Концепція сучасної економічної дипломатії передбачає широкий арсенал інструментів для просування та захисту економічних інтересів держави на міжнародному рівні.
Звичайно, відстоювати інтереси власного бізнесу за кордоном та допомагати новим експортерам не є чимось надскладним та недосяжним, якщо є належне фінансування та зростаюча економіка. Щоби переконатись у цьому, достатньо вивчити, як працює зовнішньоекономічна політика провідних країн світу.
Та в закордонних місіях України виникає логічне питання: що ж робити за недостатніх фінансових ресурсів?
Як захистити економічні інтереси держави та надати підтримку експортерам?
Адже традиційні кроки для просування товарів на зовнішніх ринках – такі як участь у великих міжнародних виставках (особливо болюче питання для малих та середніх підприємств), підготовка цільових каталогів продукції (а тут треба врахувати аудиторію та особливості регіональних ринків), її реклама та подальше лобіювання – все це потребує суттєвих грошових вливань.
Саме тому перед невеличким колективом дипломатичної установи України в Італії постало питання нестандартних підходів до вирішення цієї проблеми.
Після тривалих переговорів з десятками італійських підприємців було знайдено групу спеціалістів, готових (за власний кошт та час!) надавати сприяння українським експортерам. Вони об’єдналися в асоціацію "Італійський дім" для розвитку співпраці з українським бізнесом.
Так народився спільний проект асоціації та Посольства України в Італії.
Першим практичним кроком стало створення спеціалізованого веб-порталу OpenGateItaly.
Його головна мета – подолати інформаційний вакуум щодо потужностей та можливостей українських виробників.
Принцип діяльності цього сервісу – досить простий та зрозумілий. Українські компанії-виробники можуть направляти свої експортні пропозиції команді "Італійського дому" – для розміщення на сайті, попереднього аналізу та отримання рекомендацій щодо подальших кроків.
Цінність OpenGateItaly полягає ще й в тому, що пропозиції українських підприємств, анонсовані на сайті, аналізуються групою італійських спеціалістів щодо перспективності виходу певного товару на європейський (насамперед – італійський) ринок. В першу чергу береться до уваги якість продукції та попит на неї.
За результатами такого експрес-аналізу українським компаніям будуть запропоновані конкретні кроки для розробки та імплементації подальшого алгоритму дій з просування товару на ринку.
І особисто я дуже сподіваюсь, що той ентузіазм, з яким італійські колеги взялися за реалізацію цього проекту, протримається якомога довше.
На початковому етапі функціонування сервісу вся допомога надаватиметься на безкоштовній основі, а в подальшому можуть бути застосовані такі механізми, як "success fee" (оплата за умови позитивних бізнес-результатів виходу на італійський ринок) або "acсess fee" (оплата за визначений виконаний обсяг робіт без прив'язки до кінцевої експортної мети).
Хоча експортерові треба бути свідомим, що за нього бізнес вести ніхто не буде, а без зусиль успіху не досягти.
Тож надалі – до активного просування своєї продукції, участі у виставках, проведення переговорів тощо – український виробник має бути готовий як з фінансової точки зору, так і у контексті зміцнення свого кадрового потенціалу.
Наступним етапом пілотного проекту стане відкриття на індустріальній півночі Італії першого постійно діючого шоу-руму української експортної продукції з безкоштовним її експозиціонуванням на визначений період.
Посольство вже завершило переговори з цього приводу, знайдено відповідне приміщення, досягнуто згоди італійських партнерів.
Перший такий шоу-рум з’явиться ще до кінця поточного року в Падуї (регіон Венето).
У подальшому аналогічні площадки відкриються у Вероні, Неаполі, Барі, Турині та Трієсті.
Посольство розуміє, що запорукою успішної реалізації пілотного проекту є також підготовка експортних пропозицій відповідно до стандартів, правил та традицій регіональних ринків, а також активного ("агресивного") просування продукції на перенасичений європейський ринок.
Часом навіть цікаві пропозиції лишаються без уваги лише через неякісну презентацію та неврахування споживчих настроїв та традицій регіональних ринків.
Іноді українські виробники просто не мають достатньої фаховості для підготовки такої заявки і не уявляють, де можна здобути такі навички.
Тож у подальшому даний пілотний проект може бути розширений для вирішення також і таких питань.