Прийнято в першому читанні проект Закону №4496, метою якого є спрощення процедури укладення зовнішньоекономічних договорів (контрактів), бухобліку та фінансової звітності, а також скасування валютного контролю для операцій з експорту послуг.
Проект закону передбачає, що експортери послуг зможуть укладати зовнішньоекономічні договори (контракти) не лише в письмовій формі, а і в електронній, а також шляхом прийняття публічної оферти, обміну електронними повідомленнями, або шляхом виставлення рахунку (інвойсу).
Крім того, законопроект закріплює заборону банкам вимагати переклад документів на українську мову, у разі якщо вони оформлені англійською.
Також, згідно із законопроектом рахунок (інвойс) визнаватиметься первинним документом, що має спростити процедури ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
Відповідно до запропонованих змін рахунок (інвойс) може бути підписаний за допомогою особистого підпису, аналогу власноручного підпису, електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
При цьому, необхідним буде лише підпис експортера. Згодою з обсягом і якістю наданих послуг визнаватиметься факт оплати нерезидентом виставленого рахунку.
Слід зазначити, що з прийняттям закону не тільки рахунок (інвойс) можна буде складати у електронній формі. Передбачається внести відповідні зміни до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність». Відповідно всі первинні та зведені облікові документи можна буде складати у паперовій або в електронній формі.
Натомість буде збільшено кількість обов'язкових реквизитів для первинних документів. Зокрема, одним з обов’язкових реквізитів первинних документів буде встановлено, крім особистого підпису, аналогу власноручного підпису, ще електронний підпис або електронний цифровий підпис, а також електронний підпис одноразовим ідентифікатором.
У разі прийняття цього законопроекту незначні недоліки в первинних документах, що містять відомості про господарську операцію, вже не будуть підставою для невизнання господарської операції. Але за умови, що вони не будуть перешкоджати можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містити відомості про: дату складання первинного документу, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.