З 1 січня 2016 року розпочинається тимчасове застосування положень Угоди про асоціацію між ЄС та Україною, якими створюється глибока та всеосяжна Зона вільної торгівлі (ГВЗВТ). Втім, українські виробники ще з квітня 2014-го мають змогу продавати свою продукцію на ринок ЄС на умовах ГВЗВТ в рамках наданих Євросоюзом автономних торговельних преференцій. З Нового року свій ринок почне відкривати Україна. Раніше чимало йшлося про потенційні ризики для того українського бізнесу внаслідок конкуренції з європейськими товарами і виробниками. З іншого боку виглядало, що відкриття українського ринку в рамках ГВЗВТ принесе переваги споживачам, адже на ринку збільшаться конкуренція, вибір, і це може призвести до зменшення цін.
Наскільки ці та інші ризики чи вигоди виглядають реальними зараз, напередодні набуття чинності положеннями про ГВЗВТ експерти розповіли.
Вероніка Мовчан, керівник Центру економічних досліджень Інституту економічних досліджень та політичних консультацій:
Я ніколи не вважала цілком обґрунтованими розмови про суттєві ризики для українських виробників внаслідок роботи глибокої і всеосяжної Зони вільної торгівлі з ЄС. По-перше, часу для підготовки було більше ніж достатньо, адже роботу над текстом Угоди про асоціацію було завершено ще 2011 року. По-друге, Україна і так відкрита для торгівлі країна, рівень ввізних мит досить низький. Початок роботи зони вільної торгівлі миттєво не усуне нетарифні бар’єри. Тобто, підстав говорити про різке відкриття кордону для європейських товарів немає. До того ж, значний бар’єр для імпорту створює девальвація гривні – імпортовані товари значно подорожчали, тоді як купівельна спроможність населення не зростає.
Що стосується очікуваних переваг для споживачів, або ж пересічних українців, то можливе збільшення асортименту товарів на українському ринку може призвести не стільки до зниження цін, як до гальмування інфляції. Для людей позитивний ефект може також полягати у розвитку економіки внаслідок роботи зони вільної торгівлі та, відповідно, пожвавленні підприємництва. Адже імплементація ГВЗВТ передбачає реформи та спрощення умов ведення бізнесу, що має позначитися на інвестиційному кліматі, призвести до появи нових виробництв і робочих місць, зростання конкуренції.
Уже зараз справи хоча й поволі, але змінюються на краще. Наприклад, в сфері тваринництва, доступ товарів якого на ринок ЄС був традиційно закритим, все більше українських підприємств вже можуть виходити на ринок ЄС. Переходять на виробництво продукції за технічними регламентами Євросоюзу підприємства нехарчової промисловості, з’являються закони, спрямовані на дерегуляцію бізнесу. Потрібен час для досягнення критичної маси реформ, потрібних для успішної реалізації ГВЗВТ, що дозволить повноцінно скористатись її перевагами. Поки що політика у нас залишається дуже нервовою та недостатньо передбачуваною.
Дмитро Луценко, експерт з питань технічного регулювання:
Неконкурентоспроможність українського бізнесу – це не більше, ніж міф. Більшість підприємств будуть здатні витримувати конкуренцію. Проблема в іншому – вони повинні перебудувати свої бізнесові операції. Добре освоїти маркетинг, щоб просувати свій продукт і бренд. Ретельніше ставитися до документації. Тобто, бізнес до ГВЗВТ загалом готовий, але треба знати європейські правила і практики. Не лише законодавство, але й нюанси процесу. І вміти застосовувати ці знання на практиці.
Щодо зменшення цін на внутрішньому українському ринку – можливо, щось таке і відбудеться, але не настільки, як того всі очікують. Насправді, трішки збільшиться вибір, можливо ціни дещо впадуть. Але для якогось суттєвого процесу треба мати конкурентне середовище, наприклад захід на ринок нових гравців. Тут важить не стільки відкриття ринків, скільки належне виконання антимонопольного законодавства і застосування конкурентних практик.
Важливо, що внаслідок запровадження європейських правил відбудеться дерегуляція. Зараз в українській системі технічного регулювання «чорт ногу зломить». А європейська система по-своєму простіша. Україні доведеться ще багато чого поскасовувати.
З точки зору формальних правил, має бути певне полегшення від скасування суперечливих і дублюючих правил і режимів. З точки ж зору інвестиційної привабливості запровадити правила недостатньо, потрібно ще їх дотримуватися. Тут має значення загальна етика ведення бізнесу, недопущення рейдерства чи віджимання бізнесу силовими методами.
Тобто, якщо Україна в рамках імплементації положень ГВЗВТ запровадить європейські норми, але система захисту прав інвесторів не покращиться, то на український ринок будуть заходити європейські товари, а європейський виробник – ні. Але якщо і запровадити європейські правила, і справді боротися проти корупції і силового захоплення бізнесу, привабливість України дуже зросте. Вироблені у нас товари можна буде продавати не лише в ЄС, а й в усьому світі. Угода про асоціацію з ЄС і, зокрема, глибока і всеосяжна Зона вільної торгівлі – це гарний шанс для України. Буде прикро, якщо вона його змарнує.
Олександра Бровко, експерт ГО “Український центр сприяння інвестиціям і торгівлі”:
Говорячи про ризики від збільшення конкуренції внаслідок початку дії глибокої та всеосяжної Зони вільної торгівлі з ЄС для українських виробників, правильніше розглядати не український ринок в цілому, а різні його сегменти. Не можна порівнювати ринкову ситуацію, наприклад, у сфері харчової продукції та у сферах високотехнологічних і промислових товарів після вступу ГВЗВТ в силу, оскільки навіть чинна кон’юнктура ринку у цих сегментах доволі різна. Окремий блок, про який не треба забувати – це торгівля послугами, оскільки у цьому сегменті теж посилюватимуться як конкуренція, так і кооперація.
Безумовно, ситуація на українському ринку зміниться, проте наразі важко сказати, як саме європейські та українські товари конкуруватимуть між собою, і наскільки суттєво така конкуренція вплине на українських виробників. Знову ж таки, ситуація в одній галузі може відрізнятись від ситуації в іншій галузі. Наприклад, навіть зараз, поки ще діє односторонній режим торгових преференцій ЄС, на полицях українських супермаркетів можна знайти бельгійський та латвійський шоколад. Можна припустити, що український та імпортний шоколад будуть конкурувати в одному ціновому сегменті, оскільки українські виробники імпортують сировину (какао-боби), тому ціни будуть відносно порівнювані. Інша ситуація може скластись у молочній галузі. Українська молочна продукція відрізняється від європейської різноманітністю пропозиції та смаковими якостями, до яких звик український споживач. Тому наявність європейської альтернативи не обов’язково призведе до падіння попиту на вітчизняну молочну продукцію. Не виключено, що певні європейські товари знайдуть свого покупця, займуть певну нішу на українському ринку, де вони не конкуруватимуть з товарами українського виробництва.
На додаток, певним стримуючим фактором для зростання імпорту в Україну є девальвація гривні, оскільки імпорт залишається дорогим. З іншого боку, заплановане з 1 січня 2016 року скасування додаткового імпортного збору дещо посилює ризики для українських виробників, оскільки додаткові 5-10 відсотків залишаються певним бар’єром на шляху імпорту. При цьому скасування додаткового імпортного збору полегшить життя українським виробникам, які імпортують сировину для подальшого виробництва товарів.
Також важливо пам’ятати, що зона вільної торгівлі з ЄС є асиметричною, тобто Україна зменшуватиме ввізні мита протягом певного перехідного періоду. Це дасть можливість українським виробникам поступово пристосовуватись до нових конкурентних умов.
Що стосується потенційних інвестицій, то наразі головна перепона для європейського інвестора – це безпекова нестабільність та загроза територіальній цілісності України. Ще до укладання Угоди про асоціацію з ЄС, Україна підписала угоди про взаємний захист інвестицій з окремими країнами ЄС. Тому в плані захисту інвестицій ГВЗВТ скоріше доповнює вже існуючі зобов’язання. Як тільки стабілізується безпекова ситуація, наступним кроком буде налагодження бізнес-клімату, і прихід нових інвестицій не забариться.