9 вересня відбулось чергове засідання Комісії з питань координації євроатлантичної інтеграції України під головуванням Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної.

У ході засідання було обговорено стан виконання рішення РНБО про невідкладні заходи щодо поглиблення інтеграції України до НАТО від 4 червня, реалізацію Річної національної програми під егідою Комісії Україна-НАТО (РНП) на 2021 рік та підготовку проекту РНП на 2022 рік, проведення дослідження з оцінки гендерного впливу у секторі безпеки та оборони України, а також інші питання.

“Річні національні програми, які за формою та, головне, змістом максимально наближені до Плану дій щодо членства в НАТО, залишаються нашою дорожньою картою реформ, за якою Україна рухається до майбутнього членства в Альянсі. Завдяки злагодженій роботі державних структур, ми сьогодні маємо гарний показник щодо реалізації завдань з Річної національної програми. РНП-2021 успішно виконується”, - сказала Ольга Стефанішина.

Віце-прем'єр-міністр також зазначила, що важливе значення у тісній співпраці України з Альянсом має реалізація переваг, які відкриває Програма НАТО з розширених можливостей.

“Україна сформувала дорожню карту участі у Програмі, яка зараз знаходиться на розгляді у штаб-квартирі Альянсу. Ці питання стосуються різних аспектів, зокрема участі українських військових у навчаннях НАТО в рамках статті 5-ої Вашингтонського договору “Колективна оборона”, можливостей щодо обміну закритою інформацією з країнами НАТО, призначення представників з України до командних структур НАТО та інше”, - зазначила Ольга Стефанішина.

Під час засідання Комісії було обговорено проміжні результати роботи з налагодження обміну інформацією з обмеженим доступом в електронному вигляді між державними органами України та відповідними інституціями НАТО.

Віце-прем'єр-міністр також акцентувала увагу на важливості запуску процесу оборонних закупівель відповідно до нового закону “Про оборонні закупівлі”.

Під час засідання Комісії також було зосереджено на питаннях проведення гендерної оцінки у секторі оборони і безпеки.

Крім того, було обговорено питання проведення в Україні у 2021 році національних змагань з кіберзахисту, а також змагань НАТО TIDE Hackaton (Technology for Information, Decision and Execution) у 2022 році.

“Такі змагання мають важливе значення для оборонного потенціалу країни. Вони допомагають налагодити взаємодію між працівниками оборонно-безпекового сектору та ІТ-експертами для вирішення спільних завдань сектору безпеки та оборони”, - пояснила Ольга Стефанішина.

Водночас, Північноатлантичний Альянс вже ухвалив позитивне рішення щодо проведення у 2022 році міжнародних змагань “TIDE Hackathon” в Україні.

“Це потужний політичний сигнал від НАТО, оскільки на теперішній час жодна країна, яка не є членом Альянсу, не виступала у ролі приймаючої країни для проведення подібних змагань для фахівців з програмування”, - сказала Ольга Стефанішина.

Наступне засідання Комісії з питань координації євроатлантичної інтеграції України під головуванням Ольги Стефанішиної відбудеться у жовтні цього року і буде присвячено обговоренню широкого кола питань взаємодії з НАТО з безпекових та оборонних питань.

Джерело

Україна працює над розбудовою консенсусу в НАТО щодо ПДЧ. Про це сказала Ольга Стефанішина, Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, під час онлайн-зустрічі з Венді Мортон, Міністром Великої Британії з питань Європейського сусідства та Америки.

«Україна працює над розбудовою консенсусу в Альянсі щодо надання нашій країні Плану дій щодо членства у НАТО і нам дуже важливо відчувати підтримку партнерів у цьому процесі. Сьогодні довкола євроатлантичної інтеграції України об’єднані зусилля Президента, Уряду та Парламенту, що дозволяє проводити складні реформи у секторі безпеки та оборони, впроваджувати стандарти НАТО та працювати над реалізацією програми Розширених можливостей НАТО», – сказала Ольга Стефанішина.

Віце-прем’єр-міністр зазначила, що комюніке за підсумками Саміту НАТО у 2021 році, в якому підтверджується, що Україна стане членом НАТО, було важливим документом, який прокладає шлях до формування стратегічної ясності щодо членства України в Альянсі. Ольга Стефанішина також подякувала Венді Мортон за підтримку Великою Британією євроатлантичного курсу України.

Водночас, Віце-прем’єр-міністр звернула увагу на небезпеку зі сторони Росії, яка розбудовує військову інфраструктуру у Чорноморському регіоні та продовжує мілітаризацію тимчасово окупованого Криму.

Ольга Стефанішина зазначила, що Україна підтримує розширення присутності НАТО у регіоні Чорного моря: «Посилення співпраці між Україною та НАТО, спільні тренування на суші та у морі, а також розвиток протидії гібридним загрозам сприятиме посиленню східного флангу НАТО».

Віце-прем’єр-міністр також звернула увагу на амбітний порядок денний реформ, який сьогодні впроваджується в Україні на шляху євроатлантичної інтеграції. Зокрема, Верховна Рада ухвалила закон, що прокладає шлях до корпоратизації оборонно-промислового комплексу України; продовжується робота над реалізацією закону щодо оборонних закупівель; очікується ухвалення у другому читанні законопроекту про реформу Служби безпеки України тощо.  

Ольга Стефанішина та Венді Мортон також обговорили роботу над реалізацією Паризької кліматичної угоди.

Джерело

16 червня Кабінет Міністрів затвердив План заходів з виконання Річної національної програми під егідою Комісії Україна-НАТО на 2021 рік та показники ефективності її виконання.

План заходів містить конкретні кроки, необхідні для продовження реформ з метою забезпечення реалізації курсу України на євроатлантичну інтеграцію України, що є одним зі стратегічних пріоритетів України.

«Наші Річні національні програми розроблені таким чином, щоб поступово наблизити  Україну  до критеріїв членства в НАТО – політичних, економічних, правових і військових. Цими днями на Саміті НАТО-2021 країни Альянсу підтвердили, що Україна стане членом НАТО і План дій щодо членства (ПДЧ) буде невід’ємною частиною цього процесу, а Річні національні програми однозначно названі інструментом для просування реформ, які наближують Україну до НАТО», – сказала Ольга Стефанішина.

Віце-прем’єр-міністр зазначила, що за останні кілька років Україна системно рухається у напрямку гармонізації свого законодавства з міжнародними практиками, а реалізовний пакет реформ вже дозволяє говорити про готовність України до отримання ПДЧ: «Одночасно ми виконуємо Угоду про асоціацію з ЄС, що також наближає нас до рівня відповідності політичним, економічним, правовим критеріям членства в НАТО».

За словами Ольги Стефанішиної, Україна також працює над національною системою переходу на стандарти НАТО для досягнення взаємосумісності Збройних Сил України з військами країн-членів НАТО.

Довідково

План заходів з виконання Річної національної програми під егідою Комісії Україна-НАТО на 2021 рік гармонізований з основними стратегічними документами України, у тому числі законом України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», законом «Про національну безпеку України», Указом Президента України від 14 вересня 2020 року №392 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 вересня 2020 року «Про Стратегію національної безпеки України», Указом Президента України від 20 квітня 2019 року №155 «Питання європейської та євроатлантичної інтеграції» та іншими.

Джерело

Активізація політики відкритих дверей стане важливим сигналом, який стимулюватиме впровадження складного порядку денного реформ, над яким сьогодні працює Україна. Водночас Україна та НАТО мають діяти спільно для побудови колективної стійкості щодо гібридних загроз. Про це сказала Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина під час Брюссельського Форуму, що відбувається на полях Саміту НАТО.

«Співпраця України та Альянсу є ефективною відповіддю на радикальні зміни у глобальному безпековому ландшафті. Маємо спільно діяти для протидії загрозам нового покоління та скоординовано працювати для посилення стійкості країн-членів Альянсу і його партнерів. Сьогодні НАТО вже підтримує зусилля України у посиленні стійкості до гібридних загроз, зокрема через взаємодію у рамках Платформи Україна – НАТО з вивчення досвіду протидії гібридній війні», – сказала Ольга Стефанішина.

Віцепрем’єр-міністр зазначила, що Україна та НАТО готуються до проведення спільних навчань «Непорушна стійкість – 2021» (Coherent Resilience 2021). Така співпраця є прикладом практичної взаємодії та внеску України у розбудову колективної стійкості союзників та трансатлантичної безпеки.

За словами Ольги Стефанішиної, Україна прагне сформувати разом із союзниками майбутню архітектуру європейської та євроатлантичної безпеки.

«Ми прагнемо активізувати співпрацю з НАТО в Чорноморському регіоні і закликаємо союзників пріоритезувати це питання. Сьогодні безпека Чорного моря стає дедалі більш важливою, тому  необхідно розробити чітку стратегію щодо цього регіону і він має бути важливою частиною процесу НАТО-2030» – сказала Віцепрем’єр-міністр.

Ольга Стефанішина зауважила, що наразі НАТО та весь демократичний світ знаходяться на роздоріжжі, коли вирішується майбутнє Альянсу: «Зараз наші союзники шукають відповіді – як зміцнити єдність Альянсу та посилити колективну оборону. Дуже важливо, аби партнери Альянсу та особливо ті, які прагнуть вступити до НАТО (як Україна), були частиною цієї відповіді».

Віцепрем’єр-міністр підкреслила, що Росія має геополітичний план щодо всього регіону та за його межами, який вона систематично реалізує з 1991 року. «Сьогодні на пострадянському просторі загострилася боротьба між демократичною та авторитарною системами  цінностей. Результат цього протистояння матиме вирішальне значення для міжнародної безпеки», - підкреслила Ольга Стефанішина.

Джерело

Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина анонсувала запуск національної системи переходу на стандарти НАТО на онлайн-презентації дослідження аналітичного Центру «Нова Європа» про стан впровадження стандартів НАТО в Україні.

«Зараз готується спеціальне рішення РНБО стосовно визначення ключових внутрішніх заходів, необхідних для прискорення вступу України до НАТО. Одним з його ключових елементів стане формування національної системи переходу на стандарти НАТО», – зазначила Віце-прем’єр-міністр.

Національна система переходу на стандарти Північноатлантичного Альянсу має на меті забезпечити системність та планомірність роботи різних органів у напрямку адаптації до стандартів НАТО. Йдеться про об’єднання у єдину систему як трансформації у Збройних Силах, так і у всьому секторі безпеки і оборони, зокрема захист інформації з обмеженим доступом, питання функціонування спецслужб.

Перехід на стандарти НАТО дозволить досягти: 

• оперативної взаємосумісності Збройних Сил України з арміями держав-членів НАТО для спільних дій під час операцій з врегулювання криз, у складі Сил Реагування НАТО та багатонаціональних навчань;
• функціональної взаємосумісності, зокрема в сферах оборонного планування, управління оборонними ресурсами, управління кадрами, адміністративної діяльності.

У дослідженні ЦНЄ зазначено, що станом на січень 2021 року Україна впровадила 292 або ж близько 19% угод із стандартизації та керівних документів Альянсу. При цьому третину з них - близько 100 - запроваджено за останні півтора роки.

«Та динаміка, яку ми вже демонструємо в трансформації сектору безпеки і оборони і впровадженні стандартів НАТО у Збройних Силах за останні півтора роки, дозволяє нам ставити перед собою амбітні цілі на євроатлантичному напрямку», – додала Ольга Стефанішина.

У той же час Віце-прем’єр-міністр підкреслила, що окрім переходу сектору безпеки і оборони на стандарти НАТО, ведеться активна робота щодо впровадження в Україні принципів і політик Альянсу:

«До прикладу, ми працюємо над розбудовою національної системи стійкості, вже ухваливши Концепцію забезпечення національної стійкості на останньому засіданні Комісії з питань координації євроатлантичної інтеграції. Системний перехід України на стандарти, принципи і політики НАТО є одним з першочергових пріоритетів Уряду».

Довідково

Існує близько 2 000 стандартів НАТО з військової взаємосумісності, які зафіксовані у близько 1 200 угодах зі стандартизації та керівних документах Альянсу. Перехід на стандарти НАТО для кожної держави-члена НАТО є добровільним в залежності від їхньої доцільності для кожної окремої країни.

Джерело

26 березня відбулось засідання Комісії з питань координації євроатлантичної інтеграції України під головуванням Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної.

«Кожне наше засідання має надзвичайно насичений порядок денний. Скоординовані і ефективні  дії всіх органів влади, залучених до інтеграції України до НАТО, справді додають аргументів для переговорного процесу з нашими партнерами. Маємо зробити багато внутрішніх кроків і для максимального використання статусу Партнера НАТО з розширеними можливостями, і для відображення намірів України в новій Стратегії НАТО 2030», – зазначила Ольга Стефанішина.

На засіданні Комісії говорили про:

• розроблення і виконання Річних національних програм під егідою Комісії Україна – НАТО (РНП): останні кроки для затвердження проекту РНП-2021 і початок розроблення проекту РНП-2022;
• перебіг взаємодії України з НАТО у рамках Програми розширених можливостей;
• механізми збільшення команд євроатлантистів у державних органах;
• професійне навчання та підвищення кваліфікації держслужбовців у сфері євроатлантичної інтеграції; 
• інтеграцію політики рівних прав і можливостей жінок і чоловіків в систему підготовки фахівців для сектору безпеки і оборони.

 Члени Комісії ухвалили низку документів:

• структуру проекту РНП-2022; 
• методичні рекомендацій про розроблення, моніторинг та оцінювання результатів виконання РНП;  
• типове положення про відповідальний структурний підрозділ з питань євроатлантичної інтеграції України; 
• методичні рекомендації про щорічне визначення потреб державних органів у фахівцях з євроатлантичної інтеграції україни та їх професійному навчанні;
• концепцію загальної професійної (сертифікатної) програми підвищення кваліфікації «Євроатлантична інтеграція України»;
• концепцію загальної короткострокової програми  підвищення кваліфікації «Розроблення, моніторинг та оцінювання результатів виконання Річних національних програм під егідою Комісії Україна – НАТО»);
• концепцію забезпечення національної стійкості.

За результатами засідання прийнято рішення розпочати підготовку проекту Річної національної програми під егідою Комісії Україна-НАТО на 2022 рік, а також двох навчальних програм для державних службовців: про НАТО та євроатлантичну інтеграцію України, а також про розроблення, моніторинг та оцінювання результатів виконання РНП.

Джерело

Проєкт складається із серії відеороликів про співпрацю між нашою країною та НАТО, зокрема про внесок України у зміцнення євроатлантичної безпеки.

«Синергія - це не просто гарне слово. Це практична необхідність, оскільки разом ми набагато сильніші, ніж просто сума наших зусиль. Я впевнений, що разом Україна і НАТО зможуть подолати будь-який виклик, з яким можемо зіткнутися в майбутньому», - зазначив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

Перший відеоролик проєкту присвячений зусиллям України та НАТО у боротьбі з пандемією COVID-19. Про взаємодію і конкретні кроки говоритимуть міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба та директорка Центру інформації та документації НАТО в Україні Вінета Кляйне.

Відео транслюватимуться на офіційних онлайн-ресурсах МЗС та закордонних дипломатичних установ України.

https://fb.watch/3Iy1XogAPk/

https://youtu.be/ve3Dsn_auek

https://youtu.be/GeUcW936_2o

Джерело

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у межах робочого візиту до Брюсселя (Королівство Бельгія) 9 лютого провів зустріч із Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, під час якої обговорив подальші кроки України на шляху євроатлантичної інтеграції.

Денис Шмигаль наголосив, що мета України — членство в НАТО, й Уряд України готовий зробити все можливе для досягнення цієї мети.

«Ми впроваджуємо структурні реформи, активно модернізуємо сектор безпеки й оборони, посилюємо верховенство права і викорінюємо корупцію. Боротьба з корупцією та судова реформа є першочерговим пріоритетом», — підкреслив очільник Уряду.

Прем’єр-міністр зауважив, що Уряд має намір посилити роботу з відкритості та прозорості у сфері оборонної промисловості та буде заохочувати підприємства до співпраці з електронною системою  публічних закупівель «Prozorro».

За словами Глави Уряду, цього року також планується схвалення міжвідомчого механізму видачі українським підприємствам Декларації доброчесності (Declaration of Eligibility), що дозволить їм пропонувати та реалізовувати свої товари й послуги в межах Агенції НАТО з підтримки та постачання через Перелік постачальників оборонної продукції (Source File).

Прем’єр-міністр запевнив Генерального секретаря НАТО, що Президент, Уряд та Парламент України із залученням громадянського суспільства активно взаємодіють для реалізації євроатлантичного порядку денного.

Одним із результатів такої взаємодії, як відзначив Денис Шмигаль, стало ухвалення Законів України «Про оборонні закупівлі» та «Про розвідку», що надало суттєвого поштовху практичному співробітництву України з НАТО.

«Важливим та ефективним інструментом реалізації реформ є Річна національна програма, яка є дорожньою картою реалізації євроатлантичних прагнень України. Підготовка програми на 2021 рік перебуває на завершальній стадії. Документ, підготовлений із залучення понад 100 органів державної влади та схвалений на засіданні Уряду», — зауважив Прем’єр-міністр.

Як підкреслив Глава Уряду, визнання України у червні 2020 року Партнером із Розширеними Можливостями є важливим етапом реалізації євроінтеграційних прагнень України.

«Програма розширених можливостей має стати ефективним інструментом практичного зближення України з НАТО, переведення Збройних Сил на стандарти Альянсу, зміцнення східного флангу НАТО, покращення безпеки шляхом збільшення присутності НАТО у регіоні Чорного моря», — наголосив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр подякував Єнсу Столтенбергу й експертам НАТО за врахування безпекових занепокоєнь України в аналітичному процесі з розроблення концепції реформування Північноатлантичного Альянсу та його майбутнього розвитку після 2030 року (NATO Reflection process 2030).

Денис Шмигаль також висловив вдячність НАТО за зацікавленість і підтримку ініціативи України із заснування «Кримської платформи» та запросив Єнса Столтенберга особисто взяти участь у проведені установчого саміту Платформи у серпні 2021 року.

Єнс Столтенберг у свою чергу підкреслив, що двері НАТО відчинені й Альянс повністю підтримує євроатлантичні прагнення України.

Джерело