Уряд схвалив проєкт Указу Президента України про Річну національну програму під егідою Комісії Україна-НАТО на 2021 рік.
Координацію з підготовки РНП-2021, подальшого виконання і моніторингу здійснює Комісія з питань координації євроатлантичної інтеграції України на чолі з Віцепрем'єр-міністеркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольгою Стефанішиною.
“РНП на 2021 рік - це фактично наш внутрішній план, за яким ми рухаємося у напрямку членства в НАТО, адже цей документ, як і його попередник – РНП-2020, максимально наближений до План дій щодо членства в НАТО. Рухаючись цим треком, Україна поступово наближає свої стандарти до стандартів Альянсу, що є передумовою членства в НАТО”, - зазначає Ольга Стефанішина.
РНП-2021, як і попередня РНП-2020, - «людиноцентрична»: головний акцент державної політики в сфері євроатлантичної інтеграції спрямовано на забезпечення безпеки і добробуту людини як ключового суб’єкту національної безпеки.
РНП-2021 розробляли понад 535 представників 70-ти державних органів, підприємств і компаній. При підготовці документа використовували міжнародну методику підготовки стратегічних документів «Управління, орієнтоване на результат», загальноприйняту в державах-членах НАТО, ООН, Світовому банку. Розробка документа йшла «від з’ясування проблем у впровадженні необхідних для набуття членства в НАТО реформ» до визначення шляхів їхнього вирішення з індикаторами виконання та ефективності. Проєкт РНП-2021 розробляли одночасно з пропозиціями до Державного бюджету на 2021 рік, відтак заходи РНП-2021 підкріплені фінансово.
Документ потребує схвалення Президентом України.
Довідково
Річна національна програма під егідою Комісії Україна-НАТО на 2021 рік - це ключовий інструмент досягнення Україною необхідних критеріїв членства в НАТО. Це системний документ, який містить опис реформ, визначає їхню стратегічну мету, зміст, завдання і заходи в наступних напрямках: політичні та економічні питання, оборонні і військові питання, питання ресурсів, питання безпеки, правові питання.
15 грудня заступниця Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Світлана Панаіотіді взяла участь у другому засіданні оновленої Комісії з питань координації євроатлантичної інтеграції України.
Під час засідання заступниця представила доповідь щодо створення національної системи переходу на стандарти НАТО. Так, Світлана Панаіотіді розповіла про проблемні моменти, а також рекомендації для підвищення ефективності системи технічного регулювання та впровадження стандартів НАТО в оборонній індустрії, які були опрацьовані у рамках проведення Огляду оборонно-промислового комплексу України.
«На фоні достатньо великої кількості прийнятих стандартів, оборонна промисловість знаходиться на початковому етапі їх впровадження. Результати Огляду ОПК дозволили нам визначити об’єктивну ситуацію у зазначеній сфері, окреслити проблематику та сформувати відповідні рекомендації. Я переконана, що рекомендації забезпечать упорядкованість в роботі щодо створення національної системи переходу на стандарти НАТО» – зауважила заступниця Міністра Світлана Панаіотіді за результатами засідання Комісії.
10 грудня 2020 року заступниця Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Світлана Панаіотіді взяла участь у 29-му засіданні Спільної робочої групи Україна-НАТО з оборонно-технічного співробітництва.
Учасники обговорили напрями реформування оборонно-промислового комплексу України та системи оборонних закупівель, стан реалізації проєктів у рамках Дорожньої карти Україна-НАТО з оборонно-технічного співробітництва, а також питання розвитку співпраці у рамках робочих груп Конференції національних директорів НАТО з озброєнь.
Було також відзначено нагальну потребу у здійсненні корпоратизації підприємств ОПК, реформуванні системи оборонних закупівель, створенні механізмів залучення інвестицій у галузь, а також поглиблення військово-технічного співробітництва з країнами-партнерами.
Крім того, учасники засідання були ознайомлені з результатами щорічного 4-го Семінару з розвитку української оборонної промисловості, які презентував заступник директора департаменту економіки безпеки і оборони – начальник управління економіки безпеки і оборони Сергій Сметанко. Стороною НАТО засвідчено значний внесок результатів серії таких щорічних заходів до трансформації національної оборонної промисловості.
За підсумками засідання схвалено Програму робіт та План заходів з оборонно-технічного співробітництва на 2021 рік.
Довідково: Спільна робоча група Україна-НАТО з оборонно-технічного співробітництва створена у березні 2004 року під егідою Комісії Україна-НАТО (КУН) для координації реалізації практичних заходів співробітництва та обміну інформацією у сфері озброєнь і військової техніки та національного оборонно-промислового комплексу. Починаючи з 2018 р., до сфери відповідальності групи включені також питання специфічних економічних аспектів безпеки і оборони.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба взяв участь у засіданні Північноатлантичної ради НАТО за участі України та Грузії, присвяченому проблемам безпеки в регіоні Чорного моря.
Дмитро Кулеба підкреслив, що проведення засідання ПАР НАТО на рівні глав зовнішньополітичних відомств за участю України та Грузії є чітким сигналом незмінної підтримки Альянсом процесу реформ та євроатлантичного курсу обох країн.
“Я детально поінформував членів Альянсу про мілітаризацію Росією як державою-окупантом тимчасово окупованого Криму. З конкретними цифрами, свідченнями про її негативний вплив на безпеку чорноморського регіону. Крім того, ознаки нуклеаризації півострова представляють собою серйозну загрозу режиму ядерного нерозповсюдження”, — заявив глава МЗС України за підсумками зустрічі.
Міністр поінформував учасників зустрічі про прагнення України стати членом Альянсу: «Ми хочемо більше взаємодії з Альянсом, зокрема більше навчань НАТО в Україні. Я наголосив, що Україна надалі рухається до членства в Альянсі та очікує надання Плану дій щодо членства”.
Дмитро Кулеба зазначив, що деякі міністри закордонних справ держав-членів НАТО у своїх виступах згадували ініціативу України “Кримська Платформа”. Учасники зустрічі також вітали отримання Україною статусу Партнера з розширеними можливостями НАТО.
“Низка міністрів у своїх виступах також заявили, що принципово підтримують надання Україні членства в НАТО”, - зауважив Дмитро Кулеба.
Дмитро Кулеба запросив держави-члени Альянсу взяти активну участь у реалізації «Кримської платформи», яка покликана об’єднати під своєю «парасолькою» розгляд всіх аспектів питання тимчасово окупованого Криму, зокрема безпеку в широкому регіоні Чорного моря. Він також поінформував про триваючі порушення РФ норм міжнародного гуманітарного права в Криму, зокрема примусовий призов громадян України до лав збройних сил РФ.
“Суттєве погіршення безпекової ситуації у регіоні Чорного моря загрожує не лише безпосередньо причорноморським країнам, але й державам Південної Європи, Близького Сходу та Північної Африки. Тому я вітаю готовність НАТО до більшого залучення у безпеку регіону Чорного моря та посилення взаємодії з Україною та Грузією”, – наголосив Дмитро Кулеба.
Міністр зазначив, що продовження участі України у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки під проводом НАТО і проведення в Одесі запланованих на травень 2021 року спільних командно-штабних навчань Україна-НАТО «Непорушна стійкість» сприятиме поглибленню взаємодії України з Альянсом у реагуванні на кризові ситуації та протидії гібридним загрозам.
1 грудня 2020 року, в режимі відеоконференції, відбувся щорічний Семінар з розвитку оборонно-промислового комплексу України за участю експертів НАТО, який Мінекономіки організувало спільно із ДК “Укроборонпром”.
Семінар проведено на виконання Річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО на 2020 рік, затвердженої Указом Президента України від 26.05.2020 № 203 “Про річну національну програму під егідою Комісії Україна – НАТО на 2020 рік” та Дорожньої карти Україна-НАТО з оборонно-технічного співробітництва.
Захід відбувся під головуванням заступниці Міністра Світлани Панаіотіді та заступника Помічника Генерального секретаря НАТО з оборонних інвестицій Гордона Девіса. До участі у Семінарі приєдналися більш ніж сто осіб, що свідчить про велику зацікавленість до процесів реформування та розвитку оборонної промисловості України.
“Семінар з розвитку оборонної промисловості – це важлива щорічна міжнародна платформа, створена українськими експертами та експертами НАТО з метою обміну досвідом з актуальних питань розробки шляхів, методів та підходів до реформування української оборонної промисловості шляхом впровадження найкращих практик країн-членів НАТО”,– зазначила заступниця Міністра Панаіотіді Світлана під час відкриття заходу.
Під час Семінару було презентовано попередні результати Огляду оборонно-промислового комплексу України; підкреслено важливість проведення корпоратизації підприємств сфери ОПК, стан впровадження реформи оборонних закупівель; бачення державних та приватних підприємств оборонної промисловості щодо можливих шляхів її реформування.
Формат заходу дозволив обговорити практичні аспекти реформування оборонно-промислового комплексу, у тому числі, у рамках виконання РНП-2020 під егідою Комісії Україна – НАТО. Під час дискусій було також розглянуто питання реформування системи управління життєвим циклом та розбудови системи державного гарантування якості оборонної продукції відповідно до стандартів НАТО та міжнародних стандартів.
“Варто відзначити, що команда Мінекономіки вперше в історії України забезпечила проведення Огляду оборонно-промислового комплексу України. Саме він має стати основою для програмних документів у сфері ОПК, адже дає комплексну оцінку готовності до задоволення потреб сектору безпеки і оборони в озброєнні, боєприпасах, військовій та спеціальній техніці”, – підкреслила заступниця Міністра Світлана Панаіотіді.
Мінекономіки організовує вивчення та поширення досвіду держав-членів Альянсу у сфері реформування оборонно-промислового комплексу. Окрім організації щорічного Семінарів з розвитку ОПК, у жовтні цього року було проведено Семінар для експертів українського оборонно-промислового комплексу, присвячений особливостям співпраці із Агенцією НАТО з підтримки та постачання. Семінар сприятиме підвищенню рівня поінформованості спільноти НАТО про потенціал ОПК України та збільшить шанси залучення вітчизняних підприємств до виконання контрактів для потреб Альянсу.
“Також за прикладом міжнародних практик підготовки transition books, Мінекономіки передали всі напрацювання у сфері реформування ОПК Міністерству з питань стратегічних галузей промисловості України, яке вже відповідає за формування воєнно-промислової політики”,– зазначила заступниця Міністра Світлана Панаіотіді під час заходу.
Віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина сьогодні взяла участь у публічній дискусії центру «Нова Європа» на тему: «Україна-НАТО. Партнерство розширених можливостей: що далі?».
«З часів Революції Гідності ми значно вдосконалили і розвинули наше співробітництво з НАТО, що врешті-решт і дозволило Україні отримати статус партнера з розширеними можливостями (EOP). Це має активізувати реформу сектору безпеки і оборони, розширення участі України в навчаннях і тренуваннях НАТО, взаємодію з Альянсом у всіх секторальних напрямках. Враховуючи те, що зараз формується нова стратегія НАТО на 10 років, Україна очікує побачити там перспективу отримання Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ)», - Ольга Стефанішина коротко окреслила значний поступ України у партнерстві з Північноатлантичним альянсом.
У своєму виступі Віце-прем'єр-міністр відзначила пріоритети України у євроатлантичній інтеграції та наголосила на необхідності проведення всіх внутрішніх трансформацій, які дозволять скористатися можливостями ЕОР в повній мірі та наближать отримання ПДЧ.
«Сьогодні ми вже започаткували велику роботу разом зі Службою безпеки України і Держспецзв'язку для переходу на стандарти НАТО в сфері закритих даних, інформаційних систем. Верховна Рада вже прийняла закони про оборонні закупівлі і розвідку. Наступні кроки - це ухвалення закону про Службу безпеки України і завершення роботи стосовно парламентського нагляду і контролю за сектором безпеки і оборони», - зазначила Ольга Стефанішина.
Розширення взаємодії з НАТО в рамках ЕОР. За останні чотири місяці Уряд вже напрацював пропозиції щодо змісту партнерства в рамках Комісії з питань координації євроатлантичної інтеграції, спрямував їх на розгляд Президенту. Після узгодження пропозицій Президентом, їх спрямують в штаб-квартиру НАТО та членам Альянсу на розгляд і напрацювання спільної програми.
«В рамках EOP Україна бачить свій вклад у посиленні стратегії безпеки в Чорноморському регіоні і боротьбу з гібридними загрозами. Зараз ми говоримо про створення Центру з питань стійкості як державного аналітичного центру, який акумулюватиме таку експертизу і напрацьовуватиме методології», - сказала Віцепрем’єр-міністр.
Матеріалізація «політики відкритих дверей» НАТО у стратегії НАТО 2030.
«Політика відкритих дверей» має реально відобразитися в стратегії НАТО 2030 і, зокрема, в рамках саміту країн НАТО в липні 2021 року. Очевидно, що нам необхідно також працювати над питанням нового підходу НАТО до політики взаємодії з країнами-партнерами «One partner - one plan (одна країна - план)». Це дозволить ефективніше систематизувати взаємодію з Альянсом в рамках спільних програм, різних проектів і трастових фондів», - додала Ольга Стефанішина.
Кабінет Міністрів України 30 вересня затвердив своїм розпорядженням план заходів на 2020 рік щодо реалізації Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2017-2020 роки. Проект плану розроблено Держкомтелерадіо спільно з Міністерством культури та інформаційної політики.
Метою заходів є підвищення рівня підтримки громадянами України державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції та рівня довіри до НАТО як до інституції, яка відіграє ключову роль у зміцненні міжнародної безпеки. Як зазначається у пояснювальній записці до проекту розпорядження, для України проблема забезпечення стабільного громадського консенсусу довкола стратегії євроатлантичної інтеграції є досить складною. Суспільна підтримка курсу на євроатлантичну інтеграцію є нестійкою через неналежний рівень поінформованості щодо НАТО. За такої ситуації масова суспільна свідомість є вразливою до різноманітних маніпуляцій, внутрішніх і зовнішніх впливів. Гострота проблеми зумовлює необхідність ефективного інформаційного супроводження курсу на інтеграцію України до НАТО.
Планом, зокрема, передбачено проведення інформаційно-роз’яснювальних кампаній про зміцнення обороноздатності України за підтримки НАТО, реформування сектору безпеки та оборони на прикладах впровадження стандартів та принципів НАТО, а також про невійськову співпрацю Україна-НАТО. Серед іншого для підвищення рівня розуміння та довіри з боку молоді до засад, принципів, політики та діяльності НАТО заплановано проведення низки тематичних заходів - лекцій, уроків, диспутів, конкурсів творчих робіт, інформаційних марафонів тощо.
Частина заходів розрахована на представників органів державної влади для покращення комунікації за напрямом «Євроатлантична інтеграція України» та для протидії дезінформації, спрямованої на дискредитацію НАТО та підрив національної безпеки.
Виконавцями заходів визначено центральні органи виконавчої влади, обласні, Київська міська держадміністрації у співпраці з громадськими організаціями.
Про можливості України в питаннях трансатлантичної безпеки та співробітництва, а також більше залучення партнерів НАТО до зміцнення безпеки Чорноморського регіону йшлося під час онлайн-форуму Центру аналізу європейської політики (CEPA) за участі Ольги Стефанішиної, Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України.
Віце-прем’єр-міністр нагадала, що окупація Криму Російською Федерацією призвела до втрати 70% морських активів України. За підтримки міжнародних партнерів Україна відновлює військово-морський флот, зокрема шляхом будівництва нових баз.
«Безпека в Чорному морі, Крим - це не лише питання національних інтересів України, а й питання безпеки всього регіону, що перебуває високо на порядку денному НАТО. За підтримки наших міжнародних партнерів ми працюємо над відновленням українського флоту, інвестуємо у посилення його спроможностей та потужності», - зазначила Ольга Стефанішина.
Віце-прем'єр-міністр нагадала, що цьогоріч у липні в Україні відбулися морські тренування Sea Breeze-2020, де 26 кораблів та 19 літаків від 8 союзників та партнерів (Болгарії, Грузії, Норвегії, Румунії, Іспанії, Туреччини, України та США) провели навчання з протиповітряної оборони, протичовнової війни, контролю над ушкодженнями та пошуку та порятунку.
«Спільні навчання з країнами-членами НАТО – це потужний сигнал, що попри такі світові виклики, як коронакриза, наші партнери стоять пліч-о-пліч з українськими військовими у протистоянні щоденним загрозам безпеці Чорноморського регіону, – зазначила Ольга Стефанішина. – Завдяки статусу партнера розширених можливостей НАТО Україна зможе відігравати активнішу роль у формуванні безпеки регіону Чорного моря, ділитися нашим унікальним досвідом протистояння гібридним загрозам».
За словами Віце-прем'єр-міністра, Sea Breeze-2020 сприяв підвищенню готовності та поліпшенню сумісності Збройних сил України та країн-членів НАТО. Ольга Стефанішина також закликала збільшити присутність партнерів у Чорному морі та участь України у безпекових заходах країн-членів НАТО.
Європейська та євроатлантична інтеграція є пріоритетом національної безпеки та інтересів України. Про це йдеться у Стратегії національної безпеки України, яку було затверджено указом Президента 14 вересня.
«Стратегія національної безпеки, чітко визначаючи національні безпекові пріоритети, є основою для всіх реформ у секторі безпеки та оборони. Вона враховує усі можливі глобальні ризики – від зовнішньої агресії до зміни клімату та пандемії. Саме тому важливо, що поряд з впровадженням Річних національних програм під егідою Комісії Україна - НАТО пріоритетність також надається повному виконанню Угоди про асоціацію з ЄС. Ця стратегія надсилає чіткий сигнал усім державним органам влади, що маємо максимально прискорити впровадження реформ для досягнення необхідних критеріїв членства в ЄС та НАТО», – пояснила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.
Для зміцнення особливого партнерства з НАТО та набуття повноправного членства в Альянсі Україна планує:
- у максимально стислі строки досягти достатньої взаємосумісності Збройних Сил України та сектору безпеки і оборони зі структурами держав Альянсу;
- суттєво активізувати реформи, які необхідно впровадити для досягнення відповідності критеріям членства в НАТО у рамках імплементації Річних національних програм під егідою Комісії Україна – НАТО;
- отримати запрошення та приєднатися до Плану дій щодо членства в НАТО.
Довідково
14 вересня 2020 року Президент України Володимир Зеленський підписав Указ «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України», яким вводиться у дію рішення РНБО «Про Стратегію національної безпеки України» та затверджується відповідна Стратегія.
Статус Партнера розширених можливостей НАТО, який Україна отримала 12 червня, не може загальмувати рух України до отримання Плану дій щодо членства у НАТО та безпосереднього членства в Альянсі. Про це повідомила Ольга Стефанішина, Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, під час інтерв’ю «Європейській правді».
«Я хочу, щоб за цей рік ми зробили аудит ефективності виконання Річної національної програми, в рамках Комісії Україна-НАТО, вималювали "камені спотикання" на цьому напрямку і вже з наступного року планували наш рух», – зазначила Ольга Стефанішина.
Віце-прем’єр-міністр назвала кроки, які дозволять провести реформи, необхідні для досягнення критеріїв членства у НАТО, у тому числі щодо посилення демократії та верховенства права, які передбачають зміну парадигми діяльності спеціальних служб та правоохоронних органів в Україні.
«Наявність програми і координаційного механізму підводить нас до спільного розуміння того, що з часом ці реформи мають бути впроваджені», – розповіла Ольга Стефанішина.
За словами Віце-прем'єр-міністра, наразі НАТО очікує від України ухвалення п’яти основоположних законів. Серед них – закон про парламентський нагляд за діяльністю спецслужб та правоохоронних органів, про реформування СБУ, закон про розвідку, про оборонні закупівлі і закон про державну таємницю, який наразі знаходиться в роботі.