Не дивлячись на війну, сфера зовнішньоекономічних відносин активно розвивається. Для багатьох підприємців експорт власних товарів та послуг є виходом з ситуації, що склалася, та є ефективним способом поліпшення власної платоспроможності. Важливо зазначити, що країни ЄС та Північної Америки створили певні передумови для підтримання українського експорту. За останній час суттєво збільшився експорт ЗЕД-послуг у сфері IT (зростання становить 27 %).
Не менш важливим напрямком також є імпорт товарів та послуг з-за кордону, адже в умовах війни наша економіка потребує суттєвої зовнішньої підтримки. Враховуючи безумовне майбутнє відновлення української держави імпорт послуг, в тому числі у сфері перевезення вантажів, проведення ремонтних робіт та будівництва, становитиме важливий сегмент зовнішньоекономічних відносин.
Перш за все, важливо пам'ятати, що зовнішньоекономічні відносини починаються з укладання зовнішньоекономічного контракту. На ринку існують його різноманітні форми - усна або письмова, форма електронного документа, інвойса або виставленого рахунку на оплату. На відміну від вітчизняних суб'єктів господарювання іноземні бізнес-структури йдуть шляхом спрощення форми та часто замість складних контрактів використовують інвойси. У багатьох випадках контракти іноземних партнерів замість печатки містять тільки підпис керівника або уповноваженої особи, оскільки у сучасних умовах за кордоном печатку майже не використовують, а весь документообіг є інформатизованим.
У відповідності до ч. 2 ст. 6 Закону України від 16.04.1991 р. №959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» із змінами та доповненнями (далі - Закон №959), у разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги.
Таким чином, саме для експорту (а не для імпорту) транспортних послуг встановлено обов'язкову письмову форму зовнішньоекономічного контракту у формі окремого документа.
У інших випадках допускається спрощена форма укладення ЗЕД-контракту, що, в цілому, відповідає потребам динамічного розвитку постіндустріального суспільства.
При цьому, виникає питання який все ж таки документ підтверджує реальність експорту чи імпорту послуги. За загальним правилом - це акт прийому-передачі наданих послуг. Але де гарантія того, що, наприклад, імпорт послуги був реальним, а існує не просто факт виведення грошових коштів за кордон?
Таким чином, судова практика формує підхід, відповідно до якого важливо звертати увагу на формування первинних бухгалтерських документів, що підтверджують реальність та достовірність господарської операції.
Крім цього, максимально деталізованим має бути цільове призначення платіжного доручення. Тому варто у платіжному дорученні обов'язково вказувати реквізити договору з надання послуг та рахунку на оплату.
Банки для здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків мають право в разі переказу резидентом коштів на користь нерезидента, надходження від нерезидента коштів на користь резидента, вимагати від останнього (залежно від виду операції) оригінали або копії договору з нерезидентом, актів, рахунків (інвойсів) або інших документів, що підтверджують здійснення експорту (імпорту) товарів та інших документів, необхідних банку для здійснення валютного нагляду за своєчасністю розрахунків за експорт, імпорт товарів чи послуг його клієнтів.
Банк самостійно приймає рішення про необхідність подання резидентами документів, пов'язаних зі здійсненням операції з експорту, імпорту товарів, а також перелік таких документів за відповідною операцією з експорту/імпорту товару, для здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків.
Щодо валютного контролю під час здійснення експортно-імпортних операцій у сфері надання послуг.
Банк згідно з Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за операцією резидента з надання послуг, якщо розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від надання нерезиденту послуги на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією.
На операції з експорту послуг (крім страхових і транспортних), об'єктів права інтелектуальної власності граничні строки валютного контролю не поширюються (з 01.03.2017 року). Проте варто пам'ятати, що це не стосується робіт!
При цьому, вказана Інструкція прямо не передбачає здійснення валютного контролю у разі імпорту послуг. Але вже у ч. 4 п. 8 цієї Інструкції вказано наступне: банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі імпорту послуг - після пред'явлення резидентом акта, рахунку (інвойсу) або іншого документа, який згідно з умовами договору засвідчує надання послуг.
Таким чином, валютний контроль при імпорті послуги діє та зберігає свою дію до моменту фактичного надання послуги та пред'явлення до банківської установи акту або іншого документа, що засвідчує надання послуги.