Уряд створив міжвідомчу групу, що координуватиме подолання наслідків зміни клімату в рамках «Європейської зеленої угоди» (European Green Deal). Групу очолив Віце-прем'єр-міністр з європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба.
Положення про міжвідомчу робочу групу з питань координації подолання наслідків зміни клімату в рамках ініціативи Європейської комісії «Європейська зелена угода» та посадовий склад Кабінет Міністрів ухвалив 24 січня.
Європейська зелена угода – це магістральний напрям реформ Європейського Союзу на наступні десятиріччя. Йдеться про комплексні зміни в економіці, енергетиці, транспорті, сільському господарстві, індустріальному виробництві та інших сферах.
«Україна має долучитися до формування «Європейської зеленої угоди» як повноцінний гравець і стати невід’ємною частиною європейської політики у цій сфері. Для українців це означатиме енергетичну безпеку, чисте довкілля, справедливу економіку та зрештою нижчі платіжки за енергію», – сказав Дмитро Кулеба.
За його словами, Україна має всі складові успіху для участі у «Європейській зеленій угоді»: динамічний ринок відновлюваної енергетики, інфраструктуру для транспортування альтернативних енергоносіїв, великі європейські амбіції нового уряду і готовність зробити їх дійсністю.
Міжвідомча група координуватиме процеси та рішення, що стосуються подолання наслідків зміни клімату та взаємодії України з Європейською комісією з цих питань. Серед основних завдань робочої групи:
- сприяння підготовці національного інтегрованого плану з енергетики та зміни клімату на 2021—2030 роки;
- забезпечення взаємодії та координації діяльності міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади для забезпечення поступового переходу до низьковуглецевого розвитку держави за умови економічної, енергетичної та екологічної безпеки і підвищення добробуту громадян;
- підготовка пропозицій та рекомендацій щодо механізмів, оптимальних шляхів розв’язання проблем та сприяння реалізації державної політики за такими напрямами:
- зменшення викидів парникових газів;
- розвиток сфери використання відновлювальних джерел енергії та альтернативних видів палива;
- розвиток транспортної інфраструктури щодо використання низьковуглецевих видів моторного палива, електричних, водневих автомобілів громадського та спеціального електротранспорту, створення мультимодальних транспортних сполучень та автоматизації руху, створення передумов смарт-мобільності;
- зменшення обсягів виробництва та споживання енергоємних продуктів;
- збереження об’єктів рослинного та тваринного світу, їх угруповань та комплексів, екосистем та складових елементів екомережі;
- запобігання та скорочення промислового забруднення;
- залучення «зелених» інвестицій та розроблення інвестиційних планів, спрямованих на їх реалізацію;
- сприяння виробництву товарів та продукції багаторазового використання, створення інноваційної екосистеми;
- застосування цифрових технологій, зокрема використання штучного інтелекту, хмарних технологій, інтернету речей, стандартів зв’язку, мобільних мереж, та їх впливу на довкілля з метою сприяння переходу до низьковуглецевого розвитку держави та зменшення ресурсоємності;
- запровадження екологічних стандартів будівництва та модернізації житлового та нежитлового фонду з огляду на енерго- та ресурсоефективність;
- сприяння підвищенню ресурсоефективності промисловості та переходу до низьковуглецевого циркулярного виробництва;
- запровадження політики запобігання недобросовісному екологічному маркуванню продукції, створення ринку вторинної сировини та побічних продуктів;
- удосконалення нормативно-правового регулювання з питань скорочення викидів вуглецю, подолання енергетичної бідності, а також інших питань, які виникають у сфері зміни клімату;
- підвищення ефективності діяльності центральних органів виконавчої влади у сфері подолання наслідків зміни клімату;
- розроблення наукової концепції, спрямованої на подолання наслідків змін клімату.
Українська сторона пропонує започаткувати кліматичний діалог високого рівня.