Україна вже ухвалила рішення розбудовувати діалог щодо Європейського зеленого курсу та долучатись до розробки його політик. Адже Зелений курс має кроссекторальний вимір, тобто стосується не лише екології та кліматичних амбіцій, а також нових умов доступу до європейського ринку, нової системи технічного регулювання та стандартів.
На цьому наголосила Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина під час слухань у Комітеті Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування.
«Україна не може стояти осторонь Європейського зеленого курсу, оскільки її метою є синхронізація національного законодавства з європейським та участь у процесі формування політики ЄС. Це важливо не лише для того, щоб мінімізувати загрози від нових бар’єрів у торгівлі, але також, щоб використати всі можливості нової економічної та екологічної парадигми, які може отримати Україна, як найбільша країна-сусідка Євросоюзу», – сказала Ольга Стефанішина.
Урядовиця також зазначила, що разом із прагненням досягти цілі кліматично нейтрального європейського континенту, Україна потужно та системно просуває свої національні інтереси. Наразі ведуться перемовини щодо не застосування вуглецевого регулювання імпорту, запуску «промислового безвізу» та лібералізації преференційного режиму торгівлі. Зі свого боку, Україна вже робить внесок у реалізацію Європейського зеленого курсу через ухвалення закону про внутрішній водний транспорт та просування законопроєкту про управління відходами.
«Це законодавство базується на кращому європейському регулюванні, тому його ухвалення й імплементація є внеском України у боротьбу зі зміною клімату і ефективне управління відходами», – сказала Ольга Стефанішина.
За словами Віцепрем’єрки, сьогодні у діалозі з ЄС велика увага відводиться справедливій трансформації вугільних регіонів, енергоефективності та питанню амбітності нашого Національно визначеного внеску щодо скорочення викидів.
«У нашому діалозі має бути баланс і рівноправність, тому говорячи про Національно визначений внесок, оновлення додатків до Угоди про асоціацію або нові зобов’язання з адаптації законодавства ми маємо шукати компроміс щодо часових рамок та доступного фінансування. Такі питання потребують якісно іншого рівня планування з боку держави», – зазначила Віцепрем'єрка.
Ольга Стефанішина також підкреслила, що зміна клімату і зелена трансформація вже перетворились у питання національної безпеки і стали частиною євроатлантичної інтеграції. «Усі мої діалоги на рівні Генерального секретаря НАТО або його заступників включають питання клімату, поряд з національною безпекою та військовою взаємосумісністю».