Менше 100 днів залишилося до відкриття нової сторінки у торговельних та економічних зв’язках між Україною та ЄС.
Враховуючи надзвичайно важливе значення цієї події не лише для історії нашої країни, але й для пересічних громадян, спробуємо максимально подати суспільству інформацію, що пояснюватиме той або інший аспект положень вільної торгівлі.
Тож почнемо з самого початку…
1 січня 2016 року розпочинається тимчасове застосування торговельної частини Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Або іншими словами: розпочне діяти вільна торгівля з державами-членами Європейського союзу.
Що таке торговельна частина Угоди про асоціацію?
Торговельна частина Угоди про асоціацію, або, як прийнято говорити, Угода про вільну торгівлю, охоплює широке коло питань, так або інакше пов’язаних з торговельними аспектами взаємодії між Україною та ЄС.
Положеннями даної частини встановлюються правила та механізми лібералізації торгівлі товарами та послугами, визначаються процедури врегулювання торговельних суперечок, окреслюються інституційні рамки взаємодії сторін в процесі виконання відповідних положень Угоди тощо.
 |
Крім того, на відміну від класичних угод про вільну торгівлю, поглиблений та всеохоплюючий характер лібералізації торгівлі з Євросоюзом також включатиме взаємне поступове відкриття ринків державних закупівель, нові правила конкуренції у двосторонній торгівлі.
Взагалі торговельна частина Угоди про асоціацію нараховує 15 розділів, а також протоколи та додатки до них.
Чому ми говоримо про тимчасове застосування, а не про повноцінну дію положень Угоди?
Тому що відповідно до законодавства ЄС застосування будь-якої угоди, укладеної від імені ЄС та її держав-членів, відбувається лише після того, як Угоду ратифікує Європейський Парламент та парламенти всіх держав-членів Євросоюзу.
Водночас, оскільки формування торговельної політики відноситься до виключної компетенції Європейського союзу, а процедура ратифікації міжнародних Угод усіма державами-членами іноді триває до 5 років, в ЄС приймається рішення щодо початку так званого "тимчасового застосування" відповідних положень таких Угод до закінчення процедури ратифікації усіма державами-членами.
З формальної точки зору, для вітчизняного експортера або імпортера тимчасове застосування нічим не відрізнятиметься від повноцінної дії положень Угоди.
Ратифікація Угоди між Україною та ЄС іде найшвидшими темпами порівняно з іншими аналогічними Угодами.
Так, на сьогодні Угоду ратифікували: Європейський парламент та 22 держави-члени ЄС (в т.ч. які надіслали ратифікаційні грамоти). 4 держави частково завершили процедуру ратифікації (не передали ратифікаційні грамоти). Процес ратифікації не розпочали лише Греція та Кіпр.
Що означатиме початок тимчасового застосування для України?
Для України тимчасове застосування означатиме закінчення дії односторонніх торговельних преференцій ЄС та початок реалізації своїх зобов’язань обома сторонами.
 |
Наприклад, у сфері лібералізації торгівлі це означає, що Україна також розпочне зниження своїх імпортних мит для товарів походженням з держав-членів ЄС.
Що означає вільна торгівля з ЄС для українських виробників та експортерів?
Угода про асоціацію між Україною та ЄС та зокрема її торговельна частина – це не автоматичне збільшення експорту та пожвавлення торгівлі.
Вільна торгівля з ЄС – це можливість:
- вийти на один з найбільших, найпотужніших та найбільш захищених ринків світу, який об’єднує 28 держав Європи з населенням більше 500 млн осіб та достатньо високим рівнем доходів;
- конкурувати на рівних умовах та нарощувати обсяги експорту до одного з найважливіших торговельних партнерів України;
- збільшити коло потенційних споживачів української продукції;
- знайти нових партнерів та диверсифікувати свої експортні потоки з метою мінімізації ризиків у разі неможливості доступу на ринки певних країн СНД.
Чи існують якісь загрози для вітчизняних виробників?
В контексті політичної та економічної ситуації, в якій опинилася сьогодні Україна, лібералізацію двосторонньої торгівлі між Україною та ЄС супроводжуватимуть ряд потенційних викликів і навіть зовнішніх загроз.
Враховуючи те, що Україна також знижує ставки ввізних мит, на українському ринку очікується певне посилення конкурентного тиску.
Крім того, оскільки ЄС має значно вищі вимоги до якості та безпечності продукції, перед вітчизняними підприємствами, які традиційно були орієнтовані на ринок держав СНД та які шукатимуть вихід на європейський ринок, постане потреба переоснащення та зміни технологій виробництва. В цьому контексті вони можуть стикнутися з браком коштів та необхідністю пошуку партнерів і інвесторів з метою модернізації своїх виробництв.
Крім того, враховуючи поточну політичну ситуацію, це прогнозована торговельна війна з боку РФ, торговельне ембарго на сільгосппродукцію та підвищення ставок ввізних мит РФ.
Що робить уряд для ефективного використання можливостей в рамках вільної торгівлі з ЄС?
Урядом вже багато зроблено, але ще немало залишилось зробить.
Вже давно розпочата робота з гармонізації вітчизняного законодавства в частині технічного регулювання, а також санітарних та фітосанітарних заходів. На завершальному етапі знаходиться реалізація підготовчих заходів для функціонування режиму вільної торгівлі (створено механізми видачі митними органами на безоплатній основі преференційних сертифікатів походження, адміністрування тарифних квот, застосування спеціальних захисних механізмів).
Декілька років поспіль проводиться інформаційно-роз’яснювальна робота з метою доведення до потенційних експортерів інформації про можливості постачання продукції до Євросоюзу в рамках автономних торговельних преференцій ЄС та тимчасового застосування торговельних положень Угоди про асоціацію.
За період дії автономних преференцій ЄС вітчизняні виробники, зокрема аграрної та харчової галузей, показали наявність в Україні потужного потенціалу розвитку конкурентоспроможного виробництва, а також спроможність до нарощування експортного потенціалу в умовах спаду економіки в цілому та суттєвого зниження промислового виробництва.
Тому з метою підтримки наших виробників запроваджена предметна дискусія з ЄС щодо подальшої тарифної лібералізації.
Крім того, започатковано взаємодію з нашими європейським партнерами щодо пошуку точок дотику у сфері промислової політики.
Окремий напрямок взаємодії – посилення контактів між українським та європейським бізнесом.
Ми готові стати надійним партнером у забезпеченні міжнародних, європейських та регіональних ланцюгів постачань.
Вільна торгівля з ЄС – це не автоматичне збільшення експорту та пожвавлення торгівлі. І ми сподіваємося на активну участь вітчизняних виробників та експортерів у використанні запропонованих можливостей.