розділів, як ПДЧ: I. Політичні та економічні питання; II. Оборона/Військові питання; III. Питання ресурсів; IV. Питання безпеки; V. Правові питання.
РНП є ключовим інструментом інтеграції України до НАТО і дорожньою картою реформ, задля втілення стандартів і принципів Альянсу. Він був створений Альянсом 2008 року, коли на саміті у Бухаресті союзники визнали, що Україна буде членом НАТО. Цьогоріч виконання РНП спрямоване на досягнення цілі 17.2 Програми діяльності Кабінету Міністрів України «Україна відповідає принципам та критеріям, необхідним для набуття членства в Організації Північноатлантичного договору».
Цьогоріч в Україні відбудеться спеціалізований курс у рамках Програми Україна-НАТО з професійного розвитку, під час якого найкращі фахівці Альянсу та України вперше навчатимуть службовців з 52 державних інституцій навичкам публічних виступів, аналітичного мислення, стратегічного планування, проектного менеджменту.
Про це заявив Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба.
“Українські держслужбовці, які займаються євроатлантичною інтеграцією у державних інституціях, мають хороший рівень фахових знань. Але завжди існував серйозний брак навичок публічних виступів, презентації, володіння англійською мовою та ін. Цьогоріч ми вперше організовуємо за підтримки Альянсу масштабний тренінг з підвищення саме таких навичок для фахівців 52 українських державних інституцій”, - розповів Віце-прем’єр-міністр.
У навчальному курсі візьмуть участь державні службовці, до посадових обов’язків яких входять питання євроатлантичної інтеграції України. Для проведення тренінгів до України прибудуть найкращі фахівці Альянсу, а також будуть залучені українські експерти, зокрема, з недержавного сектору.
“Завдяки такому навчанню Україна матиме, образно кажучи, спецпідрозділ фахових євроатлантистів на державній службі. Це один з прагматичних кроків нашого Уряду, спрямований на реальне зближення України з НАТО, який суттєво підвищить ефективність взаємодії між нашою державою та Альянсом. За таких держслужбовців буде не соромно”, - пояснив Дмитро Кулеба.
Навчання проходитиме у рамках проекту “Champions 100”, який організовується Програмою Україна-НАТО з професійного розвитку цивільного персоналу сектору безпеки і оборони України (Professional Development Program) спільно з Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції. За результатами навчання учасники отримають сертифікати.
Програма Україна-НАТО з професійного розвитку цивільного персоналу сектору безпеки і оборони України втілюється в рамках Комплексного пакету допомоги Україні, який був схвалений на Варшавському саміті НАТО 9 липня 2016 року у відповідь на агресію РФ проти України з метою допомогти нашій державі в реалізації першочергових завдань реформування сектору безпеки і оборони та досягнення сумісності ЗСУ з силами НАТО.
Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба звернувся до НАТО з проханням розпочати офіційну процедуру розгляду заявки України на приєднання до Програми розширених можливостей НАТО. Про це він заявив у ході засідання Комісії Україна-НАТО на рівні послів, яка відбулася у штаб-квартирі Альянсу у середу, 15 січня.
За словами Дмитра Кулеби, Україна має стати учасницею Програми розширених можливостей НАТО з практичних, а не політичних міркувань, адже це сприятиме оперативному обміну розвідувальним даними, поглибленій взаємодії з Альянсом та підвищенню безпеки, зокрема, у Чорноморському регіоні.
«Потреба участі України у Програмі розширених можливостей НАТО давно перезріла. Це питання не політики, а виключно практики. Наші військові потребують тісної взаємодії з Альянсом і обміну інформацією. Особливо це питання актуальне у розрізі загроз у Чорноморському регіоні», — наголосив Дмитро Кулеба.
За словами Віце-прем’єр-міністра, Програма розширених можливостей не входить до треку інтеграції України до Альянсу та курсу на набуття членства в НАТО. Задля цього в України є інструмент Річної національної програми під егідою Комісії Україна-НАТО.
«Навіть нещодавня трагедія, яка сталася в Ірані, збиття нашого літака, продемонструвала, наскільки важливо для України мати ефективний обмін розвідувальними даними з НАТО. До речі, союзники високо оцінили принципову і водночас виважену позицію та дії української сторони після трагічного збиття літака», — зауважив він.
Під час засідання Комісії Україна-НАТО на рівні послів у штаб-квартирі Альянсу були обговорені актуальні питання взаємодії України з Альянсом. Зокрема, учасники обговорили оцінку НАТО виконання Річної національної програми 2019 року та пріоритети Річної національної програми на 2020 рік, яка за своєю суттю та формою максимально наближена до формату Плану дій щодо членства в НАТО.
Сторони обмінялися думками щодо нинішнього стану впровадження стандартів НАТО в Україні та перспектив втілення амбітних планів Уряду на 2020 рік.
«Я вдячний Альянсу за позитивні оцінки минулорічної Річної національної програми. Зокрема, за визнання, що зміна влади у 2019 році призвела до нової динаміки процесу реформ та швидкого ухвалення ключових реформаторських законів, які довго були відкладеними. Ми також уважно вивчили зауваження, які Альянс висловив в оцінці та готові зробити все, аби врахувати їх у подальшій діяльності», — підсумував Дмитро Кулеба.
Міністр оборони України Андрій Загороднюк під час зустрічі з журналістами за підсумками робочої поїздки до штаб-квартири НАТО анонсував рішення Північноатлантичного альянсу та України найближчим часом перейти на новий формат відносин.
«Ми перезапускаємо формат роботи з НАТО, робимо його більш практичним. Розраховуємо, що перші документи будуть підписані цього року», – зазначив Міністр оборони.
Андрій Загороднюк повідомив, що у рамках нового формату усі існуючі програми співпраці України та НАТО будуть зведені в одну програму, при цьому Річна національна програма (РНП) у рамках нового підходу залишиться.
«РНП залишається, бо це по суті внутрішній, односторонній документ. Натомість нова програма стосуватиметься двосторонньої взаємодії України з НАТО», – розповів він.
За словами керівника вітчизняного оборонного відомства, Альянс запровадив підхід «одна країна – один план», відповідно підтримка Україні буде надаватися в рамках однієї програми.
«Ми станемо першою країною, яка буде рухатися за цим підходом», – зазначив Міністр оборони України Андрій Загороднюк.
TRUMAN Agency організовує дискусійну панель «Україна-НАТО: що на столі переговорів?», аби своїм баченням розвитку відносин поділилися люди, відповідальні за наповнення співпраці змістом.