Україна та Євросоюз на початку жовтня домовилися оновити Угоду про Асоціацію та зону вільної торгівлі. Як можуть змінитися умови постачання українських товарів на європейський ринок та коли ЄС повноцінно відкриє кордони для українських туристів — в ексклюзивному інтерв’ю Суспільному розповіла віцепрем’єрка з питань європейської і євроатлантичної інтеграції. Ольга Стефанішина.
- На початку місяця у Брюсселі відбувся саміт Україна - ЄС, під час якого домовилися оновити Угоду про Асоціацію. Коли можуть відбутися перші консультації між Україною і Євросоюзом?
Буде не один раунд переговорів. Рішення приймаються відповідними органами в рамках угоди. Вони не потребують ратифікації ні нашим парламентом, ні європейським. Це і питання транзиту, і логістики, додаткових дозволів, сертифікації.
Перший етап після політичної домовленості — визначення структурних питань, пов’язаних з виконанням угоди. І один з таких елементів — модернізація угоди в контексті руху в напрямку "зеленої" економіки.
Далі найцікавіша частина – переговори. І можна буде приступати до конкретних пропозицій і протягом року відповідні рішення спостерігати з обох сторін.
Перші консультації відбудуться вже наступного тижня. Ми визначимо елементи подальшого діалогу: на якому рівні він буде відбуватися, з яких частин буде складатися, якого результату ми досягаємо до грудня цього року. І, відповідно, хто буде лідером цього процесу з європейського боку.
- За якими напрямкам Україна пропонує оновити Угоду про Асоціацію?
Перше — це оновлення додатків до Угоди в контексті доступу на ринки Європейського Союзу. Другий елемент — оновлення умов торгівлі. Це перегляд митних ставок, збільшення або скасування квот. Зона вільної торгівлі фактично створила нові ринки продукції в Україні. Це мед, томати, горіхи.
Продукція металургійного комплексу — тут складна ситуація. Але ми готові в рамках цього оновлення просувати інтереси національних компаній і збільшувати або робити можливим, щоб їм був доступ на ринок ЄС. Плюс, зокрема, кластер нашого діалогу з бізнесом. Останні два місяці — це ухил на малий і середній бізнес, створення сприятливих умов для малої торгівлі.
- По цих товарних групах, про які ви сказали, мова йде про повне зняття квот чи обмеження?
Залежить від груп. Тому що це більш ніж кілька тисяч найменувань продукції: від сировинної до готової. Тому по деяких продуктах, які традиційно вже зайняли нішу на європейському ринку, можна говорити взагалі про скасування квот. Але, знову ж таки, це двосторонній переговорний процес. В кінці ми будемо розуміти, який результат: чи скасування квот чи, можливо, їх збільшення.
- Чи є приблизна дата, коли додатки до Угоди про Асоціацію та зону вільної торгівлі оновлять?
Багато залежить від того, як ми налагодимо процес оновлення. Тому що, наприклад, додаток по електронних комунікаціях, ми очікуємо, що буде оновлений в ході засідання Ради асоціації або на полях цього засідання. Фактично, і Україна, і ЄС є довго в цих консультаціях і швидкість такого оновлення залежить не від процедурних моментів, а від того, як буде налагоджений процес.
- Мова йде про перспективу про один чи кілька років?
Я впевнена, що протягом 2021 року буде вже кілька важливих рішень.
- Стосовно перегляду Угоди?
Так.
- Коли може бути підписана угода про "промисловий безвіз"?
Простий приклад: одна компанія виграла тендер в одній з країн ЄС на виробництво комунального транспорту і постачання трамваїв на європейський ринок. Це супер перемога. Але кожен з елементів продукції підлягає сертифікації. Виробляючи продукцію тут, компанія проходить сертифікацію через українські інституції. А виходячи на ринок Європейського Союзу, такої сертифікації вимагають і європейські інституції. І це достатньо тривалий процес.
А якби така угода існувала, це б означало, що ця компанія відповідає вимогам ЄС. І тоді неважливо, куди продаються українські трамваї: з Одеси в Житомир чи з Одеси в Копенгаген.
Фактично перший тиждень, як працює місія Європейського Союзу по оцінці законодавства. І після її завершення почнеться найскладніша частина діалогу — оцінка наших інституцій. Перш за все, це державна служба захисту прав споживачів, це всі органи, які здійснюють ринковий нагляд. Після цього зможемо говорити про підписання угоди.
- У якій перспективі Україна може підписати таку угоду?
У нас близько 20 державних інституцій, які здійснюють ринковий нагляд. Протягом десяти років ми приймали законодавство, яке дозволило нам запросити сюди місію. Оцінка в Україні означає, що оцінюється весь масив законодавства, робота всіх 20 інституцій не лише в Києві, а й в регіонах. Це процес як мінімум на рік.
- Коли може бути відновлений повноцінний безвіз для громадян України?
Є такі опорні точки, від яких ми можемо брати відлік. Думаю, перший етап розблокування може бути в контексті рішення по вакцинації. Другий орієнтир — це відслідковування статистики, коли в Україні і Європейському Союзі захворюваність на коронавірус піде на спад. Другий квартал 2021 року — тоді можна говорити про більшу лібералізацію.
- Яких ще кроків має вжити Україна, щоб отримати 1,2 мільярда євро макрофінансової допомоги від Європейського Союзу?
Ми підписали Меморандум з Європейською комісією. Перший транш вже може бути виділений, але Меморандум передбачає одну суттєву умову, що Європейська комісія приймає рішення про його перерахування після отримання позитивного рішення Міжнародного валютного фонду по нашому Меморандуму з МВФ. Поки що ці консультації тривають. Їх завершення відкриє шлях до отримання траншу.
- За підсумками саміту Україна та ЄС сторони домовилися про започаткування формату кібердіалогів. Як буде відбуватися співпраця?
Це питання в нашому діалозі з ЄС ототожнюється з нашою інтеграцією до єдиного цифрового ринку Європейського Союзу. Ми вже ухвалили законодавство, рухаємося далі по створенню відповідного регулятора. Європейський Союз запросив Україну долучитись до платформи для обміну даними стосовно кібербезпеки.
Першим елементом в рамках такого діалогу є долучення України до інструменту з кібербезпеки — опитувальнику, де країна надає інформацію про свої процедури, дані, які можна дати стосовно захисту критичної інфраструктури. Відповідно, формується пул аналітиків на всьому континенті. Нас туди вже запросили. Після цього ми починаємо діалог на вищому рівні стосовно обміну даними. Перший відбудеться в межах 2021 року.
- Чому під час саміту не підписали договір про спільний авіаційний простір і коли може запрацювати угода про "відкрите" небо?
Ми запропонували юридичну формулу, за умови дотримання якої можна було підписати угоду вже в ході саміту. Але це серйозне рішення і в Європейському Союзі вони ніколи не приймаються в один день. Я думаю, що нам просто неє вистачило часу його пропрацювати. На момент проведення саміту всі технічні консультації були проведені. І дата, яка була озвучена президентом Європейської Ради і президентом України в ході пресконференції — січень 2021 року — це вже реальна домовленість.
- На якому етапі підготовка дорожньої карти щодо участі України у Європейській "зеленій" угоді?
Ми очікуємо позицію Європейського Союзу по документу, який прем’єр-міністр направив в Європейську комісію. Він визначає принципи, на яких Україна готова долучатись. Але ми не забули нагадати європейській стороні, що Європейська "зелена" угода — це також торгова політика. Ми зв’язані торговою угодою і наполягаємо на тому, що Україна має враховуватись при ухваленні рішень в рамках "зеленої" угоди. Зараз на експертному рівні тривають консультації. І вже на Раді асоціації, я думаю, будуть заяви по Україні.
- Що ця "зелена" угода дає для пересічних громадян України?
Чиста вода, відсутність сміття на дорогах. Це можливості для розвитку бізнесу. Це важливі стимули для забезпечення прав громадян, безпеки їх доступу до екологічно чистої продукції.