Імплементація Угоди про асоціацію України з ЄС, а відтак - і подальша інтеграція до ЄС, відкриває перед нашою країною низку можливостей та викликів. З одного боку – це найбільший у світі ринок, доступ до інвестиційних ресурсів, нових технологій, можливостей безвізового перетину кордонів об’єднаної Європи, перспективи підвищення життєвого рівня тощо, а з іншого – виклики, пов’язані з низьким рівнем конкурентоспроможності національної економіки, не реформованістю адміністративно-територіального устрою та інвестиційною привабливістю територій. Ситуація загострюється слабкими повноваженнями і фінансовими можливостями органів самоврядування вирішувати місцеві проблеми як на даний час, так і в найближчій перспективі, що пов’язано, в тому числі, і з низькими надходженнями до державного бюджету. Особливо відчутні такі проблеми на сільських територіях, які історично є більш економічно відсталими та характеризуються нижчим рівнем розвиненості економічного потенціалу.
Все вищевикладене робить актуальною проблему пошуку нових, альтернативних ресурсів для забезпечення соціально-економічного розвитку сільських територій та вирішення проблем громад.
Підписання Угоди про асоціацію України з ЄС, як показує досвід країн Центральної та Східної Європи, відкриває перед сільськими територіальними громадами два варіанти розвитку подій.
Перший полягає у тому, щоб дочекатися, поки уряд виконає «домашнє завдання», здійснить необхідні реформи, в тому числі й адміністративно-територіальну, що дасть змогу сільським громадам більш ефективно вирішувати питання свого розвитку та призведе до підвищення життєвого рівня населення. Однак цей сценарій дещо віддалений у часі.
Інший варіант передбачає використання можливостей грантового фінансування, передусім від європейських донорів, та отримання пільгових кредитів. Це дозоляє місцевим громадам напряму, без посередництва центрального уряду, долучитися до вирішення таким місцевих проблем:
- розбудова та ремонт доріг, водопостачання, каналізації і теплових мереж,
- будівництво та ремонт шкіл, лікарень, дитячих садків, інших соціальних об’єктів,
- запровадження енергоощадних технологій,
- стимулювання підприємництва та сприяння самозайнятості,
Причому йдеться не тільки про фінансову підтримку розвитку територій, але й технічну допомогу, а саме:
- поширення передового європейського досвіду,
- проведення тренінгів, спрямованих на підготовку та перепідготовку працівників органів самоврядування,
- інформаційна підтримка українського бізнесу,
- допомога в пошуках фінансових ресурсів,
- надання консультативної допомоги як в питаннях структурної перебудови економіки , так і виходу українських товаровиробників на європейські ринки тощо.
Найпоширенішим джерелом додаткових ресурсів неприбуткових організацій та соціально значущих проектів є благодійні фонди, які в свою чергу, надають допомогу у вигляді грантів. Тож гранти є найбільш поширеною формою фінансування проектів донорськими організаціями.
Гранти надаються за результатами грантових програм-конкурсів, що оголошуються для неприбуткових організацій, під час яких фандрайзер повинен пройти складну процедуру подання заявки на отримання гранту, та у випадку перемоги у конкурсі - отримати кошти (допомогу). Грантові програми бувають відкритими (коли до участі допускаються всі організації) або закритими (коли допускаються лише неприбуткові організації, що відповідають особливим умовам грантової програми, наприклад, тільки регіональні партнери донорської організації або НПО, які раніше отримували (або не отримували) гранти від даного (або іншого) фонду, НПО певної адміністративної області тощо).
Переваги грантів:
- грант дозволяє отримати достатньо велику суму коштів на тривалий період часу,
- підготовка і подальша реалізація гранту виступає як помітний дисциплінуючий чинник для колективу ВНЗ або НПО та грантодавцем, належного виконання реципієнтом відповідних програм чи проектів, грантодавець і надалі буде схильний фінансувати проекти даної організації.
Недоліки грантів:
- у кожного фонду (грантодавця) є свої обмежені пріоритети, які можуть змінюватися,
- процес прийняття рішення щодо надання або ненадання гранту триває, як правило, досить довгий час,
- грантові кошти надходять до реципієнта поетапно і досить повільно (на відміну від благодійного внеску, який надається одразу повністю без суттєвих додаткових умов),
- у багатьох випадках грантова підтримка не передбачає покриття експлуатаційних та накладних витрат,
кошти, одержані у вигляді гранту, тісно прив’язані до цілей конкретного проекту.